Постанова 4803 № 215/994/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2592/21 Справа № 215/994/19 Суддя у 1-й інстанції - Камбул М. О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2021 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Бондар Я.М., суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П. секретар судового засідання-Євтодій К.С. сторони: позивач - ОСОБА_1 відповідач- ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лушпенка Дмитра Сергійовича на рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2020 року, ухваленого суддею Камбул М.О. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 30 листопада 2020 року,- ВСТАНОВИВ: У лютому 2019 року та уточнено 28.02.2019, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до ОСОБА_2 , просив визначити йому двомісячний строк для подання до Другої криворізької державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його батька ОСОБА_3 . В обґрунтування позову зазначив, що він 01.02.2019 від свого хрещеного батька, ОСОБА_4 , якого випадкового зустрів на вулиці, дізнався, що його батько ОСОБА_3 , з яким він не проживав сумісно, та не спілкувався, помер. Останній, після розлучення з його матір`ю в 90-х роках, перестав з ними взагалі спілкуватися, та уникав з ним зустрічей. З 90-х років він бачив його декілька разів, при чому він поводився з ним нейтрально одночасно, визначаючи факт його існування, батьківської турботи не проявляв, спілкуватися та підтримувати стосунки не бажав. Останній раз, він бачив батька біля буд. АДРЕСА_1 , приблизно в 2015 році, однак побачивши його, батько навіть з ним не поздоровався. Оскільки ОСОБА_4 , який сповістив його про смерть батька, не знав, коли саме це сталося та за яких обставин, тому він звернувся до відділу РАГС та отримав копію свідоцтва про смерть, в якому було зазначено, що його батько ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після чого, він одразу звернувся до державної нотконтори з заявою про прийняття спадщини. В нотконторі його повідомили, що спадкова справа відкрита, та за спадщиною зверталася ОСОБА_2 , за життя померлий батько заповіту не склав. 03.02.2019 він з ЄРСР дізнався, що відповідач зверталася до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу про визнання факту проживання однією сім`єю з його померлим батьком, та встановлення права власності на майно, яке залишилось після його смерті. 07.02.2019 він отримав копію рішення суду, в якому було вказано, що позов ОСОБА_2 було задоволено частково та встановлено факт сумісного проживання, та встановлено за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2 , яка залишилась після смерті його батька. Після чого, маючи копію рішення, він 13.02.2019 знову відвідав нотаріальну контору, де надав копію рішення суду, та внаслідок чого було виготовлено відмову у видачі йому свідоцтва на спадщину за законом, з посиланням на те, що він пропустив шестимісячний строк прийняття спадщини. Крім того, в отриманій відмові нотаріуса, було зазначено, що, звертаючись до нотаріуса ОСОБА_2 вказала, що інших спадкоємців передбачених законом немає, хоча знала, що у померлого є син, щодо відсутності спадкоємців також було зазначено у позовній заяві відповідача, з якою вона зверталася до суду. ОСОБА_2 після визнання судом факту її сумісного проживання з його батьком більше 5 років однією сім`єю, набула статусу спадкоємця 4 черги. Оскільки про смерть батька, він дізнався тільки 01.02.2019, тому він не зміг у встановлений строк звернутися із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, а відповідач, знаючи про його існування, не сповістила його, потайки звернулася до нотаріуса, де теж заявила, що інших спадкоємців немає, звернувшись до суду, також не залучила його як сторону в справі. Вважає, причини пропуску ним вказаного строку поважними, адже через відсутність спілкування за життя з його батьком через небажання останнього, а також відсутності інформації про смерть батька та умисних дій відповідача, яка приховувала вказані обставини, що є непереборною силою. Крім того, відповідач достовірно знала про нього, а також про адресу його проживання, оскільки вона і його покійний батько, котрий ухилявся від сплати аліментів, в суді та у виконавчій службі, стверджували його матері, що як би вони знали, що він проживає в буд. АДРЕСА_1 , вони б давно їх сплатили. Зазначив, що спадщина відкрилася з 16.11.2017 по 17.05.2018. Однак, він не міг потрапити до нотаріальної контори також через хворобу, в період часу з 13.01.2018 по 21.01.2018 та з 28.02.2018 по 07.03.2018 він хворів, а потім ще один місяць амбулаторного лікування під наглядом гематолога та терапевта. Вказав, що з 2016 року і по теперішній час він хворіє, з деяким полегшенням, але систематичним відвідуванням гематологичного відділення 4-ої міської лікарні, та періодично лікується у 7-ій міській лікарні, тому просив йому визначити двомісячний строк для подання до Другої криворізької державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його батька- ОСОБА_3 . Рішенням Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2020 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В апеляційній скарзі представник позивача, адвокат Лушпенко Д.С., посилаючись на незаконність оскаржуваного судового рішення через невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, ставить питання про його скасування з ухваленням нового рішення про повне задоволення, заявлених ОСОБА_1 його позовних вимог. Скаржник зазначає, що позивач, дізнавшись 13.02.2019 року про смерть батька, звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено через пропуск шестимісячного строку, встановленого нормами ч.1 ст.1270 ЦК України. Вказує, що відповідно до листа №48 від 29.03.2019 КП «Криворізька міська лікарня №4» ДОР» позивач знаходиться на диспансерному обліку у лікаря-гематолога з діагнозом: Справжня поліцетимія з 04.04.2016, коли вперше був встановлений цей діагноз. Зазначає, що ця хвороба є хронічною і медична допомога може надаватися в амбулаторних умовах, а при погіршенні стану стаціонарне лікування. Вказує, що позивачем надані медичні довіки, які підтверджують періоди знаходження позивача на амбулаторному лікуванні, а також періоди проходження ним обстежень у лікувальних закладах, при цьому, суд визнав доведеним той факт, що позивач хворів та періодично перебував на лікуванні в проміжок часу з 16.11.2017 по 17.05.2018, однак позов не задовольнив. Представник позивача вважає, що тривала хвороба ОСОБА_1 позбавила його можливості своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, тому вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність поважних причин пропуску строку не відповідають дійсним обставинам справи. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника позивача ОСОБА_5 , який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити, думку представника відповідача ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги сторони позивача, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Тернівським районним відділом РАЦС м. Кривого Рогу, актовий запис № 211, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 , у відомостях про батьків зазначено: мати ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_3 (а.с. 8). Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_3 був розірваний 23.01.1997 відділом реєстрації актів громадянського стану по виконкому Тернівської районної Ради народних депутатів м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, актовий запис № 36 (а.с. 33). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 30.01.2019 Тернівським районним у місті Кривому Розі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис 1331 (а.с. 31). Постановою від 13.02.2019, державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори Тімошиною О.В., відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 батьку - ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що він пропустив шестимісячний строк прийняття спадщини та документально не підтверджує факт сумісного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с. 35). Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 13.02.2019 по спадковій справі №144/2018, рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу, справа №215/3516/18; 2/215/1883/18 визнано право власності в порядку спадкування на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , за ОСОБА_2 , факт проживання однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини разом із спадкодавцем визнано за нею ж цим же рішенням суду. ОСОБА_2 в установлений законом строк з`явилась до нотаріальної контори та подала заяву про прийняття спадщини, вказавши в своїй заяві, що інших спадкоємців, передбачених законом, немає (а.с. 35). Згідно рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.11.2018, задоволено частково позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та визнання права власності, встановлено факт прийняття ОСОБА_7 спадщини, що відкрилась після смерті матері ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 і складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , встановлено факт проживання однією сім`єю не менш п`яти років до часу відкриття спадщини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом як за спадкоємцем четвертої черги після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у частині позовних вимог про визнання за ОСОБА_7 права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування після ОСОБА_8 , про визнання за ОСОБА_7 права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування після ОСОБА_9 , про визнання за ОСОБА_3 права власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 - відмовлено (а.с. 27-30). Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого №119-г, виданої КЗ «Криворізька міська лікарня №4» ДОР», ОСОБА_1 з 28.02.2018 по 07.03.2018 знаходився в стаціонарі в гематологічному відділенні з діагнозом: справжня поліцитемія. ОСОБА_1 знаходиться на «Д» обліку у лікаря-гематолога з 2016 року з діагнозом: справжня поліцитемія. Раніше приймав дезагреганти курсами. Теперішнє погіршення близько 2-х тижнів. Госпіталізований в гематологічне відділення для проведення курсу кровопускань (а.с. 45). Відповідно до відповіді №48 від 19.03.2019 КП «Криворізька міська лікарня №4» ДОР», ОСОБА_1 згідно амбулаторної картки№291 знаходиться на диспансерному обліку у лікаря-гематолога з діагнозом: Справжня поліцитемія з 04.04.2016, коли вперше був встановлений вищевказаний діагноз. Справжня поліцитемія є хронічною хворобою. Медична допомога може надаватись в амбулаторних умовах, при погіршенні стану - стаціонарне лікування (а.с. 62). Згідно листів КНП «ЦПМСД №1» КМР від 01.03.2019 №321 та від 26.11.2019 №2511, ОСОБА_1 згідно записів амбулаторної картки №121193: з 13.02.2018 по 21.02.2018 знаходився на амбулаторному лікуванні (листок непрацездатності) у лікаря терапевта дільничного КУ«ЦПМСД №1» КМР згідно діагнозу призначено лікування; 26.03.2018 консультація лікаря - уролога КЗ «КМЛ №7» ДОР; 26.03.2018 консультація лікаря - дерматолога КЗ «КМЛ №7» ДОР (а.с. 63, 150). Відповідно до медичних документів, ОСОБА_1 , 1990 року народження, проходив 04.12.2017 обстеження в КЗ «КМЛ №16» ДОР у лікаря гастроентеролога, та 12.12.2017 проходив ультразвукове дослідження у БМДЦ (а.с. 106-112, 113-115). Згідно копій амбулаторної картки ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , наданої КНП «ЦПМСД №1» КМР за період з 01.11.2017 по червень 2018 року, містяться записи за 13.02.2018, 16.02.2018, 21.02.2018, 26.03.2018 (а.с. 124-126). Згідно відповіді КП «Криворізька міська лікарня №4» ДОР» від 29.11.2019 №1846, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться на диспансерному обліку у лікаря-гематолога з 04.04.2016 з діагнозом: Справжня поліцитемія. Періодично відвідує амбулаторно лікаря-гематолога, проходить обстеження. Останнє відвідування лікаря - гематолога 11.09.2019. Перебував на стаціонарному лікуванні в гематологічному відділенні з 28.02.2018 по 07.03.2018 з діагнозом: Справжня поліцитемія (а.с. 153). Відповідно до відповіді ТОВ «Медіком Кривбас» №154 від 22.06.2020, машиніст штабелеформувальної машини ЦВО-2 ПрАТ «ПівнГЗК» ОСОБА_1 , 1990 року народження, щорічно проходить огляди в ВВ №2 ЛДЦ ТОВ «Медіком Кривбас»: 16.11.2017 - діагноз: хронічний гастродуоденіт, фаза ремісії, придатний працювати машиністом штабелеформувальної машини; 27.11.2018 - діагноз: хронічний гастродуоденіт, фаза ремісії, придатний працювати машиністом штабелеформувальної машини; 29.11.2019 - діагноз: люмбалгія, фаза ремісії, хронічний гастродуоденіт, фаза ремісії, придатний працювати машиністом штабелеформувальної машини, що також підтверджується наданими картками працівника, який підлягає періодичному медичному огляду (208-212). Відмовляючи позивачеві у задоволенні його позовних вимог, суд першої інстанції на підставі досліджених доказів наданих сторонами виходив з того, що ОСОБА_1 не доведено, що встановлений законом строк на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини пропущений ним з поважних причин , які в розумінні статті 1272 ЦК України, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які б перешкоджали позивачу у встановлений законом шестимісячний строк звернутися до нотаріальної контори, тому правові підстави для задоволення позову відсутні. Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції і погоджується з доводами представника позивача ОСОБА_5 , викладеними і в апеляційній скарзі. Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України). Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою. Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. Норми закону встановлюють, що, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. У постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття. Згідно п.24 вищевказаної постанови Пленуму особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Положеннями ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Виходячи зі змісту ст.1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви. Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини покладається на спадкоємця, який пропустив цей строк. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо ж у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутні. Звернувшись з цим позовом до суду, позивач як на підставу пропуску строку для прийняття спадщини вказував на те, що про смерть батька з яким він не проживав сумісно з 90-х років він випадково дізнався 01.02.2019 від свого хрещеного батька, ОСОБА_4 , який не знав точної дати смерті батька, тому він звернувся до відділу РАГСу та отримав копію свідоцтва про смерть, в якому було зазначено, що його батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_10 копію свідоцтва про смерть батька, він 13.02.2019 року звернувся до державної нотконтори із заявою про прийняття спадщини, однак в нотаріальній конторі його повідомили, що спадкова справа відкрита, за спадщиною зверталася ОСОБА_2 , співмешканка померлого, за життя померлий батько заповіту не склав. Нотаріус відмовив йому у відкритті спадщини через пропуск встановленого законом строку у зв`язку з чим він і звернувся в суд з цим позовом. Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу, справа №215/3516/18; 2/215/1883/18 за відповідачем ОСОБА_2 визнано право власності в порядку спадкування на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , встановлено факт проживання однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини разом із спадкодавцем, визнано за нею цим же рішенням суду, що ОСОБА_2 в установлений законом строк з`явилась до нотаріальної контори та подала заяву про прийняття спадщини, вказавши у своїй заяві про відсутність інших спадкоємців, передбачених законом. З відзиву на позов, а також із рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.11.2018 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 мешкала з померлим спадкодавцем, починаючи з 2000 року і по день його смерті, тобто 17 років, тому не могла не знати, що її співмешканець має рідного сина, тобто спадкоємця, однак при зверненні до нотаріальної контори із заявою про прийнятя спадщини і з позовом до суду, позивача, як спадкоємця не вказала. Як зазначалось вище, спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття. Позивачем доведено, що він з померлим батьком не проживав, стосунки вони не підтримували, про смерть батька узнав випадково у лютому 2019 року і відразу звернувся до органів РАЦСу з метою отримання свідоцтва про смерть батька, оскільки особа, яка повідомила позивача про смерть батька не знала обставин і дати смерті ОСОБА_3 Постановою від 13.02.2019, державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори Тімошиною О.В., відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 батьку - ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що він пропустив шестимісячний строк прийняття спадщини та документально не підтверджує факт сумісного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. З позовної заяви вбачається, що із позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 26 лютого 2019 року (а.с.1), тобто постанова нотаріуса від 13.02.2019 року, подача позову до суду у лютому 2019 року свідчать про вчинення позивачем активних дій для прийняття спадщини після померлого батька, з часу коли він дізнався про смерть батька. Окрім того, позивачем на підтвердження поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини надано медичні документи, які підтверджують стан його здоров"я, а саме той факт, що він з 04.04.2016 знаходиться на диспансерному обліку у лікаря-гематолога з діагнозом: Справжня поліцитемія, яка є хронічною хворобою, яка потребує амбулаторного і у разі загострення хвороби, стаціонарного лікування. Наданими позивачем медичними довідками доведено, що в період часу з 13.01.2018 по 21.01.2018 року та з 28.02.2018 по 07.03.2018 року, а потім, що один місяць лікувався амбулаторно під наглядом лікарів гематолога та терапевта, тобто медичні документи підтверджують симптоми хвороби та госпіталізацію, факт перебування на лікуванні, як вдома, так і у лікарні, що на думку колегії суддів є поважними причинами пропуску позивачем встановленого законом строку для прийняття спадщини. За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час судового розгляду справи допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового, про задоволення заявлених позовних вимог. Згідно п.п.1,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, то на підставі підставі вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір за розгляд справи в судах першої інстанції-768,40 грн. та 1152,60 грн. за розгляд справи судом апеляційної інстанції, що разом становить 1921 грн. Керуючись ст.ст.367, ч.1 ст.369, ст.374, ст.376, ст.ст.381, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лушпенка Дмитра Сергійовича задовольнити. Рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2020 року скасувати, ухвалити нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити. Визначити ОСОБА_1 додатковий строк, тривалістю два місяці для подання до Другої криворізької державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 . Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачаОСОБА_1 понесені ним судові витрати за розгляд справи в судах першої і апеляційної інстанцій в розмірі 1921 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складено 26 лютого 2021 року. Головуючий: Судді: