Постанова Житомирський апеляційний суд № 280/1732/18

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №280/1732/18 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О. Категорія 37 Доповідач Павицька Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Павицької Т. М., суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І. розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м.Житомирі цивільну справу №280/1732/18 за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «страхова компанія «Кредо» про стягнення страхового відшкодування, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 13 лютого 2020 року, ухвалене під головуванням судді Василенка Р.О. в м. Коростишеві, в с т а н о в и в : У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТзДВ «страхова компанія «Кредо» про стягнення страхового відшкодування. В обгрунтування позову вказував, що 20.08.2016 між ним та ТзДВ «Страховою компанією «Кредо» був укладений договір добровільного страхування від нещасних випадків № ZRSANS-167K1JR6. Пунктом 4.2 договору страхування передбачено, що згідно з умовами цього договору та правил страхування, страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику або вигодонабувачеві, а страхувальник зобов`язується своєчасно оплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору і правил страхування. 02.04.2018 виходячи з дому він впав, в результаті чого отримав забій правої пахової частини та правого яєчка. Його було госпіталізовано до хірургічного відділення № 1 КУ ЦМЛ м. Житомира із діагнозом гострий післятравматичний правобічний орхоепідидиміт. Гіпоплазія правого яєчка. Вправима рецедивна правобічна пахвинна грижа, у зв`язку з чим 11.04.2018 було проведено оперативне лікування. Після виписки з лікарні він звернувся до відділення ПриватБанку із випискою з медичної карти, де йому було відмовлено у виплаті страхового полісу. СК «Кредо» повідомили йому, що діагноз «Хронічний правобічний орхоепідидиміт, гіпоплазія правого яєчка, вправима рецедивна правобічна пахвинна грижа» кваліфікується страховиком як не страхова подія. Однак, згідно умови п.6.1.2 договору страхування ушкодження здоров`я застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, згідно додатку № 1 до Правил страхування, страховим випадком є ушкодження органів сечовидільної та статевої системи, розмір виплати становить від 5% до 60 % від страхової суми по застрахованій особі згідно п. 5 договору страхування. Крім того, йому завдано моральної шкоди в розмірі 20 000 грн, оскільки він є хворою людиною, інвалідом 3-ї групи, а з 29.10.2018 інвалідом 2-ї групи, переніс емоційний стрес, із-за постійних нервувань переніс інфаркт міокарда. Враховуючи вищевикладене просив, стягнути з відповідача страхову виплату в розмірі 30 000 грн та моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 13 лютого 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову. Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертизи в розмірі 254 грн 66 коп. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення суду першої інстанції, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зокрема вказує, що висновок судово-медичного експерта, у даній справі, не містить посилання, яка саме медична документація досліджувалась, його в експертну установу для огляду не викликали, не витребовувались у нього також оригінали медичної документації. Крім того виснвок експерта не містить чіткої відповіді на поставлене питання. Суд не розглянув та залишив поза увагою його клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи, з метою усунення розбіжностей та визначення характеру ушкодження здоров`я, чим порушив норми процесуального права. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20.08.2016 між ОСОБА_1 та ТзДВ «Страхова компанія «Кредо» був укладений договір добровільного страхування від нещасних випадків № ZRSANS-167K1JR6, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з життям, здоров`ям та працездатністю застрахованої особи. Відповідно до п 4.2 договору страхування визначено, що згідно з умовами цього договору та правил страхування, страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику або вигодонабувачеві, а страхувальник зобов`язується своєчасно оплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору і правил страхування. Пунктом 6.1. визначено, що страховими випадками згідно цього договору і правил страхування є наступні події, які сталися внаслідок нещасного випадку, що мав місце під час дії договору страхування, та підтверджені документами, виданими компетентними органами встановленому законодавством порядку. Нещасним випадком за цим договором слід вважати раптову, випадкову, короткочасну, незалежно від волі застрахованої особи подію, що фактично відбулась і внаслідок якої настав розлад здоров`я застрахованої особи або її смерть. Захворювання, у тому числі раптові та професійні, не відносяться до нещасних випадків. Пунктами 7, 8 договору визначено, що договір діє 12 місяців з 26.08.2016 00:00:00 по 25.08.2017 00:00:00 включно. Страхова сума загальна - 50 000 грн. Відповідно до частини першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України). Частиною першою статті 16 Закону України «Про страхування», статтею 979 ЦК України визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Отже, за своєю правовою природою договір страхування є договором про надання послуг. Згідно з частиною третьою статті 16 Закону України «Про страхування» договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. У статті 6 Закону України «Про страхування» передбачено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. З виписки із медичної картки № 4524 вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до хірурга, уролога КУ ЦМЛ №1 10.04.2018 зі скаргами та був госпіталізований. Зі слів пацієнта захворювання пов`язує з побутовою травмою. Повний клінічний діагноз: «Гострий післятравматичний правобічний орхоепідидиміт. Гіпоплазія правого яєчка. Вправима рецедивна правобічна пахвинна грижа». З листа ТзДВ страхова компанія «Кредо» від 25.05.2018 видно, що 18.04.2018 до страховика надійшла заява про виплату страхового відшкодування з приводу травматичного ушкодження, яке сталося з ОСОБА_1 17.05.2017, з діагнозом: «Хронічний правобічний орхоепідидиміт. Гіпоплазія правого яєчка. Вправима рецедивна правобічна пахвинна грижа». ОСОБА_1 відмовлено у виплаті страхового відшкодування, так як вищезазначене подія не визнається страховою, оскільки не входить до переліку пошкоджень, зазначених у п. 6.1.2 договору страхування та додатку № 1 до особливих умов добровільного страхування від нещасних випадків клієнтів фінансових установ правил страхування. Відповідно до виписки із медичної карти № 4524 , наданою відповідачем, ОСОБА_1 встановлено діагноз: «Хронічний правобічний орхоепідидиміт. Гіпоплазія правого яєчка. Вправима рецедивна правобічна пахвинна грижа», тоді як у виписці із медичної карти № 4524 , наданої позивачем, зазначено діагноз: «Гострий післятравматичний правобічний орхоепідидиміт. Гіпоплазія правого яєчка. Вправима рецедивна правобічна пахвинна грижа». У зв`язку з розбіжностями у виписці із медичної карти № 4524 позивача, директором Комунального підприємства «Лікарня №1» Житомирської міської ради Мордюком В.В. надано лист № 734 від 21.05.2019, в якому зазначається, що заключний діагноз пацієнта ОСОБА_1 звучить наступним чином: «Хронічний правобічний орхоепідидиміт. Гіпоплазія правого яєчка. Вправима рецедивна правобічна пахвинна грижа». Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 03 жовтня 2019 року призначено у даній справі судову-медичну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи є правобічний орхоепідидиміт, гіпоплазія правого яєчка, вправима рецедивна правобічна пахвинна грижа, які встановлені позивачу 03.04.2018 -17.04.2018 травматичним (внаслідок впливу зовнішнього травматичного фактору) або нетравматичним (інфекційного характеру, вродженими та з причин інших нетравматичних факторів)? Проведення експертизи доручино експертам Обласного бюро судово-медичної експертизи Житомирської обласної ради. Згідно висновку експерта № 3317 від 23.10.2019 Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи при зверненні ОСОБА_1 за медичною допомогою 10.04.2018 в ЦМЛ №1 м. Житомира є дані ( зі слів ОСОБА_1 ), що він вважає себе хворим близько десяти років, в локальному статусі при огляді лікарем-хірургом було виявлено вип`ячування в здухвинних ділянках з обох сторін. ОСОБА_1 було показане оперативне лікування. 11.04.2018 була проведена операція та видалене праве яєчко із придатком, встановлено післяопераційний діагноз: «Вправима правобічна рецидивна пахвинна грижа. Хронічний правобічний орхоепідидиміт. Гіпоплазія правового яєчка». Відповідно до наданої медичної документації орхоепідидиміт має хронічний перебіг і в даному конкретному випадку даних, як в медичній літературі, так й в наданих медичних документах, на ім`я ОСОБА_1 щодо травматичного ушкодження, наявних інфекційних захворювань сечостатевої системи, немає, а тому дати категоричну відповідь на дане питання не представляється можливим. В медичній літературі причиною розвитку орхоепідидиміту є переважно інфекційні захворювання, гіпоплазія яєчка як правило вродженою вадою, пахвинна грижа може бути вродженим, так й набутим захворюванням та виникає саме у частині тіла, які є анатомічно слабкими місцями та з`являється у нижній частині живота або біля промежини. На підставі статей 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Встановивши, що ОСОБА_1 був встановлений заключний діагноз - «Хронічний правобічний орхоепідидиміт. Гіпоплазія правого яєчка. Вправима рецедивна правобічна пахвинна грижа», що не є страховим випадком згідно договору добровільного страхування від нещасних випадків № ZRSANS-167K1JR6 від 20 серпня 2016 року, а тому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні вимог про стягнення страхового відшкодування та похідних вимог про відшкодування моральної шкоди. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстнції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають. Згідно п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 13 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий Судді