Постанова 4806 № 303/2590/20

Справа № 303/2590/20 П О С Т А Н О В А Іменем України 22 лютого 2021 року м. Ужгород Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Собослой Г.Г., суддів: Готра Т.Ю., Мацунич М.В., з участю секретаря: Міца О.-Д.В.. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою АТ «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 22 вересня 2020 року у справі № 303/2590/20 (Головуючий: Гутій О.В.), - В С Т А Н О В И Л А : У травні 2020 року АТ «Райффайзен банк Аваль» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просило у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/4084/82/34156 від 14.08.2007 року, що складає 15 416 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним об`єктом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Позовні вимоги мотивує тим, що 14 серпня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/4084/82/34156, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 15 000 доларів США строком до 13 серпня 2017 року, зі сплатою 13,50 відсотків річних за користування кредитом. У подальшому 20 вересня 2010 року між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 014/4084/82/34156/1, відповідно до умов якого з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України сторони дійшли згоди врегулювати заборгованість за кредитним договором, строк сплати якої настав. Відповідно до додаткової угоди п.1.2 кредитного договору викладено в новій редакції: кредит надається на 240 місяців з 14.08.2007 року по 13.08.2027 року. З метою забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором 17 серпня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 укладено договір іпотеки № 014/4084/82/3456, предметом якого є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 05 серпня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за договором кредиту №014/4084/82/3456 від 14 серпня 2007 року у розмірі 10 411,80 доларів США у гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 219 077 грн. 65 коп., та 2 198,78 грн. судових витрат по справі. Рішення суду не виконано і станом на 04.02.2020 року заборгованість позичальника перед банком становить 15 416,15 доларів США, з яких 8 981,66 доларів США заборгованість за кредитом та 6 434,49 доларів США заборгованість за відсотками. Посилаючись на вказані обставини АТ «Райффайзен Банк Аваль» просив задовольнити позовні вимоги. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 22 вересня 2020 року у задоволенні позову АТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням суду ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні, так як виходячи з умов Кредитного договору з урахуванням положень Додаткової угоди щодо строку позовної давності у 70 років строк позовної давності у даних правовідносинах спливає у 2085 році. Вирішуючи спір, суд першої інстанції, належним чином не дослідив та не надав правову оцінку поданими сторонами доказам, дійшов невірного висновку про сплив позовної до основної та додаткової вимоги кредитора про стягнення боргу за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 які просять відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав. Від представника АТ «Райффайзен Банк Аваль» Бойко О.М. надійшла заява про розгляд справи без їх участі за наявними в справах матеріалами і вимоги апеляційної скарги підтримують та просять такі задовольнити в повному обсязі і дана обставина не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України. Встановлено, що між 14 серпня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/4084/82/3456, відповідно до якого остання отримала кредит у сумі 15 000 доларів США строком до 13 серпня 2017 року, зі сплатою 13,50 відсотків річних за користування кредитом. У подальшому 22 лютого 2011 року з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України кредитор та позичальник ОСОБА_1 досягли згоди про зміну умов погашення кредиту, визначених Кредитним договором відповідно до якого строк кредиту збільшився на 120 календарних місяців у зв`язку з чим кредит надається на 240 місяців з 14.08.2007 р. по 13.08.2027 рік і згідно п. 6 цієї додаткової угоди, сторони домовилися, щодо всіх правовідносин, пов`язаних з укладенням та виконанням кредитного договору застосовується строк позовної давності тривалістю у 70 років. З метою забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором 17 серпня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 укладено договір іпотеки № 014/4084/82/3456, предметом якого є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно витягу з реєстру права власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 2/10 частки, ОСОБА_4 2/10 частки ОСОБА_3 3/10 частки, ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ) 3/10 частки. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 05 серпня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 в користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за договором кредиту від 14 серпня 2007 року у розмірі 10 411,80 доларів США у гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 219 077 грн. 65 коп., та 2 198,78 судових витрат по справі. У зв`язку з тим, що дане рішення суду не виконується АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володіння заставодавця або третьої особи. Згідно до положень статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотеко держатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. На момент укладення договору іпотеки 17 серпня 2007 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була неповнолітньою і від імені малолітньої дитини діяла її мати ОСОБА_2 . У відповідності із роз`ясненнями пленуму Верховного спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у п. 44 постанови № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» суди повинні виходити з того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Згідно зі ст. 177 СК України, ст.ст. 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання. При укладенні договорів іпотеки щодо нерухомого майна, право власності або право користування яким мають малолітні діти, обов`язково вимагається дозвіл органів опіки та піклування. Матеріали справи не містять відомостей, що при укладенні договору іпотеки попередньо було отримано дозвіл органу опіки та піклування, і укладення цього договору призвело до порушення прав неповнолітньої дитини, тобто до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини, що впливають на її права та обов`язки щодо забезпечення майнових та житлових прав. Разом з тим, при укладенні додаткової угоди від 22 лютого 2011 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 сторони у п. 6 цієї угоди домовились що до всіх правовідносин, пов`язаних з укладенням та виконання кредитного договору застосовується строк позовної давності тривалістю 70 років і внаслідок цього збільшився обсяг відповідальності боржника і має місце зміна зобов`язання без згоди поручителів відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України. Таким чином, цією угодою кредитор та позичальник збільшили обсяг відповідальності без згоди поручителів і останні несуть відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. При постановленні рішення суд першої інстанції не звернув увагу на вищезазначене та помилково вважав, що наявні підстави для застосування позовної давності і рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення у відповідності до п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, яким у позові АТ «Райффайзен Банк Аваль» слід відмовити із вищевказаних підстав. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, судова колегія,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу АТ «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково. Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 22 вересня 2020 року скасувати. У позові АТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 25 лютого 2021 року. Головуючий: (підпис) Судді: (підписи) Згідно з оригіналом: Суддя Закарпатського апеляційного суду Г.Г. Собослой