Постанова 4804 № 2-666/2011

Єдиний унікальний номер 2-666/2011 Номер провадження 22-ц/804/31/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 лютого 2021 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд у складі: головуючого судді Космачевської Т.В., суддів: Агєєва О.В., Канурної О.Д., за участю секретаря судового засідання Гуляєва М.В., представника заявника адвоката Полонського О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2020 року, постановлену судом у складі головуючого судді Корнєєвої В.В. в місті Добропіллі Донецької області, у справі номер 2-666/2011 за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про відновлення втраченого судового провадження за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, В С Т А Н О В И В: В вересні 2020 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , із заявою про відновлення втраченого судового провадження номер 2-666/2011 за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв`язку з оскарженням в апеляційному порядку рішення Харцизького міського суду Донецької області від 13 вересня 2011 року, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в провадженні Дзержинського міського суду Донецької області перебуває цивільна справа №225/8181/19, в ході якої під час перегляду заочного рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 22.05.2020 року представник відповідача ОСОБА_1 дізнався про наявність іншого судового рішення, а саме рішення Харцизького міського суду Донецької області від 13.09.2011 року про стягнення заборгованості шляхом продажу предмета іпотеки (справа №2-666/2011). Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 13.09.2011 року відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень, тому представник ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського міського суду Донецької області та 24.07.2020 року отримав засвідчену судом копію цього рішення. ОСОБА_1 в розгляді справи №2-666/2011р. участі не брав та не знав про ухвалене стосовно нього судове рішення, в зв`язку з чим подав апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду. Відсутність судового провадження унеможливлює реалізацію конституційного права відповідача на апеляційне оскарження рішення Харцизького міського суду Донецької області від 13.09.2011 року, тому представник заявника просив суд відновити повністю втрачене провадження Харцизького міського суду Донецької області у судовій справі №2-666/2011р. за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Харцизьке відділення №5373 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом продажу предмету іпотеки. Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2020 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про відновлення втраченого судового провадження за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. Втрачене судове провадження по справі №2-666/2011р. за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Харцизьке відділення №5373 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом продажу предмету іпотеки в частині рішення Харцизького міського суду Донецької області від 13 вересня 2011 року відновлено. Із вказаною ухвалою не погодився ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2020 року та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд по суті заяви про повне відновлення судового провадження. Доводами апеляційної скарги наведено, що ухвалу суду постановлено з порушенням норм процесуального права. ОСОБА_1 не визнає факт укладення договору іпотечного кредитування та отримання кредитних коштів. Для доведення цих обставин необхідно отримати первинні документи від позивача. Без відновлення та дослідження таких документів неможливо встановити та перевірити заявлені відповідачем факти та обставини справі. Суд першої інстанції на стадії відкриття провадження не розглянув клопотання заявника про витребування доказів у позивача та проігнорував клопотання про відкладення розгляду справи. Суд порушив баланс інтересів. Не зобов`язав позивача надати витребувані докази та не визначив позивачу строк для надання відзиву на заяву про повне відновлення судового провадження. Суд не перевірив виконання ухвали від 03 грудня 2020 року не вжив заходів щодо витребування у позивача оригіналу договору іпотечного кредитування та оригіналів документів, які були долучені до позовної заяви. Суд обмежив відповідача в отриманні інформації для встановлення істотних обставин справи. В відзиві на апеляційну скаргу АТ «Державний ощадний банк України» просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2020 року без змін. Вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , безпідставною та необґрунтованою, а судове рішення суду першої інстанції законним, справедливим, ухваленим з додержанням норм процесуального права (а.с. 222-223). Представник заявника адвокат Полонський О.Ю. в судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити. Позивач ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений шляхом розміщення інформації на офіційному вебпорталі судової влади з посиланням на вебадресу ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Представник ВАТ «Державний ощадний банк України» в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до статей 128, 130 ЦПК України, про що свідчить отримання ним 16 лютого 2021 року рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 216). Представник Нікольського районного ВДВС Східного регіонального управління Мінітерства юстиції в місті Харкові в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до статей 128, 130 ЦПК України, про що свідчить отримання ним 17 лютого 2021 року рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 220). Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю нез?явившихся учасників справи. Заслухавши суддю доповідача, представника заявника, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що в вересні 2020 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , із заявою про відновлення втраченого судового провадження номер 2-666/2011р. за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв`язку з оскарженням в апеляційному порядку рішення Харцизького міського суду Донецької області від 13 вересня 2011 року (а.с. 1-4). Відповідно до довідки керівника апарату Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 07.12.2020 року вказана цивільна справа до архіву Добропільського міськрайонного суду Донецької області на зберігання не надходила та в автоматизованій системі документообігу Харцизького міського суду Донецької області (Д-3) інформація щодо справи відсутня (а.с. 81). З інформації Донецького апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року вбачається, що відповідно до бази даних, які містяться в автоматизованій системі документообігу КП Д-3 за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року справа №2-666/2011р. за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Харцизьке відділення №5373 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом продажу предмету іпотеки не надходила. Також повідомлено, що до січня 2014 року працювала В Апеляційному суді Донецької області інша програма, перевірити інформацію за даними цієї програми не є можливим через захоплення в вересні 2014 року будівлі Апеляційного суду Донецької області в м. Донецьку незаконними збройними формуваннями (а.с. 92). З листа Харцизького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 22.10.2020 року №6556/13/20 вбачається, що за даними з АСВП виконавче провадження ВП №39472468 від 22.08.2013 року відкрите за виконавчим документом №2-666/2011р. від 13.09.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на користь АТ «Ощадбанк». Постановою від 10.03.2017 року виконавчий лист №2-666/2011р. від 13.09.2011 року повернутий стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавче провадження за вищезазначеним виконавчим документом повторно до відділу не надходило та на виконанні станом на 30.09.2020 року не перебуває (а.с. 95-101). Задовольняючи заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про відновлення втраченого судового провадження в частині відновлення рішення Харцизького міського суду Донецької області від 13 вересня 2011 року, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заяви в цій частині. Такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільних справах регламентується Розділом Х ЦПК України. Так, згідно з ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом. Статтею 489 ЦПК України визначено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду. За змістом статті 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. У свою чергу частинами 1-3 статті 494 ЦПК України визначено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження. У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз`яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів. Судом встановлено, що метою відновлення втраченого судового провадження у справі №2-666/2011р. є розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 13 вересня 2011 року. Обсяг документів втраченого судового провадження, які підлягають відновленню, законодавцем віднесено на розсуд суду. Так, на підставі зібраних і перевірених матеріалів, суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. У зв`язку з цим слід враховувати, що обсяг документів втраченого судового провадження, які підлягають відновленню, залежить від мети такого відновлення. Метою відновлення втраченого судового провадження є, зокрема, апеляційне оскарження судового рішення, копію якого одержав ОСОБА_1 . Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для захисту прав відповідача ОСОБА_1 на оскарження в апеляційному порядку судового рішення можливо відновити втрачене судове провадження в частині змісту рішення Харцизького міського суду Донецької області від 13 вересня 2011 року. З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про часткове відновлення втраченого провадження в частині саме судового рішення відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують та не впливають на правильність винесеної ухвали рішення. Ухвала Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2020 року постановлена з додержанням норм процесуального права. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Підстав для скасування судового рішення не вбачається. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , залишити без задоволення, ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2020 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Повне судове рішення складено 24 лютого 2021 року. Суддя: