Постанова Житомирський апеляційний суд № 282/597/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №282/597/20 Головуючий у 1-й інст. Гуцал П. І. Категорія 84 Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Галацевич О.М., суддів: Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю., з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №282/597/20 за позовом Житомирського обласного центру зайнятості в особі Любарської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю, за апеляційною скаргою Житомирського обласного центру зайнятості в особі Любарської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості, на рішення Любарського районного суду Житомирської області, ухвалене 10 листопада 2020 року суддею Гуцалом П.І. у смт. Любарі, повний текст рішення складено 18 листопада 2020 року, в с т а н о в и в : У червні 2020 року Житомирський обласний центр зайнятості в особі Любарської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості (далі - Центр) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з останнього 37081,86 грн виплаченої допомоги по безробіттю. В обґрунтування позову представник Центру зазначив, що ОСОБА_1 04 січня 2019 року надано статус безробітного та з 11 квітня 2019 року йому виплачувалась допомога по безробіттю. Реєстрацію безробітного припинено за його заявою з 22 січня 2020 року. Разом з тим Центром встановлено, що останній під час перебування на обліку належав до категорії зайнятого населення та безпідставно отримував допомогу по безробіттю. Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні позову. В апеляційній скарзі представник Центру, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог Центру. На його думку, суд не врахував доводів Центру про те, що відповідачем було укладено цивільно-правовий договір про надання транспортних послуг фізичною особою відповідно до Порядку надання транспортних послуг окружним і дільничним виборчим комісіям з виборів народних депутатів України, Президента України, окружним і дільничним комісіям з всеукраїнського референдуму, який є додатком до постанови Центральної виборчої комісії від 08.04.2014 № 227 (далі - Порядок). Зазначений Порядок не містить будь-яких умов щодо не зняття з обліку в державній службі зайнятості фізичних осіб, які надають окружним і дільничним виборчим комісіям транспортні послуги або щодо неприпинення виплати допомоги по безробіттю. Отже, надання транспортних послуг окружним і дільничним виборчим комісіям з виборів Президента України, народних депутатів України є тими обставинами, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг. Тому, вважає, що відповідач не повинен був допускати поєднання обставин надання транспортних послуг й одночасного перебування на обліку як безробітного та зобов`язаний був повідомити про такі обставини Центр до початку їх виникнення. Натомість, повідомлення про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення відбулось після їх виникнення, що свідчить про помилковість висновку суду про недоведеність факту недобросовісності з боку відповідача та відсутності підстав для задоволення позову. Також зазначив, що суд помилково застосував до спірних правовідносин постанову Верховного Суду від 04 лютого 2019 року у справі № 532/1191/17, оскільки водій не належить до членів виборчої комісії. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що, відповідно до виборчого законодавства особи, які надають транспортні послуги для виборчих комісій, мають право надавати такі послуги і одночасно перебувати на обліку в державній службі зайнятості та отримувати відповідну допомогу. Залучення виборчими комісіями на договірних засадах фізичних осіб, у тому числі для надання ними транспортних послуг, є працею пов`язаною з організацією та проведенням відповідних виборів. Окрім того, вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту умисного невиконання ним вимог закону чи несвоєчасного подання відомостей про виконання послуг згідно цивільно-правових договорів, які полягали у наданні транспортних послуг виборчим комісіям. На його думку, суд дійшов правильного висновку про недоведеність факту недобросовісності з його боку у спірних правовідносинах з Центром. В судовому засіданні представники Центру Агафонова М.В., Забігайло Л.В. апеляційну скаргу підтримали, відповідач - не визнав, посилаючись на аргументи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне. Згідно із статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення», статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування. Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України. За змістом п.4 ч.2 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення», зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону. Частиною першою ст. 45 цього Закону визначено підстави припинення реєстрації безробітного, серед яких, зокрема, зазначено: зайнятість особи, подання безробітним особисто заяви про зняття його з реєстрації. Положеннями ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 04.01.2019 надано статус безробітного. Реєстрацію останнього, як безробітного, припинено за його заявою з 22.01.2020. Також, судом встановлено, що 08.07.2019 між окружною виборчою комісією з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 190 в особі голови комісії (заступника голови комісії) Паразінської Л.О. та ОСОБА_1 укладено договір про надання транспортних послуг фізичною особою для ОВК №

190. Відповідно до п. 5 договору, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами, скріплення печаткою Замовника та діє до 31.07.2019. Відповідно до п. 3.2 договору оплата транспортних послуг здійснюється щомісяця на підставі акта наданих послуг підписаного сторонами (а. с. 15-16). Згідно акту виконаних робіт від 22.07.2019, підписаного Паразінською Л.О. та ОСОБА_1 , робота виконана якісно і в зазначений термін (а.с. 17). Згідно подорожніх листів від 9.07.2019, 11.07.2019, 19.07.2019, 21.07.2019, 22.07.2019 ОСОБА_1 надавав транспортні послуги для ОВК № 190 (а.с. 18-22). Згідно довідки, виданої головою (заступником голови) окружної виборчої комісії з виборів Президента України територіального виборчого округу № 190 Мачулянською О.В., з 15.04.2019 по 25.04.2019 ОСОБА_1 виконував обов`язки члена ДВК № 681233, ОВК № 190, водій (а. с. 6). Згідно довідки виданої головою (заступником голови) окружної виборчої комісії з виборів Президента України територіального виборчого округу № 190 Демчук Ю.М., з 27.03.2019 по 01.04.2019 ОСОБА_1 виконував обов`язки члена ДВК № 681233, ОВК № 190, водій (а. с. 7). Відповідно до довідки № 03-04/931 від 08.10.2019 районного трудового архіву Шепетівської міської ради, ОСОБА_1 21.07.2019 приймав участь у позачергових виборах народних депутатів України по виборчій дільниці № 681233 липень - 5 днів (а. с. 8). Відповідно до довідки № 01-13/771 від 04.10.2019 трудового архіву Шепетівської районної ради Хмельницької області, ОСОБА_1 приймав участь у виборах Президента України 2019 року по виборчій дільниці № 681233, березень-квітень - 6 днів, квітень 2 тур - 4 дні (а. с. 9). Актами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Шепетівської міської філії Хмельницького обласного центру зайнятості № 5 від 08.01.2020 та № 6 від 10.01.2020 було підтверджено, що ОСОБА_1 приймав участь у виборах Президента України в березні-квітні 2019 року та у виборах народних депутатів України в липні 2019 року по окружній виборчій комісії з виборів Президента України територіального виборчого округу № 190 на посаді водія. Зокрема, у березні-квітні 2019 року - 6 днів і отримав зарплату 576,30 грн, в квітні 2019 року - 4 дні і отримав зарплату 365,76 грн, у липні 2019 року - 5 днів і отримав зарплату 417,60 грн (а.с. 12,14). Відповідно до довідки Житомирського обласного центру зайнятості №1128/10-20 від 21.04.2020 розмір нарахованої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 11.04.2019 по 02.09.2019, яка підлягає поверненню, складає 37081,86 грн (а. с. 5). Наказом № 20 від 06.02.2020 директора Любарської районної філії Житомирського ОЦЗ Демиденка В.М., наказано вжити заходів щодо повернення коштів в сумі 37081,86 грн, виплачених безробітному ОСОБА_1 , як допомогу по безробіттю, протягом 15 календарних днів з дня отримання копії цього наказу (а. с. 25). Повідомленням № 206 від 06.02.2020 директора Любарської районної філії Житомирського ОЦЗ Демиденка В.М., повідомлено ОСОБА_1 про необхідність повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю за період з 27.03.2019 по 21.01.2020 у сумі 37081,86 грн, протягом 15 календарних днів (а. с. 24). Згідно витягу із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_1 , наказом від 04.01.2019 №НТ190104 надано статус безробітного, наказом від 11.01.2019 №НТ190111 призначено допомогу по безробіттю, наказом від 11.01.2019 №НТ190111 скорочено виплату допомоги по безробіттю, наказом від 17.04.2019 №НТ190417 розпочато виплату допомоги по безробіттю, наказом від 22.01.2020 №НТ200122 припинено виплату допомоги по безробіттю, Наказом від 22.01.2020 №НТ200122 припинено реєстрацію безробітного, Наказом від 06.02.2020 №НТ200206 вирішено повернути виплати (а.с. 56). Згідно додатку 1 до персональної картки ОСОБА_1 останній відвідував центр зайнятості у визначені дні (а.с. 57-59). Матеріали справи також свідчать, й зазначена обставина не заперечувалась представниками відповідача, що ОСОБА_1 повідомив працівника Центру про те, що надавав транспортні послуги у виборчій комісії. Разом з тим, після цього 17.04.2019 видано наказ про призначення йому виплат з 11.04.2019, а перевірка Центром обґрунтованості виплат проведена майже через рік. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його недоведеності та, встановивши, що позивачем не надано доказів допущення рахункової помилки у виплаті ОСОБА_1 допомоги по безробіттю та не підтверджено факт недобросовісності з боку відповідача, дійшов висновку про безпідставність вимог Центру. Такий висновок є правильним, оскільки розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин, застосував норми матеріального права, зокрема: Закони України «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про зайнятість населення», «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядок надання транспортних послуг окружним і дільничним виборчим комісіям з виборів народних депутатів України, Президента України, окружним і дільничним комісіям з всеукраїнського референдуму, затверджений постановою Центральної виборчої комісії від 08.04.2014, № 227, ст. 1215 ЦК України, повно та всебічно з`ясував обставини справи, дослідив докази і надав їм належну оцінку. Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне. Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення», до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою. Відповідно до положень ч.ч.1, 6, 7 статті 40 Закону України "Про вибори Президента України" (який був чинним на час спірних правовідносин) робота члена виборчої комісії, який виконує свої повноваження у виборчій комісії на платній основі, оплачується у визначеному Кабінетом Міністрів України розмірі та в порядку, визначеному Центральною виборчою комісією, за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів. Праця, пов`язана з організацією підготовки і проведення виборів Президента України, осіб, визнаних в установленому законом порядку безробітними, у складі окружних, дільничних виборчих комісій чи як спеціалістів, експертів та технічних працівників, зазначених у частині третій статті 25 та частині двадцятій статті 28 цього Закону, не є підставою для зняття цих осіб з обліку в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, або для припинення виплати їм допомоги по безробіттю та інших видів соціальної допомоги. Оплата праці членів виборчої комісії, а також осіб, які залучаються до роботи в комісії, у тому числі в день голосування, дні встановлення підсумків голосування та результатів виборів, не може бути підставою для скасування, обмеження або зменшення їм та членам їх сімей, які проживають разом з ними, будь-яких видів соціальних виплат, пенсій, субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг тощо. За змістом ч. 3 ст. 25 Закону України «Про вибори Президента України» (який був чинний на час спірних правовідносин) для організаційного, правового, інформаційного, технічного забезпечення здійснення повноважень, передбачених цим Законом та Законом України "Про Центральну виборчу комісію", Центральна виборча комісія на час виборчого процесу виборів Президента України може залучати відповідних спеціалістів, експертів та технічних працівників. Відповідно до ч. 20 ст. 28 Закону України «Про вибори Президента України» (який був чинний на час спірних правовідносин) слідує, що для організаційного, правового, технічного забезпечення здійснення повноважень, передбачених цим Законом, виборча комісія може залучати на підставі цивільно-правових договорів відповідних спеціалістів, технічних працівників. Згідно ч. 17 ст. 33 «Про вибори народних депутатів України» слідує що для організаційного, правового, технічного забезпечення здійснення повноважень, передбачених цим Законом, виборча комісія може залучати, на підставі цивільно-правових угод, відповідних спеціалістів, експертів та технічних працівників. Відповідно до положень ч. 6 ст. 47 Закону України «Про вибори народних депутатів України» праця, пов`язана з організацією підготовки і проведення виборів, осіб, визнаних в установленому законом порядку безробітними, не є підставою для зняття цих осіб, з обліку в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, або для припинення виплати їм допомоги по безробіттю та інших видів допомоги. За змістом підпункту 1 пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 №792 центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня початку зайнятості особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, зайнятості працею, пов`язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів). Згідно п. 1.1 Розділу 1 Порядку надання транспортних послуг окружним і дільничним виборчим комісіям з виборів народних депутатів України, Президента України, окружним і дільничним комісіям з всеукраїнського референдуму, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 08.04.2014, № 227 (далі - Порядок надання транспортних послуг, Порядок) передбачено, що для забезпечення здійснення повноважень окружними та дільничними виборчими комісіями, окружними та дільничними комісіями з всеукраїнського референдуму, визначених Законами України "Про вибори народних депутатів України", "Про вибори Президента України", "Про всеукраїнський референдум", окружна виборча комісія, окружна комісія з всеукраїнського референдуму (далі - окружна комісія) як юридична особа укладає договори з юридичними особами, фізичними особами-підприємцями або фізичними особами про надання транспортних послуг відповідно до глави 63 Цивільного кодексу України. Пунктом 1.4 Порядку визначено, що оплата транспортних послуг здійснюється окружною комісією за рахунок коштів Державного бюджету України в межах асигнувань, передбачених на зазначені цілі кошторисом окружної комісії на підготовку і проведення відповідних виборів, референдуму, затвердженим Центральною виборчою комісією, за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку». Пунктом 2.4 Порядку визначено, що предметом договору є надання транспортних послуг комісіям визначеною кількістю транспортних засобів для здійснення комісіями повноважень, визначених Законами України «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори Президента України» та «Про всеукраїнський референдум». З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що надання ОСОБА_1 транспортних послуг окружним і дільничним виборчим комісіям з виборів народних депутатів України, Президента України, є працею, пов`язаною з організацією підготовки і проведення відповідних виборів. Крім того, така робота виконувалась ним за цивільно-правовим договором і носила тимчасовий характер. Отже, обставини, які впливають на умови виплати у даному випадку були відсутні. Посилання у апеляційній скарзі на Порядок надання транспортних послуг суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки відсутність у цьому Порядку положень щодо не зняття з обліку в державній службі зайнятості фізичних осіб, які надають окружним і дільничним виборчим комісіям транспортні послуги або щодо неприпинення виплати допомоги по безробіттю, не є прямою нормою, для зняття осіб з обліку та припинення для них відповідних виплат. Окрім цього, Порядок не містить прямих заборон щодо укладення договорів про надання транспортних послуг для виборчих комісій з фізичними особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості, як безробітні. З огляду на відсутність обставин, які впливають на умови виплати, доводи апеляційної скарги про недодержання відповідачем вимог ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо своєчасності повідомлення про такі обставини не мають правового значення для вирішення даного спору. Водночас, під час розгляду справи позивачем не надано належних, достовірних та достатніх доказів недобросовісності поведінки відповідача. Окрім того, суд правильно врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.02.2019 у справі №532/1191/17 у частині застосування норм ст. 1215 ЦК України. Інші наведені у апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, такі доводи були предметом дослідження суду із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи. Рішення суду є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування суд апеляційної інстанції не вбачає. Дана справа є малозначною, оскільки визначена у ній ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Тому, відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, судове рішення у цій справі не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Житомирського обласного центру зайнятості в особі Любарської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості залишити без задоволення, а рішення Любарського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді Повний текст постанови складений 01 березня 2021 року.