Постанова 4857 № 441/578/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 441/578/20 пров. № А/857/2956/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Гуляка В.В., за участю секретаря судового засідання: Марцинковської О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 28 грудня 2020 року, головуючий суддя Перетятько О.В., ухвалене у м. Городок, повний текст якого складено 06.01.2021 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції Управління патрульної поліції в Житомирській області поліцейського Шадура Дмитра Миколайовича, Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,- В С Т А Н О В И В: У квітні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до сержанта поліції УПП в Житомирській області поліцейського Шадура Д.М., УПП в Житомирській області ДПП, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАК №2312699 від 29.03.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 29.03.2020 року поліцейським патрульної поліції у Житомирській області Шадурою Д.М. її притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення дозволеної швидкості руху транспортного засобу в населеному пункті, яка зафіксована лазерним пристроєм ТруКам ТС 000545, про що ним було складено постанову серії ЕАК №2312699 від 29.03.2020 року, якою позивачку було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Із зазначеною постановою не погоджувалася, вказувала, що вміненого правопорушення вона не вчиняла, постанова винесена без повного дослідження усіх обставин справи, до її матеріалів не долучено жодного доказу на підтвердження вини позивачки, крім того, у ній не зазначено місця вчинення адміністративного правопорушення та неправильне місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Крім того, вказала, що інспектором порушено процедуру розгляду справи про адмінправопорушення, зокрема, останній не відібрав пояснення у позивачки, позбавив всіх гарантованих законом прав, в тому числі, і щодо реалізації права на захист. Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 28 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено; постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК/2312699 від 29.03.2020 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасовано; провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, УПП в Житомирській області ДПП оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що приймаючи оскаржену постанову, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством, через що відсутні підстави для її скасування. В судовому засіданні представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 29.03.2020 року інспектором УПП в Житомирській області ДПП Шадурою Д.М. винесено постанову серії ЕАК №2312699, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с. 5). Із вказаної постанови видно, що ОСОБА_1 , 29.03.2020 року об 11 год. 48 хв., на автодорозі Київ-Чоп 211 км в населеному пункті, позначеним дорожнім знаком "Броники", керуючи транспортним засобом марки "Mitsubishi Outlander", р.н.з. НОМЕР_1 , перевищила дозволену обмежувальну швидкість в населеному пункті, більше, ніж на 20 км/год., чим порушила п. 12.4 ПДР України, скоїла правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що вина позивача у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП не доведена, прийняте рішення про притягнення її до адміністративної відповідальності є необґрунтованим. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Як встановлено ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Згідно із п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до пункту 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Як видно з матеріалів справи, позивач 29.03.2020 року на автодорозі Київ-Чоп 211 км в населеному пункті, позначеним дорожнім знаком "Броники", керувала транспортним засобом марки "Mitsubishi Outlander", р.н.з. НОМЕР_1 , при цьому перевищила встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті. Також, долученими матеріалами справи, зокрема, фотосвітлинами та відеозаписом засобу вимірювальної техніки «TruCAM» з місця події, підтверджується факт, що керуючи транспортним засобом марки "Mitsubishi Outlander", р.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 рухалась зі швидкістю 77 км/год, чим перевищила дозволену обмежувальну швидкість в населеному пункті, більше, ніж на 20 км/год., та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/111927, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 25.09.2018 року та чинного до 25.09.2019 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCAM» LTI 20/20 №ТС000760, є придатним до застосування. Також, відповідно до даних бази Державного реєстру засобів вимірювальної техніки лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCAM» LTI 20/20 міститься в такій з строком дії сертифіката до 26.12.2028 року. Колегія суддів вважає помилковим висновок суду попередньої інстанції про те, що на фотознімку з лазерного вимірювача швидкості руху TRUCAM LTI 20/20 N ТС001013, наданого відповідачем, не зафіксований дорожній знак 5.45 або знак 5.46, тому неможливо встановити - чи рухався позивач у межах населеного пункту, чи ні, оскільки на вказаному знімку чітко видно дату, час, місце, а також координати GPS, що відповідно до даних Google Maps знаходяться в межах населеного пункту с. Броники. Також, відповідно до інформації про місця встановлення дорожніх знаків 5.45 та 5.46, такі знаки встановлені на трасі М-06 Київ Чоп с. Броники на 209 км + 992 м та 211 км + 600 м. Відтак, на автодорозі Київ-Чоп 211 км знаходиться в межах с. Броники, відповідно рух транспортних засобів на даній ділянці дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Крім цього, безпідставними є покликання позивача про порушення відповідачем вимог ст.ст. 258, 279, 283, 285 КУпАП, оскільки такі знайшли свого підтвердження матеріалами справи. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова серії ЕАК №2312699 від 29.03.2020 року в справі про адміністративне правопорушення є правомірною, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в задоволенні адміністративного відмовити. Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції задовольнити, рішення Городоцького районного суду Львівської області від 28 грудня 2020 року у справі №441/578/20 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Гуляк Повний текст постанови складено 03.03.2021 року.