Постанова 4824 № 372/3356/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 372/3356/20 Головуючий у І інстанції Висоцька Г.В. Провадження №22-ц/824/3211/2021 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 24 лютого 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Таргоній Д.О., суддів: Голуб С.А., Ігнатченко Н.В., за участі секретаря Тимошевської С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 11 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - головний державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в м. Києві Кияниця Л.С., про припинення аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам, УСТАНОВИВ: 29 вересня 2020 року до Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою про припинення стягнення аліментів, в якому просив: - припинити стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за судовим наказом, виданим Дніпровським районним судом міста Києва від 18 червня 2020 року у справі № 755/8252/20 , провадження № 2-н/755/312/20, у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 12 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття; - звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати заборгованості по аліментам, що нараховані по виконавчому провадженню № 62490886 на підставі судового наказу, виданого Дніпровським районним судом міста Києва від 18 червня 2020 року у справі № 755/8252/20, провадження № 2-н/75 5/312/20 про стягнення щомісячно з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 12 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття; - визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ, виданий Дніпровським районним судом міста Києва від 18 червня 2020 року у справі № 755/8252/20, провадження № 2-н/755/312/20 про стягнення щомісячно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 12 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Одночасно із поданням позовної заяви, позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі судового наказу, виданого 18 червня 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва (справа № 755/8252/20, провадження № 2-н/755/312/20), до моменту набрання рішення суду у цій справі законної сили. Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 12 жовтня 2020 року Обухівський заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі судового наказу, виданого 18 червня 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва справа № 755/8252/20, провадження № 2-н/755/312/20), до моменту набрання рішення суду у цій справі законної сили. 28 жовтня 2020 року представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Салмон Л.Ю. подала до суду першої інстанції клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якому просила суд скасувати ухвалу про забезпечення позову від 12.10.2020 року, постановлену у справі № 372/3356/20 (провадження № 2-3-68/20), з тих підстав, що починаючи із 06 жовтня 2020 року малолітній син ОСОБА_6 , 2015 року народження, безперервно проживає із матір`ю. Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 11 листопада 2020 року клопотання задоволено частково. Поновлено виконання судового наказу, виданого 18 червня 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва справа № 755/8252/20, провадження № 2-н/755/312/20), починаючи з 06 жовтня 2020 року до моменту набрання рішення суду у цій справі законної сили. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції про поновлення виконання судового наказу, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Костюченко С.Г. звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить ухвалу скасувати. В доводах апеляційної скарги зазначає, що жодні матеріали справи не містять підтвердження того факту, що дійсно молодша дитина, ОСОБА_6 , починаючи з 06.10.2020 року перебуває із матір`ю. З огляду на вказане, невідомо, з яких фактичних обставин і доказів судом було встановлено цей факт. Крім того, апелянт вказує, що ОСОБА_3 разом із сином ОСОБА_6 06.10.2020 року перетнула державний кордон України і до цього часу йому невідомо їх місцезнаходження та відсутній зв`язок із ними. Ця інформація підтверджується тим, що в проваджені Дніпровського УП ГУ Національної поліції у м. Києві перебуває справа № 12020110040005575 від 31.10.2020 року і в рамках цієї справи проведеними оперативно-розшуковими заходами не вдалось можливим встановити місце знаходження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який пропав з дитячого садка по вул. Р. Окіпної, 18 у м. Києві 06.10.2020 року Крім того, проведеними заходами встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 06.10.2020 року разом з матір`ю громадянкою України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та співмешканцем громадянином Франції ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 , без згоди батька виїхали за межі території України рейсом № 1386 КИІВ-АМСТЕРДАМ та на територію України по теперішній час не повернулись. Апелянт звертає увагу суду на ту обставину, що ним 29.09.2020 року було скасовано будь-які заяви для виїзду у будь-які Країни Світу його малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у супроводі його матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що були ним видані та підписані раніше. Підтвердженням цього слугує нотаріально посвідчена заява від 29.09.2020 року зареєстрована в реєстрі за № 2482 посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гунько 1.1. Оригінал паспорту дитини знаходився і знаходяться у позивача. З цього він робитьвисновок, що ОСОБА_3 для виїзду дитини за кордон без згоди батька використовувала підроблені документи або документи, які були виготовлені з порушенням діючого законодавства. Просить суд апеляційної інстанції врахувати, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження фактичного проживання ОСОБА_3 із ОСОБА_6 та фактів піклування про нього, у зв`язку із чим ухвала суду першої інстанції про поновлення виконання судового наказу є необґрунтованою, постановлена без дотримання вимог матеріального права та без врахування правових позицій Верховного Суду. Представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Салмон Л.Ю. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність доводів скарги, представник відповідача просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Зазначила, що апелянт не заперечує тієї обставини, що з 06 жовтня 2020 року малолітній син ОСОБА_6 проживає разом зі своєю матір`ю, у зв`язку із чим оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою. В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_1 - адвокат Костюченко С.Г. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній. В своїх поясненнях зазначив, що позивачу дійсно відомо, що 06.10.2020 року відповідач ОСОБА_3 разом із малолітнім сином сторін ОСОБА_6 без згоди батька виїхали з території України. В той же час він заперечує визнання позивачем тієї обставини, що з 06 жовтня 2020 року дитина постійно проживає із матір'ю. Де на даний час перебуває дитина батьку не відомо, оскільки відповідач з ним на зв`язок не виходить. Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Салмон Л.Ю. в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, підтримала доводи, викладені у відзиві, просила залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, як законну і обґрунтовану. Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів, виходить з наступного. З матеріалів даної справи вбачається, що відповідно до судового наказу, виданого Дніпровським районним судом міста Києва від 18 червня 2020 року у справі № 755/8252/20, з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 12 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 29) 29 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив: - припинити стягнення з аліментів за вказаним судовим наказом, виданим Дніпровським районним судом міста Києва від 18 червня 2020 року; - звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам, що нараховані по виконавчому провадженню № 62490886 на підставі судового наказу, виданого Дніпровським районним судом міста Києва від 18 червня 2020 року у справі № 755/8252/20, провадження № 2-н/75 5/312/20; - визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ, виданий Дніпровським районним судом міста Києва від 18 червня 2020 року у справі № 755/8252/20. В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 зазначав, що звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу, ОСОБА_3 стверджувала, що станом на червень 2020 року малолітній ОСОБА_6 , 2015 року народження, проживає з нею та перебуває на повному її утриманні. Однак, такими своїми діями ОСОБА_3 вводила суд в оману, оскільки з 08 березня 2020 року малолітній ОСОБА_6 , 2015 року народження, постійно проживав зі своїм батьком ОСОБА_1 та перебував на його утриманні. З квітня 2020 року між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання дитини, який перебуває в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва. Одночасно із поданням позовної заяви, позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі судового наказу, виданого 18 червня 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва (справа № 755/8252/20, провадження № 2-н/755/312/20), до моменту набрання рішення суду у цій справі законної сили. Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 12 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі судового наказу, виданого 18 червня 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва справа № 755/8252/20, провадження № 2-н/755/312/20), до моменту набрання рішення суду у цій справі законної сили. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції вважав обґрунтованими доводи заявника щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову з метою уникнення можливості утруднення чи неможливості в подальшому виконання судового рішення та запобігання порушення прав позивача. 28 жовтня 2020 року представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Салмон Л.Ю. подала до суду першої інстанції клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якому просила суд скасувати ухвалу про забезпечення позову від 12.10.2020 року, постановлену у справі № 372/3356/20 (провадження № 2-3-68/20), з тих підстав, що починаючи із 06 жовтня 2020 року малолітній син ОСОБА_6 , 2015 року народження, безперервно проживає із матір`ю. Задовольняючи вказане клопотання частково та поновлюючи виконання судового наказу, виданого 18 червня 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва справа № 755/8252/20, провадження № 2-н/755/312/20) з 06 жовтня 2020 року до моменту набрання рішення суду у цій справі законної сили, суд першої інстанції вважав встановленою ту обставину, що малолітній ОСОБА_6 2015 року народження з 06 жовтня 2020 року фактично проживає із матір`ю. Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками не погоджується, оскільки вони не відповідають встановленим по справі обставинам та зроблені із порушенням вимог процесуального законодавства. Виходячи зі змісту частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала Обухівського районного суду Київської області від 11 листопада 2020 року зазначеним вимогам процесуального закону не відповідає, оскільки постановлена за неповного з`ясування судом обставин справ, невідповідністю висновків суду встановленим по справі обставинам, порушення норм процесуального законодавства. Так, матеріалами справи підтверджується факт наявності спору між сторонами у справі стосовно визначення місця проживання їх малолітнього сина ОСОБА_6 , 2015 року народження. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 квітня 2020 року, постановленою в рамках розгляду цивільної справи №755/5133/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з дитиною, задоволено частково заяву позивача про забезпечення позову шляхом визначення місця та часу спілкування малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір`ю ОСОБА_3 та зобов`язання батька ОСОБА_1 передавати малолітню дитину ОСОБА_3 за місцем її проживання згідно визначеного судом часу спілкування. (а.с. 53-57) При цьому, судом встановлено обставини щодо постійного проживання малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком, починаючи з 08 березня 2020 року. Звертаючись до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Салмон Л.Ю. зазначала, що з 06 жовтня 2020 року дитина безперервно проживає з матір`ю. В той же час, будь-яких доказів на підтвердження зазначеної обставини представником відповідача суду надано не було. Згідно ч.1, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, посилання представника на те, що факт постійного проживання малолітнього сина разом із матр'ю з 06 жовтня 2020 року визнається самим позивачем, не може бути взятий судом до уваги. Так, факт перетинання ОСОБА_3 разом із ОСОБА_6 , 2015 року народження, 06.10.2020 року українського державного кордону, який визнається позивачем, не є тієї обставино, на підставі якої можна встановити факт безперервного проживання дитини із матір'ю з вказаного часу, перебування дитини на утриманні матері. Представник відповідача не змогла надати суду пояснень щодо того, де саме на даний час проживає ОСОБА_3 та малолітній ОСОБА_6 . Суд першої інстанції зазначених обставин належним чином не з`ясував, дійшовши передчасного висновку про наявність підстав для скасування забезпечення позову. Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України як така, що постановлена за неповного з`ясуванням обставин справи та за недоведеністю обставин, які суд вважав встановленими, порушенням процесуального права, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову . На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 11 листопада 2020 року про поновлення виконання судового наказу - скасувати. Ухвалити по справі нове судове рішення, яким в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 25 лютого 2021 року. Суддя-доповідач Д.О. Таргоній Судді: С.А. Голуб Н.В. Ігнатченко