Постанова 4803 № 210/4308/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3392/21 Справа № 210/4308/17 Суддя у 1-й інстанції - Хлистуненко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 березня 2021 року м.Кривий Ріг справа № 210/4308/17 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Барильської А.П. суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П. сторони: позивач Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє від імені та в інтересах відповідача ОСОБА_1 , на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2020 року, яке ухвалено суддею Хлистуненко О.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомостей щодо дати складання повного тексту рішення суду матеріали справи не містять, - ВСТАНОВИВ: В жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», правонастуником якого є Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк»,звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 12.01.2009 року, ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана Заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, складає між нею та Банком договір, що підтверджується підписом відповідача у Заяві. Відповідач ОСОБА_1 підтвердила своїм підписом у Заяві № б/н від 12 січня 2009 року, що ця Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею та ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк»,у теперішній час АТ КБ «ПриватБанк», договір про надання банківських послуг. Позивач зазначає, що він виконав зобов`язання в повному обсязі, а відповідач не виконала умови договору, не сплачує кошти за кредитом, відсотками, а також штрафи, відповідно до умов Договору. У зв`язку із порушеннями зобов`язань за кредитним договором у відповідача, станом на 31.05.2019 року, згідно уточнених позовних вимог позивача, утворилася заборгованість, яка становить 54025,46 грн., та складається із 1835,17 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 47541,46 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 1600 грн. заборгованості за пенею та комісією, 500 грн. штраф (фіксована частина), 2548,83 грн. штраф (процентна складова), яку позивач просив стягнути та судові витрати у розмірі 1921 грн. Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 12 січня 2009 року в розмірі 50976,63 грн., яка складається з 1835,17 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 47541,46 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 1600 грн. заборгованості за пенею та комісією, та стягнуто судовий збір в розмірі 1921 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в сумі 50976,63 грн. та постановити в цій частині нове рішення по справі про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог позивача посилаючись на те, що строк позовної давності звернення позивача до суду за захистом його порушеного права про стягнення суми неповернутого кредиту сплив 12.01.2013 року, що є підставою для відмови в задоволенні позову в повному обсязі. Зауважує на тому, що при нарахуванні відсотків, пені, комісії та штрафів, позивач посилається на положення Умов та правил надання банківських послуг, проте жодних доказів того, що дані умови були погодженні з відповідачем під час підписання вищезазначеного договору і містять її підпис позивачем надано не було. Щодо тверджень позивача, що після випуску картки № НОМЕР_1 в 2014 році був рух коштів і платежів на дану карту, то вони були здійсненні без волевиявлення відповідача, оскільки списувалися з інших її банківських рахунків. Апелянт зауважує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що строк кредитного договору було продовжено у зв`язку з випуском нової кредитної карти № НОМЕР_1 зі строком дії до жовтня 2017 року оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відповідач була згодна на продовження даного кредитного договору, а дана кредитна карта була випущена саме за цим кредитним договором. Відзив на апеляційну скаргу не подавався. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в оскаржуваній частині з ухваленням нового рішення по справі в цій частині, з наступних підстав. Рішення суду першої інстанції не оскаржено в частині відмови а задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 500 грн. штрафу (фіксована частина), 2548,83 грн. штрафу (процентна складова), тому, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в цій частині не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 1835,17 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 47541,46 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом та 1600 грн. заборгованості за пенею та комісією, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за відсотками за користування кредитом та заборгованості за пенею, які погоджені Анкетою-Заявою, Витягом з Тарифів та Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за відсотками за користування кредитом та заборгованості за пенею, однак не може погодитись із визначеним судом першої інстанції розміром складових вказаної заборгованості та з висновком про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією, з огляду на наступне. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 12.01.2009 року відповідач звернулась до позивача із Заявою, відповідно до якої ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», у теперішній час АТ КБ «ПриватБанк», надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 2000 грн. на платіжну картку, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Посилаючись на невиконання відповідачем умов Договору про надання банківських послуг, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, яка, за розрахунком позивача, станом на 31.05.2019 року становить 54025,46 грн. та складається із 1835,17 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 47541,46 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 1600 грн. заборгованості за пенею та комісією, 500 грн. штраф (фіксована частина), 2548,83 грн. штраф (процентна складова). За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до Заяви від 12.01.2009 року, ОСОБА_1 була надана кредитна картка із встановленим кредитним лімітом у розмірі 2000 грн. на платіжну картку. За приписами п.п. 3, 6 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Згідно зі ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч. ч. 1, 2 ст.68 Закону України "Про банки та банківську діяльність", Національний банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та Правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі Правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни. Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку, відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 № 566, зі змінами та доповненнями, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії. Пунктом 5.1 глави 5 вищезазначеного Положенням визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа. Згідно з п.5.4. цього Положенням, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. При цьому, п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року № 254 визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що надані АТ КБ «ПриватБанк» по справі докази є належними та допустимими, у розумінні ст. ст. 58-59 ЦПК України, та у своїй сукупності підтверджують те, що відповідач ОСОБА_1 , відповідно до наданого позивачем розрахунку з січня 2009 року по липень 2015 року користувалась кредитними коштами, наданими їй ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», у теперішній час АТ КБ «ПриватБанк», за договором б/н у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідно до розрахунку, проведеного колегією суддів, відповідно до наданих позивачем виписок з особового рахунку ОСОБА_1 , які є регістрами аналітичного обліку та вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, станом на 11 липня 2015 року, тобто на останню банківську операцію по сплаті заборгованості в розмірі 100 грн., яка була здійснена відповідачем ОСОБА_1 , відповідач, з урахуванням часткового виконання зобов`язань за кредитним договором, має заборгованість за тілом кредиту в розмірі 1240,65 грн. (том 1 а.с.63-64,114-115), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (2500,71 грн.-кошти, використані відповідачем 1260,06 грн.-кошти, сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості = 1240,65 грн.). Починаючи з 11 липня 2015 року відповідач по справі не здійснювала будь яких витрат за кредитною карткою, або ж погашення заборгованості. На підставі наведеного вище, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, яка, за наданим розрахунком позивача, складає 1835,17 грн., оскільки, відповідно до розрахунку, проведеного колегією суддів відповідач має заборгованість за тілом кредиту в розмірі 1240,65 грн., розмір якої підтверджений належними та допустимими доказами по справі та який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Також колегія суддів не може погодитись із визначеним судом першої інстанції розміром заборгованості по відсоткам за користування кредитом, з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Оскільки умови договору приєднання розроблені ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», у теперішній час АТ КБ «ПриватБанк», вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, в разі укладення кредитного договору неустойка поділяється на встановлену законом, розмір та підстави стягнення якої визначаються актами законодавства, та договірну, розмір та підстави стягнення якої визначається сторонами в самому договорі. В Заяві позичальника від 12.01.2009 року, підписаній сторонами, сторонами погоджені умови договору про встановлення відповідальності у вигляді відсотків та пені за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Крім того, в матеріалах справи наявна підписана відповідачем Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», згідно якої відповідач своїм підписом засвідчила, що отримала кредит з видачею кредитної картки у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування ним за базовою ставкою 2,5 % в місяць, які нараховується на залишок заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів у році, та розмір штрафів, а саме: штрафу (фіксована частина) 500 грн. та штрафу (процентна складова) 5% від суми позову (том 1 а.с.6). Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Договір приєднання, як і публічний договір, є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору. Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому. Відповідач ОСОБА_1 підписавши Заяву та Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», якими погоджено тарифи банку, порядок та розмір нарахування відсотків за порушення виконання зобов`язань та пені, погодилась із визначеними відсотками та розміром штрафних санкцій, а саме пені. Отже, заборгованість відповідача ОСОБА_1 по відсоткам за користування кредитом, має бути розрахована із застосуванням відсоткової ставки у розмірі 2,5 % на місяць відповідно до наступного розрахунку, проведеного колегією суддів: за період з 12.01.2009 року по липень 2014 року позивачем по справі відсотки не нараховувались, що слідує із наданого позивачем розрахунку заборгованості (том 1 а.с.4) липень, червень, серпень 2014 року 2,5 % в місяць становить 142,70 грн. (1902,71 грн. заборгованості за тілом кредиту / 100 *2,5*3 місяці = 142,70 грн.) вересень 2014 року 2,5 % в місяць становить 45,03 грн. (1801,19 грн. заборгованості за тілом кредиту / 100 *2,5 = 45,03 грн.) жовтень 2014 року 2,5 % в місяць становить 42,53 грн. (1701,19 грн. заборгованості за тілом кредиту / 100 *2,5 = 42,53 грн.) листопад 2014 року 2,5 % в місяць становить 40,03 грн. (1601,19 грн. заборгованості за тілом кредиту / 100 *2,5 = 40,03 грн.) грудень 2014 року 2,5 % в місяць становить 37,53 грн. (1501,19 грн. заборгованості за тілом кредиту / 100 *2,5 = 37,53 грн.) січень, лютий, березень, квітень 2015 року 2,5 % в місяць становить 140,12 грн. (1401,19 грн. заборгованості за тілом кредиту / 100 *2,5*4 місяці = 140,12 грн.) травень, червень 2015 року 2,5 % в місяць становить 67,03 грн. (1340,65 грн. заборгованості за тілом кредиту / 100 *2,5*2 місяці = 67,03 грн.) липень 2015 року 2,5 % в місяць становить 31,01 грн. (1240,65 грн. заборгованості за тілом кредиту / 100 *2,5 = 31,01 грн.) за період з серпня 2015 року по травень 2019 року розмір заборгованості за тілом кредиту був незмінним та становив 1240,65 грн., тому за вказаний період заборгованість відповідача по відсоткам за користування кредитом становить 1395,73 грн. (1240,65 грн. заборгованості за тілом кредиту / 100 *2,5*45 місяців = 31,01 грн.) Таким чином, заборгованість відповідача ОСОБА_1 по відсоткам за користування кредитом, яка розрахована колегією суддів із застосуванням відсоткової ставки у розмірі 2,5 % за період з 12.01.2009 року по 31.05.2019 року становить 1941,71 грн. (142,70 грн.+ 45,03 грн.+42,53 грн.+40,03 грн.+37,53 грн.+140,12 грн.+67,03 грн.+31,01 грн.+1395,73 грн. = 1941,71 грн.) На підставі наведеного вище, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відсоткам за користування кредитом, яка, за наданим розрахунком позивача, складає 47541,46 грн., оскільки, відповідно до розрахунку, проведеного колегією суддів відповідач має заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 1941,71 грн., розмір якої підтверджений належними та допустимими доказами по справі із застосуванням відсоткової ставки у розмірі 2,5 % та який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Також колегія суддів не може погодитись із визначеним судом першої інстанції розміром заборгованості за пенею за користування кредитом, з огляду на наступне. Так, відповідно до умов, які погоджені між сторонами шляхом підписання Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», у разі порушення відповідачем строків повернення кредитних коштів, на кожен день прострочення кредитунараховується пеня в розмірі 0,1% наступним чином: сума прострочення заборгованості х 0,1% х кількість днів прострочення, та відповідно до наступного розрахунку, проведеного колегією суддів, розмір пені за кожен день прострочення кредиту становить 12,51 грн.: з 01 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року: 31,01*0,1%*31 = 0,99 грн. з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року: 31,01*0.1%*30 = 0,93 грн. з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року: 31,01*0.1%*31 = 0,99 грн. з 01 листопада 2014 року по 30 листопада 2014 року: 31,01*0.1%*30 = 0,93 грн. з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2014 року: 31,01*0.1%*31 = 0,99 грн. з 01 січня 2015 року по 31 січня 2015 року: 31,01*0.1%*31 = 0,99 грн. з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2015 року: 31,01*0.1%*28 = 0,87 грн. з 01 березня 2015 року по 31 березня 2015 року: 31,01*0.1%*31 = 0,99 грн. з 01 квітня 2015 року по 30 квітня 2015 року: 31,01*0.1%*30 = 0,93 грн. з 01 травня 2015 року по 31 травня 2015 року: 31,01*0.1%*31 = 0,99 грн. з 01 червня 2015 року по 30 червня 2015 року: 31,01*0.1%*30 = 0,93 грн. з 01 липня 2015 року по 31 липня 2015 року: 31,01*0.1%*31 = 0,99 грн. з 01 серпня 2015 року по 31 серпня 2015 року: 31,01*0.1%*31 = 0,99 грн. (0,99*8+0,93*4+0,87=12,51) Крім того, відповідно до умов, які погоджені між сторонами шляхом підписання Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», у разі наявності у відповідача заборгованості по кредиту або відсоткам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. та більше нараховується пеня в розмірі 1% від заборгованості, але не менше 10 грн. в місяць, та відповідно до наступного розрахунку, проведеного колегією суддів розмір пені на суму заборгованості за кредитом становить 148,88 грн.: з 01 серпня 2014 року 12,41 грн. (1% від суми боргу 1240,65 грн.) з 01 вересня 2014 року 12,41 грн. (1% від суми боргу 1240,65 грн.) з 01 жовтня 2014 року 12,41 грн. (1% від суми боргу 1240,65 грн.) з 01 листопада 2014 року 12,41 грн. (1% від суми боргу 1240,65 грн.) з 01 грудня 2014 року 12,41 грн. (1% від суми боргу 1240,65 грн.) з 01 січня 2015 року 12,41 грн. (1% від суми боргу 1240,65 грн.) з 01 лютого 2015 року 12,41 грн. (1% від суми боргу 1240,65 грн.) з 01 березня 2015 року 12,41 грн. (1% від суми боргу 1240,65 грн.) з 01 квітня 2015 року 12,41 грн. (1% від суми боргу 1240,65 грн.) з 01 травня 2015 року 12,41 грн. (1% від суми боргу 1240,65 грн.) з 01 червня 2015 року 12,41 грн. (1% від суми боргу 1240,65 грн.) з 01 липня 2015 року 12,41 грн. (1% від суми боргу 1240,65 грн.) з 01 серпня 2015 року 12,41 грн. (1% від суми боргу 1240,65 грн.) (12,41*12=148,88 грн.) Таким чином, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за пенею, яка розрахована колегією суддів, становить 161,39 грн. На підставі наведеного вище, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за пенею, яка, за наданим розрахунком позивача, складає 1600 грн., оскільки, відповідно до розрахунку, проведеного колегією суддів відповідач має заборгованість за пенею в розмірі 161,39 грн. та який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що позивачем по справі не розкрито таке поняття як «пеня та комісія». Крім того, правова природа комісії та підстави її нарахування не погоджені сторонами, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості визначити відмінності між термінами і поняттями «пеня» та «пеня та комісія», що, з урахуванням принципу юридичної визначеності, виключає підстави для покладення на споживача банківських послуг обов`язку по поверненню комісії. Не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог позивача доводи апеляційної скарги про те, що строк позовної давності звернення позивача до суду за захистом його порушеного права про стягнення суми неповернутого кредиту сплив 12.01.2013 року, що є підставою для відмови в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, останній платіж по кредитній картці був здійснений відповідачем 31.05.2015 року, а з позовом до суд позивач звернувся 06 жовтня 2017 року, тобто в межах трирічного строку, визначеного ст. 257 ЦК України. Також не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог доводи апеляційної скарги про те, що при нарахуванні процентів, пені, комісії та штрафів, позивач посилається на положення Умов та правил надання банківських послуг, проте жодних доказів того, що дані умови були погодженні з відповідачем під час підписання вищезазначеного договору і містять його підпис позивачем надано не було, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, в Заяві позичальника від 12.01.2009 року, підписаній сторонами, сторонами погоджені умови договору про встановлення відповідальності у вигляді відсотків, пені та штрафів за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру (том 1 а.с.5). Крім того, в матеріалах справи наявна підписана відповідачем Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», згідно якої відповідач своїм підписом засвідчила, що отримала кредит з видачею кредитної картки у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування ним за базовою ставкою 2,5 % в місяць, які нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році, та розмір штрафів, а саме: штрафу (фіксована частина) 500 грн. та штрафу (процентна складова) 5% від суми позову (том 1 а.с.6). Посилання апелянта на безпідставність тверджень позивача про те, що після випуску кредитної картки № НОМЕР_1 в 2014 році був рух коштів і платежів на дану карту, оскільки вони були здійсненні без волевиявлення відповідача, оскільки списувалися з інших банківських рахунків колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки той факт, що рух коштів по картці № НОМЕР_1 відбувався за рахунок списання коштів з інших рахунків відповідача не свідчить про те, що вказані операції здійснювались без відома відповідача. Також не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог позивача доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що строк кредитного договору було продовжено у зв`язку з випуском нової кредитної карти № НОМЕР_1 зі строком дії до жовтня 2017 року оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відповідач була згодна на продовження даного кредитного договору, а дана кредитна карта була випущена саме за цим кредитним договором, так як матеріалами справи встановлено, що відповідач по справі користувалась виданою кредитною карткою по 31 травня 2015 року, включно, що свідчить про те, що нею була отримана кредитна картка № НОМЕР_1 зі строком дії до жовтня 2017 року, яка нею використовувалась. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 12 січня 2009 року в розмірі 50976,63 грн., яка складається з 1835,17 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 47541,46 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 1600 грн. заборгованості за пенею та комісією та судового збору в розмірі 1921 грн. з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 12 січня 2009 року в розмірі 3343,75 грн., яка складається з 1240,65 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 1941,71 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 161,39 грн. заборгованості за пенею та судового збору в розмірі 118,90 грн. Також, відповідно до вимог п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, за принципом пропорційного розподілу судових витрат до задоволених позовних вимог, на користь ОСОБА_1 з АТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню витрати, понесені на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції в сумі 2703 грн. 16 коп. (том 2 а.с.22). В іншій оскаржуваній частині рішення суду має бути залишено залишити без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє від імені та в інтересах відповідача ОСОБА_1 , задовольнити частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2020 рокускасувати в частині задоволення позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 12 січня 2009 року в розмірі 50976,63 грн., яка складається з 1835,17 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 47541,46 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 1600 грн. заборгованості за пенею та комісією та судового збору в розмірі 1921 грн. та постановити в цій частині нове рішення. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту, заборгованості по відсоткам за користування кредитом та заборгованості за пенею - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 12 січня 2009 року в сумі 3343 (три тисячі триста сорок три) грн. 75 коп., яка складається з 1240,65 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 1941,71 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 161,39 грн. заборгованості за пенею. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 118,90 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2703 (дві тисячі сімсот три) грн. 16 коп. за подання апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 01 березня 2021 року. Головуючий: Судді: