Ухвала КГС ВС № 916/3423/19

УХВАЛА 23 лютого 2021 року м. Київ справа № 916/3423/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К. перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "ВЕРЕСЕНЬ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2020 у справі №916/3423/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗАХИСТ" до Приватного підприємства "ВЕРЕСЕНЬ" про стягнення 3 984 415, 52 грн, В С Т А Н О В И В: Приватне підприємство "ВЕРЕСЕНЬ" 29.01.2021 звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 (повний текст складено 14.01.2021) та рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2020 у справі № 916/3423/19. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 04.02.2021 вказану касаційну скарги передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О. Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. У касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) (п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз. 1 ч. 2 ст. 290 ГПК України). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз. 2 ч. 2 ст. 290 ГПК України). Касаційний господарський суд звертає увагу скаржника, що в разі оскарження судового рішення суду на підставі п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник має зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України. Так, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. В якості підстав для відкриття касаційного провадження заявник послався на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України. Щодо посилань скаржника на постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, то Суд зазначає, що заявником не зазначено конкретної норми права (пункт, частину, статтю), яку, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні без врахування висновків вказаних постанов щодо застосування саме цієї норми права (частини статті), та чи подібні ці правовідносини. Водночас посилання скаржника на п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України не є підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки вказаний пункт статті є підставою для скасування судового рішення, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а не підставою касаційного оскарження, передбаченої ч. 2 ст. ст. 287 ГПК України. Скаржником не зазначено конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) ст. 287 ГПК України, та не наведено належного обґрунтування того, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Оскільки скаржником не визначено належним чином підстави касаційного оскарження судових рішень як того вимагає ч. 2 ст. 287 ГПК України та п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху. Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно чітко вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали. Способом усунення недоліків касаційної скарги є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства. Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання. Крім того згідно з п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон). Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Як вбачається з постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 (текст розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень), рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2020 у справі № 916/3423/19 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 90 531, 58 грн пені, 40 661,30 грн інфляційних втрат, 23 458,88 грн 3% річних скасовано, у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено, в частині розподілу судових витрат змінено, в решті рішення залишено без змін, викладено його резолютивну частину в наступній редакції: "Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗАХИСТ" до Приватного підприємства "ВЕРЕСЕНЬ" задовольнити частково. Стягнути з Приватного підприємства "ВЕРЕСЕНЬ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗАХИСТ" 3 646 441, 06 грн основного боргу, 140 307, 31 грн пені, 28 798, 90 грн інфляційних втрат, 14 216, 49 грн 3% річних та 57 446, 46 грн судового збору за подання позовної заяви. У задоволенні решти позовних вимог відмовити". В касаційній скарзі заявник просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2020 у справі № 916/3423/19 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, отже належною до сплати сумою судового збору за подання касаційної скарги у даному випадку є 114 892, 92 грн (3 829 763, 76 грн *1,5%)* 200%. Проте до матеріалів касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Натомість, до касаційної скарги додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого скаржник зазначає, що на даний час скаржник позбавлений можливості здійснити оплату судового збору, оскільки накладені арешти на майно Приватного підприємства "ВЕРЕСЕНЬ", на його рахунки, здійснення господарської діяльності є неможливим, на рахунках Приватного підприємства "ВЕРЕСЕНЬ" грошові кошти відсутні. Статтею 8 Закону визначено перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Так, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Таким чином, редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, лише за наявності викладених вище умов, а не тільки виходячи з майнового стану сторони. В свою чергу, наявність таких умов скаржником у клопотанні не наведено, а склад сторін у справі та предмет позову не свідчить про можливість їх поширення на дані правовідносини, у зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає. Суд вказує на те, що скаржнику необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату 114 892, 92 грн за наведеними нижче реквізитами. - Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, - Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; - Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); - Код банку отримувача (МФО): 899998; - Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007 - Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Враховуючи викладене касаційна скарга Приватного підприємства "ВЕРЕСЕНЬ" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно: 1) викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав); 2) надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 114 892, 92 грн. Щодо клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень, то воно буде розглянуто у випадку усунення вказаного вище недоліку. Керуючись ст. ст. 174, 234, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,- У Х В А Л И В:

1. Відмовити Приватному підприємству "ВЕРЕСЕНЬ" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Приватного підприємства "ВЕРЕСЕНЬ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2020 у справі №916/3423/19 залишити без руху.

3. Надати Приватному підприємству "ВЕРЕСЕНЬ" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя Могил С.К.