Постанова 4805 № 289/1162/16-ц

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №289/1162/16-ц Головуючий у 1-й інст. Сіренко Н.С. Категорія 8 Доповідач Коломієць О. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Коломієць О.С. суддів Талько О.Б., Шевчук А.М. з участю секретаря судового засідання Дяченко Ю.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 289/1162/16ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог - Радомишльської міської ради Житомирської області про усунення перешкод у користуванні власністю за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 січня 2017 року, яке ухвалено суддею Сіренко Н.С. в м. Радомишль встановив: У серпні 2016 року позивач звернулася до суду з даним позовом на обґрунтування якого зазначила, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.09.2014 року позивачу належить ѕ ідеальних частин житлового будинку АДРЕСА_1 , а інша ј частина будинку - її рідній сестрі ОСОБА_2 . На даний час в її домоволодінні зареєстрована та проживає дочка із чоловіком та двома синами. Приблизно 25 років тому попередня власниця цього домоволодіння - їх мати ОСОБА_3 , дозволила відповідачці взяти частину її земельної ділянки площею 0,05 га для будівництва і обслуговування жилого будинку. Так рішенням сесії Радомишльської міської ради від 25.02.2016 року №891 ОСОБА_2 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будинком по АДРЕСА_2 . Відповідачка на даній земельній ділянці вже досить давно розпочала незаконне будівництво житлового будинку з дерев`яним перекриттям, яке на даний час не добудувала, у будинку відсутні вікна та двері. Із самого початку будівництва в цьому будинку ніхто не проживав і не проживає, так як він знаходиться в аварійному стані. В експлуатацію його ввести неможливо, так як він не відповідає встановленим архітектурним та будівельним нормам. Стіна в недобудованому будинку потріскалася, похилилася і несе загрозу всім особам, які проживають в домоволодінні АДРЕСА_1 . На постійні зауваження щодо необхідності демонтажу частини будинку, яка становить небезпеку для оточуючих, відповідач не реагує. Тому позивач, вважаючи своє право на безперешкодне користування своєю власністю порушеним, просила усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належним їй майном, а саме: ѕ частинами житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель і споруд, шляхом зобов`язання відповідачку демонтувати частину житлового будинку АДРЕСА_2 , який знаходиться з правого боку будинку. Заочним рішенняРадомишльського районного суду Житомирської області від 26 січня 2017 року позов задоволено. Усунуті перешкоди в здійсненні ОСОБА_1 права користування її майном, а саме 3/4 частинами житлового будинку з відповідною частиною будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_2 демонтувати недобудований будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 21 червня 2018 року відмовлено ОСОБА_2 у скасуванні заочного рішення суду від 26 січня 2017 року. У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення через недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин справи, просить скасувати рішення суду, а провадження у справі закрити. При цьому зазначає, що ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції не звернув увагу, що будинок АДРЕСА_1 між співвласниками не розділений, договори щодо користування житловим будинком співвласниками не укладалися, будь-яких рішень про розподіл житлового будинку або виділ часток в натурі судами також не приймались. Тобто, будинок перебуває у спільній частковій власності сторін, а тому вважає, що у позивачки на час пред`явлення позову не було достатніх підстав вважати себе законним власником зазначеної нею частини будинку. Також позивач під час розгляду справи не довела, що спірний будинок, який згідно оскаржуваного рішення підлягає демонтажу, має саме адресу, зазначену у позовній заяві: АДРЕСА_2 , враховуючи порядкові номери даних будинків. Таким чином вважає, що позивач не довела існування реальної небезпеки порушення її прав власності чи законного володіння з боку відповідача. У поданому відзиві на апеляційну скаргу позивач просила апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а заочне рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому зазначає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки суд першої інстанції під час розгляду справи вірно встановив обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з нормами чинного законодавства. В судовому засіданні представник позивача просила апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Відповідач ОСОБА_2 та представник третьої особи Радомишльської міської ради, в судове засідання не з`явилися. Надіслали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. З урахуванням положень ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що належний відповідачу недобудований будинок перешкоджає позивачу користуватись належною на праві власності частиною домоволодіння, оскільки створює небезпеку життю і здоров`ю їй та членам її родини, які проживають в даному будинку, а тому вимога про зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні її майном шляхом демонтажу аварійної будівлі підлягає задоволенню. Такий висновок суду є вірним виходячи з наступного. Судом під час розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 вересня 2014 року є власницею 3/4 ідеальних частин житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.7). В даному будинку зареєстрована та проживає донька позивача ОСОБА_4 із своїм чоловіком ОСОБА_5 та двома малолітніми синами ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою ПП «Житлоремсервіс-9» м. Радомишль від 03.06.2016 року (а.с.9). Згідно витягу з рішення Радомишльської міської ради Житомирської області п`ятдесят шостої сесії 6 скликання від 25.02.2015 року №891 «Про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що передаються безоплатно у власність» відповідачці, яка проживає по АДРЕСА_1 , було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у приватну власність орієнтовною площею 0,05 га. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 (а.с.90). Як встановлено під час розгляду справи, за вказаною адресою розташований недобудований відповідачем будинок, на якій остання не має будь яких дозвільних документів, що дають право на виконання будівельних робіт. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі (частина п`ята статті 319 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України. Згідно із частинами першою, другою, четвертою, сьомою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану. Пунктом п`ятим постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» роз`яснено, що право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (статті 391 ЦК України). Так, судом встановлено, щорозпорядженням міського голови від 04.04.2016 за №49 «Про утворення комісії на підставі поданих заяв», за заявою ОСОБА_4 , була утворена комісія, яка провела обстеження житлового будинку АДРЕСА_1 з його правої сторони), про що свідчить складений акт обстеження житлового будинку від 26.04.2016 року. В результаті обстеження встановлено, що з правої сторони будинку АДРЕСА_1 знаходиться недобудований будинок, стіна якого майже зруйнована, ніхто в будинку не проживав і не проживає, ремонт не проводився. Зі слів ОСОБА_4 даний будинок був побудований близько 25 років. Комісією рекомендовано ОСОБА_2 демонтувати частину домоволодіння, яка несе загрозу життю мешканцям домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.11). Вищевказані обставини також підтверджуються фотознімками наданими позивачем, з яких слідує, що будинок знаходиться в аварійному стані, частина стіни будівлі, яка знаходиться у дворі в безпосередній близькості до частини належного позивачу житлового будинку, в якому проживає сім`я її доньки, зруйнована, на інших видні значні повздовжні та поперечні тріщини, відсутні двері, частина вікон відсутні, інші зруйновані, покрівля та перекриття також частково зруйновані (а.с.15-20, 53-56). Крім того, допитані в суді першої інстанції в якості свідків перший заступник Радомишльського міського голови ОСОБА_8 , юрист Радомишльської міської ради ОСОБА_9 , провідний спеціаліст ОСОБА_10 та провідний спеціаліст ОСОБА_11 підтвердили, що за зверненням ОСОБА_4 про наявність небезпечної будівлі поблизу будинку, в якому проживає заявниця з дітьми, було проведено обстеження будівлі в АДРЕСА_1 . Під час обстеження на місці було виявлено, що недобудована будівля знаходиться в аварійному стані і дійсно являється небезпечною та становить загрозу життю та здоров`ю мешканців будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 була присутня під час обстеження і не заперечувала про належність їй небезпечної недобудови, в той же час зазначала про відсутність коштів на демонтаж вказаної будівлі, яка знаходиться в аварійному стані. Згідно довідки №482/01-37, яка видана Радомишльською міською радою 29.09.2020 року слідує, що відповідно до Публічної кадастрової карти України та інформації, якою володіє Радомишльська міська рада, земельна ділянка площею 0,10 га кадастровий номер 1825010100:06:001:1145 за адресою: АДРЕСА_1 межує із земельною ділянкою площею 0,0505 га кадастровий номер 1825010100:06:001:1044 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.113 т.4). Крім того, доказами щодо суміжності двох вказаних земельних ділянок, є також план схема земельних ділянок, яка зафіксована інженером-землевпорядником ОСОБА_12 , а також витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.124-129 т.4) Ухвалою Малинського районного суду від 05 березня 2018 року у справі № 289/941/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Радомишльської міської ради Житомирської області про поділ будинку в натурі затверджена мирова угода, відповідно до якої ОСОБА_1 , якій належить право власності на ѕ частину будинку АДРЕСА_1 , виділено в натурі та передано у власність наступні приміщення: сіни 1-1, площею 12,8 кв.м; кладову 1-2, площею 14,1 кв.м; прихожу 1-2, площею 7,5 кв.м; житлову кімнату 1-5, площею 15,2 кв.м; веранду 1 площею 7,2 кв.м; частину сараю літ. «В» з вбиральнею та половину огорожі № 1-2 зі своєї сторони будинку та металеві ворота. Відповідачу ОСОБА_2 , якій належить право власності на ј частину даного будинку, виділено в натурі та передано у власність приміщення: кухню 1-3, площею 7,5 кв.м; житлову кімнату 1-4, площею9,3 кв.м; частину сараю літ. «В», яку вона займає та половину огорожі № 1-2 зі своєї сторони будинку (а.с.123 т.4). Тобто даний будинок поділений між сторонами в натурі. Крім того, співставленням виділених згідно мирової угоди позивачу приміщень житлового будинку, із приміщеннями зазначеними в технічному паспорті житлового будинку від 19.08.2014, розташуванням земельних ділянок та недобудованого житлового будинку слідує, що виділена позивачу частина будинку, як розташована на земельній ділянці площею 0,10 га кадастровий номер 1825010100:06:001:1145 за адресою: АДРЕСА_1 , межує саме із земельною ділянкою площею 0,0505 га кадастровий номер 1825010100:06:001:1044 за адресою: АДРЕСА_2 , на якій розташований недобудований будинок. Таким чином вказані докази спростовують доводи апеляційної скарги, що позивач не довела під час розгляду справи існування реальної небезпеки порушення її прав власності чи законного володіння з боку відповідача. Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, дослідивши та надавши оцінку доказам у справі, встановивши, що належний відповідачу недобудований будинок перешкоджає позивачу користуватись належною їй на праві власності частиною домоволодіння, оскільки створює небезпеку життю і здоров`ю їй та членам її родини, які проживають в даному будинку, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Разом з тим, ухвалюючи рішення районний суд не звернув увагу, що ОСОБА_1 просила суд зобов`язати відповідача демонтувати лише частину спірного недобудованого житлового, але при цьому судом зобов`язано ОСОБА_2 демонтувати вказаний будинок повністю. Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Однак заяв про збільшення позовних вимог позивач до суду не подавала, а тому суд безпідставно вийшов за межі позовних вимог. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду підлягає зміні шляхом зобов`язання відповідача демонтувати частину (стіни, покрівлю, перекриття) недобудованого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Заочне рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 січня 2017 рокузмінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Усунути перешкоди в здійсненні ОСОБА_1 права користування її майно, а саме ѕ частинами житлового будинку з відповідною частиною будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_2 демонтувати частину (стіни, покрівлю, перекриття) недобудованого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ». В решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 26 лютого 2021 року. Головуючий Судді