LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС904/4979/19

від 03.03.2021 · Господарська

УХВАЛА 03 березня 2021 року м. Київ Справа № 904/4979/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Селіваненка В.П., розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з додатковою відповідальністю "Довірче товариство Європейське бюро приватизації" (далі - ТДВ "ДТ Європейське бюро приватизації") на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2020 за позовом Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України до ТДВ "ДТ Європейське бюро приватизації" про розірвання договору та повернення товару, ВСТАНОВИВ: 19.02.2021 (через систему "Електронний суд") ТДВ "ДТ Європейське бюро приватизації" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2020 у справі №904/4979/19, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Також скаржник просить вжити заходи забезпечення позову ТДВ "ДТ Європейське бюро приватизації" до Дніпропетровської митниці про повернення майна у вигляді зупинення дії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2020 у справі №904/4979/19 до вирішення питання Касаційним господарським судом. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке. Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Пунктом 3 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), проте, всупереч зазначеному, у касаційній скарзі відсутні відомості щодо позивача - Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначеними у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі оскарження судового рішення суду на підставі пунктів 1-4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник має вказати висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладений у постанові, який не був врахований судами попередніх інстанцій при вирішенні спору; або обґрунтувати необхідність відступлення від такого висновку; або зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому скаржником чітко не зазначено конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, та не наведено належного обґрунтування того, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (за станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду). Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" у 2019 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1 921 грн. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. З матеріалів касаційної скарги вбачається, що позов у справі № 904/4979/19 подано про розірвання договору та повернення товару, вартість якого складає 11 997 551,50 грн. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2020 у справі №904/4979/19: позовні вимоги задоволено повністю; розірвано договір на реалізацію товару від 15.03.2018 №43/2018, укладений між Дніпропетровською митницею Державної фіскальної служби України та ТДВ "ДТ Європейське бюро приватизації"; зобов`язано ТДВ "ДТ Європейське бюро приватизації" повернути Дніпропетровській митниці Державної фіскальної служби України отримані для реалізації товари за вказаним договором, вартість яких складає 11 997 551,50 грн. Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги характери спору, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 363 768,54 грн. [(359 926,54 грн. х 1.5% за майнову вимогу) + (1 921 грн. (за немайнову вимогу)) х 200%]. Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Згідно з статтею 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/4979/19 прийнята 25.06.2020, дата складання повного тексту постанови - 30.06.2020, а тому строк на її оскарження закінчився 20.07.2020. Касаційна скарга ТДВ "ДТ Європейське бюро приватизації" подана 19.02.2021, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження. Враховуючи, що касаційна скарга ТДВ "ДТ Європейське бюро приватизації" подана після закінчення строків, установлених статтею 288 ГПК України, а клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження у справі не подавалося, суд касаційної інстанції в порядку частини третьої статті 292 ГПК України залишає касаційну скаргу ТДВ "ДТ Європейське бюро приватизації" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2020 у справі №904/4979/19 без руху. Крім того, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Однак до касаційної скарги не додано листа з описом вкладення про направлення касаційної скарги і доданих до неї документів Дніпропетровській митниці Державної фіскальної служби України. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що ТДВ "ДТ Європейське бюро приватизації" необхідно: привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами пункту 3 частини другої статті 290 ГПК України; зазначити передбачені абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження судових рішень; надати суду оригінали документів, що підтверджують надсилання іншим учасниками справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, а саме описів вкладення; подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та навести підстави, за їх наявності, для поновлення строку на касаційне оскарження та надати докази на їх підтвердження (може бути, зокрема, поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором, у якому копія оскаржуваної постанови надійшла скаржникові); надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме у сумі - 363 768,54 грн., за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: - Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; - Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; - Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); - Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; - Код класифікації доходів бюджету: 22030102; - Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. Суд також вважає за необхідне звернути увагу ТДВ "ДТ Європейське бюро приватизації" на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком відмову у відкритті касаційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України. З огляду на те, що касаційна скарга ТДВ "ДТ Європейське бюро приватизації" підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, Суд зазначає, що заява про забезпечення позову буде розглянуто Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги. Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Довірче товариство Європейське бюро приватизації" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2020 у справі №904/4979/19 залишити без руху.

2. Надати товариству з додатковою відповідальністю "Довірче товариство Європейське бюро приватизації" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити товариству з додатковою відповідальністю "Довірче товариство Європейське бюро приватизації", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали судом буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя В. Селіваненко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»