Постанова 4855 № 362/3499/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 362/3499/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Беспалова О.О., Грибан І.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2020 року (суддя Ковбель М.М.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову інспектора ДПП Михалко Я.В. №1АВ00380691 від 27.06.2020 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного порушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі. Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено; постанову по справі про адміністративне правопорушення серії №1АВ00380691 від 27.06.2020 року, про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, скасовано; провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, з підстав порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.11.2020 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апелянт, зокрема, наголошує, що суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності (п. 4. ч. 1 ст. 171 КАС України), при цьому, позивачем було подано позовну заяву до Васильківського міськрайонного суду Київської області, але фактично позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , а докази про проживання позивача за адресою АДРЕСА_2 , в матеріалах справи відсутні. 26.01.2021 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Необхідність відкладення розгляду справи позивач обґрунтовує тим, що наразі, з метою захисту своїх прав, він має намір найближчим часом заключити договір з адвокатом для отримання юридичної допомоги; крім того, для належного обґрунтування своєї позиції під час судового розгляду йому необхідно витребувати ряд документів в різних державних органах, що потребує значного часу. Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Розглянувши доводи клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. В даному випадку, суд враховує, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України, та частина четверта та п`ята якої встановлюють спеціальні строки на апеляційне оскарження (протягом десяти днів), порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення) та строк розгляду справи судом апеляційної інстанції (десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження). Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, враховуючи скорочений термін розгляду даної справи, та те, що позивачу було надано достатній строк для надання відзиву на апеляційну скаргу, інших пояснень чи доказів, крім того, оскільки позивач не вказує, які саме додаткові документи в різних державних органах йому необхідно витребувати для належного обґрунтування своєї позиції, та що саме суд матиме можливість встановити з таких документів, зважаючи на те, що явка учасників справи до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне. Згідно статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Частиною 3 ст. 3 КАС України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. За нормами статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму; 3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті. Відповідно до ч.1 статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. Відповідно до п.2-3 ч.1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Статтею 286 КАС України визначенні особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Так, за нормами ч.1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. При цьому, згідно положень частини 1 статті 25 КАС України, право вибору адміністративного суду надається позивачеві. Аналізуючи наведену норму статті 25 КАС України вбачається, що позивач має право звернутись до суду з адміністративним позовом за місцем свого проживання, яке зареєстроване у встановленому законом порядку, а якщо така особа не має зареєстрованого місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. Звертаючись з позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови інспектора ДПП Михалко Я.В. №1АВ00380691 від 27.06.2020 до Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 в такій зазначив, що місцем його проживання є: АДРЕСА_2 . При цьому, на підтвердження того, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 , доказів до матеріалів справи не додано (ні копії паспорту, ні інших доказів, з яких можливо встановити місце реєстрації позивача), при цьому, з метою підтвердження інформації щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 судом першої інстанції запити до демографічного реєстру не направлялися. Разом з тим, як вказує апелянт в апеляційній скарзі, позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , на підтвердження чого надає витяг з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України АРМОР (Автоматизоване Робоче Місце Оперативного Робітника). Також, з метою офіційного з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанції з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції) встановлено, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрований у м. Києві (відносно точної адреси - така інформація є конфіденційною, а тому у Реєстрі у загальному доступі не відображається). При цьому, доказів отримання ОСОБА_1 поштової судової кореспонденції за адресою: АДРЕСА_2 матеріали справи не містять. Отже, з урахуванням вимог КАС України, вказана справа підлягала розгляду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача ( АДРЕСА_1 ), а саме - Солом`янським районним судом м. Києва, або ж за місцезнаходженням відповідача (вул. Народного ополчення 9, м. Київ) - також Солом`янським районним судом м. Києва. Таким чином, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2020 року прийнято з порушенням правил підсудності, визначеною статтею 25 КАС України. Враховуючи вищевикладене та необхідність розгляду даної справи Солом`янським районним судом м. Києва як належним, всі ніші доводи сторін по справі (в тому числі доводи апеляційної скарги) по суті справи, судом до уваги не приймаються та оцінка таким не надається. Пунктом 5 частини 1 статті 315 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю. Відповідно до ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу. Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи. Щодо вищезазначеного, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідач в суді першої інстанції не заявив про непідсудність справи Васильківському міськрайонному суду Київської області, оскільки рішення по суті спору судом першої інстанції прийнято 30 листопада 2020 року, а ухвалу про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви направлені відповідачу судом першої інстанції лише 26.11.2020 та отримано відповідачем 30.11.2020 (а.с.50, т.1), що свідчить про неможливість подання Управлінням патрульної поліції у м. Києві жодних заяв, клопотань чи відзиву на позовну заяву до дати прийняття рішення суду - 30 листопада 2020 року. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2020 року підлягає скасуванню, а справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення направленню на розгляд до Солом`янського районного суду м. Києва. Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, 315, 318, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції задовольнити частково. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2020 року скасувати. Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд до Солом`янського районного суду м. Києва. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді І.О. Грибан О.О. Беспалов