Постанова 4805 № 935/1410/20
від 25.02.2021 ·УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №935/1410/20 Головуючий у 1-й інст. Янчук В. В. Категорія 82 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Трояновської Г.С. суддів: Павицької Т.М., Галацевич О.М., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №935/1410/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», третя особа: Громадська організація «Проти придурків та ідіотів», про захист прав споживачів, стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 01 лютого 2021 року, ухваленого під головуванням судді Янчук В.В. в м. Коростишеві, в с т а н о в и в: У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконними дії ПрАТ «ВФ Україна» щодо відмови поновити надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг з абонентського рахунку телефону НОМЕР_1 ОСОБА_1 за його заявою від 22.06.2020; зобов`язати ПрАТ «ВФ Україна» негайно поновити надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг абонентського рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1 за його заявою від 22.06.2020; стягнути з ПрАТ «ВФ Україна» на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування моральної шкоди у сумі 25000,00 грн та кошти витрачені на подання і розгляд даної позовної заяви в сумі 1022 грн. В обґрунтування позову зазначив, що є користувачем мобільного телефонного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», абонентський номер НОМЕР_1 офіційно зареєстрований на його ім`я. Позивач є інвалідом ІІ групи. Жодної заборгованості за надані послуги споживач не мав, станом на 29.06.2020 залишок на рахунку споживача становить 1,04 грн. Оператор в порушення ч. 5 ст. 39 ЗУ «Про телекомунікації» з 01.03.2020 припинив надання споживачу телекомунікаційних послуг. Позивач вказав, що 03 та 05 березня 2020 він направив оператору звернення про негайне припинення позбавлення надання послуг з яким надав копію пенсійного посвідчення про інвалідність ІІ групи. 22.06.2020 позивачем направлено оператору повторне звернення з вимогою негайного відновлення надання послуг мобільного зв`язку. Звернення було надане у звичайному вигляді та підписане електронним ключем у форматі p7s, як визначено ч. 12 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» та направлено електронним відправленням. Оператор надання послуг не поновив, відповіді в порядку ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» споживачу не надав. Позивач зазначав, що відповідач у справі своїми діями щодо позбавлення надання телекомунікаційних послуг спричинив йому (позивачу) немайнову шкоду, яка полягає у порушенні стосунків з оточуючими людьми, порушенні нормальних життєвих зв`язків, виникненні негативного для нього явища, зокрема, необхідності неодноразового повторного звернення для встановлення істини в справі та доказування для вирішення питання протиправної бездіяльності, витрачання особистого часу, значних коштів, сили для відновлення свого порушеного права, що негативно відобразилось на його психоемоційному стані. Розмір моральної шкоди позивач оцінив в 25 000 грн. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 01 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, також судом не було належно оцінено докази, долучені до позовної заяви, що підтверджують наявність достатньо коштів, для підключення відповідачем споживачу діючого тарифу. Зокрема, вказує, що після надходження 26.02.2020 на рахунок відповідача передбаченої умовами тарифного плану плати у розмірі 30грн. відповідач зобов`язаний був підключити надання послуг за діючим тарифним планом, а не списати ці кошти. Крім того, при ухваленні оскаржуваного судового рішення було порушено норми Закону України «Про захист прав споживачів». Суд першої інстанції також дійшов помилкового висновку про відмову у відшкодуванні моральної шкоди. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що мобільний номер НОМЕР_1 обліковується в базі ПАТ «ВФ Україна», як абонент передплаченої форми Vodafone Передплата. Починаючи з 12.04.2018 вказаний абонентський номер зареєстрований за позивачем - ОСОБА_1 та обслуговується в мережі ПАТ «ВФ Україна» без укладання письмового договору. На час виникнення спірних правовідносин, мобільний номер НОМЕР_1 обслуговувався за умовами передплаченого сервісу у тарифному плані «Vodafone 4G Smart XS». Місячний пакет сервісів «Vodafone 4G Smart XS», серед іншого, включає: безлімітні дзвінки в мережі ПАТ «ВФ Україна»; 1 ГБ для Інтернет -доступу ( після вичерпання, швидкість знижується до 8 КБіт/с); 100 хв. для дзвінків на номери інших українських мобільних операторів/міські номери по Україні. Інформація щодо умов ряду інших тарифних планів розміщена на офіційному сайті www.vodafone.ua в розділі «Тарифи». Деталі щодо умов цінового пакету «Vodafone 4G Smart XS» доступні при зверненні до Центру дистанційного обслуговування абонентів за номером
111. Відповідно до вказаного тарифу, за наявності достатньої суми на рахунку платіж за пакет послуг «Vodafone 4G Smart XS» знімається щомісяця, з урахуванням дати підключення. Даний пакет послуг діяв з 26.01.2020 до 25.02.2020 включно. Починаючи з 26.02.2020 на абонентському рахунку не було достатньої суми коштів для підключення пакету послуг. Якщо коштів недостатньо для підключення місячного пакету послуг, автоматично здійснюється перехід на щоденні умови тарифікації тарифного плану «Vodafone 4G Smart XS», які передбачають: безлімітні дзвінки в мережі ПАТ «ВФ Україна» за 10,00 грн/день; тарифікацію Інтернет-доступу в розмірі 7,00 грн/100 Мб; дзвінки на номери інших українських мобільних операторів/міські номери по Україні за тарифом 1,00 грн/хв. Для автоматичного підключення пакету послуг «Vodafone 4G Smart XS» на місяць за номером НОМЕР_1 , необхідно було здійснити поповнення рахунку до 25.02.2020 включно. Разом з тим, платіж в сумі 30грн. був внесений 26.02.2020 року. При цьому, позивачем не були здійснені відповідні дії для ручної активації місячного пакету. Таким чином, в період 26.02.2020 по 28.02.2020 за денними тарифами утримано 30,00 грн за безлімітні дзвінки в мережі ПАТ «ВФ Україна» (10,00 грн/день) і 1,00 грн за дзвінок 27.02.2020 на номер іншого мобільного оператора. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає. Закон України «Про телекомунікації» є спеціальним Законом, який встановлює правову основу діяльності у сфері телекомунікацій, а також визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов`язки сторін та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами. Частина друга статі 66 Закону України «Про телекомунікації» передбачає виключний перелік тарифів, які підлягають державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів. Тарифи на послуги рухомого (мобільного) зв`язку до зазначеного переліку не входять, не підлягають державному регулюванню і встановлюються операторами, провайдерами самостійно. Відповідно до пункту 35 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, споживачі під час замовлення та/або отримання послуг мають право на вибір виду та кількості послуг, вибір тарифу, тарифного плану, встановленого оператором, з урахуванням пункту 58 зазначених Правил. Відповідно до абзацу другого пункту 58 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг оператор, провайдер встановлює та пропонує на вибір споживача тарифи на окремі послуги та/або тарифні плани на визначений ним перелік (пакет) послуг, а також строк їх дії (граничний та/або мінімальний). Порядок надання споживачеві інформації про послуги визначено у пунктах 49-51 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг. Зокрема, відповідно до підпунктів 1 і 2 пункту 49 Правил оператор зобов`язаний безоплатно доводити до відома абонента вичерпну інформацію про зміни умов надання послуг та зміни тарифів, тарифних планів на послуги (пакети послуг), що надаються споживачеві, відповідно до пункту 59 цих Правил. У таких випадках абонентові надсилається повідомлення, в якому зазначається інформація про зміни, дату і строк їх запровадження з посиланням на веб-сайт та/або номер телефону чи інше доступне споживачеві джерело інформації. Відповідно до пункту 59 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг Оператор у разі зміни тарифів, тарифних планів, які він встановлює самостійно, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх зміни зобов`язаний: оприлюднити змінені тарифи, тарифні плани у засобах масової інформації та/або на своєму веб-сайті (за його наявності); повідомити абонентові про зміну тарифів, тарифних планів на послуги, що йому надаються. Згідно п. 3.3. Умов користування, Абонент має право Безоплатно обирати будь-який інший доступний для підключення тарифний план на момент запровадження Оператором змін умов надання послуг, тарифів, тарифних планів на послуги (пакетів послуг), що надаються Абонентові. Відсутність з боку Абонента дій, спрямованих на зміну тарифного плану, до моменту запровадження зазначених змін, свідчить про згоду Абонента з такими змінами. Відповідно до ч.5 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації» оператори, провайдери телекомунікацій не мають права відмовляти в подальшому наданні загальнодоступних послуг особам з інвалідністю І та II груп усіх категорій, поточна заборгованість яких за отримані послуги не перевищує трьох мінімальних пенсій за віком. Водночас, відповідно до ч. 1, 2 ст. 62 Закону України «Про телекомунікації» до загальнодоступних телекомунікаційних послуг належать: підключення кінцевого обладнання споживача до телекомунікаційних мереж фіксованого зв`язку загального користування (універсальний доступ), послуги фіксованого телефонного зв`язку в межах зони нумерації (місцевий телефонний зв`язок), а також виклик служб екстреної допомоги, послуги довідкових служб і зв`язку за допомогою таксофонів. Загальнодоступні телекомунікаційні послуги можуть надаватися з використанням технологій проводового та/або безпроводового доступу. Дзвінки з телекомунікаційних мереж фіксованого телефонного на телекомунікаційні мережі рухомого (мобільного) зв`язку не належать до загальнодоступних телекомунікаційних послуг. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність порушень прав позивача зі сторони відповідача. Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормою ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Разом з тим, оскільки вимоги про відшкодування шкоди є похідними від зазначених вище вимог, то підстав для їх задоволення у суду першої інстанції також не було. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, а по суті зводяться до переоцінки доказів. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції по суті вирішення спору. Судом правильно застосовано норми матеріального права, дотримано норми процесуального права, зроблено обґрунтовані висновки на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 01 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий Судді