Постанова 4851 № 520/14493/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2021 р.Справа № 520/14493/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Макаренко Я.М. , Калиновського В.А. , за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П. представника позивача Лободи Л.Г. представника відповідача Медведєвої І.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північно-східного офісу Держаудитслужби на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 30.10.20 року по справі № 520/14493/2020 за позовом Акціонерного товариства "Турбоатом" до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання дій протиправними, ВСТАНОВИВ: До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство "Турбоатом" з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби в якому просило суд : - визнати протиправними повідомлення Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України за вих. №20-05-25/5036 від 17.09.2020 року про проведення державного фінансового аудиту Акціонерного товариства Турбоатом (61037, Україна, м. Харків, проспект Московський, 199, код ЄДРПОУ 0573492679) за період часу з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2020 року та направлення відповідача за №№ 591, 592, 593, 594, 595, 596 від 29.09.2020 року. Також, позивачем подана заява щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а саме: з метою забезпечення позову, на час розгляду справи до набрання рішенням суду законної сили, заборонити Відповідачу (Північно-Східному офісу Держаудитслужби) вчиняти дії щодо проведення державного фінансового аудиту Позивача - Акціонерного товариства Турбоатом (61037, Україна, м. Харків, проспект Московський, 199, код ЄДРПОУ 05762269) за період діяльності з 01.09.2019 р. по 30.09.2020 р. В обґрунтування доводів поданої заяви про забезпечення позову зазначено, що 21 вересня 2020 року на адресу Акціонерного товариства «Турбоатом» надійшло повідомлення № 20-05-25/5036 від 17 вересня 2020 року Північно-східного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України «Про проведення державного фінансового аудиту діяльності АТ «Турбоатом» за період з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2020 року. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 року заяву АТ "Турбоатом" щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову по справі за позовом Акціонерного товариства "Турбоатом" до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання дій протиправними - задоволено. До набрання рішенням суду по справі №520/14493/2020 законної сили, заборонено Північно-Східному офісу Держаудитслужби вчиняти дії щодо проведення державного фінансового аудиту Акціонерного товариства «Турбоатом» за період діяльності з 01.09.2019 р. по 30.09.2020 р. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права. Так, відповідач в апеляційнійній скарзі зазначає, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову. Відповідач звертає увагу, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, Допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. Відповідач вважає, що позивачем не доведено існування очевидної небезпеки його законним правам та інтересам та в чому вона полягає. Відповідач наголошує, що заходи забезпечення можуть бути застосовані виключно за наявності однієї з підстав, визначених ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, та мають бути співмірними з позовними вимогами і адекватними. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати . певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Відповідач наголошує, що в оскаржуваній ухвалі немає посилань на очевидну протиправність рішень відповідача (наказів, приписів), дію яких зупинено в порядку забезпечення позову, і відповідні обставини судами не встановлені. Викладене свідчить про непропорційність та неспівмірність застосованих судом заходів забезпечення позову, а отже й про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень. На думку відповідача, судом першої інстанції надано неправильну правову оцінку підставам застосування заходів забезпечення адміністративного позову, заявленим у заяві про забезпечення позову, на відповідність їх вимогам частини другої статті 150 КАС України і, як наслідок, застосовано заходи забезпечення позову без наявності хоча б однієї з підстав, визначених частиною другою статті 150 КАС України. Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому серед іншого зазначено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 року по справі № 520/14493/2020 позовні вимоги АТ «Турбоатом» задоволені частково визнанні протиправними та скасовані направлення Північно - східного офісу Держаудитслужби від 29 вересня 2020 року № 591, 592, 593, 594, 595, 596 тому, на думку позивача, заборона вчиняти дії щодо проведення державного фінансового аудиту АТ «Турбоатом» встановленою ухвалою від 27.10.2020 р. обґрунтованою та законною. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі. Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 21 вересня 2020 року на адресу Акціонерного товариства «Турбоатом» надійшло повідомлення № 20-05-25/5036 від 17 вересня 2020 року Північно-східного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України «Про проведення державного фінансового аудиту діяльності АТ «Турбоатом» за період з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2020 року. Відповідно до Повідомлення державний фінансовий аудит діяльності АТ «Турбоатом» буде проводитись з 01 жовтня 2020 року по 18 грудня 2020 року згідно плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на IV квартал 2020 року. 01 жовтня 2020 року працівники відповідача були направлені, згідно направлень № 591, № 592, № 594, № 595, № 596 від 29 вересня 2020 року до АТ «Турбоатом» для проведення державного фінансового аудиту. АТ «Турбоатом» вважає проведення державного фінансового аудиту незаконним та таким, що підлягає зупиненню виходячи з того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії та зупинка роботи Позивача може призвести до не виконання податкових зобов`язань, не виконання отриманих замовлень на виготовлення і поставку турбінного обладнання для теплових, атомних та гідроелектростанцій як України, так і країн близького та дальнього зарубіжжя та, як наслідок завдати шкоди державі. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у заяві про забезпечення позову представником позивача наведені доводи, що невжиття таких заходів може унеможливити виконання рішення суду та ускладнити поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову з наступних підстав. Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен ураховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням: - розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; - наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; - ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. За частиною другою статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен ураховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Разом з цим, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Колегія суддів наголошує на тому, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також указати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними. Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Водночас, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими, репутаційними, службовими та професійними наслідками. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 30 вересня 2020 року у справі № 640/1305/20. Колегія суддів зазначає, що ухвала суду першої інстанції у цій справі наведеним вище вимогам не відповідає. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Забезпечення адміністративного позову не є самостійним способом захисту порушеного права та не повинне призводити до вирішення вимог або досягнення іншої мети не пов`язаної з забезпеченням права особи до вирішення справи по суті. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Наведені заявником обставини, на думку колегії суддів, не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним позивачем шляхом, оскільки матеріали справи не містять об`єктивних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів. Посилання на ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначені обставини не можуть вважатись підставою для вжиття заходів для забезпечення позову, вони є обґрунтуванням предмету позову та підлягають оцінці під час судового розгляду справи по суті вимог. Колегія суддів дослідивши матеріали справи, вважає, що позивач не обгрунтував саме в чому полягає співмірність та адекватність заходів забезпечення адміністративного позову по справі за позовом АТ "Турбоатом" до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання дій протиправними. Отже, позивачем не доведено необхідність вжиття застосованого судом заходу забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, застосовані заходи є такими, що суперечать приписам частини другої статті 151 КАС України, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість клопотання Акціонерного товариства "Турбоатом" про забезпечення позову та як наслідок, відсутності правових підстав для його задоволення. Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 312 КАС України). Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З урахуванням встановлених обставин у справі, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням вимог процесуального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 року по справі № 520/14493/2020 скасувати. Прийняти постанову, якою у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Турбоатом" про забезпечення адміністративного позову - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 25.02.2021 року