Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/6725/20

Провадження № 33/4820/13/21 Справа № 686/6725/20 Головуючий в 1-й інстанції Навроцький В.А. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Кулеша Л. М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 лютого 2021 року м.Хмельницький Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Цугель А.О., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Свірневської Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 березня 2020 року,- в с т а н о в и л а: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 , непрацюючу, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. За постановою суду, 22.02.2020 року о 23 годині 48 хвилин в м.Хмельницькому по вул. Пілотській, 101, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Volksvagen Passat» н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода), від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, в присутності двох свідків відмовилася, чим порушила пункт 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі, з врахуванням її уточнень, ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі. Вказує, що рішення прийнято у відсутність належних та допустимих доказів її вини. Протокол про адміністративне правопорушення та відео не може бути доказом винних дій. Свідки не були допитані в судію Вимогу поліцейського виконала, те що вона недостатньо інтенсивно продувала в трубку не означає, що вона відмовилась пройти огляд на стан сп`яніння. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та її захисника Свірневської Н.В., на підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен, на вимогу працівника поліції пройти, в установленому порядку, медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає, у тому числі, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушення, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , доведеності її вини, зазначених вимог закону дотримався. Суддя місцевого суду прийшов до обґрунтованого висновку про доведення вини ОСОБА_1 у скоєні нею правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння, при викладених у постанові обставинах. Так, з даних протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 392853 від 23.02.2020 року вбачається, що 22 лютого 2020 року о 23 год. 48 хв. в м.Хмельницькому, по вул. Пілотській, 101, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Volksvagen Passat» н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, на місці зупинки та в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків (а.с.1). З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що від проходження огляду ОСОБА_1 відмовилась у присутності двох свідків (а.с.3). З письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слідує, що вони були очевидцями того, як поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу «Драгер», а також у медичному закладі, на що, остання, відмовилася (а.с. 5). Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З показань ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, слідує, що у вказаний день та час, вона підвозила колишнього чоловіка та була зупинена працівниками поліції. Їй було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, в трубку дихала від проходження огляду не відмовлялась. Переконує, що просто неправильно продувала, а поліцейські зробили висновок, що вона відмовилась. Разом з тим, такі її покази спростовуються переглянутим апеляційним судом відеозаписом, з якого видно, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, в присутності двох свідків, було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що вона погодилася. Працівник поліції дістав муштук, розпакував його та запропонував ОСОБА_1 продути в трубку, проте вона імітувала продуття, а згодом взагалі відмовилася від проходження огляду, втекла та зачинилася в машині знайомих. Крім того, поліцейськими повідомлено ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, яка в свою чергу зверталася до працівника поліції нецензурною лайкою. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, ОСОБА_1 та її захисником не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні. Щодо доводів сторони захисту про те, що відео є неналежним доказом, так як на записі відображене інше число ніж в протоколі, то з переглянутого апеляційною інстанцією відеозапису, вбачається, що були зафіксовані всі моменти, які стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинене нею правопорушення. Таким чином, відеофіксація правопорушення з відеокамери, закріпленої на форменому одязі працівника поліції та патрульному автомобілі є належним доказом. Твердження апелянта про відсутність лабораторно підтверджених даних про стан її алкогольного сп`яніння є необґрунтованими, оскільки такі наявні в разі, коли водій транспортного засобу погодився на місці зупинки або в медичному закладі пройти огляд на визначення стану сп`яніння, у разі відмови будь-яких досліджень не проводиться. Посилання ОСОБА_1 на інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок суду про доведеність її вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки подія та склад, вчиненого нею адміністративного правопорушення знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції. Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено. Місцевим судом були встановлені дійсні обставини справи, дана належна оцінка особі правопорушниці, правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДРУкраїни та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень. З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови у межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя- п о с т а н о в и л а: Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а її апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Л.М.Кулеша