Постанова 4855 № 640/4376/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4376/20 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Земляної Г. В. суддів: Парінова А. Б., Мєзєнцева Є.І. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020року про повернення позовної заяви. у справі № 640/4376/20 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Дніпровського районного суду міста Києва, Голови суду ОСОБА_3, відповідальної службової особи апарату суду, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, визнання відмови протиправною, встановлення відсутності повноважень, - В С Т А Н О В И Л А : У лютому 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Дніпровського районного суду міста Києва (надалі - відповідач 1), Голови суду ОСОБА_3 (надалі - відповідач 2), в якій просив суд: - визнати бездіяльність відповідальної службової особи апарату Дніпровського районного суду міста Києва, що виконує функції відповідальної службової особи апарату суду в розумінні статті 9 Закону України "Про доступ до судових рішень", - протиправною; - зобов`язати відповідальну службову особу апарату Дніпровського районного суду міста Києва виготовити копію вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 07.06.2017 у кримінальному провадженні №42017000000000839 по ОСОБА_2 , направити копію вироку на адресу: 70502, м. Оріхів, до запитання ОСОБА_1 ; - визнати відмову судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_4 (відповідь від 22.10.2019 №К-38) у виготовленні копії вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 07.06.2017 у кримінальному провадженні №42017000000000839 по ОСОБА_2 та направленні копію вироку на адресу: 70502, м. Оріхів, до запитання ОСОБА_1 , - протиправними; - визнати відмову Голови Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_3 (відповідь від 19.11.2019 №5/8543) у виготовленні копії вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 07.06.2017 у кримінальному провадженні №42017000000000839 по ОСОБА_2 та направленні копію вироку на адресу: 70502, м. Оріхів, до запитання ОСОБА_1 , - протиправними; - визнати відмову Голови Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_3 (відповідь від 04.02.2020 №5/2506) у виготовленні копії вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 07.06.2017 у кримінальному провадженні №42017000000000839 по ОСОБА_2 та направленні копію вироку на адресу: 70502, м. Оріхів, до запитання ОСОБА_1 , - протиправними; - встановити відсутність повноважень судді ОСОБА_4 на розгляд заяви від 08.10.2019; - встановити відсутність повноважень Голови суду ОСОБА_3 на розгляд повторної заяви від 01.11.2019; - визнати бездіяльність судді ОСОБА_4 у роз`ясненні порядку оскарженні відмов; - визнати бездіяльність Голови суду ОСОБА_3 у роз`ясненні порядку оскарженні відмов. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків. Оскільки позовна заява подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, а саме: ОСОБА_1 не вказано ідентифікаційного коду Дніпровського районного суду міста Києва в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, не конкретизовано прізвище, ім`я та по батькові відповідної службової особи апарату суду, до якої зверненні вимоги позивача. Крім того, позивачу необхідно було уточнити склад відповідачів у справі та зміст позовних вимог щодо кожного з них з урахуванням приписів частини першої статті 5 КАС України; копії документів, доданих до позовної заяви. Як вбачається з матеріалів справи, що копія ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви направлена на адресу позивача та отримана останнім 16.04.2020 року (трек-номер 0105105025188), проте у встановлений судом першої інстанції строк вимоги ухвали суду не виконані, причини невиконання не повідомленні. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020року позовну заяву ОСОБА_1 - повернуто. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції позивачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права. Так, апелянт зазначає, що судом першої інстанцій безпідставно повернуто позовну заяву. Відповідачами відзиву на апеляційну скаргу не подано. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Сторонами не заявлене клопотання про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні, колегія суддів керуючись п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. Колегією суддів досліджено позовну заяву позивача та встановлено, що в ній не зазначено прізвище, ім`я та по батькові відповідної службової особи апарату суду (зазначено відповідальної службової особи апарату суду), до якої зверненні вимоги позивача. Крім того, згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Так, частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Отже, судом першої інстанції правомірно залишено позовну заяву позивача без руху та зобов`язано останнього уточнити склад відповідачів у справі та зміст позовних вимог щодо кожного з них з урахуванням приписів частини першої статті 5 КАС України. Крім того, відповідно до пункту 11 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Проте ні в позовній заяві, ні в долучених до неї документах таке підтвердження позивачем не надано. Частиною четвертою статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Частинами другою, п`ятою статті 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Дослідивши матеріали справи колегія суддів погоджується з твердженнями суду першої інстанції, що додані позивачем до позовної заяви копії документів, як письмові докази по справі, повинні бути завірені належним чином. Водночас, копії документів, доданих до позовної заяви ОСОБА_1 - не засвідчені. Як вбачається з матеріалів справи, що копія ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви направлена на адресу позивача та отримана останнім 16.04.2020 року (трек-номер 0105105025188), проте у встановлений судом першої інстанції строк вимоги ухвали суду не виконані, причини невиконання не повідомленні. Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон № 731-IX опубліковано 16 липня 2020 року. Відповідно, строки, які були продовжені у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби, закінчуються 05 серпня 2020 року. Відтак, з 06 серпня 2020 року у суду не має підстав не вирішувати питання щодо подальшого руху справи. Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів « 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції» зазначено, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі. Однією з основоположних аспектів та складовою частиною верховенства права є правова визначеність, яка передбачає дотримання принципу res judicata (вирішена справа), тобто остаточності судового рішення. Принцип res judicata визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, в тому числі, у пункті 1 статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обов`язковість остаточності судового рішення як основи принципу верховенства права Європейський суд з прав людини розглядав неодноразово. 23 жовтня 1996 p., заява № 17748/91, п. 38, принцип рівності сторін у процесі було застосовано у розумінні «справедливого балансу» між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що тривалий час не усунення недоліків позовної заяви свідчить про те, що позивачем порушено принцип верховенства права, а саме принципу res judicata (вирішена справа) та принципу правової визначеності. Таким чином, відсутність цієї умови призводить до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах. З аналізу матеріалів справи та норм права колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції надано достатній час позивачу для усунення недоліків позовної заяви, проте останній не скористався наданим правом, а отже оскаржувана ухвала прийнята правомірно. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 238, 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції у порядку ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя: Г. В. Земляна Судді: Є. І. Мєзєнцев А. Б. Парінов