Постанова 4872 № 915/535/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 915/535/17 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Аленіна О.Ю. суддів: Лавриненко Л.В., Мишкіної М.А. секретар судового засідання Герасименко Ю.С. За участю представників учасників справи: від АТ Державний експортно-імпортний банк України - адвокат Буковська Л.В.; від ТОВ "Фінансова компанія "АВУАР-СЕРВІС" - адвокат Розум Е.В.; арбітражний керуючий Жмакін С.А. особисто розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України та Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.10.2020 у справі №915/535/17 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВУАР-СЕРВІС" до Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія "ТАВРІЯ" про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ У червні 2020 арбітражний керуючий Жмакін Сергій Андрійович, в межах справи про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія "ТАВРІЯ", звернувся до Господарського суду Миколаївської області із клопотанням про визначення умов продажу та надання згоди на продаж майна боржника. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.10.2020 клопотання ліквідатора ТОВ будівельно-торгівельна компанія ТАВРІЯ про надання згоди на продаж та визначення умов продажу майна банкрута - задоволено, надано згоду на продаж майна ТОВ будівельно-торгівельна компанії ТАВРІЯ на наступних умовах:

1. Склад майна (лот); 1.1. Майно продається одним лотом, до якого увійшли наступні активи банкрута: - Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АМСТОР" (ТОВ "АМСТОР"; Ідентифікаційний код юридичної особи 32123041; Місцезнаходження юридичної особи: 49038, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Ленінградська, будинок 27, Ідентифікаційний код юридичної особи 32123041) у розмірі 37804482,64 грн. (Тридцять сім мільйонів вісімсот чотири тисячі чотириста вісімдесят дві гривні 64 копійки). - Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОЛБІЛД ГРУП" (ТОВ "МОЛБІЛД ГРУП"; Ідентифікаційний код юридичної особи 39711295; Місцезнаходження юридичної особи: 54028, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця Космонавтів, будинок 81/15, офіс 714) у розмірі 7318378,49 грн. (Сім мільйонів триста вісімнадцять тисяч триста сімдесят вісім гривень 49 копійок). - Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "АМСТОР" (ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "АМСТОР"; Ідентифікаційний код юридичної особи 32516492; Місцезнаходження юридичної особи: 49038, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Ленінградська, будинок 27) у розмірі 3061424,73 грн. (Три мільйони шістдесят одна тисяча чотириста двадцять чотири гривні 73 копійки). - Нерухоме майно: нежитлова будівля, торговельний центр, літ. А-1, розташоване за адресою: місто Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 9Т, (нова назва проспект Героїв України), загальною площею 9531,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 36907048101; вартістю 81765210,00 грн. (Вісімдесят один мільйон сімсот шістдесят п`ять тисяч двісті десять гривень 00 копійок); майно є предметом забезпечення вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", - Рухоме майно: флагшток, металевий, розташоване за адресою: місто Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 9Т, (нова назва проспект Героїв України), вартістю 14391,06 грн. (Чотирнадцять тисяч триста дев`яносто одна гривня 06 копійок).

2. Продаж майна на аукціоні (першому аукціоні): 2.1. Початкова ціна лоту на аукціоні (першому аукціоні) - 129 963 886,92 грн. (Сто двадцять дев`ять мільйонів дев`ятсот шістдесят гри тисячі вісімсот вісімдесят шість гривень 92 копійки), з них: - початкова ціна майна, яке не є предметом забезпечення 48 198 676,92 гри, (Сорок вісім мільйонів сто дев`яносто вісім тисяч шістсот сімдесят шість гривень 92 копійки). - початкова ціна майна, яке є предметом забезпечення 81 765 210,00 (Вісімдесят один мільйон сімсот шістдесят п`ять тисяч двісті десять гривень 00 копійок). 2.2. Аукціон проводиться без можливості зниження початкової ціни. 2.3. Крок аукціону складає 1% (Один відсоток) від початкової вартості лоту, що виставлено на продаж. 2.4. Витрати, пов`язані з утриманням, збереженням та продажем майна, яке є предметом забезпечення підлягають відшкодуванню з коштів, отриманих від реалізації такого майна, якщо на момент проведення розподілу коштів вони не були відшкодовані. 2.5. Кошти, отримані від продажу лота, розподіляються між забезпеченими кредиторами та іншими кредиторами пропорційно до початкової ціни майна, що є предметом забезпечення, та іншого майна. 2.6. У разі закінчення аукціону без визначення переможця замовник аукціону протягом одного місяця зобов`язаний оголосити про проведення повторного аукціону.

3. Продаж майна на повторному аукціоні (першому повторному аукціоні): 3.1. Початковою ціною повторного аукціону є зменшена на 20 відсотків початкова ціна першого аукціону. Початкова ціна лоту на повторному аукціоні (першому повторному аукціоні) - 103971109,54 грн. (Сто три мільйони дев`ятсот сімдесят одна тисяча сто дев`ять гривень 54 копійки), з них: - початкова ціна майна, яке не предметом забезпечення 38 558 941,54 гри. (Тридцять вісім мільйонів п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот сорок одна гривня 54 копійки). - початкова ціна майна, яке є предметом забезпечення 65 412 168,00 грн. (Шістдесят п`ять мільйонів чотириста дванадцять тисяч сто шістдесят вісім гривень 00 копійок). 3.2. Повторний аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості. 3.3. Крок аукціону складає 1% (Один відсоток) від початкової вартості лоту, що виставлено на продаж. 3.4. Витрати, пов`язані з утриманням, збереженням та продажем майна, яке є предметом забезпечення підлягають відшкодуванню з коштів, отриманих від реалізації такого майна, якщо на момент проведення розподілу коштів вони не були відшкодовані. 3.5. Кошти, отримані від продажу лота, розподіляються між забезпеченими кредиторами та Іншими кредиторами пропорційно до початкової ціни майна, що є предметом забезпечення, та іншого майна. 3.6. У разі закінчення першого повторного аукціону без визначення переможця замовник аукціону протягом сорока п`яти днів зобов`язаний оголосити про проведення другого повторного аукціону.

4. Продаж майна на другому повторному аукціоні: 4.1. Початковою ціною другого повторного аукціону є зменшена на 25 відсотків початкова ціна першого повторного аукціону. Початкова ціна лоту на другому повторному аукціоні - 77 978 332,16 грн. (Сімдесят сім мільйонів дев`ятсот сімдесят вісім тисяч триста тридцять дві гривні 16 копійок), з них: - початкова ціна майна, яке не є предметом забезпечення 28 919 206,16 грн. (Двадцять вісім мільйонів дев`ятсот дев`ятнадцять тисяч двісті шість гривень 16 копійок). - початкова ціна майна, яке є предметом забезпечення 49 059 126,00 грн. (Сорок дев`ять мільйонів п`ятдесят дев`ять тисяч сто двадцять шість гривень 00 копійок). 4.2. Другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової ціни. Аукціон розпочинається з автоматичного покрокового зниження початкової ціни лота на крок аукціону. Торги проводяться, доки не з`явиться переможець аукціону. 4.3. Крок аукціону складає 1% (Один відсоток) від початкової вартості лоту, що виставлено на продаж. 4.4. Витрати, пов`язані з утриманням, збереженням та продажем майна, яке є предметом забезпечення підлягають відшкодуванню з коштів, отриманих від реалізації такого майна, якщо на момент проведення розподілу коштів вони не були відшкодовані. 4.5. Кошти, отримані від продажу лота, розподіляються між забезпеченими кредиторами та іншими кредиторами пропорційно до початкової ціни майна, що є предметом забезпечення, та іншого майна. В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції пославшись на приписи Кодексу України з процедур банкрутства, зазначив, що протокольним рішенням комітету кредиторів боржника від 28.07.2020 року вирішено погодити умови продажу майна ТОВ БУДІВЕЛЬНО-ТОРПВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ТАВРІЯ" від 30.06.2020 року (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі ліквідації банкрута та надано згоду на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) на запропонованих умовах. Як відзначено судом першої інстанції, з метою отримання згоди заставного кредитора на продаж майна та погодження умов продажу в частині майна, що є предметом забезпечення, ліквідатор на адресу АТ "Укрексімбанк" направив лист, який отримано кредитором, однак, враховуючи, що забезпеченим кредитором не прийнято рішення протягом 20 днів з дня, коли він одержав чи мав одержати умови продажу, яке вимагається ч. 6 ст. 75 Кодексу України з процедур банкрутства (щодо майна, яке є предметом забезпечення), ліквідатор на підставі ч. 7 ст. 75 Кодексу України з процедур банкрутства звернувся до суду з даним клопотанням. АТ "Укрексімбанк", не заперечуючи проти факту несвоєчасного прийняття рішення стосовно визначення умов продажу, разом з клопотанням про закриття провадження від 03.09.2020 подано до суду копію листа від 02.09.2020, за змістом якого ним, як забезпеченим кредитором, визначено умови продажу майна, яке є предметом забезпечення. Розглянувши подані умови продажу майна банкрута в редакції ліквідатора та в редакції заставного кредитора, суд першої інстанції зазначив, що з огляду передбачену положеннями Кодексу України з процедур банкрутства можливість включення до майна, яке підлягає продажу, як майна, яке не є предметом забезпечення, так і заставного майна, а також враховуючи дотримання ліквідатором вимог в частині визначення початкової ціни обох зазначених видів майна, суд не вбачає порушень інтересів заставного кредитора у разі формування лоту у запропонованому ліквідатором складі. До того ж, запропонованими ліквідатором умовами продажу майна банкрута передбачено, що витрати, пов`язані з утриманням, збереженням та продажем майна, яке є предметом забезпечення підлягають відшкодуванню з коштів, отриманих від реалізації такого майна, якщо на момент проведення розподілу коштів вони не були відшкодовані. Також, посилаючись на приписи ст. 79 Кодексу України з процедур банкрутства суд першої інстанції зазначив, що умови порядку проведення повторного та другого повторного аукціону дотримані ліквідатором у визначених даною статтею умовах. Місцевий господарський суд також зазначив, що наведені ліквідатором умови проведення другого повторного аукціону з можливістю зниження початкової ціни та проведенням торгів, доки не з`явиться переможець аукціону, з кроком аукціону 1% від початкової вартості лоту, також відповідають вимогам ст. 80 Кодексу України з процедур банкрутства. Враховуючи наведене, Господарський суд Миколаївської області дійшов висновку, що умови продажу майна, подані ліквідатором відповідають положенням Кодексу України з процедур банкрутства. Не погодившись із даним рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами звернулися Акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України (далі АТ Державний експортно-імпортний банк України) та Товариство з обмеженою відповідальністю "АМСТОР" (далі ТОВ "АМСТОР"). АТ Державний експортно-імпортний банк України в своїй апеляційній скарги просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської область від 08.10.2020 по справі №915/535/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора боржника про надання згоди на продаж та визначення умов продажу майна банкрута. Так, в обґрунтування своїх вимог, апелянт зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції не розглянув його клопотання про закриття провадження через відсутність предмету спору, що свідчить про порушення норм процесуального права. Апелянт також стверджує, що у порушення норм Кодексу з процедур банкрутства, рішення про формування лоту для продажу майна банкрута було прийнято лише комітетом кредиторів, при цьому до складу Лоту було включено нерухоме майно, що є предметом забезпечення вимог АТ «Укрексімбанк», погодження умов продажу якого законодавчо покладено виключно на Банк. АТ «Укрексімбанк» неодноразово звертало увагу суду, що заставне майно Банку має продаватися без включення до нього дебіторської заборгованості, оскільки одним окремим лотом таке формування лоту призведе до знецінення вартості заставного майна та в подальшому завдасть збитки АТ «Укрексімбанк». Натомість, як вважає апелянт, продаж заставного майна Банку окремим лотом надасть можливість максимального задоволення вимог Банку. Порядок формування умов продажу майна банкрута, запропонований ліквідатором, шляхом продажу дебіторської заборгованості по номінальній вартості та без проведення незалежної оцінки, як вважає скаржник, не відповідає цілям ліквідатора щодо продажу майна банкрута за найвищою ціною. На переконання апелянта, ліквідатором не проведено незалежну оцінку дебіторської заборгованості, та не враховано той факт, що дебітори перебувають в стані припинення, а тому очевидною є її безнадійність, а припущення ліквідатора про те, що таку дебіторську заборгованість можливо оцінити по номінальній вартості являється хибним та необґрунтованим. До того ж, як стверджує апелянт, ліквідатором до складу лоту включено не всю дебіторську заборгованість боржника, зокрема, не включено вимоги, які визнані судом у справі про банкрутство ТОВ «Чумацький Шлях». ТОВ "АМСТОР" в своїй апеляційній скарзі просить ухвалу Господарського суду Миколаївської область від 08.10.2020 по справі №915/535/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ліквідатору боржника у задоволенні клопотання про надання згоди на продаж та визначення умов продажу майна банкрута. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушує права кредиторів з огляду на таке. За твердженням апелянта, усе майно боржника, виставлене ліквідатором на продаж, включено до складу одного лоту в якому є і майно, яке є предметом забезпечення, і майно, яке не є предметом забезпечення. При цьому, згоди забезпеченого кредитора (АТ «УКРЕКСІМБАНК») щодо умов продажу майна, яке є предметом забезпечення, не отримано. Пропозиції АТ «УКРЕКСІМБАНК» щодо умов продажу майна, яке є предметом забезпечення відхилені без обґрунтування підстав. До того ж, як стверджує апелянт, в одному лоті змішані різні види майна боржника, як цілком ліквідне - нерухоме майно, так і практично неліквідне - право вимоги дебіторської заборгованості боржників щодо яких порушені провадження про банкрутство. Отже, право вимоги дебіторської заборгованості, на переконання апелянта, не є ліквідним, реальне стягнення цієї дебіторської заборгованості є неможливим. Об`єднання в одному лоті ліквідного (нерухоме майно) майна боржника з цілком неліквідним (право вимоги дебіторської заборгованості), але оціненим в значну суму, як вважає скаржник, приведе до заниження загальної ціни продажу, що порушує права всіх кредиторів. Скаржник також стверджує, що до майна боржника, зазначеного в умовах продажу, не включені інші права вимоги дебіторської заборгованості, зокрема до ТОВ «ФУДТОРГ» та ТОВ «НЕСТОРГ». Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №915/535/17 за апеляційними скаргами АТ Державний експортно-імпортний банк України та ТОВ "АМСТОР", об`єднано скарги в одне апеляційне провадження та призначено до сумісного розгляду на 02.12.2020. Судове засідання, призначене на 02.12.2020 не відбулось у зв`язку тимчасовою непрацездатністю судді Мишкіної М.А. з 30.11.2020. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 розгляд справи було призначено на 02.02.2021. Судом апеляційної інстанції отримано відзиви на апеляційні скарги від ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД», ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ», ТОВ «НЕСТОРГ» в яких товариства просять залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. В обґрунтування своїх заперечень кредитори зазначають, що порядок визначення і погодження умов продажу майна чітко врегульований статтею 75 Кодексу України з процедур банкрутства і, як вбачається з матеріалів справи, дотриманий ліквідатором боржника. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ліквідатором боржника визначені умови продажу майна боржника одним лотом, до складу якого входить майно, яке не є предметом забезпечення, і майно, яке є предметом забезпечення. Умови продажу надіслані ліквідатором членам комітету кредиторів та забезпеченому кредитору. Протокольним рішенням комітету кредиторів вирішено погодити умови продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та надати згоду на продаж боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) на запропонованих умовах. За твердженням кредиторів, забезпечений кредитор АТ «УКРЕКСІМБАНК», у визначений Кодексом строк, після отримання від ліквідатора листа про погодження умов продажу заставного майна, жодної відповіді не надав, у зв`язку з чим арбітражний керуючий звернувся до суду першої інстанції із відповідним клопотанням про визначення умов продажу та надання згоди на продаж майна. Кредитори вважають, що при визначенні і погодженні умов продажу майна банкрута ліквідатором ТОВ Будівельно-торгівельна компанія «ТАВРІЯ» арбітражним керуючим Жмакіним С.А. не допущено жодного порушення вимог законодавства. Щодо твердження АТ «УКРЕКСІМБАНК» стосовно того, що суд першої інстанції відклав розгляд клопотання ліквідатора про визначення умов продажу та надання згоди на продаж майна саме для надання можливості Банку скористатись передбаченими положеннями ст. 75 Кодексу України з процедур банкрутства правами, наданими забезпеченому кредитору, кредитори стверджують, що зі змісту ухвали суду не вбачається, що судове засідання відкладалося судом саме з метою надання забезпеченому кредитору можливості самостійно визначити умови продажу майна, що є предметом забезпечення. Твердження АТ «УКРЕКСІМБАНК» стосовно погодження комітетом кредиторів умов продажу майна, що є предметом забезпечення, як відзначають кредитори, не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, оскільки протокольним рішенням комітету кредиторів ТОВ Будівельно-торгівельна компанія «ТАВРІЯ» від 28.07.2020 вирішено погодити умови продажу майна боржника та надати згоду на продаж майна боржника, крім майна, що є предметом забезпечення. Як вважають кредитори, продаж майна боржника одним лотом, до складу якого входить майно, яке не є предметом забезпечення, і майно, яке є предметом забезпечення, відповідає вимогам законодавства та інтересам кредиторів у справі, інтереси яких підлягають врахуванню нарівні з інтересами забезпеченого кредитора. Аргументи апелянтів стосовно того, що включена до складу лота дебіторська заборгованість товариств, які перебувають у стані припинення, має низьку перспективу врегулювання та є неліквідним активом, на думку кредиторів, не можуть братися судом до уваги, оскільки такі доводи є лише припущенням апелянтів. Щодо тверджень апелянтів про наявність дебіторської заборгованості ТОВ «ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ», кредитори зазначають, що у справі про банкрутство ТОВ «ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ» замінено TOB Будівельно-торгівельна компанія «ТАВРІЯ» на TOB «МОЛБІЛД ГРУП» у зв`язку з укладенням між юридичними особами договору про відступлення права вимоги. Помилковими, як вважають кредитори, є й доводи апеляційної скарги TOB «АМСТОР» стосовно того, що не включення до складу майна боржника, зазначеного в умовах продажу, іншої дебіторської заборгованості, претензії ліквідатора щодо стягнення якої містяться в матеріалах справи, оскільки виходячи з положень Кодексу, всі майнові активи, включені до складу ліквідаційної маси, можуть продаватися як одним, так і різними лотами. При цьому, відсутність у складі лота певного майнового активу банкрута не означає його відсутності у складі ліквідаційної маси та порушення. До суду апеляційної інстанції також надішли відзиви на апеляційні скарги від арбітражного керуючого Жмакіна С.А. в яких він просить залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. В обґрунтування своїх заперечень арбітражний керуючий зазначає, що комітетом кредиторів боржника було прийнято рішення про погодження умов продажу майна боржника та надання згоди на продаж майна боржника. При цьому, забезпечений кредитор АТ «Укрексімбанк» отримав умови продажу майна, однак станом на дату звернення арбітражного керуючого до суду із клопотання не прийняв рішення, яке вимагається ч.6 т. 75 Кодексу України з процедур банкрутства, щодо майна, яке є предметом забезпечення. Відсутність такого рішення забезпеченого кредитора, у відповідності до вимог ч.1 ст. 75 Кодексу України з процедур банкрутства зумовила звернення арбітражного керуючого до суду із відповідним клопотанням про визначення умов продажу та надання згоди на продаж майна боржника. При цьому, як стверджує арбітражний керуючий, АТ «Укрексімбанк» було надано свої пропозиції щодо умов продажу майна боржника вже після звернення арбітражного керуючого до суду із відповідним клопотанням. Арбітражний керуючий також наголошує, що комітетом кредиторів погоджено умови продажу майна боржника, зокрема його початкову вартість, що не є предметом забезпечення. Твердження апелянтів про безнадійність дебіторської заборгованості, на переконання арбітражного керуючого є необґрунтованими, оскільки дебіторська заборгованість заявлена у відповідних справах банкрутство підприємств боржників, визнана судовим рішенням та наявна в реєстрі вимог кредиторів. У судовому засіданні від 23.02.2021 представник АТ Державний експортно-імпортний банк України підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні. Арбітражний керуючий Жмакін С.А. та представник ТОВ "Фінансова компанія "АВУАР-СЕРВІС" надали пояснення відповідно до яких не погоджуються із доводами викладеними в апеляційних скаргах, просить залишити їх без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Як вбачається з наявних матеріалів справи, у серпні 2020 арбітражний керуючий Жмакін Сергій Андрійович звернувся до Господарського суду Миколаївської області із клопотанням про визначення умов продажу та надання згоди на продаж майна боржника в якому просив суд надати згоду на продаж майна ТОВ Будівельно-торгівельна компанія ТАВРІЯ на визначених у прохальній частині клопотання умовах. В обґрунтування свого клопотання арбітражний керуючий зазначив, що всупереч приписів ч. 7 ст. 75 Кодексу України з процедур банкрутства протягом 20 днів забезпечений кредитор не прийняв рішення щодо визначення умов продажу. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлено клопотання та задовольнив його у повному обсязі. Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке. Так, відповідно до ст. 48 Кодекс України з процедур банкрутства під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу. До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про, зокрема надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі санації відповідно до плану санації або у процедурі ліквідації банкрута. Згідно з ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 63 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні. Початковою вартістю продажу майна банкрута є його вартість, визначена ліквідатором. За приписами ст. 75 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий визначає умови продажу за погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення). До обов`язкових умов продажу належать: склад майна (лот); початкова ціна; крок аукціону. Арбітражний керуючий зобов`язаний направити умови продажу членам комітету кредиторів та протягом 20 днів з дня, коли вони одержали чи мали одержати умови продажу, скликати комітет кредиторів. Якщо майно є предметом забезпечення, арбітражний керуючий зобов`язаний направити умови продажу забезпеченому кредитору. Комітет кредиторів, забезпечений кредитор можуть прийняти рішення про: надання згоди на продаж майна на запропонованих умовах; надання згоди на продаж майна, змінивши умови продажу; відмову в наданні згоди на продаж майна з обґрунтуванням причин. У разі якщо комітет кредиторів або забезпечений кредитор прийняв рішення про відмову в наданні згоди на продаж майна або не прийняв жодного рішення на засіданні комітету кредиторів чи протягом 20 днів з дня, коли забезпечений кредитор одержав чи мав одержати умови продажу, або якщо арбітражний керуючий не згоден з прийнятим комітетом кредиторів або забезпеченим кредитором рішенням, арбітражний керуючий зобов`язаний звернутися до суду. У такому разі умови аукціону визначаються судом. Як свідчать наявні матеріали справи, арбітражний керуючий Жмакін С.А. 30.06.2020 звернувся до членів комітету кредиторів та кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника АТ «УКРЕКСІМБАНК» із листом щодо погодження умов спродажу майна боржника. Даний лист було направлено кредиторам, у тому числі АТ «УКРЕКСІМБАНК», що підтверджується описом вкладення та накладною від 30.06.2020. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 30.06.2020 та відомостями, які містяться на офіційному веб-сайті «Укрпошта», даний лист було отримано АТ «УКРЕКСІМБАНК» - 03.07.2020. Однак, жодної відповіді на вказаний лист АТ «УКРЕКСІМБАНК» надано не було, та відповідно умови продажу майна, у тому числі й того, що перебуває у заставі, товариством не погоджено. 22.07.2020 арбітражним керуючим Жмакіним С.А. направлено членам комітету кредиторів та кредитору, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника АТ «УКРЕКСІМБАНК», повідомлення про скликання засідання комітету кредиторів з порядком денним щодо розгляду умов продажу майна банкрута та вирішення питання про надання згоди на продаж майна боржника та погодження умов продажу майна боржника у процедурі ліквідації банкрута. На підтвердження направлення даного повідомлення членам комітету кредиторів та кредитору, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника АТ «УКРЕКСІМБАНК» арбітражним керуючим Жмакіним С.А. надано описи вкладення, накладні, фіскальні чеки та рекомендовані повідомлення. Зокрема повідомлення було отримано АТ «УКРЕКСІМБАНК» - 27.07.2020. 28.07.2020 було проведено засідання комітету кредиторів боржника на якому були присутні ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД», ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ», ТОВ «НЕСТОРГ», кількість голосів яких загалом складає 100%. Представник забезпеченого кредитора АТ «УКРЕКСІМБАНК» на засідання комітету кредиторів не з`явився, хоча про проведення засідання комітету кредиторів та порядок денний був повідомлений належним чином. На порядок денний комітету кредиторів було поставлено розгляд умов продажу майна банкрута та вирішення питання про надання згоди на продаж майна боржника та погодження умов продажу майна боржника у процедурі ліквідації банкрута. Протокольним рішенням комітету кредиторів ТОВ БУДІВЕЛЬНО-ТОРПВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ТАВРІЯ" від 28.07.2020 року вирішено: 1) Погодити умови продажу майна ТОВ БУДІВЕЛЬНО-ТОРПВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ТАВРІЯ" від 30.06.2020 року (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі ліквідації банкрута у справі №915/535/17 про банкрутство ТОВ БУДІВЕЛЬНО-ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ТАВРІЯ"; 2) Надати згоду на продаж майна ТОВ БУДІВЕЛЬНО-ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ТАВРІЯ" (крім майна, що є предметом забезпечення) на запропонованих умовах, а саме:

1. Склад майна (лот); 1.1. Майно продається одним лотом, до якого увійшли наступні активи банкрута: - Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АМСТОР" (ТОВ "АМСТОР"; Ідентифікаційний код юридичної особи 32123041; Місцезнаходження юридичної особи: 49038, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Ленінградська, будинок 27, Ідентифікаційний код юридичної особи 32123041) у розмірі 37804482,64 грн. (Тридцять сім мільйонів вісімсот чотири тисячі чотириста вісімдесят дві гривні 64 копійки). - Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОЛБІЛД ГРУП" (ТОВ "МОЛБІЛД ГРУП"; Ідентифікаційний код юридичної особи 39711295; Місцезнаходження юридичної особи: 54028, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця Космонавтів, будинок 81/15, офіс 714) у розмірі 7318378,49 грн. (Сім мільйонів триста вісімнадцять тисяч триста сімдесят вісім гривень 49 копійок). - Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "АМСТОР" (ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "АМСТОР"; Ідентифікаційний код юридичної особи 32516492; Місцезнаходження юридичної особи: 49038, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Ленінградська, будинок 27) у розмірі 3061424,73 грн. (Три мільйони шістдесят одна тисяча чотириста двадцять чотири гривні 73 копійки). - Нерухоме майно: нежитлова будівля, торговельний центр, літ. А-1, розташоване за адресою: місто Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 9Т, (нова назва проспект Героїв України), загальною площею 9531,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 36907048101; вартістю 81765210,00 грн. (Вісімдесят один мільйон сімсот шістдесят п`ять тисяч двісті десять гривень 00 копійок); майно є предметом забезпечення вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", - Рухоме майно: флагшток, металевий, розташоване за адресою: місто Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 9Т, (нова назва проспект Героїв України), вартістю 14391,06 грн. (Чотирнадцять тисяч триста дев`яносто одна гривня 06 копійок).

2. Продаж майна на аукціоні (першому аукціоні): 2.1. Початкова ціна лоту на аукціоні (першому аукціоні) - 129 963 886,92 грн (Сто двадцять дев`ять мільйонів дев`ятсот шістдесят гри тисячі вісімсот вісімдесят шість гривень 92 копійки), з них: - початкова ціна майна, яке не є предметом забезпечення 48 198 676,92 грн, (Сорок вісім мільйонів сто дев`яносто вісім тисяч шістсот сімдесят шість гривень 92 копійки). - початкова ціна майна, яке є предметом забезпечення 81 765 210,00 (Вісімдесят один мільйон сімсот шістдесят п`ять тисяч двісті десять гривень 00 копійок). 2.2. Аукціон проводиться без можливості зниження початкової ціни. 2.3. Крок аукціону складає 1% (Один відсоток) від початкової вартості лоту, що виставлено на продаж. 2.4. Витрати, пов`язані з утриманням, збереженням та продажем майна, яке є предметом забезпечення підлягають відшкодуванню з коштів, отриманих від реалізації такого майна, якщо на момент проведення розподілу коштів вони не були відшкодовані. 2.5. Кошти, отримані від продажу лота, розподіляються між забезпеченими кредиторами та іншими кредиторами пропорційно до початкової ціни майна, що є предметом забезпечення, та іншого майна. 2.6. У разі закінчення аукціону без визначення переможця замовник аукціону протягом одного місяця зобов`язаний оголосити про проведення повторного аукціону.

3. Продаж майна на повторному аукціоні (першому повторному аукціоні): 3.1. Початковою ціною повторного аукціону є зменшена на 20 відсотків початкова ціна першого аукціону. Початкова ціна лоту на повторному аукціоні (першому повторному аукціоні) - 103971109,54 грн. (Сто три мільйони дев`ятсот сімдесят одна тисяча сто дев`ять гривень 54 копійки), з них: - початкова ціна майна, яке не предметом забезпечення 38 558 941,54 гри. (Тридцять вісім мільйонів п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот сорок одна гривня 54 копійки). - початкова ціна майна, яке є предметом забезпечення 65 412 168,00 грн. (Шістдесят п`ять мільйонів чотириста дванадцять тисяч сто шістдесят вісім гривень 00 копійок). 3.2. Повторний аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості. 3.3. Крок аукціону складає 1% (Один відсоток) від початкової вартості лоту, що виставлено на продаж. 3.4. Витрати, пов`язані з утриманням, збереженням та продажем майна, яке є предметом забезпечення підлягають відшкодуванню з коштів, отриманих від реалізації такого майна, якщо на момент проведення розподілу коштів вони не були відшкодовані. 3.5. Кошти, отримані від продажу лота, розподіляються між забезпеченими кредиторами та Іншими кредиторами пропорційно до початкової ціни майна, що є предметом забезпечення, та іншого майна. 3.6. У разі закінчення першого повторного аукціону без визначення переможця замовник аукціону протягом сорока п`яти днів зобов`язаний оголосити про проведення другого повторного аукціону.

4. Продаж майна на другому повторному аукціоні: 4.1. Початковою ціною другого повторного аукціону є зменшена на 25 відсотків початкова ціна першого повторного аукціону. Початкова ціна лоту на другому повторному аукціоні - 77 978 332,16 грн. (Сімдесят сім мільйонів дев`ятсот сімдесят вісім тисяч триста тридцять дві гривні 16 копійок), з них: - початкова ціна майна, яке не є предметом забезпечення 28 919 206,16 грн. (Двадцять вісім мільйонів дев`ятсот дев`ятнадцять тисяч двісті шість гривень 16 копійок). - початкова ціна майна, яке є предметом забезпечення 49 059 126,00 грн. (Сорок дев`ять мільйонів п`ятдесят дев`ять тисяч сто двадцять шість гривень 00 копійок). 4.2. Другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової ціни. Аукціон розпочинається з автоматичного покрокового зниження початкової ціни лота на крок аукціону. Торги проводяться, доки не з`явиться переможець аукціону. 4.3. Крок аукціону складає 1% (Один відсоток) від початкової вартості лоту, що виставлено на продаж. 4.4. Витрати, пов`язані з утриманням, збереженням та продажем майна, яке є предметом забезпечення підлягають відшкодуванню з коштів, отриманих від реалізації такого майна, якщо на момент проведення розподілу коштів вони не були відшкодовані. 4.5. Кошти, отримані від продажу лота, розподіляються між забезпеченими кредиторами та іншими кредиторами пропорційно до початкової ціни майна, що є предметом забезпечення, та іншого майна. Отже, як свідчать наявні матеріали справи, комітетом кредиторів одноголосно прийнято рішення про погодження умов продажу майна боржника та надано згоду на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) на запропонованих арбітражним керуючим умовах. Однак, АТ «УКРЕКСІМБАНК», який є забезпеченим кредитором у порушення вимог ч. 7 ст. 75 Кодексу, протягом 20 днів з дня, коли він одержав чи мав одержати умови продажу, не було прийнято жодного рішення щодо в (не)надання згоди на продаж майна. З огляду на що арбітражний керуючий обґрунтовано та у відповідності до вимог ч. 7 ст. 75 Кодексу звернувся до суду першої інстанції із відповідним клопотанням про погодження умов продажу майна боржника та надання згоди на продажу майна боржника. При цьому колегія суддів зауважує, що приписи ч.7 ст. 75 Кодексу встановлюють саме обов`язок арбітражного керуючого звернутися до суду з приводу погодження умов продажу майна боржника, у разі якщо забезпечений кредитор не прийняв жодного рішення протягом 20 днів з дня, коли забезпечений кредитор одержав чи мав одержати умови продажу. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено клопотання арбітражного керуючого про надання згоди на продаж та визначення умов продажу майна банкрута. Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта АТ Державний експортно-імпортний банк України з приводу того, що судом першої інстанції ухвалою від 04.08.2020 було відкладено розгляд справи задля надання можливості забезпеченому кредитору скористатися своїм правом на надання заяви щодо погодження умов продажу заставного майна, з огляду на таке. Так, ухвалою суду першої інстанції від 04.08.2020 у даній справі було лише призначено клопотання арбітражного керуючого про визначення умов продажу та надання згоди на продаж майна, до розгляду у судовому засіданні, а не відкладено розгляд справи, як на тому наголошує апелянт. До того ж, зміст ухвал суду першої інстанції, зокрема від 04.08.2020, 10.09.2020, якими призначалося до розгляду та відкладалося вирішення клопотання арбітражного керуючого про погодження умов продажу та надання згоди на продаж майна боржника, не містять жодних посилань на необхідність надання АТ Державний експортно-імпортний банк України будь-яких документів, зокрема й погодження умов продажу заставного майна. Судова колегія наголошує, що за приписами ч. 7 ст. 75 Кодексу у разі якщо комітет кредиторів або забезпечений кредитор прийняв рішення про відмову в наданні згоди на продаж майна або не прийняв жодного рішення на засіданні комітету кредиторів чи протягом 20 днів з дня, коли забезпечений кредитор одержав чи мав одержати умови продажу, або якщо арбітражний керуючий не згоден з прийнятим комітетом кредиторів або забезпеченим кредитором рішенням, арбітражний керуючий зобов`язаний звернутися до суду. У такому разі умови аукціону визначаються судом. Отже, визначений наведеною нормою строк є граничним та не визначає підстав задля його поновлення. Як вже було вказано вище, у визначений ч. 7 ст. 75 Кодексу двадцятиденний строк АТ Державний експортно-імпортний банк України своїм правом на надання згоди (відмови у наданні згоди) на продаж заставного майна не скористався. Слід також відзначити, що АТ Державний експортно-імпортний банк України не надано жодних обґрунтованих пояснень (обґрунтувань) з приводу пропуску строку визначено ч. 7 ст. 75 Кодексу та ненадання згоди на продаж заставного майна. Не заслуговують на увагу й твердження апелянта з приводу необхідності закриття провадження по справі, у зв`язку із відсутністю предмету спору, оскільки АТ Державний експортно-імпортний банк України прийнято рішення, яке вимагається ст. 75 Кодексу, а отже обставини за яких арбітражний керуючий звернувся до суду із клопотанням, відсутні. Так, єдиною метою здійснення провадження у справі про банкрутство згідно з Кодексом є задоволення вимог кредиторів, яка досягається або шляхом відновлення платоспроможності боржника, або шляхом визнання його банкрутом. Іншої мети провадження у справі про банкрутство закон не визначає, тому й передбачає підставами закриття провадження у справі про банкрутство лише обставини за яких: або відновлено платоспроможність боржника, або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, або не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника (п.4 і 8 ч.1 ст.90 Кодексу) - до відкриття ліквідаційної процедури; або затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом (п.5 ч.1 ст.90 та ст.65 Кодексу) - після відкриття ліквідаційної процедури; або наявні інші випадки, передбачені законом (п.9 ч.1 ст.90 Кодексу). Отже на стадії ліквідаційної процедури закриття провадження у справі про банкрутство можливе лише з підстави затвердження звіту ліквідатора банкрута, або якщо таку підставу прямо передбачено законом. Колегія суддів критично ставиться до аргументів апелянта щодо закриття провадження у справі в частині розгляду клопотання арбітражного керуючого через те, що забезпечений кредитор надав до суду власні умови продажу, оскільки як вже зазначалось, імперативними приписами Кодексу встановлений судовий розгляд звернення арбітражного керуючого до суду та відповідне визначення умов продажу майна боржника саме судом, що за будь-яких обставин, в тому числі й обставин на які посилається апелянт, виключає можливість закриття провадження. З огляду на наведене, судова колегія вважає, що у судом першої інстанції було правомірно здійснено розгляд клопотання арбітражного керуючого про визначення умов продажу та надання згоди на продаж майна боржника. Наявними матеріалами справи, зокрема протоколом засідання комітету кредиторів від 28.07.2020 спростовують також й твердження апелянта з приводу погодження комітетом кредиторів умов продажу майна боржника, зокрема й того, що є предметом забезпечення. Так, протокольним рішенням комітету кредиторів від 28.07.2020 погодження умови продажу та надано згоду на продаж майна боржника, крім майна, що є предметом забезпечення. Не приймаються колегією суддів до уваги й твердження апелянта з приводу того, що заставне майно Банку має продаватися без включення до нього дебіторської заборгованості, оскільки одним окремим лотом таке формування лоту призведе до знецінення вартості заставного майна та в подальшому завдасть збитки АТ «Укрексімбанк», оскільки такі твердженням апелянта є лише його власними припущеннями, які не підтверджуються жодними з наявних у матеріалах справи доказами. Щодо тверджень апелянта про не включення до складу майна боржника дебіторської заборгованості ТОВ «Чумацький Шлях», судова колегія наголошує, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2017 по справі №904/7678/15 здійснено процесуальне правонаступництво та замінено ТОВ будівельно-торгівельна компанія "ТАВРІЯ" на ТОВ «МОЛБІЛД ГРУП» у зв`язку із укладенням між сторонами договору про відступлення права вимоги до ТОВ «Чумацький Шлях». Колегія суддів також відзначає, що за приписами ст. 63 Кодексу після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні. Початковою вартістю продажу майна банкрута є його вартість, визначена ліквідатором. Початкова ціна майна, майнових прав державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, визначається відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (ч. 12 ст.96 Кодексу). Отже, Кодексом передбачено проведення оцінки майна лише державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, до яких ТОВ будівельно-торгівельна компанія "ТАВРІЯ" не відноситься. З огляду на що є необґрунтованими твердженням апелянта з приводу помилковості визначення арбітражним керуючим дебіторської заборгованості за номінальною вартістю, без проведення незалежної оцінки такої заборгованості. Не підтверджуються наявними матеріалами справи і є лише припущеннями й доводи апелянта ТОВ "АМСТОР" з приводу того, що об`єднання в одному лоті ліквідного (нерухоме майно) майна боржника з цілком неліквідним (право вимоги дебіторської заборгованості) приведе до заниження загальної ціни продажу, що порушує права всіх кредиторів. Судова колегія також відзначає, що ст. 58 Кодексу визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців. Кодекс України з процедур банкрутства не містять процесуального наслідку порушення строку процедури ліквідації, проте довготривалість процедури, зокрема й з підстав несвоєчасного надання заставним кредитором згоди на продаж майна, призводить до збільшення витрат як власне на саму процедуру, на оплату роботи ліквідатора, знецінення визнаних грошових вимог кредиторів (інфляція), інші негативні наслідки. Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України"). Тому інші доводи скаржників, що викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок. Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржниками порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Миколаївської області від 08.10.2020 відсутні, що зумовлює залишення апеляційних скарг без задоволення, а оскаржуваної ухвали без змін. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.10.2020 у справі №915/535/17 залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення. Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст постанови складено та підписано 01.03.2021. Головуючий суддя Аленін О.Ю. Суддя Лавриненко Л.В. Суддя Мишкіна М.А.