Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/10475/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10475/19 Суддя першої інстанції: Шейко Т.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Степанюка А.Г., суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О., при секретарі - Закревській Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИЛА: У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фундамент» (далі - Позивач, ТОВ «Фундамент») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у м. Києві, заміненого на належного відповідача - Головне управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2019 року №0244671206. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2020 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що надсилання Позивачем податкової накладної для реєстрації у межах операційного дня 15.01.2019 року та не отримання останнім у той же день квитанції про реєстрації такої накладної свідчить про безпідставність доводів Відповідача про те, що така податкова накладна зареєстрована у відповідному реєстрі 16.01.2019 року. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом було залишено поза увагою, що факт прийняття (неприйняття) податкової накладної та її реєстрації засвідчується другою квитанцією, яка може направлятися платнику податків не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції. Відтак, на переконання Апелянта, суд не врахував, що лише з моменту отримання квитанції про реєстрацію податкового документа податкова накладна може вважатися зареєстрованою. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.08.2020 року, яке у подальшому було відкладено на 28.10.2020 року у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Фундамент» просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що будь-яких аргументів на підтвердження необґрунтованості рішення суду Апелянтом не наведено, у той час як судом вірно встановлено своєчасність направлення податкової накладної для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. У судовому засіданні представник Відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю. Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у лютому 2019 року головним державним ревізором - інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності з ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Фундамент» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2017-2018 роки. У ході перевірки податковим органом виявлено, що в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України суб`єктом господарювання в Єдиному реєстрі податкових накладних несвоєчасно зареєстровано податкову накладну від 28.12.2018 року №213 (сума ПДВ - 1 005 050,95 грн.) з простроченням на 1 день (16.01.2019 року), за що п. 120-1.1 ст. 120 ПК України передбачена відповідальність. Результати перевірки зафіксовані в акті від 19.02.2020 року №1850/26-15-12-06/19130159 (а.с. 12). Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за наслідками розгляду скарги від 28.02.2019 року на вказаний акт перевірки (а.с. 17-18) відповіді на нього не надійшло. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 21.03.2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0244671206, яким до Позивача застосовано штраф за затримку граничних термінів реєстрації податкової накладної на 1 день у розмірі 10 % від суми 1 005 050,95 грн. у розмірі 100 505,10 грн. (а.с. 13-14). Указаний індивідуальний акт за наслідками розгляду скарги ТОВ «Фундамент» від 02.04.2019 року №30/04 (а.с. 15-16) було залишено без змін рішенням ДФС України від 30.05.2019 року №24873/6/99-99-11-06-01-25 (а.с. 20-21). При цьому, матеріали справи свідчать, що податкову накладну від 28.12.2018 року №213 було направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.01.2019 року о 16:25 (а.с. 10-11), однак, як стверджує Позивач, квитанція №1 про реєстрацію податкової накладної отримана товариством 16.01.2019 року. На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 14, 120-1, 201 Податкового кодексу України, а також Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, суд першої інстанції прийшов до висновку, що матеріалами справи не спростовується факт отримання Позивачем квитанції про реєстрацію податкової накладної поза межами операційного дня її подання, що свідчить про необґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї. Згідно п. 2 Порядку №1246 у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Приписи п. 8 Порядку №1246 визначають, що податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку. За правилами п. п. 10-11 Порядку №1246 після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності). Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку. Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки ряду передбачених показників (п. 12 Порядку №1246), за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (п. 13 Порядку №1246). Згідно п. 14 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. Судова колегія, з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.07.2019 року у справі №0940/1600/18, вважає за необхідне зауважити, що у Порядку №1246 не міститься визначення поняття «реєстрація податкової накладної». Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної ( розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування ) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу. У даному контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею. Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами господарювання та ДФС визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року № 557 (далі - Порядок №557). Відповідно до пунктів 8, 9, 11 вказаного Порядку у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Перша квитанція (електронне повідомлення, що формується у затвердженому в установленому законодавством порядку форматі (стандарті) програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання електронного документа в момент його отримання) надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. Операційний день, згідно п. 2 Порядку №557, визначений як частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг. При цьому конкретні часові межі операційного дня цим Порядком не визначені. На відміну від цього п. 3 Порядку №1246 у редакції, чинній у січні 2019 року, встановлено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях статті 201 ПК як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДФС для реєстрації в ЄРПН. Таким чином, хоча Порядок №1246 в регулюванні механізму надсилання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) і відсилає до норм Порядку №577, і ці норми не були порушені контролюючим органом внаслідок направлення товариству квитанції про прийняття податкових накладних 16.01.2019 року, висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для притягнення ТОВ «Фундамент» до відповідальності, встановленої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, з урахуванням меж відповідальності платника податку на додану вартість в механізмі реєстрації податкової накладної в ЄРПН, відповідає правильному застосуванню норм пункту 201.10 статті 201 ПК України та Порядку №1246. Як вже було зазначено вище, відповідно до абзацу тринадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зміст наведеної правової норми не дає підстав для її неоднозначного тлумачення безвідносно до змісту норм Порядку №577, як підзаконного акта, які не можуть застосовуватися з огляду на те, що колізія між нормами актів неоднакової юридичної сили вирішується на користь акта вищої юридичної сили. За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ГУ ДФС у м. Києві, приймаючи зазначений акт індивідуальної дії про накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкової накладної від 28.12.2018 року №213, діяв без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що призвело до безпідставного застосування до товариства фінансових санкцій у вигляді штрафу. Крім того, суд першої інстанції вірно зауважив, що Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що спірна податкова накладна не надсилалася Позивачем в межах операційного дня 15.01.2019 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, як і не спростовано доводи товариства про те, що квитанція про прийняття податкової накладної протягом операційного дня 15.01.2019 року до ТОВ «Фундамент» не надійшла. Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя А.Г. Степанюк Судді Н.П. Бужак Л.О. Костюк Повний текст постанови складено та підписано « 28» жовтня 2020 року.