Постанова 4811 № 461/4188/20

Справа № 461/4188/20 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р. Провадження № 22-ц/811/2464/20 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р.В. Категорія: 39 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Савуляка Р.В., суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., за участі секретаря: Сеньків Х.І., з участю представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Ідея Банк» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання недійсними положень кредитного договору та стягнення грошових коштів,- ВСТАНОВИЛА: Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 26 червня 2020 року позов задоволено частково. Визнано недійсними положення пункту 1.1., 1.10 та пункту 6 кредитного договору від 26 липня 2018 pоку № Z60.13066.004139066, укладеного між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПІН НОМЕР_1 ) та Акціонерним товариством «Ідея Банк» (79008, м. Львів, вул. Валова, 11, Код ЄДРПОУ: 19390819), щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором. Стягнуто із Акціонерного товариства «Ідея Банк» (79008, м. Львів, вул. Валова, 11, Код ЄДРПОУ: 19390819) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) сплачену нею плату за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 108 557,04 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь держави судовий збір в розмірі 1681 гривень 60 копійок. У решті вимог відмовлено за безпідставністю. Рішення суду оскаржило АТ «Ідея Банк». В апеляційній скарзі посилається на те, що судом встановлено у спірних положеннях кредитного договору оплатність послуг про надання інформації з приводу виконання кредитного договору, що прямо суперечить нормам ЗУ «Про споживче кредитування» та є підставою для визнання відповідних частин договору недійсними. Посилається на ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування», згідно з якою після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит та зазначає, що законом надана можливість отримати безоплатну інформацію, однак повинна бути сама вимога споживача до банку про надання такої. Зазначає, що банк не заперечує право споживача на звернення за інформацією в рамках ЗУ «Про споживче кредитування» та умов кредитного договору, однак плата за обслуговування кредитної заборгованості передбачена п. 1.10 має інший правовий характер та не пов`язана із зверненням споживача. Стверджує, що це супутня послуга, яка надається банком для обслуговування кредитної заборгованості в цілому. Позивачем не надано доказів того, що він звертався в банк 1 раз в місяць протягом дії договору щодо надання інформації та отримував відмову від банку. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В судове засідання представник АТ «Ідея Банк» не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦК України не перешкоджає розгляду справи без його участі. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України). Згідно із ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам повністю відповідає. Судом встановлено, що 26 липня 2018 року між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» укладено кредитний договір №Z60.13066.004139066. За умовами п.п.1.1., банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 99 997.00 грн., включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умов цього договору. Згідно з пунктом 1.2. кредитного договору банк надає кредит у день його підписання строком на 36 місяців. Датою видачі кредиту є остання дата списання коштів з позичкового рахунку позичальника в банку. Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 6 % (маржу банку). Станом на день укладення договору змінна частина ставки, визначена за рішенням правління банку, становить 9,5 %, що разом з маржею банку складає змінювану процентну ставку у розмірі 15,5 %. Згідно п. 1.10 кредитного договору, за обслуговування кредиту, що включає в себе: надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення CMC- повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо;надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника;опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо. Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості, щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором ( надалі - «графік щомісячних платежів»). Пунктом 2.1 кредитного договору передбачено, що позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 36 щомісячних внесках включно до 2 дня/числа кожного місяця, згідно графіку щомісячних платежів. Платежі здійснюються на транзитний рахунок № НОМЕР_2 в банку, МФО 336310 з якого проводиться погашення заборгованості за договором у такій черговості: 1) для оплати простроченої заборгованості кредиту за договором; 2) для погашення нарахованої заборгованості за договором, строк сплати якої не минув; 3) для сплати штрафних санкцій (пені) згідно з пунктом 3.3.1 цього договору; 4) для погашення іншої заборгованості (в тому числі дострокове погашення заборгованості за кредитом). Згідно з пунктом 5.1. кредитного договору позичальник заявляє та гарантує, що уся інформація, відомості та документи (у тому числі ті, що містяться в даній угоді та кредитній справі клієнта у банку), які повідомлені та надані ним банку з метою одержання кредиту, є достовірними і відповідають дійсності; кредит одержується ним на поточні потреби та не пов`язаний із підприємницькою діяльністю; банк перед укладенням угоди повідомив йому в належній формі в повному обсязі інформацію, передбачену законодавством України, зазначена інформація йому відома та зрозуміла, він ознайомився з тарифами банку і згоден з ними; належний йому примірник оригіналу даної угоди вручено йому банком при підписанні даної угоди; умови даної угоди та договору він вважає справедливими і такими, що відповідають його інтересам, а також надає свою згоду на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про нього, а також третім особам, у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань. Пунктом 5.2 кредитного договору передбачено, що цей договір є укладеним з дня його підписання сторонами та діє протягом строку кредитування, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. У пункті 5.7 кредитного договору зазначено, що згідно з Законом України «Про споживче кредитування» реальна річна ставка складає 191,5477728 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) на момент укладення договору складає 286777,18 грн. Вказані показники діють за умови своєчасного погашення позичальником грошових зобов`язань, відповідно до пункту 2.1 цього договору та за дії процентної ставки, вказаної в пункті 1.4 договору. Згідно з пунктом 1.10 кредитного договору позичальнику було встановлено плату за обслуговування кредиту, що включає в себе плату за: надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення CMC-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв' язку тощо. Згідно виписки по рахунку з 01 січня 2018 року по 21 травня 2020 року вбачається, що на підставі п.10.1. та 6 кредитного договору нараховано плату за обслуговування кредиту: 03 вересня 2018 року в сумі 195,94 грн.; 03 вересня 2018 року в сумі 5 878,18 грн.; 10 вересня 2018 року в сумі 5 878,18 грн.; 10 вересня 2018 року в сумі 195,94 грн.; 02 жовтня 2018 року в сумі 5774,98 грн.; 02 жовтня 2018 року в сумі 199,14 грн.; 02 листопада 2018 року в сумі 189,49 грн.; 02 листопада 2018 року в сумі 5684,63 грн.; 03 грудня 2018 року в сумі 5581,66 грн.; 03 грудня 2018 року в сумі 192,47 грн.; 03 січня 2019 року в сумі 5491,09 грн.; 03 січня 2019 року в сумі 183,04 грн.; 04 лютого 2019 року в сумі 5394,32 грн.; 04 лютого 2019 року в сумі 179,81 грн.; 04 березня 2019 року в сумі 5278,64 грн.; 04 березня 2019 року в сумі 195,50 грн.; 02 квітня 2019 року в сумі 5200,78 грн.; 02 квітня 2019 року в сумі 173,36 грн.; 02 травня 2020 року на суму 175,80 грн.; 02 травня 2020 року на суму 5098,34 грн.; 04 червня 2019 року в сумі 166,91 грн.; 04 червня 2019 року в сумі 5007,23 грн.; 02 липня 2019 року в сумі 4905,01 грн.; 02 липня 2019 року в сумі 169,14 грн.; 02 серпня 2019 року в сумі 160,46 грн.; 02 серпня 2019 року в сумі 4813,69 грн.; 02 вересня 2019 року в сумі 4716,92 грн.; 02 вересня 2019 року в сумі 157,23 грн.; 02 жовтня 2019 року в сумі 4615,02 грн.; 02 жовтня 2019 року в сумі 159,14 грн.; 04 листопада 2019 року в сумі 4523,38 грн.; 04 листопада 2019 року в сумі 150,78 грн.; 05 грудня 2019 року в сумі 152,47 грн.; 05 грудня 2020 року в сумі 4421,69 грн.; 03 січня 2020 року в сумі 2341,11 грн.; 09 січня 2020 року в сумі 144,33 грн.; 09 січня 2020 року в сумі 1988,73 грн.; 03 лютого 2020 року в сумі 4233,07 грн.; 03 лютого 2020 року в сумі 141,10 грн.; 02 березня 2020 року в сумі 4274,17 грн.; 04 травня 2020 року в сумі 4174,17 грн., що підтверджується виписками по банківських рахунках. Загальна сума сплачених коштів за обслуговування кредиту становить 108 557,04 грн. Відповідно до ч 1, 3 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1,3 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк/фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Частина 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції, яка була чинною на момент укладення договору, вимагала від кредитодавця надання споживачу перед укладенням відповідного договору певної інформації. Відповідно до ст. 15 та 23 Закону України «Про захист прав споживачів» ненадання інформації про послугу саме-по-собі не є підставою для визнання недійсним кредитного договору; за певних обставин це може бути підставою для розірвання договору або відшкодування збитків. За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Пункт 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» містить визначення загальних витрат за споживчим кредитом, якими є витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору. Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит. Судом встановлено, що відповідач у кредитному договорі №Z60.13066.004139066 від 26 липня 2018 року встановив щомісячну плату за надання інформації з приводу виконання кредитного договору, а саме: надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення CMC; повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо;надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника;опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо. Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості, щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором ( надалі - «графік щомісячних платежів»). Тобто, оспорюваним пунктом кредитного договору позичальнику фактично було встановлено плату за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо встановлена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до положень частин першої-п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на час укладення кредитного договору) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Частиною третьою цієї статті визначено перелік несправедливих умов договору. Вказаний перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у кредитному договорі встановлено плату за ті послуги, які за Законом України «Про споживче кредитування» повинні надаватися безоплатно. Наведене узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом в постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19, провадження № 61-22778св19. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, є необґрунтованими, свідчать про неправильне, довільне тлумачення норм матеріального права та переоцінку фактичних обставин справи в свою користь, а тому підстав для її задоволення немає. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» залишити без задоволення. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 червня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 22 лютого 2021 року. Головуючий: Савуляк Р.В. Судді: Мікуш Ю.Р. Приколота Т.І.