Ухвала КЦС ВС № 571/1467/19

Ухвала 26 лютого 2021 року м. Київ справа № 571/1467/19 провадження № 61-2473ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 29 січня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 02 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Рокитнівської районної ради про визнання незаконними і скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 29 січня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Рівненського апеляційного суду від 02 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 29 січня 2020 року в частині стягнення компенсації за невикористану відпустку та судових витрат скасовано. Позов в цій частині задоволено частково. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Рокитнівської районної ради на користь ОСОБА_1 компенсацію за 79 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період з 12 травня 2010 року по 30 червня 2013 року в розмірі 62 011,84 грн, нарахованої без утримання податку й інших обов`язкових платежів. В задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В решті рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 29 січня 2020 року залишено без змін. До Верховного Суду 15 лютого 2021 року ОСОБА_1 , подано касаційну скаргу на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 29 січня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 02 червня 2020 року, у якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та закрити провадження у справі через порушення правил юрисдикції. Касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України. Також, заявник в касаційній скарзі, посилається на те, що ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2020 року касаційну скаргу повернуто заявникові, у зв`язку з тим, що заявником не зазначено обов`язкових підстав касаційного оскарження, визначених частиною другою статті 389 ЦПК України. До касаційної скарги не надано доказів поважності пропуску строку, які унеможливили звернутися з касаційною скаргою в межах строку на касаційне оскарження передбачених статтею 390 ЦПК України. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Вирішуючи питання про поновлення строку на касаційне оскарження, судом враховано, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнано неповажними. Крім того частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якійвикладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 , не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 29 січня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 02 червня 2020 року, залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. А. Воробйова