Постанова 4854 № 420/12671/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/12671/20 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шляхтицького О.І., суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНБІЗНЕСГРУП" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31.12.2020 по справі № 420/12671/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНБІЗНЕСГРУП" до Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов,- ВСТАНОВИВ: У листопаді 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ФІНБІЗНЕСГРУП до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов. 29.12. 2020 Одеський окружний адміністративний суд замінив відповідача Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на належного відповідача - Південне міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки. 30.12.2020 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову в якій позивач просить суд зупинити стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ФІНБІЗНЕСГРУП на підставі виконавчого документа постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області від 04.09.2020 № 214316, про накладення адміністративно-господарського штрафу на ТОВ ФІНБІЗНЕСГРУП. В обґрунтування заяви зазначено, що виконавцем Другого Суворовського відділу ДВС у місті Одесі ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса) 07.12.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого проваджень з примусового виконання постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.09.2020 про стягнення з ТОВ ФІНБІЗНЕСГРУП штрафу та виконавчого збору у розмірі 10%, а саме: ВП № 63810591 з примусового виконання постанови № 214318, ВП № 63810229 з примусового виконання постанови № 214313, ВП № 63809802 з примусового виконання постанови № 214315, ВП № 63809873 з примусового виконання постанови № 214316. У разі не виконання вимог постанов про відкриття виконавчого провадження, а саме не сплати штрафу у розмірі 34 000,00 грн. по кожній постанові, разом 136 000,00 грн, а також штрафу (10%) у розмірі 13 600,00 грн., на майно та кошти позивача будуть накладені арешти державним виконавцем, що вкрай негативно вплине на фінансово-економічне становище позивача, а також завдасть значної майнової шкоди підприємству та зумовить зупинення господарської діяльності. Крім цього, позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову негативно вплине не тільки на права та інтереси позивача, але і інших третіх осіб які перебувають у договірних відносинах з ТОВ ФІНБІЗНЕСГРУП, зокрема, нарахування значних штрафних санкцій та понесення збитків, адже сума стягнення з виконавчими витратами є значною становить - 149 600,00 грн. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 31 грудня 2020 року у задоволенні заяви ТОВ ФІНБІЗНЕСГРУП про забезпечення позову у адміністративній справі № 420/12671/20 відмовив. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ТОВ ФІНБІЗНЕСГРУП звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило її скасувати та зупинити стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНБІЗНЕСГРУП на підставі виконавчих документів постанов Управління Укртрансбезпеки в Одеській області від 04.09.2020 № 214313, № 214315, № 214316, № 214318 про накладення адміністративно-господарського штрафу на ТОВ ФІНБІЗНЕСГРУП. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення: - суд першої інстанції залишив поза увагою те, що у разі не виконання вимог постанов про відкриття виконавчого провадження, а саме не сплати штрафу у розмірі 34 000,00 грн. по кожній постанові, разом 136 000,00 грн, а також штрафу (10%) у розмірі 13 600,00 грн., на майно та кошти позивача будуть накладені арешти державним виконавцем, що вкрай негативно вплине на фінансово-економічне становище позивача, а також завдасть значної майнової шкоди підприємству та зумовить зупинення господарської діяльності; - не зрозумілими є висновки суду першої інстанції, що підставами для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову є те, що в рамках даної справи не оскаржуються постанови державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень, а позивач не позбавлений права оскаржити вказані постанови в судовому порядку; - у даному випадку суд першої інстанції безпідставно послався на пункт 5 частини 3 статті 151 КАС України, відповідно до якого не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. З положень даної статті вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються для гарантування виконання рішення адміністративного суду, тобто недопустимості завдання позивачеві непоправної шкоди, що може призвести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому. При цьому, саме позивач повинен навести докази для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених статтею150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов`язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам. Колегія суддів зауважує, що інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення. При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Крім того, колегія суддів зазначає, що для вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову слід враховувати те чи існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів. Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Таким чином, обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Як убачається із заяви про забезпечення позову необхідність забезпечення позову шляхом зупинення стягнення з ТОВ ФІНБІЗНЕСГРУП на підставі виконавчих документів постанов Управління Укртрансбезпеки в Одеській області від 04.09.2020 № 214313, № 214315, № 214316, № 214318 про накладення адміністративно-господарського штрафу на ТОВ ФІНБІЗНЕСГРУП, заявником обґрунтовується тим, що невжиття заходів забезпечення позову негативно вплине не тільки на права та інтереси позивача, але і інших третіх осіб які перебувають у договірних відносинах з ТОВ ФІНБІЗНЕСГРУП, зокрема нарахування значних штрафних санкцій та понесення збитків, адже сума стягнення з виконавчими витратами є значною становить - 149 600,00 грн. Суд першої інстанції, відмовляючи у заяві про забезпечення позову, зазначив, що в рамках даної адміністративної справи не оскаржуються постанови державного виконавця Другого Суворовського відділу ДВС у місті Одесі ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчих проваджень. Разом з тим, позивач не позбавлений можливості оскаржити вказані постанови в судовому порядку. Отже, до спірних правовідносин має застосовуватись пункт 5 частини третьої статті 151 КАС України, яким передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення. Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, з огляду на наступне. Відповідно до пункту 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567) за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів. Пунктом 28 Порядку № 1567 передбачено, що адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований суб`єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову. Згідно з частиною п`ятою статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України, крім адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, які зараховуються до державного дорожнього фонду. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон України №1404-VІІІ) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами. Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є виконавчим документом та за умови відсутності факту добровільного виконання такого рішення органу державного контролю, вона підлягає примусовому виконанню на підставі Законі України №1404-VIII. За наведеним визначенням у Законі України № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як рішення інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами. Колегія суддів зазначає, що відповідно частини 4 статті 150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову. Апеляційним судом встановлено, що Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області прийнято постанови від 04.09.2020 № 214313, № 214315, № 214316, № 214318 про накладення адміністративно-господарського штрафу на ТОВ ФІНБІЗНЕСГРУП. 07.12.2020 державним виконавцем Другого Суворовського відділу ДВС у місті Одесі ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчих проваджень винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень: ВП № 63810591 з примусового виконання постанови № 214318, ВП № 63810229 з примусового виконання постанови № 214313, ВП № 63809802 з примусового виконання постанови № 214315, ВП № 63809873 з примусового виконання постанови № 214316. У разі не виконання вимог постанов про відкриття виконавчого провадження, а саме: не сплати штрафу у розмірі 34 000,00 грн по кожній постанові, разом 136 000,00 грн, а також штрафу (10%) у розмірі 13 600,00 грн на майно та кошти позивача будуть накладені арешти державним виконавцем. Боржником у вказаному виконавчому провадженні є ТОВ ФІНБІЗНЕСГРУП. Отже, в межах виконавчих проваджень ВП № 63810591, № 63810229, № 63809802, № 63809873 здійснюється примусове виконання постанов Управління Укртрансбезпеки в Одеській області № 214318, № 214313, № 214315, № 214316, від 04.09.2020, які є предметом судового оскарження у даній справі. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина 5 статті 26 Закону України №1404-VІІІ). Частиною 7 статті 26 Закону України №1404-VІІІ визначено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. Колегія суддів зазначає, що правомірність постанов Управління Укртрансбезпеки в Одеській області і буде встановлюватися судом в межах справи № 420/12671/20 (в даному судовому провадженні). Апеляційний суд вважає, що стягнення адміністративного господарського штрафу в примусовому порядку на підставі оскаржуваних постанов до прийняття судом рішення може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі задоволення адміністративного позову. Водночас, у випадку безпідставності позовних вимог ТОВ ФІНБІЗНЕСГРУП вжиття заходів забезпечення позову не перешкодить стягненню адміністративно-господарського штрафу після набрання рішенням законної сили. Разом з тим, колегія суддів враховує той факт, що у тому випадку, якщо з боржника буде у примусовому порядку стягнуто на користь стягувача Південного Міжрегіанального Управління Укртрансбезпеки заборгованості по виконавчим провадженням ВП № 63810591, № 63810229, № 63809802, № 63809873, на користь державного виконавця - винагороду і витрати виконавчого провадження, ефективний захист прав, за яким ТОВ ФІНБІЗНЕСГРУП звернувся до суду, буде істотно ускладненим. Згідно з пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі "ZWIERZYСSKI v. POLAND", Арр. 34049/96, 19 June 2001 позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності. Оцінюючи обґрунтованість заяви про забезпечення позову, колегія суддів враховує, що апелянтом наведено обставини та надано докази, які свідчать, що виконання рішення у справі у разі задоволення позовних вимог з метою захисту прав, свобод та інтересів апелянта буде ускладненим або неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що для відновлення таких прав і свобод необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Відповідно до цього, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню, а саме шляхом вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчих документів. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 317 КАС України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким заяву про забезпечення позову слід задовольнити. Враховуючи наведене та керуючись статтями 150, 151, 154, 308, 309, 315, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНБІЗНЕСГРУП" - задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду в від 31.12.2020 по справі № 420/12671/20 скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНБІЗНЕСГРУП" про забезпечення позову задовольнити. Зупинити стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНБІЗНЕСГРУП на підставі виконавчих документів постанов Управління Укртрансбезпеки в Одеській області від 04.09.2020 № 214313, № 214315, № 214316, № 214318 про накладення адміністративно-господарського штрафу на ТОВ ФІНБІЗНЕСГРУП до набрання судовим рішенням у справі № 420/12671/20 законної сили. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Семенюк Г.В. Домусчі С.Д.