Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/2499/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2499/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лабань Г.В. Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 03 березня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року (прийняту у м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`яза1ння вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАЯВИ Позивач 04.11.2020 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, поданою в порядку ст. 383 КАС України по справі № 560/2499/19, в якій просив: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.10.2019 по справі № 560/2499/19; 2) постановити окрему ухвалу, яку направити до Пенсійного фонду України та до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону відповідачем. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.11.2020 заяву задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.10.2019 по адміністративній справі №560/2499/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Направлено цю окрему ухвалу сторонам і Пенсійному фонду України для вжиття відповідних заходів щодо виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/2499/19 від 09.10.2019, і усунення порушень закону та прав позивача - стягувача ОСОБА_1 . Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.10.2019 по справі №560/2499/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, про що постановити окрему ухвалу. Встановлено строк для подання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звіту про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.10.2019 по справі №560/2499/19 на протязі 30 календарних днів з дати набрання законної сили даної ухвали. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області копію паспорта та ідентифікаційного номеру платника податків начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ОСОБА_2 . Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що суб`єкт владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у порушення вимог ст. 129-1 Конституції України та ч. 1 ст. 370 КАС України не виконав рішення суду по справі №560/2499/19, яке набрало законної сили. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що нарахування заборгованості за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 включено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, присвоєно реєстраційний номер 53083 станом на 25.11.2020. Відтак виплата заборгованості відповідно до рішення суду у розмірі 14017,86 грн буде виплачена при відповідному фінансування. Таким чином головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виконано рішення суду в повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих повноважень. Також скаржник вказує, що перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення було проведено 06.08.2020, тобто з вересня 2020 року позивач знав про розміри виплачуваної йому головним управлінням пенсії, проте до суду звернувся із заявою в порядку ст. 383 КАС України лише 02.11.2020, що свідчить про пропуск позивачем строку звернення до суду із вказаною заявою. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Правом подати відзив на апеляційну скаргу позивач не скористався. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2021 апеляційну скаргу залишено без руху. 21.01.2021 до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2021 відкрито апеляційне провадження у справі. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2021 справу призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 24.02.2021 10:00 год. В судове засідання сторони, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, не з`явилися про причини неявки суд не повідомили. Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно з п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі № 560/2499/20 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.10.2019 - без змін. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №560/2499/19 набрало законної сили 29.07.2020. Позивач подав до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області виконавчий лист. У зв`язку з невиконанням рішення суду позивач звернувся із заявою, поданою в порядку ст. 383 КАС України до суду. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. З наведеного слідує, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили. Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права. В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ч. 6 ст. 245 КАС України у випадках, визначених у частинах 3 - 5 цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. У рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). Отже, інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення. При цьому, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст. 129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві. Згідно матеріалів справи, рішення суду від 09.10.2019 по справі №560/2499/19, яке набрало законної сили у встановлений строк відповідачем не виконано, при цьому станом на момент розгляду заяви судом першої інстанції порушення суду не виконано. До апеляційної скарги відповідачем не надано жодних доказів щодо виконання рішення суду. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що суб`єкт владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у порушення вимог ст. 129-1 Конституції України та ч. 1 ст. 370 КАС України не виконав рішення суду по справі №560/2499/19, яке набрало законної сили. У своїй апеляційній скарзі відповідач вказує про те, що нарахування заборгованості за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 включено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, присвоєно реєстраційний номер 53083 станом на 25.11.2020. Відтак виплата заборгованості відповідно до рішення суду у розмірі 14017,86 грн буде виплачена при відповідному фінансування. Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що здійснення перерахунку та нарахування пенсії є лише передумовою її виплати, однак не свідчить про повне виконання рішення суду, оскільки рішенням суд зобов`язав Пенсійний орган не лише провести перерахунок, але й виплатити позивачеві повну суму перерахованої пенсії. Механізм погашення заборгованості, що утворилась внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, визначався Порядком

649. Пунктами 1 та 2 цієї постанови було передбачене затвердження Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, а також те, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов`язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою. Згідно з пунктом 3 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Пунктом 4 Порядку визначено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. Відповідно до пункту 5 Порядку для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою. Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (пункт 6 Порядку). Пунктом 10 Порядку було передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №640/5248/19 апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 змінене, зокрема пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: "Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду". Отже, до 22.07.2020 Порядок №649 був чинний і боржник зобов`язаний був ним керуватись, тобто вчиняти певні активні дії з метою виконання рішення суду, зокрема: вести облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, подавати до Пенсійного фонду України документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника та інші документи і розрахунки згідно з Порядком, а комісія ПФУ повинна була розглянути ці документи та провести відповідну перевірку розрахунку. Натомість відповідачем не надано доказів, які б свідчили про вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області дій, зокрема, направлення до Пенсійного фонду України звернення щодо виділення коштів на погашення заборгованості на виконання рішення суду, чи роз`яснення процедури здійснення таких виплат враховуючи скасування пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №

649. Зважаючи на це, доводи відповідача щодо відсутності фінансових ресурсів не може вважатись обставиною, що виправдовує невиконання судового рішення. Невиплата особі коштів з посиланням на їх відсутність без будь-яких належних доказів, які це підтверджують порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право мирно володіти своїм майном. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які виплати проводити громадянам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити такі виплати, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату коштів, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. У справі "Шмалько проти України" Європейський суд з прав людини констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу. У справі "Півень проти України" Європейський суд констатував порушення ст. 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади. Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.10.2019 по адміністративній справі №560/2499/19. Щодо доводів скаржника про те, що перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення було проведено 06.08.2020, тобто з вересня 2020 року позивач знав про розміри виплачуваної йому головним управлінням пенсії, проте до суду звернувся із заявою в порядку ст. 383 КАС України лише 02.11.2020, що свідчить про пропуск позивачем строку звернення до суду із вказаною заявою суд зазначає наступне. Згідно ч. 4 ст. 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. Позивачем у заяві щодо встановлення судового контролю вказано, що 24.10.2020 ним отримано через установу Укрпошти постанову про відкриття виконавчого провадження з якої позивачу стало відомо, що на виконання рішення суду суб`єкт владних повноважень - відповідач допускає протиправну бездіяльність. Отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження 24.10.2020 підтверджується трекінгом відстеження Укрпошти. При цьому, заяву щодо встановлення судового контролю позивачем подано до суду першої інстанції через відділення поштового зв`язку 02.11.2020, що підтверджується відстеженням по штрих-коду на конверті поштового відправлення. Таким чином, вказану заяву позивачем подано до суду в межах десятиденного строку встановленого ч. 4 ст. 383 КАС України, а тому доводи скаржника про пропуск позивачем строку на звернення до суду із вказаною заявою є безпідставними. Частиною 6 статті 383 КАС України встановлено, що за наявності підстав для задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду, суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Частиною 1 статті 249 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Відповідно до частини 5 статті 249 КАС України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви позивача шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо невиконання рішення суду, направлення цієї окремої ухвали сторонам і Пенсійному фонду України для вжиття відповідних заходів та встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції винесена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає згідно ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.