Постанова Львівський апеляційний суд № 445/1032/20

Справа № 445/1032/20 Провадження № 22-з/811/226/20 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М. ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючої - судді Копняк С.М., суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В., секретар Юзефович Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові, в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 адвоката Ікавого Мар`яна Романовича про розподіл судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дошкільного навчального закладу №2 «Вишенька» Золочівської міської ради Львівської області, завідувача дошкільного навчального закладу №2 «Вишенька» Золочівської міської ради Львівської області Борняк Галини Володимирівни про визнання протиправними та скасування наказів, виплату середньомісячного заробітку та стягнення моральної шкоди, - в с т а н о в и л а: постановою Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ікавий М.Р., задоволено частково. Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 20 липня 2020 року, скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Дошкільного навчального закладу № 2 «Вишенька» Золочівської міської ради Львівської області, завідувача дошкільного навчального закладу № 2 «Вишенька» Золочівської міської ради Львівської області Борняк Галини Володимирівни задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Дошкільного навчального закладу № 2 «Вишенька» Золочівської міської ради Львівської області № 16 від 27 квітня 2020 року «Про переривання відпустки по догляду за дитиною вихователя ОСОБА_1 ». Стягнуто з Дошкільного навчального закладу № 2 «Вишенька» Золочівської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток у сумі 8398,72 грн. У задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди відмовлено. Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів дошкільного навчального закладу №2 «Вишенька» Золочівської міської ради Львівської області № 12 від 20 березня 2020 року «Про продовження відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 » та № 13 від 06 квітня 2020 року «Про продовження відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 » - закрито за відсутністю предмету спору. 24 грудня 2020 року (здано на поштове відділення 22.12.2020 року) від адвоката Ікавого М.Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про розподіл судових витрат. В заяві просить постановити ухвалу, якою стягнути з Дошкільного навчального закладу №2 «Вишенька» Золочівської міської ради Львівської області, завідувача Дошкільного навчального закладу №2 «Вишенька» Золочівської міської ради Львівської області Борняк Галини Володимирівни 3363 грн. 20 коп. судового збору за подання позовної заяви, 5044 грн. 81 коп. за подання апеляційної скарги та 12000 грн. витрат за надання професійної правничої допомоги, а всього 20 408 грн. 01 коп. Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явились. Представник позивачки подав клопотання про розгляд заяви у їх відсутності. В судове засідання з`явилась ОСОБА_2 , однак не надала колегії суддів документи, що підтверджують її повноваження, як керівника установи (відповідача). Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, якою передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також на те, що рішення про виклик учасників справи в судове засідання суду апеляційної інстанції для надання пояснень не приймалось, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності учасників справи, які не з`явились. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши матеріали справи та поданої заяви, колегія суддів дійшладо такого висновку. Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Згідно з ч.1, ч. 13 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Як роз`яснено у п. 35 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Як вбачається із матеріалів справи за подання позовної заяви ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 3363 грн. 20 коп. (з розрахунку за 4 немайнові вимоги по 840 грн. 80 коп. кожна), За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 відповідно сплатила 150%, що підлягало сплаті за подання позовної заяви - 5045 грн. 00 коп. судового збору (а.с.56) Оскільки постановою Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, лише в частині визнання протиправним та скасування наказу Дошкільного навчального закладу № 2 «Вишенька» Золочівської міської ради Львівської області № 16 від 27 квітня 2020 року «Про переривання відпустки по догляду за дитиною вихователя ОСОБА_1 » заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково із стягненням з Дошкільного навчального закладу № 2 «Вишенька» Золочівської міської ради Львівської області судового збору за подання позовної заяви в сумі 840 грн. 80 коп. та подання апеляційної скарги пропорційно до задоволених вимог, що становить 1261 грн. 20 коп., а разом 2102 грн. В частині задоволеної вимоги про стягнення середньомісячного заробітку, то позивачам така вимога судовим збором в силу вимог п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір не оплачувалась, тому відповідно такий повинен бути стягнутий з Дошкільного навчального закладу № 2 «Вишенька» Золочівської міської ради Львівської області в користь держави. Щодо стягнення судового збору з відповідача ДНЗ «Вишенька» за дві немайнові вимоги, в частині яких провадження закрито за відсутністю предмета спору, то колегія суддів доходить висновку, що такі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки ОСОБА_1 після пред`явлення позову до суду, отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі мала право в межах вимог процесуального закону припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову в цій частині без розгляду, чи відмови від позову. Проте таких клопотань до суду першої інстанції не надходило. Тому оскільки позивач в межах вимог процесуального закону не припинила подальший розгляд справи в цій частині,а суд ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову, яке в подальшому постановою Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року було скасовано із закриттям провадження у справі за відсутністю предмета спору, судовий збір не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Щодо стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги, то колегія суддів виходить з наступного. Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 та у додатковій постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. В позовній заяві ОСОБА_1 був наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач понесла і очікує понести у зв`язку із розглядом справи в розмірі 12 000 грн. 00 коп. Правова допомога ОСОБА_1 надавалась АО «ВЕСТЛЕКС» на підставі укладеного між ними договору про надання правової допомоги №109/2020 від 17 червня 2020 року та Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги №109/2020 від 17.06.2020 року. Відповідно до пункту 1 Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги №109/2020 від 17.06.2020 року за надання правової допомоги та Додатку №2 від 20.07.2020 року до Договору про надання правової допомоги №109/2020 від 17.06.2020 року за надання правової допомоги, Клієнт сплачує АО «ВЕСТЛЕКС» 12000 грн. 00 коп. за підготовку позовної заяви, формування та подання до суду з подальшим забезпеченням представництва в Золочівському районному суді Львівської області та підготовку апеляційної скарги і подання такої до Львівського апеляційного суду з подальшим забезпеченням представництва в суді апеляційної інстанції. 20 липня 2020 року ОСОБА_1 та АО «ВЕСТЛЕКС» складено та підписано Акт про надання послуг, згідно якого розмір оплати за надані послуги станом на день підписання даного акту складає 2000 грн. 00 коп. В підтвердження сплати 2000 грн. 00 коп. долучено дублікат квитанції №0.0.1750695445.1 від 26.06.2020 року. В призначенні платежу зазначено: оплата за надання правової допомоги на підставі договору №109/2020 від 17.06.2020 року. Доказів, які підтверджували оплату наданих послуг з правової допомоги на підставі договору №109/2020 від 17.06.2020року на суму 10 000 грн. 00 коп., про що наявний акт про надання послуг від 21 грудня 2020 року заявником не надано. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що наявні правові підстави для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу лише в сумі 2000 грн. 00 коп. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено-повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.Повний текст даного судового рішення складено 25 лютого 2021 року. Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 382, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: заяву представника ОСОБА_1 адвоката ІкавогоМар`яна Романовича про розподіл судових витрат задовольнити частково. Стягнути з Дошкільного навчального закладу № 2 «Вишенька» Золочівської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 2102 грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, а також 2000 грн. 00 коп. витрат за надання професійної правничої допомоги. Стягнути з Дошкільного навчального закладу № 2 «Вишенька» Золочівської міської ради Львівської області в користь держави 840 грн. 80 коп. судового збору. В решті вимог відмовити. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення. Повний текст даного судового рішення складено 25 лютого 2021 року . Головуюча Копняк С.М. Судді: Бойко С.М. Ніткевич А.В.