Постанова Одеський апеляційний суд № 523/12156/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.02.2021 року м. Одеса Єдиний унікальний номер справи №523/12156/19 Апеляційне провадження № 22-ц/813/2534/21 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати: головуючого-Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач), суддів- Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М., за участю секретаря - Сороколет Ю.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Чуйко Ярослава Володимировича в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор Інвест» на ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 04 травня 2020 року про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Бабакова В.П., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та заяв про забезпечення позову У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі-ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», банк), комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» (далі-КП «Агенція реєстраційних послуг»), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кисельової Н.В. (далі-приватний нотаріус) в якому просила: - визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 23 квітня 2019 року за споживчими кредитними договорами згідно додатків №1-2 до цього договору, укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест» в частині відступлення права вимоги за кредитним договором №16-к-102 від 26 березня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», про надання фінансових послуг у вигляді кредиту в сумі 100 000 доларів США; - визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 23 квітня 2019 року про забезпечення споживчих кредитних договорів згідно додатків №1-2 до цього договору, укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест» в частині відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 26 березня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калашник О.В. 26 березня 2007 року, зареєстрованим в реєстрі за №918; - скасувати запис про право власності №32427770 від 12 червня 2019 року, здійснений державним реєстратором КП «Агенція реєстраційних послуг» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест» квартири АДРЕСА_1 (т.1 а.с.1-3). У прохальній частині позовній заяви ОСОБА_1 в порядку забезпечення позову просила накласти арешт на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 та заборонити ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест» та іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору по зміні власника або встановлення будь-якого обтяження (іпотека, застава майнових прав, здійснення платежів за квартиру, передання майна в оренду або інше користування майном) т.1а.с.1-3. Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 09 серпня 2019 року відкрито провадження у справі (т.1а.с.25). Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 09 серпня 2019 року у якості третьої особа до участі у справі залучено товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор Інвест» (далі-ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест») т.1а.с.28. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2019 року позов забезпечено у спосіб запропонований ОСОБА_1 . Постановою Одеського апеляційного суду від 16 квітня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест» задоволено, ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 09 серпня 2019 року про забезпечення позову скасовано, в заяві про забезпечення позову відмовлено. В подальшому, постановою Верховного Суду від 16 вересня 2020 року касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, постанова Одеського апеляційного суда від 16 квітня 2010 року скасована, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Одночасно, з подачею касаційної скарги до Верховного Суду на постанову апеляційного суду ОСОБА_1 у травні 2020 року повторно звернулась до суду з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, яке містило прохання застосувати аналогічні види забезпечення позову, що містила її позовна заява. Клопотання зокрема мотивовано тим, що, 13 лютого 2020 року, під час дії ухвали Суворовського районного суду м.Одеси від 09 серпня 2019 року про забезпечення позову, представники ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест» шляхом зламу замків вхідної двері та зрізанням петель вхідної двері квартири, що є предметом іпотеки, із застосуванням фізичного насилля, намагались вселитися в квартиру з метою подальшого створення умов для несумісного спільного проживання та її виселення до набрання законної сили рішення суду за її позовом (т.1а.с.162-165). Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 04 травня 2020 року вжито заходи забезпечення позову за заявою ОСОБА_1 ; - накладено арешт на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 ; - заборонено ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест» та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на відчуження квартири АДРЕСА_1 , в тому числі реєстрацію/перереєстрацію прав власності, встановлення будь-якого обтяження (іпотека, застава майнових прав), або інших речових прав на неї, здійснення платежів за квартиру, передання в оренду (т.1а.с.177). Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечень на скаргу В апеляційній скарзі адвокат Чуйко Я.В. в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест» просить ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову від 04 травня 2020 року скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в заяві про забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що клопотання про забезпечення позову не відповідає вимогам процесуального закону, що заявником не надано доказів того, що ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест» вчиняє дії щодо відчуження вказаної квартири або передачі її в оренду (т.2 а.с.1-4). У запереченні на апеляційну скаргу представник позивачки адвокат Манушин В.О. просить у задоволенні скарги відмовити, залишити оскаржувану ухвалу без змін. Доводи заперечень зводяться до того, що крім самочинних дій відповідача, направлених на її виселення з квартири, що мали місце 13 лютого 2020 року, ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест» вчинило аналогічні дії 09 лютого 2021 року. Учасники судового процесу про дату судового засідання, призначеного на 16 лютого 2021 року, повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантином та бажанням прийняти участь у її розгляді особисто не подавали, що відповідно до правил ч.2 ст.372 ЦПК Українине перешкоджає розглядові справи у їх відсутність. Відповідно до положень ч.ч.4,5 ст.268 ЦПК Україниу разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Відтак, датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи у сенсі положень ч.5 ст.268 ЦПК Україниє дата складання повного судового рішення. Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання недійсними договорів відступлення права вимоги та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Алькор Інвест». При цьому позивачка зазначила, що спірна квартира вибула з її володіння незаконним шляхом, оскільки всупереч Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» звернуто стягнення на майно, яке підпадало під дію мораторію. Натомість ТОВ «ФК «Алькор Інвест» заперечує вказані обставини та зазначило, що набуло право власність на спірну квартиру виключно законним способом. Таким чином, між сторонами дійсно виник спір з приводу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За змістом ч.3ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав, про захист яких просить заявник, та інтересів інших учасників судового процесу. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Так, за змістом ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти; забороною вчиняти певні дії. Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій у разі задоволення позову може бути ускладнено чи стане неможливим виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Як вбачається з матеріалів справи 26 березня 2007 року ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в сумі 100 000 доларів США, зі строком повернення 26 березня 2017 року. Кредитні кошти отримані позичальником для придбання квартири АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки за договором іпотеки від 26 березня 2007 року (т.1 а.с.15-20). Тобто, банк надавав позичальнику кредитні кошти на придбання квартири на споживчі цілі, оскільки споживчий кредит - це надання грошових коштів кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) приватній особі на її особисті потреби (не пов`язані з комерційною діяльністю). На обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 посилалась на те, що всупереч чинного законодавства ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» на підставі договору про відступлення право вимоги, право власності на вказану квартиру, яка належала їй на праві власності, незаконно зареєстровано за ТОВ «ФК «Алькор Інвест» (т.1а.с.6-8,9-13). Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про забезпечення позову в частині накладення арешту на вищевказаний об`єкт нерухомого майна. При цьому обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обмежується лише можливість розпорядитися ним та такі заходи забезпечення мають тимчасовий характер. Обрані позивачем заходи забезпечення позову в цій частині не впливають також на матеріальний стан ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест», як власника майна, та не призводять до понесення додаткових витрат унаслідок їх застосування, доказів завдання відповідачу збитків унаслідок накладення арешту на майно не надано. Разом з тим, ухвала суду в частині заборони ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест» та будь-яким іншим особам здійснювати дії, направлені на відчуження квартири АДРЕСА_1 , в тому числі реєстрацію/перереєстрацію прав власності, встановлення будь-якого обтяження(іпотека, застава майнових прав) або інших речових прав на неї, здійснювати платежі за цю квартиру, передавати її в оренду підлягає скасуванню,оскільки вказаний вид забезпечення позову є недоцільними, та не співмірними з заявленими вимогами, так як накладення арешту на вказану квартиру є достатнім та співмірним із предметом спірних відносин в межах позовної заяви, оскільки з моменту реєстрації обтяжень на вказане майно, будь-які особи, у тому числі ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест» не зможуть вільно користуватися та розпоряджатися спірним майном щодо його відчуження. Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не додала жодного документа, який би підтверджував можливість відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб та суд не перевірив, чи вживаються дії ТОВ «ФК «Алькор Інвест» спрямовані на відчуження предмету іпотеки, а також, що не було подано доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі відчуження спірного нерухомого майна, не приймаються до уваги, враховуючи наступне. Так, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, буде ускладнено чи стане неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. При цьому, заявник в заяві про забезпечення позову посилається на те, що під час дії ухвали Суворовського районного суду м.Одеси від 09 серпня 2019 року про забезпечення позову, представники ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест» 13 лютого 2020 року шляхом зламу замків вхідної двері та зрізанням петель вхідної двері квартири АДРЕСА_1 , із застосуванням фізичного насилля намагались вселитися в квартиру з метою подальшого створення умов для несумісного спільного проживання та її виселення до набрання законної сили рішення суду за її позовом (т.1а.с.162-165). В цей же день нею була подана заява до Суворовського відділу поліції про скоєння злочину, передбаченого ст.356 КК України. Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 26 лютого 2020 року задоволена скарга ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП України в Одеській області, яких зобов`язано внести відповідні відомості до ЄРДР за її заявою від 13 лютого 2020 року про вчинене кримінальне правопорушення та розпочати досудове розслідування (т1.а.с. 166-173). Обґрунтовуючи необхідність застосування судом певних видів заходів забезпечення позову, заявник посилається на те, що відповідач може розпорядитися квартирою та відчужити таку на користь третіх осіб з метою ухилення від виконання рішення суду, що у свою чергу ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду. При цьому, відповідно до інформації, що міститься в Державну реєстрі речових прав на нерухоме майно, за відповідачем ТОВ «ФК «Алькор Інвест» зареєстровано право власності на спірну квартиру (т.1а.с.13). Крім того, до заперечень на апеляційну скаргу адвокат Манушин В.О. додав нові докази про те, що крім самочинних дій відповідача, направлених на її виселення з квартири, що мали місце 13 лютого 2020 року, ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест» вчинило аналогічні дії 09 лютого 2021 року (т.2 а.с.101-108). За таких умов, враховуючи необхідність під час вжиття заходів забезпечення позову дотримуватись вимог щодо розумності, обґрунтованості та співмірності виду забезпечення позову, зазначеного у заяві, з заявленими вимогами, та збалансованості інтересів учасників справи, слід дійти висновку, що для забезпечення виконання можливого судового рішення у цій справі доцільним та достатнім буде вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту на вищевказану квартиру, без заборони ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест» та будь-яким іншим особам здійснювати дії, направлені на відчуження вказаної квартири, в тому числі реєстрацію/перереєстрацію прав власності, встановлення будь-якого обтяження(іпотека, застава майнових прав) або інших речових прав на неї, здійснювати платежі за цю квартиру, передавати її в оренду. Виходячи з встановлених обставин, оскільки позов ОСОБА_1 має майновий характер, вона оспорює законність набуття ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест» права власності на іпотечну квартиру, прагнучи відновити своє право власності на спірне нерухоме майно, тому існує загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову, адже у разі відчуження квартири виконати майбутнє судове рішення буде не можливо, тому її заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту є доцільною. У разі відчуження вказаного майна, відновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду, буде неможливим, і вона буде вимушена здійснювати додаткові процесуальні дії для відновлення свого порушеного права, зокрема, залучати до участі у справі нових учасників, пред`являти нові позовні вимоги, тощо, що призведе до порушення строків розгляду даної справи. Зазначене узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 372/135/19-ц (провадження № 61-13744св19), від 11 грудня 2019 року у справі № 483/478/19-ц (провадження № 61-11623св19). Доводи апеляційної скарги, що судом не вирішено питання щодо зустрічного забезпечення, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Крім того, передбачених ст.154 ЦПК України підстав, за яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, матеріали оскарження ухвали не містять. При цьому, відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест» не позбавлено можливості звернутися до суду першої інстанції з клопотанням про зустрічне забезпечення за наявності для цього передбачених законом підстав. Враховуючи викладене, ухвала Суворовського районного суду м.Одеси від 09 серпня 2019 року про забезпечення позову в частині заборони дій підлягає скасуванню, в решті ухвалу суду про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 необхідно залишити без змін. Керуючись ст.ст.368,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Чуйко Ярослава Володимировича в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор Інвест» задовольнити частково. Скасувати ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 04 травня 2020 року про забезпечення позову в частині заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор інвест» та будь-яким іншим особам здійснювати дії, направлені на відчуження квартири АДРЕСА_1 . Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її заяви про забезпечення позову в частині заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор інвест» та будь-яким іншим особам здійснювати дії, направлені на відчуження квартири АДРЕСА_1 , в тому числі реєстрацію/перереєстрацію прав власності, встановлення будь-якого обтяження (іпотека, застава майнових прав) або інших речових прав на неї, здійснювати платежі за цю квартиру, передавати її в оренду. В решті ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 04 травня 2020 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 22 лютого 2021 року. Головуючий Судді: