LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд755/29834/14-ц

від 01.03.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №755/29834/14 Головуючий у І інстанції Арапіна А.Є Провадження №22-ц/824/733/2021 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 березня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Голуб С.А., суддів: Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О., за участі секретаря судового засідання Сакалоша Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Апекс-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження, ВСТАНОВИВ: У грудні 2019 року ТОВ «Фінансова компанія «Артфінброк» звернулося до суду першої інстанції із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на те, що 19 травня 2016 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Апекс-Банк» до ОСОБА_1 за участю третьої особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю. 29 листопада 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артфінброк» та Публічним акціонерним товариством «Апекс-Банк» було укладено договір відступлення права вимоги № 29/11-2017/02, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № ФКЛ/080612/1 від 08 червня 2012 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Апекс-Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артфінброк». На підставі викладеного, просить суд замінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по цивільній справі № 755/29834/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Апекс-Банк» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме, стягувача з Публічного акціонерного товариства «Апекс-Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артфінброк». Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року заяву ТОВ «Артфінброк» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по цивільній справі № 755/29834/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Апекс-Банк» до ОСОБА_1 за участю третьої особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме, стягувача, з Публічного акціонерного товариства «Апекс-Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артфінброк», код ЄДРПОУ 38960167, місцезнаходження: 02093, вул. Бориспільська, 26-д, оф. 3, м. Київ. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. В доводах апеляційної скарги зазначає, що ТОВ «Фінансова Компанія «Артфінброк» не є стороною виконавчого провадження, а тому не може звертатися до суду з відповідною заявою, договір про відступлення прав вимоги, є недійсним в силу закону, а тому не породжує жодних правових наслідків, крім тих, які пов`язані з його недійсністю, а також заявником не доведено обставини, що стосуються правонаступництва. Також в доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що ТОВ «Фінансова компанія «Артфінброк» долучила до заяви про заміну сторони копії документів, які можуть підтвердити відступлення прав вимоги лише за договором кредиту, в той час відсутні будь-які відомості про відступлення прав вимоги за договором поруки. Окрім того, відповідно до умов договору про відступлення прав вимоги та акту прийому-передачі документів, відступлення за договором поруки не відбулося. Відповідно заміна сторони у справі про солідарне стягнення заборгованості з боржника та поручителя не відповідає вимогам чинного законодавства. На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви ТОВ «Артфінброк» відмовити в повному обсязі. В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу на адресу суду апеляційної інстанції не надходив. Відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду. Представник ОСОБА_1 - адвокат Валенко К.П. в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, просив суд задовольнити її та скасувати ухвалу суду першої інстанції. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності інших учасників справи. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, враховуючи наступне. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Апекс-Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Апекс-Банк» заборгованість за договором № ФКЛ/080612/1 від 08 червня 2012 року в розмірі 1 991 958 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 41 коп., що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 564 615,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 209 182,18 грн., пені за несвоєчасно сплачений кредит за період з 11 червня 2014 року по 10 лютого 2016 року у розмірі 688 830,30 грн., пені за несвоєчасно сплачені проценти за період з 11 червня 2014 року по 10 лютого 2016 року у розмірі 114 194,21 грн., інфляційні втрати у розмірі 415 136,72 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Апекс-Банк» витрати по оплаті судового збору в сумі 22 360 (двадцять дві тисячі триста шістдесят) грн. 02 коп. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Апекс-Банк», за участю третьої особи ОСОБА_1 , про визнання кредитного договору недійсним відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Апекс-Банк», за участю третьої особи ОСОБА_2 , про визнання окремих положень кредитного договору недійсними відмовлено (а.с. 64-70, том 3). Ухвалою Апеляційного суду м. Києва 15 вересня 2016 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року залишено без змін (а.с. 124-127, том 3). Постановою Верховного Суду від 06 березня 2019 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 вересня 2016 року залишено без змін (а.с. 217-221, том 3). 29 листопада 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артфінброк» та Публічним акціонерним товариством «Апекс-Банк» було укладено договір відступлення права вимоги № 29/11-2017/02, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № ФКЛ/080612/1 від 08 червня 2012 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Апекс-Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артфінброк» (а.с. 5-7, 8, 9, 10, том 4). Задовольняючи заяву про заміну стягувача правонаступником, суд першої інстанції виходив з того, що заявником було надано всі належні та допустимі докази, які підтверджували перехід прав та обов`язків від первісного кредитора до нового кредитора. Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з таких підстав. Відповідно до п.1 ч.1 ст.52 ЦК України підставою заміни кредитора є передання ним своїх прав іншій особі (відступлення права вимоги). Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: - купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК); - дарування (ч.2 ст.718 ЦК); - факторингу (глава 73 ЦК). Згідно із ч. 5 ст. 15 закону «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 закону «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Зазначене також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 05 грудня 2018 року у справі №643/4902/14. Відповідно до ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Як вбачається з матеріалів справи, заявником були подані до суду першої інстанції належні та допустимі докази на підтвердження того, що у спірних правовідносинах відбулася заміна стягувача, а тому колегія суддів доходить висновку про задоволення такої заяви та заміни стягувача його правонаступником. Окрім того, колегія суддів не може ставити під сумнів дійсність договору про відступлення прав вимоги від 29 листопада 2017 року, оскільки боржниками дійсність договору не оскаржувалась та відсутнє судове рішення, яке б свідчило про те, що вказаний договір є недійсним. Судом апеляційної інстанції також не можуть бути враховані правові висновки Верховного Суду, які викладені в постанові суду від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 (на яку посилається скаржник) оскільки вони стосуються інших правовідносин, які виникли при вирішенні спору про визнання договору про відступлення прав вимоги недійсним. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що не відбулося відступлення прав вимоги за договором поруки, то зазначене спростовується умовами договору про відступлення прав вимоги. Так, відповідно до п. 2.1 договору про відступлення прав вимоги від 29 листопада 2017 року №2-/11-2017/02 вбачається, що одночасно з відступленим правом вимоги (з моменту настання дати відступлення, коли новим кредитором набувається право вимог), права вимоги по поруці створеній на користь первісного кредитора, передбачені договором поруки переходить до нового кредитора шляхом укладення відповідних договорів. Окрім того, в даній справі не відбувалось солідарного стягнення заборгованості, оскільки відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 січня 2015 року було стягнуто заборгованість лише з ОСОБА_1 , який є стороною кредитного договору, а поручитель - ОСОБА_2 - була залучена лише як третя особа у справі та вимог до якої не пред`являлось. Таким чином для заміни сторони виконавчого провадження у даній справі достатньо підтвердженого факту відступлення прав вимоги за кредитним договором на підставі якого і була стягнута заборгованість. Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Фінансова компанія «Артфінброк» не є стороною виконавчого провадження, а тому не може звертатися з відповідною заявою до суду оцінюються судом апеляційної інстанції критично, оскільки заміна сторони виконавчого провадження, у відповідності до положень ст. 442 ЦПК України, може відбуватися, не лише учасник виконавчого провадження, а й заінтересована особа. Всі інші доводи апеляційної скарги зводяться до викладу та цитування норм матеріального права, якими регулюється порядок виконання рішення суду та укладення договорів про відступлення прав вимоги. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, таким чином апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 375, 433, 442 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Апекс-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 01 березня 2021 року. Суддя-доповідач Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»