Постанова 4851 № 520/3646/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2020 р. Справа № 520/3646/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бершова Г.Є., суддів: Катунова В.В., Ральченка І.М. розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 по справі № 520/3646/2020 (головуючий 1 інстанції Білова О.В., повний текст складено 12.05.2020 року) за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив: - визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов`язати його надати позивачу відповідь на запити №1, №2, № 3 від 17.12.2018. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 задоволено позов. Визнано протиправною бездіяльність Харківської міської радої щодо ненадання позивачу відповідей на запити №1, №2, № 3 від 17.12.2018. Зобов`язано Харківську міську раду надати позивачу відповіді на запити №1, №2, № 3 від 17.12.2018. Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач зазначає, що Департаментом діловодства Харківської міської ради та Управлінням обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства письмові відповіді надані ОСОБА_1 у термін, передбачений законодавством України. Так, Департаментом діловодства Харківської міської ради були отримані та опрацьовані вказані запити, відповіді на які були направлені позивачу засобами поштового зв`язку. Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження. Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 17.12.2018 позивач звернувся на електронну адресу до Харківського міського голови із запитами № 1, № 2, № 3 відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", в яких просив надати йому, відповідно: - належно завірену копію постанови виконкому Харківської міської ради народних депутатів та президії обласної ради професійних спілок від 13.11.1987 № 339 «Про затвердження переліку підприємств, установ і організацій, які здійснюють квартирний облік»; - належно завірену копію рішення від 01.02.2017 №67 виконавчого комітету Харківської міської ради про внесення змін до постанови виконкому Харківської міської ради народних депутатів та президії обласної ради професійних спілок від 13.11.1987 № 339 «Про затвердження переліку підприємств, установ і організацій, які здійснюють квартирний облік»; - належно завірену копію звернення голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області щодо анулювання самостійного квартирного обліку в ГУМВС України в Харківській області, передачі облікових справ черговиків до виконавчого комітету Харківської міської ради за місцем їх мешкання (лист від 27.01.2016 № 142/119/01/31-2016) та згоду Об`єднання профспілок Харківської області щодо цього питання. Із наданих копій звернень вбачається, що позивач просив надати відповіді на його звернення у п`ятиденний термін. Неотримання відповідей на запити зумовило звернення позивача із позовом до суду до голови Харківської міської ради Кернеса Г.А . Рішенням Харківського окружного адміністративного суду 11 лютого 2019 року по справі №520/30/19, в задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року змінено з підстав та мотивів відмови в задоволенні позовних вимог. Другий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові в якості підстави для відмови в позові зазначив, що позивач звернувся до неналежного відповідача у справі, вказавши на відсутність процесуальних можливостей у суду апеляційної інстанції на виправлення даної помилки. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду 11 лютого 2019 року на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року у справі №520/30/19 за позовом ОСОБА_1 до Харківського міського голови Кернеса Генадія Адольфовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Отримавши вказане рішення, позивач звернувся до суду із цим позовом, визначивши належного відповідача. Як вбачається з матеріалів справи, спір виник у зв`язку саме з неотриманням позивачем запитаних ним документів, наявність яких у розпорядженні відповідачем не заперечується. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про то, що доказів надсилання будь-якої поштової кореспонденції засобами поштового зв`язку на адресу позивача (чеків, квитанцій, тощо) відповідач суду не надав. Так само, відповідачем до суду не надано доказів направлення відповідей на запити позивача електронною поштою, як це передбачено п.п. 9.8.1, 9.8.2 Порядку №

337. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Частиною першою статті 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Згідно зі статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації", суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації. Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 4 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом. Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Згідно з ч.6 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" з метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо. Згідно з ч. 1, 4 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що позивач у порядку, визначеному Законом, є запитувачем інформації та наділений правом одержувати публічну інформацію, яка знаходиться у володінні відповідних розпорядників, а відповідач - розпорядником інформації, відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", який має обов`язок надавати таку інформацію за запитами на інформацію. Частиною 3 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником. Питання, пов`язані із розглядом запитів на інформацію в Харківській міській раді та її виконавчих органах, регламентуються Порядком розгляду запитів на публічну інформацію в Харківській міській раді та її виконавчих органах, затвердженим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.06.2015 № 337 (далі - Порядок № 337). Згідно з п.п. 1,2 п. 9.8.1. Порядку № 337, відправлення здійснюється: відповідей за підписом міського голови, секретаря Харківської міської ради, голів постійних комісій та депутатів Харківської міської ради, заступників міського голови, керівників виконавчих органів міської ради, що входять до складу апарату міської ради та виконавчого комітету, - з адреси електронної пошти Відділу; відповідей за підписом заступників міського голови - директорів департаментів, голів адміністрацій районів, керівників виконавчих органів міської ради, що не входять до складу апарату міської ради та виконавчого комітету, - з адреси електронної пошти відповідного Виконавчого органу. Відповідно до п. 9.8.2. Порядку № 337, посадова особа, яка здійснила відправлення, на зворотному боці відповіді проставляє відмітку та ставить свій підпис. Наприклад: «Відповідь відправлено 01.04.2015 на електронну адресу muster@mail.ru (підпис) Борисенко». Пунктом 9.8.3 Порядку № 337 визначено, що оригінали таких відповідей передаються до Відділу (Виконавчого органу). Згідно з п. 9.9, 9.9.1, 9.9.2, 9.9.3 Порядку № 337, на прохання запитувача, викладеного у Запиті, відповіді надаються розпорядником інформації йому особисто. Посадовою особою в установлений Законом строк здійснюються заходи щодо інформування запитувача про готовність відповіді та його запрошення для її отримання. Під час отримання відповіді запитувач проставляє відмітку про отримання, дату та підпис у відповідному журналі. Якщо протягом дня, наступного після повідомлення про отримання відповіді, запитувач не з`явився, виконавцем складається відповідний акт та відповідь на Запит направляється на адресу запитувача поштою (електронною поштою, факсом тощо). Відмітка про відправлення проставляється виконавцем у відповідному журналі. Як вбачається з матеріалів справи, згідно листа Департаменту діловодства від 30.01.2019 №94/0/26-19, запит на інформацію ОСОБА_1 від 17.12.2018 № 1 надійшов до Департаменту діловодства Харківської міської ради електронною поштою 18.12.2018 та зареєстрований за реєстраційним індексом Г-3-11/1286/0/180-18. Запити на інформацію ОСОБА_1 від 17.12.2018 № 2 та № 3 надійшли до Департаменту діловодства Харківської міської ради електронною поштою 18.12.2018, зареєстровані відповідно за реєстраційними індексами Г-3-11/1287/180-18 та Г-3-11/1288/180-18. Матеріали справи містять копії відповідей на запити позивача та внутрішнього листування між структурними підрозділами Харківської міської ради з приводу надання відповідей на запити позивача від 18.12.2018 № 241/0/33-18, від 26.12.2018 № Г-3-11/1287/0/180-18-6609/0/232-18, від 26.12.2018 № Г-3-11/1288/0/180-18-6608/0/232-18, від 14.01.2019 № Г-11-56124/0/1-18-196/0/232-19. На підтвердження направлення позивачу представником відповідача надані Журнали відправки листів поштою за 2018-2019 року. Дослідивши зміст цих журналів, колегія суддів зазначає, що у журналі за 2018 рік на сторінці 83 за 26.12.2018 за номерами 4, 9 містяться записи про направлення кореспонденції на адресу ОСОБА_1 за № 3003, №3003, та у журналі за 2019 рік на сторінці 3 за 14.01.2019 за номером 1 міститься запис про направлення кореспонденції на адресу ОСОБА_1 за № 3003. Таким чином, відповідачем не надані докази направлення позивачу відповідей на його запити №1, №2, № 3 від 17.12.2018, оскільки журнали відправки листів поштою за 2018-2019 року не дають можливості встановити, які саме відповіді були направлені на адресу позивача (не містять реквізитів документа). Також доказів надсилання будь-якої поштової кореспонденції засобами поштового зв`язку на адресу позивача (чеків, квитанцій, тощо) або направлення відповідей на запити позивача електронною поштою, як це передбачено п.п. 9.8.1, 9.8.2 Порядку № 337, відповідач суду не надав. За змістомп.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaariv. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "RuizTorijav. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. З огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено обставин направлення позивачу відповідей на його запити №1, №2, №3 від 17.12.2018 у визначені законом строки, що свідчить про наявність підстав для задоволення адміністративного позову. Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Харківської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 по справі № 520/3646/2020 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач Г.Є. Бершов Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко