Постанова 4856 № 240/12685/20
від 23.02.2021 ·П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/12685/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Д.М. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 23 лютого 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року (ухвалене у м. Житомирі 27.10.2020) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просить суд: - визнати протиправними дії Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту у сумі - 17620 грн; - зобов`язати Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту у сумі - 17620 грн. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що 1 березня 2018 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (Постанова №704). Відповідно до підпункту 8 пункту 6 Постанови №704 постановлено виплачувати: одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту в таких розмірах: особам офіцерського (середнього, старшого та вищого начальницького) складу - десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Отже, після укладення першого контракту з Державною прикордонною службою, позивач набув право на виплату одноразової грошової допомоги у сумі - 17620 гривень. Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2020, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив військову службу у Північному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України. Після 33 календарних років вислуги на військовій службі, 29 серпня 2018 року між Головою Державної прикордонної служби України генерал-полковником ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (полковником, заступником начальника Північного регіонального управління з персоналу Державної прикордонної служби України) укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб офіцерського складу строком на один рік з 17 вересня 2018 року до 17 вересня 2019 року. Контракт набирає чинності з 17 вересня 2018 року. Згідно з витягом з наказу від 17 квітня 2020 року №368-ОС полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби за підпунктом «г» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» у запас. Згідно з витягом з наказу начальника регіонального управління Державної прикордонної служби України від 1 червня 2020 року №103-ОС полковника ОСОБА_1 , заступника начальника Північного регіонального управління з персоналу Державної прикордонної служби України, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. 01 липня 2020 року позивач звернувся до начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту та надати належним чином завірений витяг з наказу Голови Державної прикордонної служби України від 17 вересня 2018 року №877-ОС про укладення з ним першого контракту, що перебуває у його особистій справі. Листом від 28.07.2020 №11/483 Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України повідомило позивача, що відповідно до пункту 3 глави 5 розділу IV Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 серпня 2018 року №558, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306, грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту не виплачується особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу і в добровільному порядку виявили бажання проходити військову службу за контрактом та надало запитувану позивачем копію наказу. Позивач не погодився із вказаною відмовою, а тому звернувся до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що виплата одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , про яку позивач просить у позовній заяві, є неможливою та суперечитиме пункту 3 глави 5 розділу 4 Інструкції №558. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (Постанова №704), яка набрала чинності з 01.01.2018, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. У підпункті 8 пункту 6 Постанови №704 Кабінет Міністрів України постановив: виплачувати одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту в таких розмірах: особам рядового складу - вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; особам сержантського і старшинського (молодшого начальницького) складу - дев`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; особам офіцерського (середнього, старшого та вищого начальницького) складу - десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. 25 червня 2018 року Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ №558 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306 (Інструкція №558), який набрав чинності 10 серпня 2018 року. У пункті 3 глави 5 розділу 4 Інструкції №558 конкретизовано, що одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту не виплачується особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу і в добровільному порядку виявили бажання проходити військову службу за контрактом. Позивач, обґрунтовуючи неможливість застосування до спірних правовідносин вказаної норми пункту 3 глави 5 розділу 4 Інструкції №558 зазначає, що вказана норма стосується виключно осіб офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, у той час як позивач у контракті від 29 серпня 2018 року зазначений як військовослужбовець. Надаючи правову оцінку вказаним доводам позивача апеляційний суд зазначає, що частина 6 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачає такі види військової служби: - строкова військова служба; - військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; - військова служба за контрактом осіб рядового складу; - військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; - військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки; - військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; - військова служба за призовом осіб офіцерського складу. Водночас, п.3 р.І Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 №1053/2001, передбачалися такі служби для осіб офіцерського складу, прапорщиків (мічманів): - військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; - військова служба осіб офіцерського складу за призовом; - кадрова військова служба осіб офіцерського складу, зарахованих до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом; - військова служба за контрактом прапорщиків (мічманів). Згідно п.2 р.І Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом. У добровільному порядку громадяни проходять: - військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також вищих навчальних закладах, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); - військову службу за контрактом осіб рядового складу; - військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; - військову службу за контрактом осіб офіцерського складу. З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і
2. За призовом громадяни проходять: - строкову військову службу; - військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; - військову службу за призовом осіб офіцерського складу. Аналіз наведених норм у сукупності свідчить, що термін "кадрова військова служба" до запровадження військової служби за контрактом застосовувався до військової служби, яку проходили особи офіцерського складу у добровільному порядку, а не за призовом. Тобто, кадрову військову службу проходять особи офіцерського складу, зараховані до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом. Враховуючи, що до укладення контракту ОСОБА_1 33 роки перебував на військовій службі та на момент укладення контракту належав до осіб офіцерського складу які зараховані до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом, станом на час укладення контракту був чинний пункт 3 глави 5 розділу 4 Інструкції №558, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність застосування до спірних правовідносин вказаної норми Інструкції №558. Таким чином, ОСОБА_1 не має права на одноразову грошову допомогу військовослужбовцям після укладення першого контракту з огляду на те, що позивач на момент укладення контракту від 29.08.2018 був особою офіцерського складу, яка проходить кадрову військову службу і в добровільному порядку виявила бажання проходити військову службу за контрактом. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.