Ухвала КАС ВС № 380/2734/20

УХВАЛА 01 березня 2021 року Київ справа №380/2734/20 адміністративне провадження №К/9901/4146/21 Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М.Б., судді - Усенко Є.А., Яковенко М.М., перевіривши касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2020 року у справі №380/2734/20 за позовом Приватного підприємства «Укртекстрейдинг» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, УСТАНОВИЛА: 4 лютого 2021 року Галицька митниця Держмитслужби звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2020 року у справі №380/2734/20. Касаційна скарга не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Всупереч вимог частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі заявлено у 2020 році юридичною особою щодо однієї вимоги майнового характеру - визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості від 26 березня 2020 року № UA 209000/2020/600023/2. Водночас, зі змісту судових рішень у цій справі та касаційної скарги неможливо встановити показники митної вартості товарів та визначених з її розрахунку митних платежів у гривневому еквіваленті згідно з декларацією позивача, а також згідно з рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, розрахувати розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 2102 грн. При розрахунку судового збору за подання касаційної скарги суд виходить з такої формули: (ціна позову * 1,5% )* 200%, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) Отже, за подання касаційної скарги сплаті підлягає судовий збір у розмірі, обчисленому виходячи зі ставок, встановлених наведеними положеннями Закону, у зв`язку з чим, скаржнику необхідно обчислити судовий збір з вищенаведеного розрахунку та подати до Верховного Суду документ про сплату судового збору, з наданням відповідних документів для перевірки правильності його розрахунку. Крім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Скаржник зазначає підставою касаційного оскарження пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України та просить відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 8 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Разом з тим, скаржник не наводить належного обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, натомість, висловлює свою незгоду із висновками судів першої та апеляційної інстанцій. У разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту частини четвертої статті 328 КАС України скаржник має належно вмотивувати як необхідність відступлення, так і обґрунтувати подібність обставин та правових відносин у наведених прикладах. Наведені скаржником обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання вимог частини четвертої статті 328 КАС України. Також касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку, скаржник посилається на те, що вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, проте вона була повернута ухвалою від 22 січня 2021 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Питання про поновлення строку не вирішується при постановленні ухвали про надання строку для усунення інших недоліків касаційної скарги. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, із змісту якої витікає - залишення касаційної скарги без руху з наданням строку для усунення недоліків. Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України, УХВАЛИЛА:

1. Касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2020 року у справі №380/2734/20 залишити без руху.

2. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, для усунення зазначених недоліків десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.

3. Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18 червня 2020 року №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: М. Б. Гусак підписЄ. А. Усенко підписМ .М. Яковенко