Ухвала КЦС ВС № 761/2445/19

Ухвала Іменем України 18 лютого 2021 року м. Київ справа № 761/2445/19 провадження № 61-1949ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 січня 2021 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., Шкоріної О. І., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, ВСТАНОВИВ: У січні 2019 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 березня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за договором позики від 04 липня 2013 року суму заборгованості у розмірі 5 000 доларів США. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 20 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 березня 2020 року залишено без змін. У серпні 2020 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Київського апеляційного суду від 20 липня 2020 року. Заява мотивована тим, що у тексті постанови допущена описка про те, що: «доводи апеляційної скарги відповідача про те, що сума коштів, обумовлена у розписці від 04 липня 2013 року - 5 000 доларів США, ним повернута згідно умов мирової угоди, укладеної 11 вересня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , колегією суддів відхиляються, оскільки в тексті вищевказаної мирової угоди (а. с. 54-55) не міститься жодної згадки про порядок виконання зобов`язань ОСОБА_1 по борговій розписці від 04 липня 2013 року». Вказана описка, допущена апеляційним судом, призвела до непередбачених законом змін у договірних правовідносинах сторін, внаслідок яких позивач ОСОБА_2 отримав матеріальні переваги. Разом з тим, зміна умов договорів не належить до компетенції суду, а про тлумачення змісту правочину на підставі статті 213 ЦК України сторони суд не просили. Оскарженою ухвалою Київського апеляційного суду від 22 січня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Київського апеляційного суду від 20 липня 2020 року відмовлено. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Зміст заяви ОСОБА_1 про виправлення описки свідчить, що він фактично порушує питання про зміну змісту судового рішення, що є недопустимим в силу вказівки закону. Крім того, абзац мотивувальної частини постанови апеляційного суду, який просить виключити ОСОБА_1 , містить в собі висновки колегії суддів з приводу доводів його апеляційної скарги і жодним чином не впливає на правосудність даного судового рішення та можливість його реалізації. 06 лютого 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 січня 2021 року, у якій, посилаючись порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до апеляційного суду. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд обґрунтував неможливість виправлення допущеної ним описки у постанові від 20 липня 2020 року тим, що він згоден з наявною опискою, але не може її виправити в силу вказівки закону. Процесуальним законом виправлення описки обумовлене насамперед її допущенням судом та без встановлення судом будь-яких додаткових, в тому числі необґрунтованих, умов для такого виправлення. ОСОБА_1 зазначає, що матеріали справи, в тому числі апеляційна скарга від 15 квітня 2020 року, не містять такого твердження з його боку як повернення позивачу 5 000 доларів США, так як цього дійсно не було і він не міг на таке посилатися. Жодна норма законодавства не передбачає права та не дозволяє суду вносити до тексту судового рішення відомості про доводи сторони у справі, які насправді не існували. При наявності описки жодна норма законодавства не передбачає права суду відмовляти стороні у її виправленні. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. У частині першій статті 269 ЦПК України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що «судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності». Встановивши, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про виправлення описки у постанові Київського апеляційного суду від 20 липня 2020 року. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. І. Крат Н. О. Антоненко М. М. Русинчук