Постанова 4854 № 420/1850/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/1850/20 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. Дата і місце ухвалення 06.10.2020р., м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бойка А.В., суддів: Федусика А.Г, Шевчук О.А., за участю секретаря - Андрушкевич М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року по справі за позовом Комунального підприємства Чорноморськводоканал Чорноморської міської ради Одеської області до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування припису, рішення про застосування санкцій, В С Т А Н О В И В: 03.03.2020 року Комунальне підприємство Чорноморськводоканал Чорноморської міської ради Одеської області звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування припису про виконання законних вимог щодо усунення порушення порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін № 144 від 17.02.2020 року, рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення № 4 від 17.02.2020 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 року позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт посилався на те, що судом першої інстанції при постановленні рішення не було надано оцінки встановленим в ході перевірки порушенням позивачем порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Не погодився апелянт з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності уніфікованої форми акту перевірки. Апелянт посилався на те, що акт перевірки, який було використано при проведенні перевірки містить усі необхідні дані та відповідає формі, що розміщена на сайті Держпродспоживслужби. Також апелянт посилався на безпідставність висновків суду першої інстанції стосовно порушення ч. 2 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". На підставі вищевикладеного апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 року та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Згідно ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області «Про проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю)» від 08 січня 2020 року № 26 та Направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 08 січня 2020 року № 24, відповідно до річного плану перевірок на 2020 рік, затвердженого наказами Державної регуляторної служби України від 15.11.2019 року № 196 «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2020 рік» та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 28.11.2019 року № 1160 «Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на 2020 рік», посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області у період з 28.01.2020 року по 10.02.2020 року було проведено планову перевірку Комунального підприємства «Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеської області (далі - КП «Чорноморськводоканал») з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 10.02.2020 року №

359. Перевіркою встановлено, що тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення були затверджені рішеннями виконавчого комітету Чорноморської міської ради: від 30.08.2017 № 300 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) Комунальному підприємству «Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеської області»; від 23.08.2018 № 263 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області від 30.08.2017 № 300 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) Комунальному підприємству «Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеської області» щодо коригування тарифів» від 14.01.2019 № 1 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області від 30.08.2017 № 300 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) Комунальному підприємству «Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеської області» щодо коригування тарифів». Згідно акту перевірки, до складу тарифів КП «Чорноморськводоканал» включало інвестиційну складову відповідно до інвестиційної програми, яка розроблялась та затверджувалась в установленому порядку органом місцевого самоврядування на кожен рік: 2017, 2018, 2019. Виконання інвестиційної програми передбачалось за рахунок амортизаційних нарахувань підприємства та частки прибутку для фінансування заходів інвестиційної програми - виробничі інвестиції з прибутку. Також встановлено, що до складу затверджених та скоригованих тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення включався податок на прибуток, розрахований з урахуванням інвестиційних програм. Під час проведення перевірки КП «Чорноморськводоканал» було надано підтверджуючі документи про фактичне здійснення заходів інвестиційної програми за 2017, 2018 та 2019 роки на суми 3195,86 тис. грн.; 2397,57 тис. грн. та 4865,56 тис. грн. з урахуванням ПДВ, що становить за 2017 - 52,2 відсотка, за 2018 - 26,3 відсотка, за 2019 - 47,7 відсотка. Перевіряючими встановлено, що за невиконання річних інвестиційних програм, врахованих в планованих тарифах на послуги, КП «Чорноморськводоканал» повинно було здійснювати споживачам перерахунки за надані послуги. Не виконання перерахунків є порушенням вимог наказу від 14.12.2012 року №

630. Посадовими особами відповідача встановлено, що вказане призвело до завищення тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення. Пунктом 19 Порядку № 869 передбачено, що схвалена уповноваженими органами інвестиційна програма повинна містити планований обсяг використання коштів для здійснення необхідних інвестицій із зазначенням об`єктів і пооб`єктних обсягів інвестування, джерел фінансування та графіка здійснення інвестиційних заходів на планований період з відповідними техніко-економічними розрахунками та обґрунтуваннями, що підтверджують їх доцільність і ефективність. В акті перевірки зазначено, що в період з 16.09.2017 року по 15.09.2018 року КП «Чорноморськводоканал» застосовувались тарифи згідно рішення від 30.08.2017 року№

300. За вказаний період необґрунтовано одержана виручка КП «Чорноморськводоканал» склала: по водопостачанню - 2 757,9 тис. грн.; по водовідведенню - 770,57 тис. грн. з ПДВ. В період з 01.02.2019 року по 01.01.2020 року КП «Чорноморськводоканал» застосовувалися тарифи згідно рішення від 14.01.2019 року № 1, за період необґрунтовано одержана виручка КП «Чорноморськводоканал» склала: по водопостачанню - 2 481,19 тис. грн.; по водовідведенню - 319,43 тис. грн. з ПДВ. На підставі акту перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 10.02.2020 року № 359 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області складено припис про виконання законних вимог щодо усунення порушення порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін № 144 від 17.02.2020 року, яким відповідач вимагав у тримісячний термін здійснити перерахунки споживачам зайво нарахованої та стягнутої зі споживачів плати за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 16.09.2017 року по 01.01.2020 року, за період з 16.09.2018 року по 31.01.2019 року та за період з 01.02.2019 року по 01.01.2020 року. Також у приписі викладено вимогу у термін до 01 липня 2020 року сформувати економічно обґрунтовані тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у відповідності до вимог Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання, затвердженого Постановою КМУ від 01.06.2011 № 869, та Порядку розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб`єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14.12.2012 №

630. Також за наслідками проведення перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби прийнято рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення № 4 від 17.02.2020 року, яким до позивача застосовано штраф у сумі 2 423 598 грн. та зобов`язано КП «Чорноморськводоканал» повернути споживачам суму необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 2 423 598 грн. протягом 30 днів з дня отримання цього рішення. Вважаючи протиправними припис та рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення, КП «Чорноморськводоканал» оскаржило їх до суду першої інстанції. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позову КП «Чорноморськводоканал», з огляду на наступне: Згідно ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про ціни і ціноутворення" органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом. Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами. Судом першої інстанції встановлено, що до 2014 року центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами згідно Указу Президента України «Питання реалізації державної політики з контролю за цінами» від 30.03.2012 №236/2012, була Державна інспекція України з контролю за цінами. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» було утворено Держави службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та покладено на неї функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються, а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Згідно ж із п. 2 вказаної постанови Державна інспекція України з контролю за цінами була ліквідована. Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667 визначено, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику з контролю за цінами. Пунктом 7 Положення передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи. Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 року № 209 затверджено Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві. Згідно з п. 1 вказаного положення, Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (далі - Головне управління) є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане. Пунктом 4 Положення визначено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме: у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Частиною 2 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності. Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю). Також, залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу. Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку. Згідно ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Відповідно до ч. 15 ст. 4, ч 2 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів. Пунктами 1-4 Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 року № 342, встановлено єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів. Уніфікована форма акта перевірки розробляється органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження. Перелік питань для здійснення заходу державного нагляду (контролю) визначається органом державного нагляду (контролю) залежно від ступеня ризику шляхом проведення аналізу вимог законодавства, яких повинен дотримуватися суб`єкт господарювання у відповідній сфері, за формою згідно з додатком 1 Методики в електронному вигляді та оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу державного нагляду (контролю). Судом першої інстанції встановлено, що у порушення вимог зазначеної норми на сайті Держпродспоживслужби розміщено форму акту, яка затверджена наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 965 від 14.08.2013 року «Про затвердження уніфікованої форми акта перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін» для ліквідованої Державної інспекції України з контролю за цінами. В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року № 752 було затверджено методики розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю). Вказана постанова втратила чинність на підставі Постанови КМУ № 342 від 10.05.2018 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 342 були затверджені нові методики розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) Таким чином, із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №342 були змінені підходи до розроблення органами державного нагляду (контролю) критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, та затверджена нова методика розроблення уніфікованої форми акту, що складається за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю). Після затвердження Кабінетом Міністрів України критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику та уніфікованих форм актів, не було затверджено та оприлюднено на офіційному сайті Держпродспоживслужби уніфікованої форми акта, який складається за наслідками перевірки уповноваженим органом дотримання суб`єктом господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. На момент проведення перевірки була відсутня затверджена уніфікована форма акту для органів Держпродспоживслужби з питань виконання покладених на них завдань, зокрема, щодо перевірки дотримання суб`єктами вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. З огляду на викладене, складений за результатом проведення перевірки КП «Чорноморськводоканал» акт перевірки не може вважатись належним та допустимим доказом у справі. Суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно актуального висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.02.2020 по справі № 826/17123/18), незалежно від прийнятого підконтрольним суб`єктом рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді рішень, підконтрольних суб`єкт не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень законодавства. Посилання апелянта на неможливість застосування вказаного висновку Верховного Суду до даних правовідносин є необґрунтованим, з огляду на те, що не лише органи, які здійснюють податковий контроль мають дотримуватись встановленої процедури призначення та проведення перевірок, а й всі суб`єкти владних повноважень, які здійснюють державний нагляд та контроль, що регламентується ст. 19 Конституції України. Також судом першої інстанції було встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 р. № 552 затверджено Порядок здійснення контролю за виконанням інвестиційних програм у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення. Згідно з п. 3 вказаного Порядку контроль за виконанням інвестиційних програм суб`єктами господарювання, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення (далі - суб`єкти господарювання), здійснюється НКРЕКП, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями (далі - органи контролю). Пунктом 4 цього Порядку визначено, що основними критеріями здійснення контролю за виконанням інвестиційної програми є: стан виконання інвестиційної програми; цільове використання коштів, передбачених для виконання інвестиційної програми; відповідність фактичних обсягів використання коштів, передбачених для виконання інвестиційної програми, плановим; фактичні результативні показники здійснення заходів інвестиційної програми. Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2020 року, в рамках комплексної перевірки Комунального підприємств "Чорноморськводоканал" Одеською обласною державною адміністрацією в особі Департаменту житлово-комунального господарства та енергоефективності обласної державної адміністрації було проведено перевірку дотримання підприємством вимог законодавства у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, за наслідком якої складено акт № 2/А-2020 від 29.01.2020 року. Судом першої інстанції було встановлено, що в ході даної перевірки було встановлено та зазначено, в п. 2.27, п. 2.28 акту, що підприємством забезпечено розроблення, затвердження, схвалення та виконання ліцензіатом інвестиційної програми в затверджених кількісних та вартісних обсягах, а також наявний відкритий в уповноваженому банку рахунок із спеціальним режимом використання коштів. В свою чергу, при проведенні перевірки Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області також здійснювало перевірку стану виконання позивачем інвестиційних програм та дійшла висновку, що "за невиконання річних інвестиційних програм, врахованих в планових тарифах на послуги, підприємство повинно було здійснювати споживачам перерахунки за надані послуги". Таким чином, як Департаментом житлово-комунального господарства та енергоефективності обласної державної адміністрації, так і Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області серед питань, які досліджувались в рамках проведених заходів був стан виконання комунальним підприємством інвестиційних програм, відповідності фактичних обсягів використання коштів, передбачених для виконання інвестиційної програми, плановим; фактичним результативним показникам здійснення заходів інвестиційної програми, що не відповідає положенням ч. 2 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». В рішенні у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ вказав на те, що принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява N 29979/04, пункт 70). Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що прийняті за наслідком проведення Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області планового заходу припис про усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін № 144 від 17.02.2020 року та рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення № 4 від 17.02.2020 року, є протиправними та підлягають скасуванню. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не свідчать про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись ст.ст. 139, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст рішення складено та підписано 01.03.2021 року. Суддя-доповідач: А.В. Бойко Суддя: А.Г. Федусик Суддя: О.А. Шевчук