Ухвала КЦС ВС № 700/4/19
від 26.02.2021 · ЦивільнаУхвала 26 лютого 2021 року м. Київ справа № 700/4/19 провадження № 61-2988ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 12 жовтня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року в справі за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок, ВСТАНОВИВ: 25 лютого 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 12 жовтня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року в зазначеній справі. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору. Касаційна скарга містить клопотання, в якому заявник просить звільнити від сплати судового збору або зменшити його розмір. Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», частини першої статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Пунктом 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини третьої статті 136 ЦПК України суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цих статей. При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору. Перевіривши доводи заявника та з урахуванням обставин справи, передбачені законом підстави для зменшення або звільнення від сплати судового збору відсутні, а тому в задоволенні заявленого клопотання слід відмовити. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Зважаючи на те, що позовну заяву пред`явлено у січні 2019 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2019 року. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року становить 1 921 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»). Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Зміст заявленої вимоги про витребування земельних ділянок ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача. Отже, позовні вимоги про витребування земельних ділянок мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи із розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов. Заявником при поданні касаційної скарги не подано інформацію про ціну позову (вартість земельних ділянок, які позивач просив витребувати), судові рішення судів попередніх інстанцій також не містять відомостей про ціну позову, а тому касаційний суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття касаційного провадження у справі, оскільки неможливо встановити відповідність сплати судового збору, а також чи відноситься справа до категорії малозначних в силу вимог закону. Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до реєстру. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень прокурором при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 4 727,91 грн. Закон пов`язує сплату судового збору за подачу касаційної скарги незалежно від вирішення спору по суті. Таким чином, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги становить 9 455,82 грн (200 % х 4 727,91 грн). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату та інформацію, підтверджену доказами, про ціну позову (вартість земельних ділянок, які позивач просив витребувати). Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 12 жовтня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року в справі за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. І. Грушицький