Постанова Київський апеляційний суд № 761/39900/20

Єдиний унікальний номер 761/39900/20 Головуючий в суді I інстанції Кваша А.В. Апеляційне провадженя №33/824/778/2021 Суддя-доповідач Гриненко О.І. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 березня 2021 року суддя Київського апеляційного суду Гриненко О.І. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м.Києва від 18 грудня 2020 року, винесену щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , В С Т А Н О В И В : Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., зі стягненням судового збору на користь держави. Згідно із постановою судді, ОСОБА_1 20 листопада 2020 року, приблизно о 18 годині 30 хвилини, керуючи автомобілем «Audi Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Ярославів Вал, 37 в м. Києві, не був уважним, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Audi А3», державний номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим порушив п.п.2.3 (б), 13.1 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову судді Шевченківського районного суду м.Києва від 18 грудня 2020 року, в якій, посилаючись порушення норм матеріального та процесуального права, просить змінити оскаржувану постанову в частині накладеного адміністративного стягнення, звільнити його від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням. На обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі, не повідомивши його в порядку, передбаченому ч.ч.1, 2 ст. 277-2 КУпАП про розгляд справи. Таким чином, на думку апелянта, суд першої інстанції позбавив його права на справедливий суд, його права на захист та не надав можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Також апелянт вказує, що суд при обранні адміністративного стягнення не врахував те, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, свою вину повністю визнав, щиро розкаявся у вчиненні адміністративного правопорушення, що у свою чергу є пом`якшуючими обставинами, передбаченими ст. 34 КУпАП. 01 березня 2021 року до апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому він просить розглядати справу без його участі, а також закрити провадження у справі на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м.Києва від 18 грудня 2020 року, в якому вказав, що копію постанови він отримав 28 грудня 2020 року, а відтак апеляційна скарга, що подана 29 грудня 2020 року, була подана з додержанням процесуальних строків на апеляційне оскарження. Враховуючи нетривалий термін пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 та з метою забезпечення його можливості реалізувати право на оскарження судового рішення, апеляційний суд вважає можливим поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м.Києва від 18 грудня 2020 року. Переглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Суддя місцевого суду повно, всебічно та об`єктивно дослідив матеріали справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП знайшов своє підтвердження і в ході апеляційного перегляду справи. Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи, то як вбачається з матеріалів справи, про дату і місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся 09 грудня 2020 року (а.с.6). Будучи завчасно повідомленим про розгляд справи, ОСОБА_1 мав можливість скористуватися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 була надана можливість реалізувати свої права в суді апеляційної інстанції, якою він скористатися не побажав. Відповідно до загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановлених ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд першої інстанції в повній мірі дотримався даних вимог Закону та наклав на ОСОБА_1 мінімальне стягнення, передбачене санкцією статті 124 КУпАП, з яким апеляційний суд погоджується. З урахуванням характеру вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, того, що кожен учасник дорожнього руху зобов`язаний неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України, апеляційний суд не знаходить підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення. Прохання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, не ґрунтується на вимогах Закону, оскільки адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив 20 листопада 2020 року, а стягнення на нього накладено 18 грудня 2020 року, тобто в межах строку, передбаченого ст. 38 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено. З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Шевченківського районного суду м.Києва від 18 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю. Керуючись ст. 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м.Києва від 18 грудня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м.Києва від 18 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Гриненко