Ухвала КАС ВС № 640/883/19
від 02.03.2021 · АдміністративнаУХВАЛА 02 березня 2021 року м. Київ справа № 640/883/19 адміністративне провадження № К/9901/5427/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі № 640/883/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЗХІМСЕРВІС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: 19.02.2021 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 17.02.2021. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 12.02.2020, повний його текст складено 17.02.2020, відповідно останнім днем його оскарження було 18.03.2020, проте, касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 17.02.2021, тобто з пропуском строку встановленого для цього. ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що касаційні скарги у цій справі ним подавалися неодноразово, проте, поверталися Верховним Судом з підстав відсутності належного викладення підстав для касаційного оскарження. Зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та мало місце порушення процесуальних норм, тобто наявні беззаперечні підстави на касаційне оскарження судових рішень. Враховуючи наявність ризику безпідставної та протиправної втрати дохідної частини Державного бюджету України повторно звертається до суду з касаційною скаргою у передбачений КАС України спосіб. Просить визнати причини пропуску строку поважними і звертає увагу на такі підстави: первинна касаційна скарга (від 12.03.2020) у справі №640/883/19 подана у межах строку касаційне оскарження та не розглянута по суті; повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Суду; на виконання вимог статті 330 КАС України скаржник сплатив судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням від 18.06.2020 № 2404; у касаційні скарзі наведено позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах від яких відхилився Суд апеляційної інстанції. Зазначене, на переконання скаржника, свідчить про сумлінність та відповідальність ГУ ДПС, а також про прагнення до правосуддя. Також зазначає, що в інших справах судом касаційної інстанції було поновлено строк звернення до суду. Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке. Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало в межах строків (12.03.2020), проте, Верховний Суд ухвалою від 30.03.2020 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 17.04.2020. Вдруге касаційну скаргу у цій справі було подано 23.04.2020, проте, Верховний Суд ухвалою від 12.05.2020 залишив її без руху та надав строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги: сплатити судовий збір і зазначити підстави для касаційного оскарження судових рішень з посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України. На виконання вимог цієї ухвали скаржник подав платіжне доручення від 18.06.2020 № 2404 та уточнену касаційну скаргу, у якій зазначив про застосування судом апеляційної інстанції норм права без врахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №813/414/13-а, 13.02.2020 у справі №826/14627/15, від 21.01.2020 №826/6170/16. Ухвалою від 18.09.2020 Верховний Суд повернув касаційну скаргу з тих підстав, що недоліки касаційної скарги усунуто не в повному обсязі. При цьому, Верховний Суд зазначив, що наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справ, установлених судами, тому посилання заявника касаційної скарги на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у цій постанові Верховного Суду, є безпідставними. Копію цієї ухвали суду ГУ ДПС отримало 28.10.2020. Втретє касаційну скаргу у цій справі було подано 06.11.2020, проте, Верховний Суд ухвалою від 29.12.2020 повернув її у зв`язку із невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 30.11.2020. Верховний Суд вчергове роз`яснив скаржникові незмістовність посилань на позицію Верховного Суду пов`язану з критеріями оцінки доказів та висновками здійсненими за результатами їх дослідження. Так, повертаючи касаційну скаргу, подану на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, Верховний Суд зазначив, що скаржник у касаційній скарзі наводить посилання на висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 04.12.2018 у справі №813/414/13-а, від 21.01.2020 №826/6170/16, 18.06.2020 у справі № 826/14035/17 безвідносно до обставин справи, що не є належним виконанням вимог статті 328 КАС України. Копію цієї ухвали суду ГУ ДПС отримало 05.02.2021. Вчетверте касаційну скаргу у цій справі було подано 17.02.2021, тобто, в останній день граничного (річного) строку для оскарження судових рішень суб`єктом владних повноважень, однак, касаційна скарга так і не відповідає роз`ясненням, наданим Верховним Судом в ухвалах від 30.03.2020, 18.09.2020, 29.12.2020. Скаржник посилається на ті ж самі постанови Верховного Суду та додатково інші, проте, наводить витяги з них, які стосуються оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Проте подана вчетверте касаційна скарга, аналогічно попереднім, так і не відповідає вимогам частини другої статті 330 КАС України, зокрема, в частині необхідності наведення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), з належним їх обґрунтуванням. Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку. Крім того, неможливість вчинення процесуальної дії не є тотожним вчиненню такої дії, але з порушенням вимог КАС України. Колегія суддів враховує, що скаржником вчинялися дії щодо касаційного оскарження судових рішень, натомість саме скаржником не було дотримано вимог КАС України щодо форми і змісту касаційної скарги, зокрема щодо викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, що стало підставою для повернення попередньо поданих трьох касаційних скарг у цій справі та залишення без руху вчетверте поданої. Тобто, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг скаржник так і не усунув. Та обставина, що в інших справах Верховний Суд, оцінивши наведені причини пропуску строку у взаємозв`язку із наданими доказами, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, не доводить наявність відповідних підстав у цій справі. З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, а також подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням таких мотивів. Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). У касаційній скарзі міститься посилання, що вона подається на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме, суди попередніх інстанцій, без зазначення причин відхилилися від рішень Верховного Суду. В обґрунтування таких доводів скаржником наведено витяг з контексту постанов Верховного Суду. Колегія суддів вважає, що наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі, оскільки у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду з цитуванням окремих витягів з їх тексту. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не може вважатися подібністю правовідносин. Крім цього, при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. У зв`язку з наведеним, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику часу на усунення виявлених недоліків. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі № 640/883/19 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: - вказати інші (поважні) причин пропуску строку на касаційне оскарження; - надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням мотивів, викладених у цій ухвалі. Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі. У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко