Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 908/1200/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.02.2021 Справа № 908/1200/20 м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л., суддів - Кощеєва І.М., Чус О.В., секретар судового засідання: Мацекос І.М., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплюс-Сервіс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 у справі №908/1200/20 (суддя Федорова О.В., повне рішення складено 25.09.2020) за позовом Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК", м.Львів до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплюс-Сервіс", м.Запоріжжя відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Запоріжжя відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНДХІЛ", м. Запоріжжя відповідача-4: ОСОБА_2 , м. Запоріжжя про стягнення грошових коштів ВСТАНОВИВ: - рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 у справі №908/1200/20 позов Акціонерного товариства (далі-АТ) "КРЕДОБАНК" задоволено частково, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Агроплюс-Сервіс", ОСОБА_1 , ТОВ "ЛЕНДХІЛ" та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість зі сплати кредиту в сумі 1000000 грн, проценти за користування кредитом в сумі 58 861 грн 09 коп., пеню за прострочення сплати кредиту в сумі 65531грн 32 коп., пеню за прострочення сплати процентів в сумі 5245грн 90коп. та відмовлено в позові в частині стягнення з відповідачів 1, 2, 3, 4 заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 34666 грн 67 коп., простроченої комісії за адміністрування кредиту в сумі 6000 грн, пені за прострочення сплати кредиту в сумі 1025 грн 07 коп., пені за прострочення сплати процентів в сумі 466 грн 61 коп. та пені за прострочення сплати комісії в сумі 636 грн 56 коп.; - приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин неналежного виконання ТОВ "Агроплюс-сервіс" зобов`язань за кредитним договором № 47/127 від 19.06.2019 в частині повернення кредиту у вказаній вище сумі; враховуючи, що умовами договору передбачено кінцевий термін повернення кредиту 27.12.2019 включно, заявлені позивачем до стягнення з відповідача-1 проценти за кредитом банк вправі нараховувати до 27.12.2019 включно, у зв`язку з чим загальна сума процентів з червня 2019 року по 27.12.2019 дорівнює 94 833 грн 30 коп., сплачено відповідачем-1 процентів за вказаний період 35 972 грн 21 коп., відповідно загальна заборгованість зі сплати процентів складає 58861грн 09коп., заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 34666 грн 67коп. заявлена необґрунтовано; стосовно вимоги банку про стягнення з відповідача-1 щомісячної комісії за адміністрування кредиту за період з вересня по листопад 2019 року та з січня по березень 2020 року, то господарський суд дійшов висновку про правомірне її нарахування за період з вересня по листопад 2019 року в сумі 3000 грн, по дату кредитування - до 27.12.2019 включно, при цьому, враховуючи наявні в матеріалах справи виписки банку про рух коштів по рахунку відповідача-1 щомісячна комісія за адміністрування кредиту за період з вересня по листопад 2019 року сплачена ним повністю, у зв`язку з чим відсутні підстави для її стягнення; в частині заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача-1 пені за прострочення сплати кредиту та пені за прострочення сплати процентів, господарський суд, здійснивши перерахунок, дійшов висновку про часткове їх задоволення в зазначених вище сумах; стосовно заявленої позивачем до стягнення з відповідача-1 заборгованості зі сплати пені, нарахованої за прострочення сплати комісії за період з 02.09.2019 по 02.03.2020 в сумі 636 грн 56 коп., господарський суд, враховуючи висновок про відсутність заборгованості відповідача-1 зі сплати щомісячної комісії за адміністрування кредиту за спірний період, відмовив в задоволенні цієї вимоги як похідної; щодо позовних вимог, пред`явлених до відповідачів 2-4 як поручителів відповідача-1, господарський суд послався на те, що договорами поруки № 47/127-1, № 47/127-2, № 47/127-3 від 19.06.2019 забезпечено виконання поручителями всіх зобов`язань позичальника за кредитним договором, наявність в матеріалах справи доказів в підтвердження направлення банком відповідачам 2-4 досудових вимог про виконання зобов`язань за кредитним договором № 47/127 від 19.09.2019, ненадання останніми до суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, визнав позовні вимоги про стягнення з відповідачів 2-4 солідарно з відповідачем-1 заборгованості за кредитним договором зі сплати кредиту, процентів та пені доведеними; - не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Агроплюс-Сервіс" подало апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати в частині стягнення з товариства процентів за користування кредитом та пені за прострочення сплати процентів в сумах, вказаних в резолютивній частині оскаржуваного рішення, прийняти в цій частині нове рішення, стягнути з товариства на користь позивача 54 874 грн 76 коп. процентів за користування кредитом та 4 394 грн 87 коп. пені за прострочення сплати процентів; - у поданій скарзі йдеться про те, що в межах строку кредитування за вказаним вище договором, тобто до 27.12.2019, відповідач повинен був повернути позивачу кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу, визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, про те, що враховуючи, що передбачений п. 2.5. договору строк повернення кредиту, останній день якого - 27.12.2019, у позивача відсутнє право здійснення нарахувань після 27.12.2019, проценти за договором повинні нараховуватись з 21.06.2019 по 27.12.2019, однак за розрахунком товариства несплачена сума процентів за користування кредитними коштами становить 54874 грн 76 коп., а також пеня за своєчасне виконання зобов`язань за періоди, визначені вище, складає 4 394 грн 87 коп.; - позивач вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що: обґрунтовуючи вимоги про скасування рішення в частині стягнення з відповідача-1 заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом та пені за прострочення сплати процентів скаржник викладає свої пояснення ідентичні тим, що були ним викладені у відзиві на позовну заяву, однак не зазначає доводів і аргументів стосовно того, у чому саме полягає незаконність або необґрунтованість рішення суду; якщо скаржник не погоджується із визначеною сумою, то відповідно він зобов`язаний обґрунтувати таку незгоду. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020 відкрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агроплюс-сервіс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 у справі № 908/1200/20, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 21.01.2021. 21.01.201 представники сторін в судове засідання не з`явились. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2021 розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.02.2021. 11.02.2021 від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання 16.02.21 о 14 год. 30 хв. без участі представника у зв`язку з неможливістю забезпечення участі останнього. В судове засідання 16.02.2021 представники сторін не з`явились, про розгляд даної справи повідомлені шляхом направлення на їх електронні адреси копій ухвал суду з зазначенням дати, місця та часу розгляду справи № 908/1200/20, а також телефонограмами, наявними в матеріалах справи. Враховуючи, що явка представників сторін судом не визнавалась обов`язковою, а також закінчення строку розгляду апеляційної скарги, встановленого ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами. В судовому засіданні 16.02.2021 прийнято вступну та резолютивну частини постанови у даній справі. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає в силу наступного. 19.06.2019 між АТ "КРЕДОБАНК" (банком) та ТОВ "Агроплюс-Сервіс" (позичальником) укладено кредитний договір №47/127, відповідно до п. 1 якого банк зобов`язався надати у власність позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії. Згідно з п. 2 кредитного договору банк видає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: - розмір та валюта кредиту - 1 000 000 грн 00 коп.; - цільове призначення кредиту - погашення заборгованості за додатковим договором №G009633/4 про надання кредитної лінії від 15.12.2017 відповідно до Генерального договору №G009633 про здійснення кредитування від 21.02.2014; - процентна ставка фіксована і на момент укладання цього договору становить 17,5 процентів річних. Фактичне надання кредиту позичальнику підтверджується меморіальним ордером банку №35541952 від 21.06.2019 на суму 1000 000 грн 00 коп. (а.с. 47 т.2). Згідно з п. 2.4 кредитного договору комісія за управління кредитом становить 0,1 процента від суми кредиту (1000 грн 00 коп.), яка сплачується щомісячно на обумовлену кредитним договором дату розрахунку. Пунктом 2.5 кредитного договору встановлено термін остаточного повернення кредиту- включно до 27.12.2019. Згідно з п.2.11 кредитного договору пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором встановлена в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої/несплаченої суми, за кожний календарний день прострочення. Відповідно до п.4.3 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році) за ставкою, визначеною у п. 2.3 договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов договору. Згідно з п.4.6 кредитного договору позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до п.4.3 договору, у валюті кредиту щомісяця, але не пізніше останнього банківського дня місяця, за який вони нараховані. Пунктом 4.7 кредитного договору передбачено, що у випадку повного повернення кредиту (повернення його останньої частини) позичальник зобов`язаний одночасно сплатити проценти, нараховані за останній місяць (частину останнього місяця) користування кредитом, незалежно від настання терміну, встановленого пунктом 2.5 договору. За умовами п. 4.8 кредитного договору у випадку неповернення позичальником кредиту в термін, визначений цим договором та додатками до нього, банк має право застосувати до позичальника санкції, передбачені п. п. 7.1, 7.2, 7.5 цього договору. Пунктом 5.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені цим договором, але не пізніше строку, вказаного в п. 2.5 цього договору. Повернення кредиту здійснюється відповідно до наступного графіку: до 30.09.2019 - 130 000 грн 00 коп.; до 31.10.2019 - 100 000 грн 00 коп.; до 30.11.2019 - 350 000 грн 00 коп.; до 27.12.2019 - залишок несплаченої суми. В п. 5.4 кредитного договору сторони погодили, якщо будь-який термін здійснення платежів за цим договором припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то платежі повинні бути здійснені у попередній робочий день. Відповідно до п.7.1 кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань (повернення кредиту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором) банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі, визначеному п. 2.11 цього договору. Згідно з п. 11.1 договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов`язань. З метою забезпечення виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором № 47/127 від 19.06.2019 позивач уклав договори поруки (а.с. 32-34 т.1): договір поруки №47/127/S-2 від 19.06.2019 - з товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕНДХІЛ" (поручитель); договір поруки №47/127/S-3 від 19.06.2019 - з ОСОБА_1 (поручитель); договір поруки №47/127/S-4 від 19.06.2019 - з ОСОБА_2 (поручитель). Відповідно до п. 1.1. договорів поруки поручителі зобов`язалися відповідати перед кредитором за виконання ТОВ "Агроплюс-сервіс" (боржником) зобов`язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пені, штрафів, неустойок) за кредитним договором № 47/127 від 19.06.2019, укладеним між боржником та кредитором. Договори поруки містять аналогічні умови та укладені з урахуванням умов кредитного договору щодо розміру кредиту - 1000 000 грн 00 коп., дати остаточного повернення кредиту - включно до 27.12.2019; процентної ставки - 17,5 процентів річних. За умовами п. 2.6 договорів поруки поручителі та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Згідно з п. п. 4.6, 4.7 договори поруки вступають в дію з моменту їх підписання сторонами і припиняються зі спливом трьохрічного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором. У зв`язку з неповерненням кредитних коштів в установлений договором строк на адреси відповідачів банком направлені досудові вимоги - №1417/2020 від 13.02.2020, №1418/2020 від 14.02.2020, №1419/2020 від 13.02.2020, №1420/2020 від 13.02.2020, №1421/2020 від 13.02.2020 (а.с. 51, 73, 61, 86, 99 т.1). Вимоги №1418/2020 від 14.02.2020, №1419/2020 від 13.02.2020 та №1421/2020 від 13.02.2020 вручені адресатам (керівнику відповідача-1, відповідачу-3 та відповідачу-4), що підтверджується наявними в матеріалах справи електронними виписками з офіційного сайту АТ "Укрпошта" за відповідними трекінг номерами відправлень (а.с. 73, 75, 108 т.1), проте вказані вимоги залишені без відповіді та без задоволення. Вимоги №1417/2020 від 13.02.2020 та №1420/2020 від 13.02.2020 були повернуті на адресу банку (а.с. 60, 95-98 т.1). Враховуючи вищевикладене, АТ "КРЕДОБАНК" подано позов до ТОВ "Агроплюс-Сервіс", ОСОБА_1 , ТОВ "ЛЕНДХІЛ", ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості у сумі 1 172 433 грн 22 коп., з якої 1 000 000 грн неповернутого кредиту, 93527грн 76коп. прострочених відсотків, 6000 грн 00коп. простроченої комісії за адміністрування кредиту, 66 556 грн 39 коп. пені за прострочення основної суми кредиту, 5712грн 51 коп. пені по прострочених відсотках, 636 грн 56 коп. пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту. За наслідками розгляду позову банку господарським судом прийнято оскаржуване рішення. Згідно з ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог апеляційної скарги ТОВ "Агросервіс-плюс" просить скасувати рішення в частині стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом та пені за простроченими відсотками по кредиту. Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ч.1 ст.1048 Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Статтею 629 Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. За приписами ч. 1 ст. 530 Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Станом на 27.12.2019 (останній день повернення кредиту) відповідач-1 кредит не повернув. Відповідно до ч. 1 ст. 526 Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 1 ст. 525 Кодексу одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 610 Кодексу визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Пунктом 2 ч. ст. 611 Кодексу встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Частиною 1 ст. 1048 Кодексу передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12. Як зазначено вище, п. 2.5 кредитного договору встановлено термін остаточного повернення кредиту - включно до 27.12.2019, відповідно, проценти за користування кредитом слід нараховувати включно до 27.12.2019. Згідно з розрахунком позовних вимог, який додано до позову, за червень 2019 року позивачем нараховано проценти в розмірі 5 833 грн 33 коп., за липень 2019 року - в розмірі 15 069 грн 44 коп., за серпень 2019 року - в розмірі 15 069 грн 44 коп., за вересень 2019 року - в розмірі 14 583 грн 33 коп., за жовтень 2019 року - в розмірі 15 069 грн 44 коп., за листопад 2019 року - в розмірі 14 583 грн 33 коп., за грудень 2019 року - в розмірі 16 791грн 66 коп. Здійснивши перерахунок заборгованості по процентах за користування кредитом, господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, зазначив наступне. За грудень 2019 року проценти повинні обчислюватися, виходячи з кількості днів - 27 (з урахуванням кінцевого терміну повернення кредиту - 27.12.2019), відповідно, позивачем правомірно нараховано проценти станом на 27.12.2019 включно в розмірі 94 833грн 30 коп., з урахуванням того, що сума сплачених за цей період процентів складає 35972 грн 21 коп., відповідно заборгованість зі сплати процентів складає 58 861 грн 09 коп. Доказів сплати процентів в сумі 58861грн 09коп. в процесі розгляду справи господарським судом відповідач-1 не надав. Таким чином, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем-1 зобов`язань по кредитному договору в частині повної та своєчасної сплати процентів за користування кредитом та ненадання ним та відповідачами 2, 3, 4 як поручителями доказів оплати процентів, господарським судом зроблено правильний висновок щодо задоволення позовної вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2, 3, 4 заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 58 861 грн 09 коп. Відповідно до розрахунку позовних вимог позивачем нараховано, зокрема, пеню за прострочення сплати процентів за період з 02.09.2019 по 02.03.2020 в сумі 5 712 грн 51 коп. Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Частинами 4, 6 ст. 231 Кодексу визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Також відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Господарський суд здійснив перерахунок пені, нарахованої за прострочення сплати процентів, в межах заявленого позивачем періоду на суму несплачених процентів, нарахованих по 27.12.2019 включно. Так, пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу 16069 грн 44 коп. за 02.09.2019 (1 день) становить 14 грн 97 коп., від суми боргу 31138грн 88 коп. за період з 03.09.2019 24.09.2019 (22 дні) - 621 грн 92 коп., від суми боргу 14 583 грн 33 коп. за період з 02.10.2019 по 03.11.2019 (33 дні) - 427 грн 11 коп., від суми боргу 29 652 грн 77коп. за період з 04.11.2019 по 02.12.2019 (29 днів) - 730 грн 35 коп., від суми боргу 44 236 грн 10 коп. за період з 03.12.2019 по 27.12.2019 (25 днів) - 866 грн 54коп., від суми боргу 58319 грн 43коп. за період з 28.12.2019 по 02.03.2020 (66 днів)- 2 585 грн 01коп. Апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду про те, що позивачем обґрунтовано нараховано пеню за прострочення сплати процентів в сумі 5 245 грн 90 коп., пеня в сумі 466 грн 61 коп. - нарахована безпідставно. Принцип змагальності сторін закріплений у ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У даному випадку, обов`язок доведення обставин щодо неправильного визначення господарським судом сум процентів за користування кредитом та пені за несвоєчасну сплату останніх покладається безпосередньо на скаржника. Між тим, звертаючись з апеляційною скаргою ТОВ "Агроплюс-Сервіс" не спростувало висновків господарського суду в установленому процесуальними нормами порядку. Також, колегія суддів звертає увагу, що зміст відзиву ТОВ "Агроплюс-Сервіс" на позовну заяву тотожній змісту поданої товариством апеляційної скарги, будь-яких інших доводів, мотивів, доказів скаржником в апеляційній скарзі не наведено. Апеляційна скарга не містить обґрунтованих заперечень відносно сум штрафних санкцій, з якими не погоджується скаржник, ТОВ "Агроплюс-Сервіс" цитує лише пункти договору, якими передбачено їх нарахування, однак в чому саме полягає неправильність розрахунку, здійсненого господарським судом, товариством не зазначено. В таблицях, які наведені в апеляційній скарзі, у графах "сума нарахованих відсотків" та "пеня" вказані лише кінцеві грошові суми, що є різними в порівнянні від сум, визначених позивачем та господарським судом. Отже, доводи скаржника не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає доводи апеляційної ТОВ "Агроплюс-Сервіс" необґрунтованими, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі відсутні. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: - рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 у справі №908/1200/20 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення; - постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови; - повна постанова складена 24.02.2021 Головуючий суддя І.Л. Кузнецова Суддя І.М. Кощеєв Суддя О.В. Чус