Постанова 4804 № 263/1373/20

22-ц/804/572/21 263/1373/20 Єдиний унікальний номер 263/1373/20 Номер провадження 22-ц/804/572/21 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2021 року м. Маріуполь Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мальцевої Є.Є., суддів Баркова В.М., Лопатіної М.Ю., секретар судового засідання Сікора М.М., учасники справи: позивач об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МТЛ-93» відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області, ухвалене 30 вересня 2020 року в складі судді Ковтуненка В.О., у цивільній справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МТЛ-93» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування спільним майном багатоквартирного будинку, В С Т А Н О В И В: У січні 2020 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МТЛ-93» (ОСББ «МТЛ-93») звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування спільним майном багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом надання доступу до технічного обладнання, розташованого в межах квартири АДРЕСА_2 . В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 році створено ОСББ «МТЛ-93». Між квартирою АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 вказаного будинку наявне технічне обладнання, яке знаходиться у незадовільному технічному стані та потребує проведення ремонтних робіт, однак відповідач, власник квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 не надає дозвіл на проведення ремонтних робіт у належній їй квартирі та не надає доступу до зазначеного обладнання. Враховуючи викладене, позивач просив суд зобов`язати відповідача надати доступ до технічного обладнання, розташованого в межах квартири АДРЕСА_2 . Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 30 вересня 2020 року позов ОСББ «МТЛ-93» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування спільним майном багатоквартирного будинку задоволений. Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у здійсненні права користування спільним майном багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 шляхом надання доступу до технічного обладнання (каналізаційної системи), розташованого в межах квартири АДРЕСА_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «МТЛ-93» 840,80 грн. судового збору. Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким апеляційну скаргу задовольнити. Апеляційна скарга вмотивована тим, що відповідач не була належним чином повідомлена про розгляд даної справи, не мала можливості реалізувати свої процесуальні права, чим порушено її право на захист. Судом першої інстанції передчасно ухвалено рішення у даній справі, оскільки в провадженні Жовтневого районного суду міста Маріуполя знаходиться інша цивільна справа № 263/17027/18 про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям санвузла у квартирі АДРЕСА_6 , де позовні вимоги заявлені до ОСОБА_1 . Тому вона вважає, що позов у даній справі був поданий з метою знищення речових доказів по справі № 263/17027/18, які вказують на непричетність ОСОБА_1 до пошкодження труби. Відповідач вважає, що подання даного позову вказує на зловживання позивачем своїми правами. Крім того, вона ніколи не перешкоджала в доступі до сантехнічного обладнання у своїй квартирі, про що свідчать факти комісійних відвідувань її житла представниками різних органів, в тому числі й ОСББ. Позивач не скористався своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_1 , яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила задовольнити, заперечення представника позивача ОСББ «МТЛ-93» Гридіна В.О., який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Згідно з ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного. Як встановлено судом першої інстанції, між квартирами АДРЕСА_4 та АДРЕСА_6 технічне обладнання потребує ремонту, а саме заміни зруйнованої ділянки чавунних труб каналізації розташованих у міжповерховому перекритті між 4 та 5 поверхами. Висновком експертного дослідження №1/15-02 від 28.08.2019 року підтверджено, що виконання ремонтних робіт лише із приміщення туалету квартири АДРЕСА_6 неможливо. Частину робіт по заміні труб і випробування каналізаційної мережі після виконання робіт необхідно провести з приміщення туалету квартири АДРЕСА_2 . Позивач вказує, що власник квартир АДРЕСА_4 відповідач ОСОБА_1 не надає дозволу на проведення необхідних ремонтних робіт та доступу до вказаного обладнання. Такі обставини підтверджуються актами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МТЛ-93» від 12.02.2019 року, 09.04.2019 року, 14.06.2019 року, 06.06.2019 року, 26.07.2019 року про проведення ремонту інженерної системи, підтверджується, що ремонтна бригада не була допущену у квартиру АДРЕСА_2 для проведення ремонтних робіт. Вирішуючи спір, суд першої інстанції керувався наступними нормами права. Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Згідно з положеннями ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Згідно з ч.1 ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Способом захисту цивільних прав та інтересів, крім іншого, може бути припинення дії, яка порушує право (ч. 2 ст. 16 ЦК України). Відповідно до положень ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Згідно з п.2 ч.1 ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний забезпечити представникам виконавця комунальної послуги доступ до свого житла, іншого об`єкта нерухомого майна для встановлення або заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних чи профілактичних оглядів, зняття контрольних показань вузлів обліку - згідно з умовами договору про надання відповідної комунальної послуги, договору про управління багатоквартирним будинком. У багатоквартирному будинку, управління яким здійснюється об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, передбачені цією статтею права та обов`язки представників виконавців комунальних послуг щодо доступу (у тому числі несанкціонованого) до житла, іншого об`єкта нерухомого майна поширюються також на посадових осіб і працівників такого об`єднання. Відповідно до ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. А згідно з ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин. Як вбачається зі справи, позивачем достатньо та належно доведено обставини, які змусили його звернутися до суду: факт того, що технічне обладнання на певній ділянці потребує ремонту, а також той факт, що відповідач перешкоджає у виконанні необхідних ремонтних робіт, які неможливо виконати без доступу в її квартиру. Тому, перевіривши справу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормою матеріального права, яка підлягає застосуванню, повно, всебічно та обґрунтовано встановив обставини справи, надав належну оцінку наявним у справі доказам, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення про задоволення позову, яке відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України. Пояснення відповідача в суді апеляційної інстанції, які стосуються обставин відвідування комісії її квартири в серпні 2019 року для виявлення причин порушень функціонування технічного обладнання на цій ділянці будинку, не спростовують обставин, на які посилається позивач, більш того, підтверджують, що ремонт цього обладнання є необхідним. Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що позов поданий з метою знищення речових доказів по іншій цивільній справі, що унеможливить проведення інженерно-будівельної експертизи, нічим не підтверджені, не спростовують вказаних у позові обставин, оскільки зі справи вбачається, і позивачем належно доведено, що існує реальна необхідність доступу до технічного обладнання, розташованого в межах квартири АДРЕСА_2 , що відповідає інтересам співвласників багатоквартирного будинку. Тому твердження відповідача ОСОБА_1 про те, що за змістом ч.2 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не можна віднести до дій позивача, напроти, положення даної норми права стосуються саме її дій, які виразилися у недопущенні до технічного обладнання у її квартирі майстрів для ремонту технічного обладнання, що проходить через інші квартири. Крім того, на час перегляду справи в апеляційному суді, рішення суду першої інстанції вже виконано по суті заміна пошкодженої частини труби проведена. Отже, висновок суду про задоволення позовних вимог є правильним, логічним, таким, що відповідає обставинам справи і нормам матеріального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що аргументи апеляційної скарги, що стосуються предмету спору, не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскарженого рішення по суті позовних вимог. При вирішенні даної справи судом правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам. Разом з тим неможливо не погодитися із тим фактом, що судом допущено порушення норм процесуального права щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи. Так, зі справи вбачається, що місце проживання відповідача зазначено: АДРЕСА_7 . Суд першої інстанції 12.03.2020 року при вирішенні питання про відкриття провадження по справі ухвалив призначити судове засідання у приміщенні суду з викликом сторін (а.с.42). Справа неодноразово призначалася до розгляду 15.04.2020 року, 27.05.2020 року, 06.08.2020 року, 11.09.2020 року, при цьому відповідача було повідомлено про розгляд справи за її адресою рекомендованою кореспонденцією, яку відповідач не отримувала. Справа розглянута судом по суті 30 вересня 2020 року, але відповідач належним чином не була повідомлена про розгляд справи на вказану дату, відомостей щодо отримання нею судових повісток матеріали справи не містять, при цьому в рішенні зазначено, що відповідач повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце судового засідання. Згідно з ч.3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. У відповідності до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням вимог процесуального закону, тому підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.3 ч.3 статті 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення з аналогічним висновком про задоволення позовних вимог об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МТЛ-93» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування спільним майном багатоквартирного будинку та про відшкодування з неї витрат на судовий збір на користь позивача в розмірі 840,80 грн. При зверненні до суду позивачем не в повному розмірі сплачений судовий збір, який підлягав би сплаті в сумі 2102 грн. Так, відповідно до положень п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, складає один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на час звернення до суду складав 2102 грн, при цьому позивачем сплачено тільки 840,80 грн. Тому у зв`язку із задоволенням позовних вимог, з ОСОБА_1 в дохід держави необхідно стягнути 1261,20 грн (2102 грн 840,80 грн =1261,20 грн). Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 30 вересня 2020 року скасувати, ухвалити нове рішення. Позов об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МТЛ-93» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування спільним майном багатоквартирного будинку - задовольнити. Зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у здійсненні права користування спільним майном багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом надання доступу до технічного обладнання (каналізаційної системи), розташованого в межах квартири АДРЕСА_2 . Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 ) у відшкодування судових витрат на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МТЛ-93» 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. та в дохід держави 1261 (одну тисячу двісті шістдесят одну) грн 20 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 02 березня 2021 року. Судді : Є.Є. Мальцева В.М. Барков М.Ю. Лопатіна