Постанова 4811 № 464/985/24

Справа № 464/985/24 Головуючий у 1 інстанції: Мичка Б. Р. Провадження № 22-ц/811/185/25 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2025 року м. Львів Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., секретаря Марко О.Р., з участю: позивача ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 10 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Стимул-Сихів», про усунення перешкод у користуванні приміщенням загального користування, встановив: У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: усунути йому перешкоди у користуванні сходовою кліткою на дев`ятому поверсі в будинку по АДРЕСА_1 та горищем над його квартирою у вказаному будинку; зобов`язати мешканців квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 здійснити за власний рахунок демонтаж самовільно встановлених металевих дверей на дев`ятому поверсі в будинку по АДРЕСА_1 ; зобов`язати мешканців квартири АДРЕСА_3 здійснити за власний рахунок демонтаж облаштованої комірки, яка знаходиться на горищі над квартирою АДРЕСА_4 , де зареєстрований та проживає ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що він є власником квартири АДРЕСА_4 , в якій проживає з лютого 2002 року Його квартира розташована на дев`ятому поверсі будинку. Окрім неї, на сходовій клітці знаходиться ще п`ять квартир. Будинок має технічний поверх (горище). Стверджував, що при вселенні у будинок його квартира АДРЕСА_5 та квартири відповідачів АДРЕСА_2 і АДРЕСА_6 були відділені від сходової клітки металевими дверима і вони мали спільний коридор, де знаходилася електрощитова. У серпні 2023 року мешканці квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_6 самовільно без згоди позивача та без згоди ТОВ «Стимул-Сихів» перенесли металеві двері, встановивши їх таким чином, що квартира позивача залишилася поза цими дверима, чим обмежили позивача у доступі до електрощитової. Окрім того, самовільне встановлення дверей на сходовій клітці підтверджується й тим, що у поверховому плані вказаного будинку відсутні будь-які відомості щодо встановлення забудовником вищевказаних дверей. Наголошував, що ТОВ «Стимул-Сихів» направляло мешканцям квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_6 попередження про незаконність встановлення ними металевих дверей та про їх демонтаж, однак, жодної реакції зі сторони мешканців цих квартир по даний час немає. Разом з тим, мешканці квартири АДРЕСА_6 самовільно, без будь-яких на те належних документів, самовільно зайняли горище над квартирою позивача, облаштували там комірку, де зберігаються різного роду речі. Знаходження над його квартирою комірки створює йому дискомфорт, оскільки він постійно чує там різного роду шуми, що заважає йому повноцінно відпочивати, позаяк, він хворіє на цукровий діабет І типу та є особою з ІІІ групою інвалідності. Наявність незаконно встановлених дверей та облаштування комірки без будь-яких на те дозвільних документів створює для позивача перешкоди у вільному володінні та користуванні приміщеннями загального користування. Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 10 грудня 2024 року позов задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_4 усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні горищем над його квартирою в будинку по АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_4 , мешканця квартири АДРЕСА_3 , здійснити за власний рахунок демонтаж самовільно облаштованої комірки, яка знаходиться на горищі над квартирою АДРЕСА_4 , де зареєстований та проживає ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. В іншій частині позову відмовлено. Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову оскаржив позивач ОСОБА_1 , просить його змінити та ухвалити нове рішення, яким зобов`язати мешканців квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 здійснити за власний рахунок демонтаж самовільно встановлених металевих дверей на дев`ятому поверсі в будинку по АДРЕСА_1 , де зареєстрований та проживає ОСОБА_1 , в іншій частині рішення залишити без змін. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що у серпні 2023 року мешканці квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 самовільно без згоди позивача та без згоди ТОВ «Стимул-Сихів» перенесли та встановили металеві двері в коридорі спільного користування на дев`ятому поверсі вказаного будинку. В результаті вчинення таких дій квартира позивача залишилася поза цими дверима, що обмежило його в доступі до електрощитової та користування загальним коридором. Окрім того, самовільне встановлення дверей на сходовій клітці підтверджується тим, що у поверховому плані даного будинку відсутні будь-які відомості щодо встановлення забудовником вищевказаних дверей. Наголошує, що ТОВ «Стимул-Сихів» направляло мешканцям квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 попередження про незаконність встановлення ними металевих дверей та про їх демонтаж, однак, жодної реакції зі сторони мешканців цих квартир немає. Зазначає, що наявність незаконно встановлених дверей без будь-яких на те дозвільних документів створює для нього перешкоди у вільному володінні та користуванні приміщенням загального користування. Додає, що під час розгляду справи у суді першої інстанції мешканці квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 на вимогу суду не змогли надати документи щодо права власності на коридор, де ними встановлені металеві двері. 19.02.2025 року та 24.02.2025 року відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких заперечують доводи та вимоги апелянта. В судове засідання апеляційного суду інші учасники справи, окрім присутніх, не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, справу розглянуто у відсутності осіб, які не з`явилися. Заслухавши пояснення позивача в підтримання апеляційної скарги, заперечення третьої особи, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що згідно з реєстраційним посвідченням серії НОМЕР_1 від 16.12.2002 року, виданим Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, запис у реєстровій книзі №61 за реєстровим №52538, ОСОБА_1 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_7 . Відповідно до листа №66 від 11.12.2023 року ТОВ «Стимул-Сихів», будинок по АДРЕСА_1 ТОВ «Стимул-Сихів» обслуговує з 2002 року і з того часу у цілому будинку були в наявності двері до загальних коридорів. ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_4 більше 10 років і до 2023 року не було ніяких скарг щодо порушень його прав в користуванні приміщенням загального користування, зокрема, доступ до електрощитової і до горища. За зверненнями позивача для безпечної експлуатації електромережі у його квартирі встановлено автоматичний вимикач і мешканці квартир АДРЕСА_2 і АДРЕСА_6 не заперечували про надання доступу до електрообладнання. Але конфлікт між сусідами не припинився, тому направлено попередження відповідачам про демонтаж дверей в загальному коридорі для забезпечення безперешкодного доступу до електрощитової. Також їм дано попередження про демонтаж електрообладнання з горища. З міркувань безпеки горище і підвал закриті, ключі мають мешканці будинку, інформація про наявність ключів є на дошці оголошень. При необхідності рятувальним службам буде надано доступ. 11.12.2023 року ТОВ «Стимул-Сихів» направило відповідачам попередження про демонтаж незаконно встановлених металевих дверей та демонтаж з горища електроприладів. Відповідно до листа директора ДП «Державного інституту проектування міст «Містопроект м. Львів» №78/05-1 від 05.03.2024 року, при проектуванні житлового будинку АДРЕСА_1 , філією проектного інституту ГІПРОГРАД у м. Львові (на даний час ДП «Державного інституту проектування міст «Містопроект м. Львів») використовувався типовий проект Серія-84, індивідуальний проект, 9-поверхова блок-секція житлового будинку для малосімейних на 53 квартири, частина - 0, яким передбачено встановлення дверей в коридорах загального користування. Згідно долученого до матеріалів справи акта опитування мешканців будинку АДРЕСА_1 , вхідні двері у спільні коридори їхнього житлового будинку були встановлені забудовником до моменту введення будинку в експлуатацію. Відповідно до долучених до матеріалів справи письмових пояснень третьої особи ОСОБА_2 , які він надавав ДОП СП ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, двері раніше були розміщені в дверному пройомі біля ліфта, але через постійне недбале ставлення позивача, мешканцями було вирішено переставити двері для того, щоб відокремити квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_6 . Перенесення дверей в серпні 2023 року позивач не заперечував. Згідно зі статтею 391 ЦК України,власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Відповідно до частини 1, 2 статті 369 ЦК України, співвласники майна, що є у їх спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Відповідно до частини 1, 2 статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку. У рішенні від 09 листопада 2011 року №14-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою. Системний аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що у багатоквартирних будинках всі власники є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися приміщеннями загального користування. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями. Розпорядження приміщеннями загального користування одним із його співвласників може здійснювати виключно за умови отримання згоди на це від інших його співвласників. Відповідно до частини першої статті 177 ЖК України, громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування. Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, закріплено наступні визначення: реконструкцією жилого будинку є комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового будинку шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог; до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків, переобладнання - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів. Відповідно до пункту 1.4.1 Правил №76, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Згідно з пунктом 1.4.4 Правил №76, перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається. Пунктом 1.4.5 Правил №76 передбачено, що для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення: копія поверхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності. Належно оцінивши докази, які є в матеріалах справи, судом першої інстанції встановлено, що наявність спірних дверей передбачена індивідуальним проектом житлового будинку. Такі двері влаштовані й на інших поверхах будинку, чого позивач не заперечив. Окрім того, згідно з інформацією, яку надало ТОВ «Стимул-Сихів», за зверненнями позивача для безпечної експлуатації електромережі у його квартирі встановлено автоматичний вимикач і мешканці квартир АДРЕСА_8 не заперечували про надання доступу до електрообладнання. Також необхідно зазначити, що вимогу про демонтаж ТОВ «Стимул-Сихів» направило мешканцям квартир АДРЕСА_2 і АДРЕСА_6 лише у зв`язку з виниклою конфліктною ситуацією між сторонами. Попри те, ТОВ «Стимул-Сихів» жодним чином не вказує на те, що мешканцями квартир АДРЕСА_2 і АДРЕСА_6 спірні двері влаштовані самочинно, а навпаки, підтверджує наявність таких дверей у будинку до загальних коридорів. Окрім того, позивачем не доведено, що йому чиняться перешкоди у доступі до електричного щитка, а також те, що спірні двері влаштовані відповідачами самочинно. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного спору в оскаржуваній позивачем частині і не вказують на допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для скасування чи зміни рішення, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд ухвалив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 10 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 02 червня 2025 року. Головуючий С.М. Бойко Судді: С.М. Копняк А.В. Ніткевич