Постанова 4855 № 320/2074/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2074/20 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Ганечко О.М., Собківа Я.М., секретаря Ткаченка В.В., за участю представників сторін: від позивача - не прибув, від відповідача - Лягера А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства «Рітейл Іст» до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року, - В С Т А Н О В И В: У листопаді 2019 року Дочірнє підприємство «Рітейл Іст» (далі - позивач, ДП «Рітейл Іст») звернулось у суд з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач, ДПС України) про визнання протиправною бездіяльність щодо нездійснення реєстрації 170 податкових накладних в день їх фактичного відправлення засобами електронного зв`язку та зобов`язання відповідача зареєструвати такі накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх фактичного відправлення - 15 січня 2019 року. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відмовляючи у реєстрації податкових накладних, контролюючий орган не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач стверджує, що податкові накладні відповідають нормам Податкового кодексу України та були своєчасно направлені відповідачу на реєстрацію в електронному вигляді засобами програмного забезпечення M.E.doc. Проте, протягом операційного дня на електронну адресу позивача не надходило будь-яких квитанцій про прийняття або відмову у прийнятті податкових накладних. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року у справі № 320/4070/19 роз`єднано позовні вимоги з виділенням позовних вимог щодо нездійснення реєстрації податкової накладної № 532 від 31 грудня 2018 року в день її фактичного відправлення та зобов`язання відповідача зареєструвати таку податкову в Єдиному реєстрі податкових накладних в день її фактичного відправлення - в самостійне провадження Рішенням суду від 20 липня 2020 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивач не надав належних доказів направлення спірної податкової накладної для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак висновки суду про те, що така податкова накладна має бути зареєстрована у відповідному реєстрі є безпідставними. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що в апеляційній скарзі відсутні будь-які аргументи на підтвердження невідповідності рішення суду нормам матеріального і процесуального права, а твердження відповідача про те, що надходження податкової накладної для реєстрації жодним чином не підтверджується є помилковим, позаяк саме від незалежних від позивача причин і не відбулася реєстрація податкової накладної. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав. Судом установлено, що ДП «Рітейл Іст» відповідно до витягу з реєстра платників податку на додану вартість з 01 листопада 2013 року є платником такого податка. На виконання вимог пункта 201.1 статті 201 Податкового кодексу України позивачем в електронному вигляді засобами програмного забезпечення «M.Е.doc.» 15 січня 2019 року направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, податкову накладну № 532 від 31 грудня 2018 року, про що останнім 15 січня 2019 року отримано відповідне підтвердження. На підтвердження технічних збоїв роботи серверів електронної звітності ДФС України 15 січня 2019 року ДП «Рітейл Іст» до позовної заяви додані: - витяг з офіційного веб-сайту ДФС України (sfs.gov.ua), в якому зазначено, що у зв`язку із перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі; - лист-відповідь ТОВ «Вектор Звіт» (постачальник програмного забезпечення «M.E.Doc») від 10 квітня 2019 року №1004/1, яке підтвердило технічні збої роботи серверів обробки електронної звітності ДФС, а також зазначило, що всі податкові накладні ДП «Рітейл Іст» за 15 січня 2019 року були успішно відправлені до відповідача за допомогою комп`ютерної програми «M.E.Doc» з використанням електронної пошти. 23 січня 2019 року позивач звертався до відповідача з метою врегулювання питання щодо прийняття та реєстрації податкових накладних у кількості 170 штук за 15 січня 2019 року. Листом від 04 лютого 2019 року відповідач повідомив підприємство, що в ЄРПН зареєстровано лише 244 податкових накладних, а решта 170 податкових накладних на реєстрацію до ДФС України не надходили. У подальшому, 25 квітня 2019 року позивач повторно звернувся до ДФС України з вимогою забезпечити прийняття та реєстрацію вказаних податкових накладних та проведення розслідування щодо мотивів та причин дій відповідача, що призвели до неприйняття податкових накладних та їх реєстрації в ЄРПН. 23 травня 2019 року відповідач повідомив позивача, що за даними підсистеми «Архів електронної звітності» інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдине вікно подання електронної звітності» податкові накладні у кількості 170 штук, зазначені у листі позивача, на реєстрацію не надходили. Уважаючи таку бездіяльність протиправною, ДП «Рітейл Іст» звернулось з відповідним позовом до суду. На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів статей 14, 201 Податкового кодексу України, Порядка ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на підтвердження належними і допустимими доказами факту направлення позивачем спірної податкової накладної для реєстрації в ЄРПН 15 січня 2019 року. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке. Відповідно до пункта 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї. Згідно пункта 2 Порядка №1246 у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому Порядка форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Приписи пункта 8 Порядка №1246 визначають, що податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядка. За правилами пунктів 10-11 Порядка №1246 після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому Порядка: електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності). Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядка обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому Порядка. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку. Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки ряду передбачених показників (пункта 12 Порядка №1246), за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (пункт 13 Порядка №1246). Згідно пункта 14 Порядка №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. Судова колегія, з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12 липня 2019 року у справі №0940/1600/18, вважає за необхідне зауважити, що у Порядка №1246 не міститься визначення поняття «реєстрація податкової накладної». Натомість, за визначенням підпункта 14.1.60 пункта 14.1 статті 14 Податкового кодексу України ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу. Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами господарювання та ДФС визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 (далі - Порядок №557). Відповідно до пунктів 8, 9, 11 вказаного Порядка у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Перша квитанція (електронне повідомлення, що формується у затвердженому в установленому законодавством Порядка форматі (стандарті) програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання електронного документа в момент його отримання) надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. Операційний день, згідно пункта 2 Порядка №557, визначений як частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг. При цьому конкретні часові межі операційного дня цим Порядком не визначені. На відміну від цього пункта 3 Порядка №1246 у редакції, чинній у січні 2019 року, встановлено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях статті 201 ПК як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДФС для реєстрації в ЄРПН. Як уже було зазначено вище, відповідно до абзаца тринадцятого пункта 201.10 статті 201 Податкового кодексу України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зміст наведеної правової норми не дає підстав для її неоднозначного тлумачення безвідносно до змісту норм Порядка №577, як підзаконного акта, які не можуть застосовуватися з огляду на те, що колізія між нормами актів неоднакової юридичної сили вирішується на користь акта вищої юридичної сили. Матеріали справи свідчать, що податкова накладна від 31 грудня 2018 року №532 була направлена ДП «Рітейл Іст» через комп`ютерну програму «M.E.Doc» для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 15 січня 2019 року о 17:38, що підтверджується, зокрема, відповідним звітом, а також листом ТОВ «Вектор Звіт» від 10 квітня 2019 року №1004/1. Указані документи, згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03 квітня 2020 року у справі №160/5380/19, є належними доказами підтвердження факту направлення податкової накладної для реєстрації в ЄРПН. За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що оскільки в силу приписів вже згаданого вище абзаца 13 пункта 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН у випадку ненадходження протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття такої податкової накладної, то бездіяльність ДФС України щодо нездійснення реєстрації податкової накладної днем її подання (15 січня 2019 року) є протиправною, а відтак покладення на відповідача обов`язку з реєстрації спірної накладної днем її фактичного відправлення 15 січня 2019 року є належним способом захисту прав позивача та остаточним вирішенням спору. Окрім того, суд першої інстанції вірно зауважив, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що спірна податкова накладна не надсилалася позивачем в межах операційного дня 15 січня 2019 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, як і не спростовано доводи підприємства про те, що квитанція про прийняття податкової накладної протягом операційного дня 15 січня 2019 року до ДП «Рітейл Іст» не надійшла. Судовою колегією враховується, що згідно пункта 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 33, 34, 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.Б. Глущенко Судді О.М. Ганечко Я.М. Собків (Повний текст постанови складений 24 лютого 2021 року.)