Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/2650/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/2650/20 пров. № А/857/15906/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Довгої О.І. та Кузьмича С.М., з участю секретаря судового засідання - Герман О.В., а також сторін (їх представників): від позивача Мичка Р.С.; від відповідача - Кузьмич Н.О.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.08.2020р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській обл. про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок відсторонення від займаної посади (суддя суду І інстанції: ОСОБА_2 , час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 13 год. 13 хв. 20.08.2020р., м.Рівне; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 25.08.2020р.),- В С Т А Н О В И В: 02.04.2020р. (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила поновити строк звернення до суду із розглядуваним позовом; визнати протиправною бездіяльність відповідача Головного управління /ГУ/ ДФС у Рівненській обл. щодо виплати їй заробітної плати згідно із її заявою від 10.02.2020р. та зобов`язати відповідача виплатити на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.05.2019р. по 30.08.2019р. в сумі 63884 грн. (а.с.1-6, 34). Розгляд справи здійснений судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи (а.с.36-38). Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.08.2020р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.159-169). Не погодившись із рішенням суду, його оскаржила позивач ОСОБА_1 , яка покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.174-177). Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що під час судового розгляду невірно встановлені підстави відсторонення апелянта від здійснення повноважень на посаді. Висновки суду про те, що дійсною причиною відсторонення слугували ухвали слідчого судді є помилковими, оскільки ГУ ДФС у Рівненській обл. не забезпечувало їх виконання. Також в ухвалі суду від 10.05.2019р. про відсторонення від посади зазначено невірне найменування посади позивача, через що виконання такої ухвали суду було неможливим. Також приймаючи накази про відсторонення від посади, відповідач не надав можливості позивачу виконувати свої посадові обов`язки, визначені посадовою інструкцією. Проведеним службовим розслідуванням не доведено винуватості позивача. За таких умов спірне відсторонення відбулося без вини працівника, оскільки саме у таких випадках передбачено обов`язок роботодавця чи уповноваженого органу виплатити такому працівнику середню заробітну плату за час вимушеного прогулу. Інші учасники справи не подали до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача по справі, позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Як встановлено під час судового розгляду, позивач ОСОБА_1 перебувала на публічній службі у фіскальних (податкових) органах. Зокрема, наказом ГУ ДФС у Рівненській обл. № 71-о від 02.05.2019р. «Про переведення працівників» ОСОБА_1 , заступника начальника управління - начальника відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Рівненській обл. переведено з 02.05.2019р. на посаду заступника начальника управління - начальника відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Рівненській обл. (а.с.122). Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької обл. від 10.05.2019р. по справі № 686/12375/19 щодо підозрюваної у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КАС України, ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 04.07.2019р.; визначено заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 96050 грн., в разі внесення якої, покласти на підозрювану ОСОБА_1 наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування з особами, які є свідками в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (в разі їх наявності). Також відповідно до ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької обл. від 10.05.2019р. по справі № 686/12375/19 відсторонено підозрювану ОСОБА_1 від займаної посади заступника начальника, начальника відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Рівненській обл., на строк по 04.07.2019р. включно (а.с.68). 10.05.2020р. за вх. № 48/17-00-25-06 відповідачем ГУ ДФС у Рівненські обл. отримано службову записку завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДФС у Рівненській обл., відповідно до якої за інформацією, яка розміщена на офіційному сайті Державного бюро розслідувань, слідчі Територіального управління ДБР, розташованому у м.Хмельницький, за процесуального керівництва військової прокуратури Західного регіону України, спільно з Управлінням захисту економіки в Рівненській обл., затримали заступника начальника управління - начальника відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, обслуговування акцизних складів та податкових постів ГУ ДФС у Рівненській обл., в порядку ст.208 Кримінально-процесуального кодексу /КПК/ України. Слідчими ДБР готується оголошення посадовцю підозри в одержанні неправомірної вигоди, поєднаної із вимаганням такої вигоди (ч.3 ст.368 КК України). Враховуючи зазначене та керуючись ч.3 ст.65 Закону України «Про запобігання корупції», просить за даним фактом провести службове розслідування (а.с.31, 133). Відповідно до наказу ГУ ДФС у Рівненській обл. № 1340 від 10.05.2019р. «Про проведення службового розслідування» призначено проведення з 10.05.2019р. по 10.07.2019р. службового розслідування стосовно заступника начальника управління - начальника відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ОСОБА_1 з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного правопорушення. Цим наказом створено комісію з проведення службового розслідування; на період проведення службового розслідування вирішено відсторонити позивача від здійснення повноважень на посаді (а.с.16-17, 115-116). Листом Територіального управління ДБР, розташоване у м.Хмельницькому, № 4250/1-2 від 17.05.2019р. скеровано для виконання начальнику ГУ ДФС у Рівненській обл. копію ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької обл. від 10.05.2019р. про відсторонення від посади заступника начальника управління - начальника відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів ГУ ДФС у Рівненській обл. ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42019140400000031 від 25.04.2019р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (а.с.20-21). Згідно листа ГУ ДФС у Рівненській обл. № 2884/8/17-00-25-06 від 22.05.2019р. «Щодо надання пояснення» ОСОБА_1 було повідомлено про призначення службового розслідування по факту її затримання слідчими Територіального управління ДБР, розташованого у м.Хмельницькому, та Управління захисту економіки в Рівненській обл. за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, та про надання до 03.06.2019р. письмових пояснень щодо зазначеного факту; вказаний лист отриманий особисто позивачем 25.05.2019р. (а.с.13, 131). Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької обл. від 03.07.2019р. по справі № 686/12375/19 продовжено по 30.08.2019р. включно строк дії покладених на підозрювану ОСОБА_1 обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької обл. від 10.05.2019р., а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування з особами, які є свідками в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, свій паспорт(паспорти)для виїзду за кордон (в разі їх наявності). Відповідно до ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької обл. від 03.07.2019р. по справі № 686/12375/19 продовжено строк відсторонення підозрюваної ОСОБА_1 від займаної посади заступника начальника, начальника відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, обслуговування акцизних складів та податкових постів ГУ ДФС в Рівненській обл., на строк по 30.08.2019р. (а.с.68). 11.06.2019р. відповідачем ГУ ДФС у Рівненській обл. складено акт № 1/33-19 про відмову від надання пояснень, яким засвідчено факт відмови від надання пояснень позивачем на пропозицію-лист ГУ ДФС у Рівненській обл. № 2884/8/17-00-25-06 від 22.05.2019р. «Щодо надання пояснення» в термін до 03.06.2019р. На день складання цього акту відповідь не отримана, пояснення ОСОБА_1 не надані (а.с.132). Наказом ГУ ДФС у Рівненській обл. № 1838 від 10.07.2019р. «Про внесення змін до наказу від 10.05.2019 № 1340» внесені зміни до наказу ГУ ДФС у Рівненській обл. № 1340 від 10.05.2019р., а саме: продовжено термін службового розслідування стосовно заступника начальника управління - начальника відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Рівненській обл. ОСОБА_1 до 11.09.2019р.; на період проведення службового розслідування відсторонено позивача від здійснення повноважень на посаді (а.с.18-19, 117-118). 21.08.2019р. позивач звернулася до відповідача з запитом на отримання публічної інформації, в якому просила надати завірені належним чином копії наказів ГУ ДФС у Рівненській обл., на підставі яких проводилося службове розслідування по факту її затримання слідчими Територіального управління ДБР, розташованого у м.Хмельницькому, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (а.с.14). Відповідно до листа ГУ ДФС у Рівненській обл. № 103/11/17-00-25-07 від 27.08.2019р. надано відповідь на зазначений запит, а також скеровані копії відповідних наказів (а.с.15). У подальшому заступником Голови комісії з реорганізації - першим заступником начальника ГУ ДФС у Рівненській обл. затверджено висновок № 4/33-19/25-06 від 05.09.2019р. про неможливість завершення службового розслідування, розпочатого згідно наказу № 1340 від 10.05.2019р., стосовно заступника начальника управління - начальника відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Рівненській обл. ОСОБА_1 (а.с.27-30). Із його змісту слідує, що неможливість завершення службового розслідування зумовлена тим, що обвинувальний акт та матеріали досудового розслідування передані на розгляд до суду та на даний час є відсутнім виправдальний чи обвинувальний вирок відносно позивача (а.с.27-30, 123-130). 06.02.2020р. позивач звернулася до відповідача з запитом на отримання публічної інформації, згідно якого просила надати належним чином засвідченні копії акту службового розслідування або висновку про результати службового розслідування, яке було проведено на підставі наказу ГУ ДФС у Рівненській обл. № 1340 від 10.05.2019р. та № 1838 від 10.07.2019р., лист Військової прокуратури Західного регіону України № 15/1-кп031 вих.19 від 08.05.2019р.; службову записку завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДФС у Рівненській обл. № 48/17-00-25-06 від 10.05.2019р. (а.с.25). На вказаний запит листом № 1/11/17-00-25-06 відповідачем скеровано адресату запитувану інформацію (а.с.26). 07.02.2020р. позивач звернулася до відповідача з запитом на отримання публічної інформації, в якому просила надати завірені належним чином копії документів (наказів, службових записок і т.д.), на підставі яких їй не виплачувалася заробітна плата за травень серпень 2019 року, а також вказати розмір заробітної плати, яку вона могла б отримати за вказаний період, з розшифровкою складових заробітної плати (а.с.49). 10.02.2020р. позивач звернулася до відповідача з скаргою на дії працівників ГУ ДФС у Рівненській обл., в якій просила визнати незаконними дії працівників ГУ ДФС у Рівненській обл., які були включені у склад комісії з проведення службового розслідування, накази відповідача № 1340 від 10.05.2019р. та № 1838 від 10.07.2019р., а також виплатити заробітну плату за час відсторонення протягом травня серпня 2019 року (а.с.7-8). Листом № 10/11/17-00-13-21 від 13.02.2020р. відповідач ГУ ДФС у Рівненській обл. повідомив позивача про те, що оскільки відсторонення з посади та проведення службового розслідування здійснювалося у зв`язку з оголошенням підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.364 КК України, то питання оплати періоду відсторонення повинно вирішуватися згідно Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (а.с.50). Згідно листа ГУ ДФС у Рівненській обл. № 5/14з/17-00-14 від 25.02.2020р. «Про розгляд скарги» за весь термін проведення службового розслідування позивач жодного робочого дня не перебувала на робочому місці, через що у відповідача є відсутніми правові підстави для нарахування та виплати заробітної плати. Крім того, оскільки відсторонення з посади та проведення службового розслідування здійснювалося у зв`язку з оголошенням підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.364 КК України, тому питання оплати періоду відсторонення повинно вирішуватися згідно Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (а.с.9-10). Приймаючи рішення по справі та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що накази ГУ ДФС у Рівненській обл. № 1340 від 10.05.2019р. «Про проведення службового розслідування», № 1838 від 10.07.2019р. «Про внесення змін до наказу від 10.05.2019 № 1340» про відсторонення позивача від здійснення повноважень, є чинним і в судовому порядку протиправними не визнані. Таким чином, у період з 10.05.2019р. по 30.08.2019р. ОСОБА_1 була відсторонена від посади начальника управління - начальника відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Рівненській обл. Факт невиконання позивачем посадових обов`язків, які визначені посадовою інструкцією, в силу відсторонення від їх виконання, в судовому засіданні позивачем не заперечувався. Крім того, відсутність позивача на робочому місці в період з 10.05.2019р. по 30.08.2019р. підтверджується табелями обліку робочого часу за травень-серпень 2019 року (а.с.64-67). Таким чином, у період з 10.05.2019р. по 30.08.2019р. позивач ОСОБА_1 не виконувала свої посадові обов`язки у зв`язку з відсутністю на робочому місці, що, у свою чергу, виключає можливість нарахування заробітної плати за вказаний період. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірних та обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову, з огляду на наступне. Як встановлено під час судового розгляду, упродовж періоду часу з 10.05.2019р. по 30.08.2019р. позивач, яка обіймала посаду начальника управління - начальника відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Рівненській обл., була відсторонена від виконання своїх посадових обов`язків. Первинно підставою для відсторонення слугувало проведення службового розслідування згідно наказу ГУ ДФС у Рівненській обл. № 1340 від 10.05.2019р. «Про проведення службового розслідування» стосовно заступника начальника управління - начальника відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ОСОБА_1 з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного правопорушення. У подальшому (після отримання відповідної ухвали суду про відсторонення) наказом ГУ ДФС у Рівненській обл. № 1838 від 10.07.2019р. «Про внесення змін до наказу від 10.05.2019 № 1340» були внесені зміни до наказу ГУ ДФС у Рівненській обл. № 1340 від 10.05.2019р., а саме: продовжено термін службового розслідування стосовно заступника начальника управління - начальника відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Рівненській обл. ОСОБА_1 до 11.09.2019р.; на період проведення службового розслідування відсторонено позивача від здійснення повноважень на посаді. Згідно з п.341.1 ст.341 Податкового кодексу /ПК/ України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров`я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов`язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Правовий статус посадових осіб контролюючих органів, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом та Митним кодексом України, а в частині, що не регулюється ними, - Законом України «Про державну службу» та іншими законами (п.342.6 ст.342 ПК України). Правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). За змістом ст.5 Закону України «Про державну службу» правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Згідно з ч.6 ст.72 Закону України «Про державну службу» відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Відповідно до ч.5 ст.65 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. Порядок відсторонення від посади особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні особою злочину визначений Кримінальним процесуальним кодексом /КПК/ України. За правилами ст.154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу. Приписами ст.157 КПК України обумовлено, слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: 1) правову підставу для відсторонення від посади; 2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про відсторонення від посади; 2) перелік документів, які посвідчують обіймання особою посади та які підлягають поверненню особі або вилученню на час відсторонення від посади; 3) строк відсторонення від посади, який не може становити більше двох місяців; 4) порядок виконання ухвали. Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному чи обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень. Для правильного вирішення спірних правовідносин, які склались у цій справі, слід розрізняти «відсторонення від посади», яке відбувається у рамках досудового розслідування за правилами КПК України, від «відсторонення від виконання посадових обов`язків» на підставі ст.72 Закону України «Про державну службу». Так, із конструкції ст.72 Закону України «Про державну службу» слідує, що державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження і, в такому разі, зобов`язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження. Крім того, частиною шостою цієї статті визначено, що відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Між тим, первинно відсторонення ОСОБА_1 від посади згідно з наказом відповідача № 1340 від 10.05.2019р. було здійснено в порядку Закону України «Про державну службу» по причині проведення службового розслідування. Однак в подальшому відповідачем був прийнятий наказ № 1838 від 10.07.2019р., в якому фактично були враховані ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької обл. від 10.05.2019р. про відсторонення позивача від посади та обрання їй запобіжного заходу, по причині чого продовжено строк проведення службового розслідування та відсторонення від посади. Отже, в кінцевому підсумку відсторонення позивача від посади являлося з боку відповідача заходом забезпечення кримінального провадження № 42019140400000031 і регулювалося положеннями кримінального процесуального законодавства, а відтак положення ст.72 Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про запобігання корупції» не можуть розповсюджувати свою дію на спірні правовідносини. При цьому, допущені неточності та недоліки як в наказах ГУ ДФС у Рівненській обл. № 1340 від 10.05.2019р. та № 1838 від 10.07.2019р., так і листах-відповідях відповідача, не призводять до неправильного розуміння виконання вказаного заходу кримінального провадження. Окрім цього, за умови дійсності та неоскарження в судовому порядку зазначених наказів доводи позивача про помилковість невиплати їй заробітної плати за час вказаного відсторонення є необґрунтованими будь-якими доказами. В силу положень ст.131 КПК України відсторонення від посади є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження. Відповідно до ч.3 ст.157 КПК України за наслідками розгляду клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про відсторонення від посади; 2) перелік документів, які посвідчують обіймання особою посади та які підлягають поверненню особі або вилученню на час відсторонення від посади; 3) строк відсторонення від посади, який не може становити більше двох місяців; 4) порядок виконання ухвали. Відсторонення від посади може бути скасовано ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, якого було відсторонено від посади, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Розгляд клопотання про скасування відсторонення від посади здійснюється за правилами розгляду клопотання про застосування цього заходу (ч.3 ст.158 КПК України). Слід зазначити, що необхідно виходити з мети, з якою такий захід забезпечення кримінального провадження був обраний. Статтею 155 КПК України визначено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження із клопотанням про відсторонення особи від посади. У клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; 4) посада, яку обіймає особа; 5) виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення; 6) виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; 7) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання. Аналіз вищевказаних норм законодавства свідчить про те, що державний службовець, який підозрюється або обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, відстороняється від посади на підставі ухвали суду, в якій зазначається порядок її виконання та строк відсторонення від посади, копія якої надсилається для виконання в орган державної влади за місцем роботи підозрюваного або обвинуваченого та яка підлягає негайному виконанню. Тобто відсторонення від посади здійснюється окремим процесуальним рішенням судді, в якому зазначаються підстави для такого відсторонення. Підставою прийняття наказу ГУ ДФС у Рівненській обл. № 1340 від 10.05.2019р. (із урахуванням внесених змін відповідно до наказу № 1838 від 10.07.2019р.) слугувала ухвала Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької обл. від 10.05.2019р. по справі № 686/12375/19 про відсторонення підозрюваної ОСОБА_1 від займаної посади по 04.07.2019р. включно. Також ухвалою цього суду від 03.07.2019р. продовжено строк відсторонення підозрюваної ОСОБА_1 від займаної посади по 30.08.2019р. (а.с.68). Наведені ухвали суду є достатньою та необхідною підставою для відсторонення позивача від займаної посади, що свідчить про правомірність наказів ГУ ДФС у Рівненській обл. № 1340 від 10.05.2019р. та № 1838 від 10.07.2019р. Також вказані накази не призвели до перевищення застосованого судом в рамках кримінального провадження строку відсторонення від посади або в будь-який інший спосіб не погіршили становище позивача. Так, відповідно до довідки про заробітну плату, починаючи з вересня 2019 року (тобто, після закінчення терміну відсторонення), позивачу ОСОБА_1 проводилася виплата заробітної плати (а.с.114). Через застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 остання не мала об`єктивної можливості перебувати на роботі, виконання своїх обов`язків не здійснювала, що стверджується табелями обліку робочого часу за травень-серпень 2019 року (а.с.64-67). Водночас, чинним законодавством передбачено стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу лише у випадках доведення протиправності відсторонення від роботи (посади, виконання посадових обов`язків). Так, відповідно до роз`яснень, наведених у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», якщо буде встановлено, що на порушення ст.46 КЗпП України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст.235 КЗпП України). Згідно з ч.4 ст.72 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов`язків в установленому порядку. Відповідно до абз.3 ч.5 ст.65 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов`язаного з таким відстороненням. Оскільки відсторонення позивача від посади здійснено із дотриманням вимог закону наказами відповідача, які не оскаржені в судовому порядку; відсторонення позивача від посади фактично було заходом забезпечення кримінального провадження, по якому остаточного рішення суду не прийнято, тому правові підстави для стягнення з відповідача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу є відсутніми. Окрім цього, в аспекті застосованого до позивача відсторонення, колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що оплата періоду відсторонення (за наявності відповідних підстав) повинна вирішуватися із урахуванням вимог Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Згідно з ст.1 цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного відсторонення від роботи (посади). У наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода (ст.3 вказаного Закону). Також скарга позивача від 10.02.2020р. була розглянута відповідачем в належні строки, заявнику скерована відповідь № 5/14з/17-00-14 від 25.02.2020р. про відмову в задоволенні вказаної заяви, через що колегія суддів не убачає правових підстав для визнання допущення зі сторони відповідача протиправної бездіяльності. При цьому, як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи. В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача залишені без задоволення. Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів. За правилами ст.139 КАС України підстав для розподілу судових витрат у цій справі немає. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.08.2020р. в адміністративній справі № 460/2650/20 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді О. І. Довга С. М. Кузьмич Дата складення повного тексту судового рішення: 03.03.2021р.