Постанова 4803 № 0417/11819/2012

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/163/21 Справа № 0417/11819/2012 Суддя у 1-й інстанції - Бєльченко Л. А. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Городничої В.С., суддів - Лаченкової О.В., Пищиди М.М., за участю секретаря - Солодової І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 січня 2020 року про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання договору поруки недійсним та визнання договору поруки припиненим та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про розірвання кредитного договору,- ВСТАНОВИЛА: Боржник ОСОБА_2 звернулася до суду з цієї заявою, зазначаючи, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.07.2013 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до неї, ОСОБА_1 , ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено, у задоволенні зустрічних позовів її та ОСОБА_1 відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.01.2014 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.07.2013 року скасовано в частині відмови ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову в частині вимог до ПАТ «Акцент-Банк», неї, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково: стягнуто солідарно з неї, ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 69438,75 доларів США, що складається з: 37695,06 доларів США заборгованості за кредитом; 24007,39 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом; 7736,30 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; стягнуто солідарно з ПАТ «Акцент-Банк», неї, ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 200,00 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.07.2014 року рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.01.2014 року у частині вирішення позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення пені та стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором у сумі 200,00 грн. скасовано та справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 13.12.2017 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист № 0417/11819/2012, за яким боржником є вона, ОСОБА_2 , а стягувачем є ПАТ КБ «ПриватБанк». Вказаний виконавчий лист був пред`явлений до примусового виконання до приватного виконавця Терлеєва І.М. Постановою останнього від 18.12.2018 року відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа. Боржник зазначила, що судом у вказаному виконавчому листі помилково зазначено дату набрання рішенням законної сили та строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, що призвело до пред`явлення виконавчого листа до виконання після фактичного закінчення строку пред`явлення його до виконання та відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за виконавчим листом, строк пред`явлення якого закінчився. Крім того, ОСОБА_2 зазначила, що у вказаному виконавчому листі зазначена помилкова сума заборгованості за кредитним договором, котра підлягає стягненню з неї та ОСОБА_1 - 69438,75 доларів США, в той час як стягненню на підставі вказаного рішення підлягає 61702,45 доларів США. У зв`язку з викладеним, боржник просила суд визнати виконавчий лист № 0417/11819/2012, виданий 13.12.2017 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська на виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.01.2014 року про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 69438,75 доларів США, що складається з: 37695,06 доларів США заборгованості за кредитом; 24007,39 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом та на повернення судового збору по 850,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 60,00 грн. з кожного, таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 січня 2020 року заяву ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задоволено. Визнано виконавчий лист № 0417/11819/2012 від 13.12.2017, виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська на виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.01.2014 року про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №0612/009КW від 14.12.2006 року у сумі 69 438,75 доларів США, що визначена станом на 30.09.2011 року та складається з наступного: 37 695,06 доларів США - заборгованість за кредитом; 24 007,39 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; на повернення судового збору по 850,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 60,00 грн. з кожного, де боржником є ОСОБА_2 , таким, що не підлягає виконанню. Не погодившись із такою ухвалою, АТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Інші учасники процесу своїм правом, передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подачі відзиву на апеляційну скаргу, не скористались. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, враховуючи наступне. Судом встановлено, що в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору поруки недійсним та договору поруки таким, що припинив дію, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про розірвання кредитного договору. За результатами розгляду справи 12.07.2013 року судом було ухвалено рішення, котрим у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено, у задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.01.2014 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.07.2013 року скасовано в частині відмови ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову в частині вимог до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково: стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 69438,75 доларів США, що складається з: 37695,06 доларів США заборгованості за кредитом; 24007,39 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом; 7736,30 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; стягнуто солідарно з ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 200,00 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.07.2014 року рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.01.2014 року у частині вирішення позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення пені та стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором у сумі 200,00 грн. скасовано та справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 13.12.2017 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська на виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.01.2014 року видано виконавчий лист № 0417/11819/2012 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 69438,75 доларів США, що складається з: 37695,06 доларів США заборгованості за кредитом; 24007,39 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом та на повернення судового збору по 850,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 60,00 грн. з кожного. Вказаний виконавчий лист був пред`явлений стягувачем до примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Терлеєва І.М. Постановою останнього від 18.12.2018 року відкрито виконавче провадження № 57937792 з виконання вказаного виконавчого листа. Судом встановлено, що у вказаному виконавчому листі зазначено, що рішення, на виконання котрого виданий вказаний виконавчий лист, а саме рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.01.2014 року, набрало законної сили 14.11.2017 року, в той час як вказане рішення набрало законної сили в день його проголошення 21.01.2014 року. Також, суд встановив, що у зв`язку з помилковим зазначенням дати набрання рішенням законної сили у вказаному виконавчому листі зазначений помилковий строк пред`явлення виконавчого листа до виконання - до 14.11.2020 року. Оскільки судом встановлено, що у виконавчому листі № 0417/11819/2012 від 13.12.2017 року зазначена помилкова дата набрання рішенням законної сили 14.11.2017 року та строк пред`явлення листа до виконання до 14.11.2020 року, в той час як правильною датою набрання рішенням законної сили є 21.01.2014 року, а правильним строком пред`явлення виконавчого листа до виконання є до 21.01.2017 року, то на час видачі виконавчого листа 13.12.2017 року строк його пред`явлення до примусового виконання сплив. З огляду на зазначене, враховуючи, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання на час його видачі сплив, поновлений не був, а вказаний виконавчий лист був пред`явлений до виконання до приватного виконавця Терлеєва І.М. 18.12.2018 року, тобто вже після закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд дійшов висновку, що виконавчий лист № 0417/11819/2012 від 13.12.2017 року був виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська помилково, а отже є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню. Крім того, суд встановив, що вказаний виконавчий лист від 13.12.2017 року був виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська на виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.01.2014 року, котрим, з урахуванням ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.07.2014 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором: 37695,06 доларів США заборгованості за кредитом; 24007,39 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом, а всього - 61702,45 доларів США, натомість у виконавчому листі № 0417/11819/2012 від 13.12.2017 року зазначено про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 69438,75 доларів США, що складається з: 37695,06 доларів США заборгованості за кредитом; 24007,39 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом. За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення заяви ОСОБА_2 та визнання виконавчого листа № 0417/11819/2012 від 13.12.2017, виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська на виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.01.2014 року про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 69438,75 доларів США, що складається з: 37695,06 доларів США заборгованості за кредитом; 24007,39 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом та на повернення судового збору по 850,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 60,00 грн. з кожного, де боржником є ОСОБА_2 , таким, що не підлягає виконанню. Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Так, підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, визначені у частині 2 статті 432 ЦПК України, відповідно до якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому, словосполучення «або з інших причин» стосується словосполучення «якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням» та не надає розширеного тлумачення підстав, за наявності яких суд може визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяють на дві групи: 1) матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання); 2) процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. Як вбачається із змісту мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції погодився із доводами заявниці, що у зв`язку з помилковим зазначенням у виконавчому листі дати набрання рішенням законної сили та строку пред`явлення листа до виконання, на час видачі виконавчого листа 13.12.2017 року строк його пред`явлення до примусового виконання сплив, у зв`язку з чим виконавчий лист № 0417/11819/2012 від 13.12.2017 року був виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська помилково. Крім того, суд першої інстанції посилався на те, що у вказаному виконавчому листі зазначена помилкова сума заборгованості за кредитним договором, котра підлягає стягненню з неї та ОСОБА_1 - 69438,75 доларів США, в той час як стягненню на підставі вказаного рішення підлягає 61702,45 доларів США. Однак, ч. 1 ст. 432 ЦПК України передбачає, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Отже, чинним цивільно-процесуальним законодавством передбачено, що виправлення помилки у виконавчому листі здійснюється шляхом постановлення ухвали саме про виправлення помилки у такому виконавчому листі, а не ухвали про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення заяви ОСОБА_2 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, оскільки матеріали справи не містять належного та допустимого доказу на підтвердження існування обставин, які, згідно ст. 432 ЦПК України, є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити. Ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 січня 2020 року про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 2102,00 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: В.С. Городнича Судді: О.В. Лаченкова М.М. Пищида