Постанова 4851 № 520/2832/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 лютого 2021 р. Справа № 520/2832/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ральченка І.М. суддів: Чалого І.С. , Бершова Г.Є. за участю секретаря судового засідання Сузанського О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2020, суддя Сліденко А.В., повний текст складено 23.06.20 по справі № 520/2832/2020 за позовом Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "Свобода" до Харківської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, ВСТАНОВИВ: Харківська обласна організація Всеукраїнського об`єднання «Свобода» звернулась до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та нечинним рішення Харківської міської ради від 26.02.2020 № 2075/20 про зміну назви об`єкта топоніміки в АДРЕСА_1 . Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та нечинним рішення Харківської міської ради від 26.02.2020 № 2075/20. Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник зазначає, що судом не враховано Історичну довідку про ОСОБА_1 від 30.01.2020 як документальну підставу для прийняття оскаржуваного рішення, та безпідставно враховано дані Біографічної довідки про ОСОБА_1 (додаток до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 14.02.1990 № 29), яка не бралась до уваги відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення. Крім того, апелянт не погоджувався із твердженням суду першої інстанції щодо встановлення обставин обіймання ОСОБА_1 керівних посад у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР). Також, безпідставно заперечуючи проти застосування у даному випадку виключень, передбачених ч. 6 ст. 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" № 4865-VI, суд першої інстанції, на думку відповідача, не у повному обсязі з`ясував обставини участі ОСОБА_1 у вигнанні нацистських окупантів з України у Другій світовій війні 1939-1945 років та не навів мотивів неврахування висновку експертного військового дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса від 27.11.2019 № 20343. Також, апелянт заперечував необхідність одержання відповідних письмових документів щодо діяльності ОСОБА_1 від органів державної влади Сполучених Штатів Америки, Республіки Франція, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Російської Федерації, виключно якими, за висновками суду першої інстанції можуть бути підтверджені спірні обставини. Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, вважав рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню із прийняттям нового про відмову у задоволенні позову. У судовому засіданні представники позивача проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Як встановлено судовим розглядом, рішенням Харківської міської ради «Про розгляд подання та зміну назви (перейменування) об`єкта топоніміки від 26.02.2020 № 2075/20 підтримано подання про зміну назви (перейменування) об`єкта топоніміки проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова в місті Харкові; змінено назву об`єкта топоніміки в місті Харкові шляхом перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова, що пролягає від Московського проспекту до проспекту Героїв Сталінграда (X 10462,129 Y 22145,857 - X 9998,082 Y 22008,337 - X 9843,344 Y 21949,200 - X 9657,794 Y 21910,123 - X 9317,509 Y 21811,897 - X 8575,067 Y 21595,729 - X 8513,274 Y 21595,988 -X 8019,095 Y21637,932). Не погодившись із вказаним рішенням Всеукраїнське об`єднання «Свобода» звернулось до суду із даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення було прийняте відповідачем в супереч положенням ч. 6 ст. 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" № 4865-VI. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради України і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. Положеннями ст. 37 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом. Зі змісту оскаржуваного рішення Харківської міської ради від 26.02.2020 № 2075/20 встановлено, що останнє прийняте на підставі положень Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", ст. ст. 25, 26, 37, 59 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". При цьому, фактичною підставою прийняття рішення стали результати громадського обговорення, що проводилось з 19.11.2019 по 19.01.2020, висновок експертного військового дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса від 27.11.2019 № 20343, рекомендації Міської комісії з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища. Питання щодо присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам (далі - об`єктам права власності), імен (псевдонімів) суспільно-політичних і громадських діячів, захисників Вітчизни, воєначальників, діячів науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (далі - імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій), урегульовано Законом України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" № 4865-VІ від 24.05.2012. Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" № 4865-VI імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій можуть присвоюватися, зокрема, юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, а також об`єктам права власності, зазначеним у частині третій цієї статті. Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" № 4865-VI визначено, що під об`єктами права власності також розуміються сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози , проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" № 4865-VI сільські, селищні, міські ради присвоюють імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій юридичним особам та об`єктам права власності: юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об`єктам права власності, які за ними закріплені, а також вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам. Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" № 4865-VI встановлено, що суб`єкт, який присвоює юридичним особам та об`єктам права власності імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій, попередньо розглядає подання про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та документи, передбачені частиною другою ст. 6 цього Закону. Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" № 4865-VI суб`єкт, який присвоює юридичним особам та об`єктам права власності імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій, може зупинити розгляд подання про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події у разі, якщо: подання внесено без документів, передбачених частиною другою статті 6 цього Закону; під час розгляду документів виявлені неточності; обґрунтування, що міститься у поданні, не відповідає підставам та умовам, визначеним у статті 3 цього Закону. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 6 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" № 4865-VI до подання про присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події також додаються: інформаційна довідка про фізичну особу, ім`я якої пропонується присвоїти, ювілейну, святкову чи історичну дату або назву історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі або об`єкту права власності; розрахунки та кошторис витрат, пов`язаних з присвоєнням юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події; узагальнені зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення. У разі якщо у фізичної особи, ім`я якої пропонується присвоїти юридичній особі або об`єкту права власності, є родичі (діти, вдова, вдівець, а якщо їх немає - батьки, рідні брати та сестри), додається також їх письмова згода на присвоєння імені. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 № 989 затверджено Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, дія якого поширюється на суб`єктів, що готують подання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, визначених статтею 7 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій". В силу п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" № 4865-VI суб`єктом подання про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам є сільський, селищний, міський голова. Відповідно до п. 2 Порядку № 989 громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення. Пунктом 3 Порядку № 989 визначено, що організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація), виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей. У той же час, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" № 4865-VI питання, пов`язані з приведенням раніше присвоєних об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у відповідність з вимогами Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" № 317-VIII комуністичний тоталітарний режим 1917 - 1991 років в Україні визнається злочинним і таким, що здійснював політику державного терору, яка характеризувалася численними порушеннями прав людини у формі індивідуальних та масових вбивств, страт, смертей, депортацій, катувань, використання примусової праці та інших форм масового фізичного терору, переслідувань з етнічних, національних, релігійних, політичних, класових, соціальних та інших мотивів, заподіянням моральних і фізичних страждань під час застосування психіатричних заходів у політичних цілях, порушенням свободи совісті, думки, вираження поглядів, свободи преси та відсутністю політичного плюралізму, та у зв`язку з цим засуджується як несумісний з основоположними правами і свободами людини і громадянина. Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" № 317-VIII визначено, що виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, у тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів на всій території України заборонено. При цьому, за визначенням п.п. «є» п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" № 317-VIII символікою комуністичного тоталітарного режиму є символіка, що включає назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об`єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов`язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з`їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов`язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури). На підставі викладеного колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що питання стосовно присвоєння найменувань об`єктам топоніміки врегульовані як положеннями Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" № 4865-VI, Порядком проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій № 989, так і положеннями Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" № 317-VIII. Положеннями ч. 6 ст. 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" № 4865-VI забороняється присвоювати юридичним особам та об`єктам права власності імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік (крім випадків, пов`язаних з розвитком української науки та культури), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них, а також назви, пов`язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім пам`ятників та пам`ятних знаків, пов`язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури). Одночасно, п.п. «є» п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" № 317-VIII визначено, що символіка комуністичного тоталітарного режиму - символіка, що включає, зокрема, назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об`єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов`язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з`їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов`язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури). Однак, слід виходити з того, що спеціальними нормами законодавства у даному випадку є саме норми Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" № 4865-VI. При цьому, наведеними нормами передбачено виключення із заборони використання імен осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище) або імен осіб, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР) відносно назв, пов`язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України. Визначаючи можливість застосування визначених вказаними нормами виключень слід встановити факт обіймання особою певної посади, що передбачає перебування на штатній посаді в організаційній структурі конкретного партійного органу на постійній основі із одержанням від такого органу винагороди за виконану роботу. Так, вивчаючи обставини обіймання ОСОБА_1 керівних посад у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР) слід враховувати, що відповідно до змісту Біографічної довідки встановлено, що ОСОБА_1 у період 1955-1957 обіймав посаду Міністра оборони Союзу Радянських Соціалістичних Республік, а отже знаходився на керівній посаді вищого органу військового управління СРСР. Також, за даними Біографічної довідки ОСОБА_1 входив до складу Президіуму Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу у період з 26.07.1957 по 26.10.1957. Посилання апелянта на дані Історичної довідки від 30.01.2020, що не врахована судом першої інстанції, зазначених вище висновків суду не спростовують, оскільки зміст такої довідки містить інформацію, що стосується періоду діяльності ОСОБА_1 у часи Другої світової війни, пов`язаної із опором та вигнанням нацистських окупантів з України. Будь-яких відомостей щодо інших періодів діяльності ОСОБА_1 вказана Історична довідка не містить. Однак, при прийнятті відповідачем оскаржуваного рішення зазначені обставини обіймання ОСОБА_1 керівних посад у комуністичній партії (посад секретаря районного комітету і вище) належним чином досліджені не були. Отже, спірне рішення Харківської міської ради, яке прийняте без урахування наведених обставин не може бути визнане законним, оскільки законодавчі приписи, що містяться у ч. 4 ст. 1 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" № 4865-VI, стосовно заборони використання імен певних осіб носять імперативний характер та є обов`язковими для застосування. У той же час, вирішуючи питання щодо можливості застосування передбачених виключень із вказаних обмежень колегія суддів зазначає наступне. Зі змісту положень п.п. «є» п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 317-VIII, ч. 6 ст. 3 Закону № 4865-VI встановлено, що виключенням із обмежень є, зокрема, назви, пов`язані з опором та вигнанням нацистських окупантів з України. Так, апелянт, обґрунтовуючи необхідність застосування встановлених наведеною нормою виключень із обмежень, зазначав, що відповідно до даних Біографічної довідки ОСОБА_1 влітку 1944 очолював І Український фронт, діяльність дислокованих на території України у 1944 військових формувань Робітничо-Селянської Червоної Армії була спрямована на визволення території Української Радянської Соціалістичної Республіки як частини Союзу Радянських Соціалістичних Республік з-під окупації військ Німеччини. За висновками відповідача діяльність ОСОБА_1 безпосередньо пов`язана із вигнанням нацистських окупантів з України, а отже наявні підстави для застосування п.п. «є» п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 317-VIII, ч. 6 ст. 3 Закону № 4865-VI та відсутні перешкоди у перейменуванні об`єкту топоніміки. З цього приводу колегія суддів звертає увагу, що положення ч. 6 ст. 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" № 4865-VI також містять випадки виключення із заборони присвоювати юридичним особам та об`єктам права власності імена або псевдоніми певних осіб. Однак, за змістом наведеної норми, що як встановлено вище є спеціальною відносно положень Закону № 317-VIII, такі виключення стосуються лише певних об`єктів, а саме - пам`ятників та пам`ятних знаків. Отже, враховуючи, що спірні правовідносини склались з приводу об`єкту топоніміки проспекту, що не підпадає під випадки виключення, передбачені ч. 6 ст. 3 Закону України № 4865-VI, наявні законні перешкоди у використанні ім`я ОСОБА_2 у якості найменування зазначеного об`єкту. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що незважаючи на наявність обґрунтувань відповідача щодо очевидної участі Маршала Жукова у результатах Другої Світової Війни, у тому числі на території України, в силу положень ч. 6 ст. 3 Закону України № 4865-VI наявні законодавчі обмеження для присвоєння ім`я вказаної особи об`єкту топоніміки проспекту. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно прийняття оскаржуваного рішення Харківської міської ради про зміну назви об`єкта топоніміки в АДРЕСА_1 без дотримання вимог Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" № 4865-VI, з огляду на що останнє є протиправним та підлягає скасуванню. Стосовно доводів апеляційної скарги щодо недостатнього з`ясування судом першої інстанції обставин участі ОСОБА_1 у вигнанні нацистських окупантів з України у Другій світовій війні 1939-1945 років та неврахування при цьому висновку експертного військового дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса від 27.11.2019 № 20343, колегія суддів зазначає, що такі обставини не спростовують висновків суду та із урахуванням ч. 6 ст. 3 Закону України № 4865-VI не мають юридичного значення при вирішення даного спору. У зв`язку з викладеним колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про помилковість посилання суду першої інстанції на необхідність підтвердження належними письмовими доказами, у томі числі які зберігаються поза межами України, та можуть бути надані органами державної влади Сполучених Штатів Америки, Республіки Франція, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Російської Федерації, наведених вище обставин. Однак, враховуючи, що дослідження зазначених питань не призвело до помилкового застосування судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів доходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення або його зміни в частині підстав та мотивів задоволення позову. Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши постанову суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Харківської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 по справі № 520/2832/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді І.С. Чалий Г.Є. Бершов Постанова складена в повному обсязі 25.02.21.