Постанова 4875 № 908/4574/15

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "17" лютого 2021 р. Справа № 908/4574/15 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С. за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А. за участю представників: позивач - Василенко С.А., Соловйов В.Б.; відповідач - Лець Ю.В.; третя особа - не з`явилась розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги позивача (вх. №3506Д/1) та відповідача (вх. №3536Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 16 листопада 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Чернова О.В., суддя Ніколаєва Л.В., суддя Курило Г.Є., повний текст складено 23.11.2020 р.), у справі №908/4574/15 за позовом Фізичної особи-підприємця Гончарової Ольги Петрівни, м. Краматорськ Донецької обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський ринок", м. Краматорськ Донецької обл. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Краматорська міська рада, м. Краматорськ Донецької обл. про усунення перешкод у користуванні спорудами, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: Фізична особа - підприємець Гончарова Ольга Петрівна звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський ринок" про усунення перешкод, які заважають вільно пересуватись автотранспорту до торгівельних павільйонів, які належать на праві приватної власності Гончаровій О.П. шляхом знесення тимчасових споруд, розташованих за №№490-504, 511, 517,

518. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неправомірне вчинення відповідачем дій, направлених на встановлення перешкод у користуванні належними позивачу об`єктами. Під час розгляду справи позивачем неодноразово змінювався предмет позову. Рішенням Господарського суду Донецької області від 16 листопада 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Чернова О.В., суддя Ніколаєва Л.В., суддя Курило Г.Є., повний текст складено 23.11.2020 р.) у справі №908/4574/15 позовні вимоги ФОП Гончарової О.П. до ТОВ "Краматорський ринок" про зобов`язання відповідача усунути перешкоди, які заважають вільно пересуватись автотранспорту до торгівельних павільйонів, які належать на праві приватної власності Гончарової О.П., шляхом перенесення металевих кіосків НОМЕР_1, НОМЕР_2; НОМЕР_3 НОМЕР_4; НОМЕР_5 та будівельних матеріалів (плит), зобов`язання улаштувати дорогу загального користування шириною не менше 3,5 м. із заїздом з вулиці 20 років Жовтня та виїздом на вулицю Рози Люксембург в місячний термін з моменту набрання рішенням суду законної сили - задоволено частково. Зобов`язано ТОВ протягом 30 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили усунути перешкоди у користуванні торгівельними павільйонами, які належать на праві приватної власності ФОП Гончаровій О.П. шляхом перенесення металевих кіосків НОМЕР_1 на 0,3м або в іншу частину ринку з дотриманням п.4 ч.1 розділу 5 Правил пожежної безпеки на ринках України, відповідно до яких ширина повздовжніх та поперечних проходів (проїздів) між групами кіосків та павільйонів має бути не менше 4 м у просвіті з урахуванням відкритих дверей, виступаючих конструкцій (козирків, навісів), а також торговельного обладнання. Стягнуто з ТОВ "Краматорський ринок" на користь ФОП Гончарової О.П. судовий збір у розмірі 609,00 грн. Стягнуто з ФОП Гончарової О.П. на користь ТОВ "Краматорський ринок" витрати на сплату судових експертиз у розмірі 6 779,68 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Позивач з рішенням суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення, прийняти нове, яким задовольнити позов повністю. Ухвалою суду від 23.12.2020 поновлено позивачу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 16 листопада 2020 року у справі №908/4574/15. Відкрито апеляційне провадження за його апеляційною скаргою. Відповідачу, третій особі встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) протягом 5 днів з дня вручення ухвали. Призначено справу до розгляду на "27" січня 2021 р. о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судових засідань №132. Відповідач, також не погоджуючись з рішенням суду в частині часткового задоволення позову, звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушенням норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, просить рішення суду в частині задоволення позову - зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський ринок" протягом 30 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили усунути перешкоди у користуванні торгівельними павільйонами, які належать на праві приватної власності ФОП Гончаровій О.П. шляхом перенесення металевих кіосків НОМЕР_1 на 0,3м або в іншу частину ринку з дотриманням п.4 ч.1 розділу 5 Правил пожежної безпеки на ринках України, відповідно до яких ширина повздовжніх та поперечних проходів (проїздів) між групами кіосків та павільйонів має бути не менше 4 м у просвіті з урахуванням відкритих дверей, виступаючих конструкцій (козирків, навісів), а також торговельного обладнання - скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову про зобов`язання відповідача усунути перешкоди, які заважають вільно пересуватись автотранспорту до торгівельних павільйонів, які належать на праві приватної власності ФОП Гончаровій О.П. шляхом перенесення металевих кіосків НОМЕР_1, НОМЕР_2; НОМЕР_3 НОМЕР_4; НОМЕР_5 та будівельних матеріалів (плит), зобов`язання улаштувати дорогу загального користування шириною не менше 3,5 м. із заїздом з вулиці 20 років Жовтня та виїздом на вулицю Рози Люксембург в місячний термін з моменту набрання рішенням суду законної сили - відмовити повністю. Ухвалою суду від 28.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Донецької області від 16 листопада 2020 року у справі №908/4574/15. Позивачу, третій особі встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) протягом 5 днів з дня вручення ухвали. Призначено справу до розгляду на "27" січня 2021 р. о 12:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судових засідань №132. Враховуючи те, що скарги позивача і відповідача подані на одне і те саме рішення, колегія суддів дійшла висновку про об`єднання скарг в одне апеляційне провадження. Відповідач надіслав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому вважає апеляційну скаргу позивача такою, що суперечить вимогам законодавства, а тому просить залишити її без задоволення, рішення господарського суду просить залишити без змін. У судове засідання з`явились представники позивача і відповідача. Третя особа, своїм правом на участь у засіданні суду не скористалась, у засідання суду не з`явилась, через канцелярію суду надіслала заяву про розгляд справи без участі представника. Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах позивач і відповідача доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне. Матеріали справи свідчать, що 18.01.1995 Виконавчим комітетом Краматорської міської ради народних депутатів прийнято рішення №33 "Про вилучення і надання земельних ділянок", відповідно до п. 1 якого земельну ділянку площею 992,6 кв.м., яка розташована на території ринку у старій частині міста, надано у тимчасове довгострокове користування Приватному малому підприємству "Солов`їний Гай" для організації торгівлі та загального харчування, строком на 25 років. На підставі вказаного рішення 18.01.1995 між ПП "Солов`їний Гай" та Краматорською міською радою укладений договір оренди №33/п на право тимчасового користування землею несільськогосподарського призначення. Згідно з умовами цього договору Краматорською міською радою народних депутатів передано, а ПП "Солов`їний Гай" прийнято у тимчасове користування земельну ділянку площею 992,6 кв.м., розташовану на території ринку в старій частині міста. Як вбачається зі Справи про встановлення меж земельної ділянки та підготовки документів для видачі ПП "Солов`їний Гай" Акту на право постійного користування землею станом на 1995 рік, розмір земельної ділянки ПП "Солов`їний Гай" на Центральному ринку - ИКЛМ (згідно Плану розміщення земельної ділянки) складає 993,21 кв.м., на якій знаходяться, зокрема, павільйон та складські приміщення загальною площею 378,40 кв.м. (а.с.44 - 48 том 2). Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради народних депутатів №545 від 16.10.1996 "Про вилучення земельних ділянок та підтвердження права постійного користування землею та наданні земельних ділянок у постійне користування" ПП "Солов`їний Гай" надана, зокрема, у зв`язку з переходом права власності на споруди земельна ділянка площею 993,21 кв.м. на території ринку в старій частині міста для розміщення магазину та складських приміщень. ПП "Солов`їний Гай" 27.01.1997 року видано Державний акт на право постійного користування землею серії 1-ДН № 003224 на підставі вищезазначеного рішення. Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради від 03.12.2003 №539 скасовані пункти 1.5 та втратили чинність п. 3.3 рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради народних депутатів від 18.01.95 №33 "Про вилучення та надання земельних ділянок". Листом №01/10-111 від 06.05.2004 на лист №68 від 27.04.2004 Управління архітектури та містобудівництва Виконавчого комітету Краматорської міської ради повідомило відповідача, що території ринку по вул. 20 років Жовтня проектна документації ПП "Солов`їний Гай" не узгоджувалась, дозвіл на будівництво не надавався. Рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2005 у справі №43/137в за позовом Приватного підприємства "Солов`їний гай" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колгоспний ринок" за участю третіх осіб, Виконкому Краматорської міської ради м. Краматорськ і Краматорської міської ради м. Краматорськ - задоволено позовні вимоги Приватного підприємства "Солов`їний гай" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колгоспний ринок" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки відмовлено. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2006 року у справі №43/137в, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2006, рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2005 у справі №43/137в скасоване, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Судом апеляційної інстанції встановлено, що Державний Акт на право постійного користування землею ПП "Солов`їний гай" від 27.01.1997 №91 не відповідає вимогам чинного законодавства, так як не підписаний Головою виконавчого комітету Краматорської міської Ради народних депутатів і не зареєстрований належним чином. Крім того, у ПП "Солов`їний гай" відсутня технічна документація по встановленню меж земельної ділянки та погодженню суміжними землекористувачами. Також встановлено відсутність реєстрації договору оренди землі №33/п від 18.01.1995 у книзі записів договорів (а.с.50-55 том 2). Рішенням Виконавчого комітету Краматорської міської ради № 50 від 02.02.2006 визнано таким, що втратив чинність п.п. 3.4 п.3 рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 16.10.1996 № 545 "Про вилучення земельних ділянок та підтвердження права постійного користування землею і надання земельних ділянок в постійне користування" в частині надання земельної ділянки в постійне користування приватному малому підприємству "Солов`їний гай" площею 993,21 кв.м. на території ринку в старій частині міста для розміщення магазину та складських приміщень (а.с.140 том 1). Також, рішенням господарського суду Донецької області від 27.12.2007 по справі № 41/204пн задоволено позовні вимоги Краматорської міської ради до Приватного підприємства "Солов`їний гай" про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення Краматорській міській раді самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 0,0727 га, розташованої по вул. 20 років Жовтня у м. Краматорську (Центральний ринок) та знести самовільно збудовані об`єкти нерухомості, розміщені на цій земельній ділянці: торговий павільйон "А-1" площею 78,2 кв. м, торговий павільйон "Б" площею 23,9 кв. м, торгівельний кіоск "В" площею 19,5 кв. м, торгівельний кіоск "Г" площею 30,5 кв. м, огорожу металеву № 1-2, сарай "Б" площею 23,6 кв. м, сарай - склад "В" площею 16,8 кв. м, торгівельні кіоски "Д" площею 8,2 кв. м, "Е" площею 8,9 кв. м, "Ж" площею 95,6 кв. м, "З" площею 29,3 кв. м, "И" площею 17,4 кв. м, магазин "Г-1" площею 121 кв. м, замощення "І" площею 254 кв. м, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан. Зобов`язано Приватне підприємство "Солов`їний гай" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення Краматорській міській раді самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 0,0727 га, розташованої по вул. 20 років Жовтня у м. Краматорську (Центральний ринок), та знести самовільно збудовані об`єкти нерухомості, розміщені на цій земельній ділянці: торговий павільйон "А-1" площею 78,2 кв. м, торговий павільйон "Б" площею 23,9 кв. м, торгівельний кіоск "В" площею 19,5 кв. м, торгівельний кіоск "Г" площею 30,5 кв. м, огорожу металеву № 1-2, сарай "Б" площею 23,6 кв. м, сарай - склад "В" площею 16,8 кв. м, торгівельні кіоски "Д" площею 8,2 кв. м, "Е" площею 8,9 кв. м, "Ж" площею 95,6 кв. м, "З" площею 29,3 кв. м, "И" площею 17,4 кв. м, магазин "Г-1" площею 121 кв. м, замощення "І" площею 254 кв. м, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан. Судом встановлено, що 18 січня 2008 року між Приватним підприємством "Солов`їний Гай" (далі - продавець) та ОСОБА_1 (далі - покупець) (позивач) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1 якого продавець передав, а покупець прийняв у власність торговельні павільйони: торговельний павільйон А-І, площею 78,2 кв.м., торговельний павільйон "Б" - площею 23,9 кв.м., торговий кіоск "В" - площею 19,5 кв.м., торговий кіоск "Г" площею 30,5 кв.м., огорожа № 1,2, що знаходиться в місті Краматорську по АДРЕСА_1, на земельній ділянці Краматорської міської ради. Згідно з п. 2 вищезазначеного договору ці павільйони належать продавцю на підставі рішення Північно-Донбаського постійно діючого Третейського суду 01.09.2006 року, справа № 69/06, зареєстрованого у Краматорському міському бюро технічної інвентаризації 27.03.2006 під № 16190332. Даний договір посвідчено 18.01.2008 державним нотаріусом Другої краматорської державної нотаріальної контори Чумаковою О.І. та зареєстровано в реєстрі за №458. Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17849887 від 22.02.2008 ОСОБА_1 на праві приватної власності належать на підставі договору купівлі-продажу від 18.01.2008 торговельні павільйони, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , про що в книзі 9 зроблено запис № 1713-Н/Ф 22.02.2008. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.02.2008 та постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2008 рішення господарського суду Донецької області від 27.12.2007 по справі № 41/204пн залишено без змін. Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 03.07.2008 у справі №2-4562/2008, залишеним ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12.09.2008 без змін, у задоволенні позову Краматорської міської ради до ПП "Солов`їний гай" та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 18.01.2008 №458 (друга Краматорська ДНК) об`єктів нерухомості: торгівельного павільйону А-1" площею 78,2 кв. м, торговий павільйон "Б" площею 23,9 кв. м, торгівельний кіоск "В" площею 19,5 кв. м, торгівельний кіоск "Г" площею 30,5 кв. м, огорожу металеву № 1-2, які розташовані на Центральному ринку по АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 на праві приватної власності відмовлено (а.с130-132 том 2). 26.08.2009 Краматорською міською радою прийнято рішення № 28/V-61 про продаж ТОВ "Колхозний ринок" земельної ділянки площею 2,6376 га (26 376 кв.м.) по АДРЕСА_1 , для функціонування будівель та споруд ринку та по АДРЕСА_2 для функціонування готелю. 28.09.2009 на підставі вищезазначеного рішення між Краматорською міською радою та ТОВ "Колхозний ринок" укладено договір №135 купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого Краматорська міська рада продала, а ТОВ "Колхозний ринок" купив земельну ділянку кадастровий номер 1412900000:00:016:0223, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2,4589 га. 08.10.2009 Краматорською міською радою ТОВ "Колхозний ринок" видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 303811, згідно з яким ТОВ "Колхозний ринок" на підставі договору № 135 купівлі-продажу земельної ділянки від 28.09.2009, ВКМ № 576894, рішення Краматорської міської ради № 28/V-61 від 26.08.2009 є власником земельної ділянки площею 2,4589 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 1412900000:00:016:0223, цільове призначення земельної ділянки - для функціонування будівель та споруд ринку. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010 у справі №2а-887/10/0528 залишено без змін постанову Краматорського міського суду Донецької області від 01.07.2010 у справі №2а-887/10 за позовом ОСОБА_1 до Краматорської міської ради про визнання незаконними рішення Краматорської міської ради № 27/V-78 від 03.06.2009 року про надання в оренду ТОВ "Колгоспний ринок" земельної ділянки по вул. 20 років Жовтня у м. Краматорську", якою у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 17.04.2014 по справі №0528/13648/2012 (номер провадження 22-ц/775/13/2014) рішення Краматорського міського суду Донецької області від 18 червня 2013 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колхозний ринок", Краматорської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні власністю скасовано та ухвалено в цій частині нове. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колхозний ринок", Краматорської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні власністю задоволено частково. Визнано недійсним договір № 135 купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1412900000:00:016:0223, загальною площею 2,4589 га, укладений між Краматорською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колхозний ринок", посвідчений 28 вересня 2009 року приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Соловйовою С.С., зареєстрований в реєстрі за № 4224, в частині продажу земельної ділянки площею 378 кв.м, на якій розташовані будівлі, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між Приватним підприємством "Солов`їний гай" та ОСОБА_1, посвідчений державним нотаріусом Другої Краматорської державної нотаріальної контори 18 січня 2008 року, зареєстрований в реєстрі за №

458. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 303811, виданий Краматорською міської радою 08 жовтня 2009 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Колхозний ринок" на земельну ділянку загальною площею 2,4589 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1412900000:00:016:0223, в частині права власності на земельну ділянку площею 378 кв.м, на якій розташовані будівлі, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між приватним підприємством "Солов`їний гай" та ОСОБА_1, посвідченого державним нотаріусом Другої краматорської державної нотаріальної контори 18 січня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №

458. Відмовлено ОСОБА_1 у визнанні за нею права власності на земельну ділянку площею 378 кв.м для обслуговування торгівельних павільйонів, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні майном, зобов`язанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Колхозний ринок" прибрати бетонні плити з земельної ділянки призначеної для обслуговування торгівельних павільйонів. Також, рішенням Апеляційного суду Донецької області від 17.04.2014 рішення Краматорського міського суду Донецької області від 18 червня 2013 року в частині задоволення зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Колхозний ринок" до ОСОБА_1 , Приватного підприємства "Солов`їний гай", комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Краматорська" (третя особа - Краматорська міська рада) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно збудовані об`єкти нерухомості на земельній ділянці, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Колхозний ринок" по вул. 20 років Жовтня, 8а у м. Краматорську, а саме: торгівельний павільйон "Д" площею 27,4 кв.м, приміщення торгівельних павільйонів "Е" площею 88,8 кв.м, торгівельний павільйон "Ж" площею 103,1 кв.м, торгівельний павільйон "З" площею 11,3 кв.м, торгівельний павільйон "Л" площею 21 кв.м скасовано та ухвалено в цій частині нове. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Колхозний ринок" у задоволенні зустрічних позовних вимог до ОСОБА_1 , приватного підприємства "Солов`їний гай", комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Краматорська" (третя особа - Краматорська міська рада) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Колхозний ринок" самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 345,6 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ) та знесення самовільно збудованих об`єктів. В решті позовних вимог рішення Краматорського міського суду Донецької області від 18 червня 2013 року залишено без змін. Листом №22 від 25.03.2015 представник позивача звернувся до ТОВ "Колхозний ринок" з проханням встановити та зазначити межі дороги загального користування, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , для обслуговування торгівельних павільйонів, підвозу до них товару тощо, які належать позивачу на праві приватної власності. У відповідь листом № 54 від 27.03.2015 відповідач повідомив заявника про неможливість та відсутність підстав встановлювати дорогу загального користування на земельній ділянці, що належить йому на праві власності, оскільки рішенням апеляційного суду Донецької області від 17.04.2014 частково визнані недійсними тільки договір купівлі-продажу земельної ділянки та державний акт на земельну ділянку. Право власності або право користування на земельну ділянку за ОСОБА_1 не визнано. При цьому у рішенні суду не застосована двостороння реституція, як це передбачено ст. 216 ЦК України. Також у вказаному листі відповідач зазначив про те, що усі власники або користувачі будівель та споруд, розташованих в межах земельної ділянки ТОВ "Колхозний ринок" можуть користуватися правом проїзду виключно на умовах платного сервітуту. На замовлення відповідача, КП "Архітектура і кадастр" розроблено Проект Реконструкції торгівельних павільйонів по АДРЕСА_1 . Згідно Технічного плану від 10.11.2015 на нежитлове приміщення торгівельних павільйонів по АДРЕСА_1 , що належать Гончаровій О.П. , загальна площа будівлі торгівельних павільйонів В,Д,Е,Ж,З,Л, навісу та замощення складає 378 кв.м., з яких під нежитловими будівлями 339 кв.м., під двором - 39 кв.м. Як вбачається з Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І - ІІІ категорії складності з Реконструкції торгівельних павільйонів по АДРЕСА_1 , що належать Гончаровій О.П. , яку Департаментом державної архітектурної будівельної інспекції у Донецькій області від 07.12.2015 за №ДН142153442278 загальна площа будівлі торгівельних павільйонів - 188,6 кв.м., копія якої наявна в матеріалах справи. Заявою б/н від 04.08.2016 року позивач звернувся до Краматорської міської ради з проханням встановити дорогу загального користування та зазначити її межі. Відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №67429812 від 06.09.2016, №123053746 від 07.05.2018 та №211140330 від 02.06.2020, позивачу належать на праві приватної власності торгівельні павільйони В, Д, Е, Ж, З, Л, навіс И та замощення І загальною площею - 378 кв.м. Посилаючись на неправомірне вчинення відповідачем дій, направлених на встановлення перешкод у користуванні належними позивачу на праві приватної власності торгівельними павільйонами, останній звернувся до суду з позовом. Задовольняючи позов частково, господарський суд виходив з наступного. Як вбачається із матеріалів справи, суть позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, яке належить позивачу на праві приватної власності. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Виходячи із змісту ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову. Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Отже, виходячи з наведеного, при зверненні до суду з вимогами про усунення перешкод у користуванні майном (припинення правопорушення) та відновлення становища, позивачем повинно бути доведено, зокрема, наявність права у нього на майно, порушення цього права та доцільність вчинення з боку відповідача дій, які б могли відновити порушене право позивача. Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною 1 ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. За змістом статей 317, 319 Цивільного кодексу України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст.321 ЦК України). Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Суд зауважує, що негаторний позов подається у випадках, коли власник або титульний володілець має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач, станом на момент розгляду справи, є власником торгівельних павільйонів В, Д, Е, Ж, З, Л, навісу И та замощення І загальною площею - 378 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ., що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №67429812 від 06.09.2016, №123053746 від 07.05.2018 та №211140330 від 02.06.2020. Згідно Генерального плану (схеми) справи №БТІ-1713-н/ф за будівлями по вул. 20 років Жовтня, садибної ділянки 8а, копія якої наявна в матеріалах справи, ПП "Солов`їний Гай" належало торгівельний павільйон А-1, Б, В, Г та огорожа №1,2, які розміщені на земельній ділянці площею 378 квм., з яких 174 кв.м. під нежитловими будівлями, 204 кв.м. - під двором 1960-х, 1992 та 1995х років забудови (а.с.9 том 4). Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що внаслідок вчинення відповідачем дій, направлених на встановлення перешкод у користуванні торгівельними павільйонами А-1, Б, В, Г, огорожі №1,2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та займають земельну ділянку площею 378 кв.м., власником яких є позивачем на підставі договору купівлі продажу №458 від 18.01.2008, укладеного між ПП "Солов`їний Гай" та позивачем, останній позбавлений можливості безперешкодного користування належним йому майном. При цьому, на думку позивача, склався порядок користування земельною ділянкою, на якій розміщені об`єкти нерухомості позивача площею 378,0 кв.м., між тим, відповідач заперечує проти наявності у позивача права власності чи користування земельною ділянкою площею 378 кв.м., на якій розміщені торгівельні павільйони, що належить позивачу на праві власності. За положеннями статті 2 Цивільного кодексу України земельні відносини регулюються земельним законодавством. Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Відповідно до ч.1,ч.2 ст. 120 ЗК України (в редакції на момент укладення договору купівлі-продажу - 18.01.2008р.) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Відповідно до ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Разом з тим при відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, слід враховувати те, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства. При застосуванні положень статті 120 ЗК України, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. Тобто, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16 та інших. Водночас, як встановлено судом першої інстанції, на момент придбання позивачем нежитлових приміщень - торговельних павільйонів у продавця - ПП "Соловїний гай" було відсутнє право власності чи право на користування земельною ділянкою, на якій розміщені об`єкти нерухомого майна, що придбавались. Як зазначено в договорі купівлі-продажу зазначені об`єкти знаходяться на земельній ділянці Краматорської міської ради. Отже, земельна ділянка не набула ознак об`єкта права власності. Суд у рішенні зазначив, що не приймає в якості належних доказів наявності у позивача права користування земельною ділянкою Державний Акт на право постійного користування землею ПП "Солов`їний гай" від 27.01.1997 №91, оскільки він не відповідає вимогам чинного законодавства, так як не підписаний Головою виконавчого комітету Краматорської міської Ради народних депутатів і не зареєстрований належним чином, а також договір оренди землі №33/п від 18.01.1995, який не зареєстрований у книзі записів договорів. Отже, посилання позивача на перехід до нього права власності на земельну ділянку площею 378м. кв. на підставі ст.120 ЗК України є хибним. Проте, належний на праві власності позивачу об`єкт нерухомості є самостійним об`єктом цивільних відносин. Позивач підтвердив своє право власності на об`єкти нерухомості - торговельні павільйони А-1, Б, В, Г, огорожі №1,2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та займають земельну ділянку площею 378 кв.м. Отже, у даному випадку йдеться про захист права власника нерухомого майна, набутого без вирішення питання про долю земельної ділянки, на якій воно розташоване. Господарський суд зазначив, що частина земельної ділянки, зайнята нерухомим майном не може використовуватися іншим чином, аніж бути невіддільною частиною нерухомого майна, а нерухоме майно є невіддільною частиною земельної ділянки. В іншому випадку таке відчуження "без землі" може мати ознаки недійсності, на що не посилається жодна зі сторін, а суд презюмував правомірність угоди. Для врегулювання питання щодо того, чи існують перешкоди для пересування автотранспорту до торгівельних павільйонів, які належать на праві власності Гончаровій О.П., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та, у разі наявності перешкод, необхідності встановлення які об`єкти створюють ці перешкоди, з урахуванням послідовності їх будівництва, ухвалою господарського суду Донецької області від 12.09.2016 р. призначено судову будівельно-технічну експертизу у справі №908/4574/15; проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерту були поставлені питання, чи існують перешкоди для пересування автотранспорту до торгівельних павільйонів, які належать на праві власності Гончаровій О.П., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 номер вісім а? у випадку наявності перешкод, встановити які об`єкти створюють ці перешкоди, з урахуванням послідовності їх будівництва? Відповідно до висновку №1467 від 29.12.2017р. встановлено, що для пересування автотранспорту до торгівельних павільйонів, які належать на праві власності Гончаровій О.П., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 а існують перешкоди у вигляді металевих кіосків та будівельних матеріалів (плити). Для вирішення питання в частині під`їзних шляхів до торгівельних павільйонів потрібно: торгівельні металеві кіоски під літерами НОМЕР_1 перенести на інше місце території тому, що вони створюють перешкоди для пересування автотранспорту до торгівельних павільйонів з вул. 20 років Жовтня, які належать на праві власності Гончаровій Ользі Петрівні , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; торгівельні металеві кіоски під літерами НОМЕР_2, Х8-10, НОМЕР_4, НОМЕР_5 перенести на інше місце території тому, що вони створюють перешкоди для пересування автотранспорту по виїзній дорозі через територію ринка з вул. 20 років Жовтня на вул. Рози Люксембург; після виконання двох перелічених пунктів улаштувати дорогу загального користування шириною не менше 3,5 м. з заїздом з вулиці 20 років Жовтня та виїздом на вулицю Рози Люксембург, що забезпечить виконання вищеперерахованих вимог. Судом зазначено, що висновок експерта про існування перешкод у вигляді металевих кіосків та будівельних матеріалів базується на неповному досліджені всіх наданих йому об`єктів та документів; крім того, висновок експерта не містить вичерпних відповідей на всі поставлені питання. З огляду на відсутність вичерпної відповіді на поставлені експерту запитання, судом призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково - дослідному інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса з наступним переліком питань: 1.Чи відповідають документи на реконструкцію об`єкта нерухомості, який належить Гончаровій О.П. ДБН 3.1 2-93 Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт? 2.Чи існують перешкоди для пересування для торгівельних кіосків, які належать на праві власності Гончаровій О.П. зазначені за адресою АДРЕСА_1 ? 3.У випадку наявності перешкод встановити які об`єкти створюють перешкоди, з урахуванням послідовності їх будівництва? Згідно висновку додаткової комісійної судової будівельно-технічної експертизи №3665/9858 від 14.02.2020 у господарській справі №908/4574/15 експертом по вищевказаним питанням встановлено, зокрема, наступне:

1. Документи на реконструкцію об`єктів нерухомості, які належать Гончаровій О.П. , на момент початку виконання будівельних робіт, відповідають "Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 №747).

2. Перешкоди існують для пересування до торгівельних кіосків, які належать на праві власності Гончаровій О.П. , зазначені за адресою АДРЕСА_1 .

3. В дослідницькій частині висновку встановлено які об`єкти створюють перешкоди, з урахуванням послідовності їх будівництва. Так, у дослідницькій частині висновку зазначено, що під час вивчення наявного в матеріалах справи проекту генерального плану за визначенням кордонів дороги загального користування, в частині під`їзних шляхів до торгівельних павільйонів, які належать на праві власності Гончаровій О.П., а також виїзної дороги через територію ринку на АДРЕСА_2 , на якому відображені металеві кіоски, які перепиняють проїзд та проведеного огляду об`єкту дослідження, експертом виявлено, що проект передбачає влаштування виїзду на АДРЕСА_2 , а також знесення частини кіосків при під`їзді до приміщень, які розташовані на земельній ділянці Гончарової О.П. , але там де позначено виїзд знаходиться капітальна будівля, що робить виїзд неможливим, а також під`їзд до земельної ділянки збоку вул. 20 років Жовтня згідно проекту передбачає знесення кіосків або їх перенос. Проте, під час огляду експертом виявлено можливість під`їзду без знесення всіх зазначених на проекті кіосків, а лише з перенесенням кіосків №Х93-94 на 0,3 м або в іншу частину ринку з дотриманням Правил пожежної безпеки на ринках України (п.4 Ширина повздовжніх та поперечних проходів (проїздів) між групами кіосків та павільйонів має бути не менше 4 м у просвіті з урахуванням відкритих дверей, виступаючих конструкцій (козирків, навісів), а також торговельного обладнання). Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Судом зазначений висновок експерта прийнято в якості належного та допустимого доказу. Слід також зазначити, що будь-яких встановлених обставин щодо наявності перешкод у користуванні майном позивача через знаходження кіосків НОМЕР_6; НОМЕР_3 НОМЕР_4; НОМЕР_5 та будівельних матеріалів (плит) висновок експертизи №3665/9858 від 14.02.2020 не містить. Зважаючи на викладене, судова колегія вважає обґрунтованим і підставним висновок господарського суду, який базується на матеріалах справи, наданих сторонами доказах та висновках експертних установ - щодо задоволення позову в цій частині. Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання улаштувати дорогу загального користування на території ринку шириною не менше 3,5 м. із заїздом з вулиці 20 років Жовтня та виїздом на вулицю Рози Люксембург, судом відмовлено у їх задоволенні з огляду на наступне. Питання проектування та будівництва доріг загального користування вирішуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства відповідно до вимог Закону України "Про автомобільні дороги" з дотриманням положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Разом з цим, Планування і забудова територій населених пунктів за приписами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування, які діють в межах повноважень, визначених Конституцією України та Законом України "Про місцеве самоврядування". При цьому, згідно п.4.2. ДБН В.2.3-5:2018 "Вилиці та дороги населених пунктів" проектні рішення будівництва доріг повинні прийматись на основі генерального плану населеного пункту, комплексних схем транспорту та дорожнього руху, детальних планів території, планів червоних ліній з урахуванням природно-кліматичних умов і містобудівних особливостей населеного пункту, планів жовтих ліній, розроблених відповідно до ДБН в 1.2-4, категорії вулиці (дороги), експлуатаційних і екологічних вимог, розрахункової інтенсивності та умов безпеки руху транспорту та пішоходів. Таким чином, вимоги про зобов`язання відповідача улаштувати дорогу загального користування на території ринку шириною не менше 3,5 м із заїздом з вулиці 20 років Жовтня та виїздом на вулицю Рози Люксембург виходять за межі наданих позивачу прав, враховуючи, що висновком додаткової комісійної судової будівельно-технічної експертизи №3665/9858 від 14.02.2020, встановлено можливість під`їзду до приміщень, що належать позивачу після перенесення кіосків № НОМЕР_1 на 0,3 м або в іншу частину ринку. Враховуючи, фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність встановлення порядку і строку усунення перешкод у користуванні торгівельними павільйонами, які належать на праві приватної власності позивачу шляхом перенесення металевих кіосків НОМЕР_1 для вільного пересування автотранспорту до торгівельних павільйонів на 0,3м або в іншу частину ринку з дотриманням п.4 ч.1 розділу 5 Правил пожежної безпеки на ринках України, відповідно до яких ширина повздовжніх та поперечних проходів (проїздів) між групами кіосків та павільйонів має бути не менше 4 м у просвіті з урахуванням відкритих дверей, виступаючих конструкцій (козирків, навісів), а також торговельного обладнання протягом 30-ти календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу). Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (стаття 4 Господарського процесуального кодексу України). Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Суд звертає увагу на те, що завданням правосуддя є захист охоронюваних законом прав та інтересів осіб. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003). Наслідком прийняття судового рішення має бути реальне поновлення прав та/або інтересів особи, які були порушені. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (див. рішення "РуїзТорійа проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (див. рішення "Дюлоранс проти Франції" від 21 березня 2000 року; "Донадзе проти Грузії" від 7 березня 2006 року). Європейський суд з прав людини у рішенні "Проніна проти України" від 18 липня 2006 року зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до частни 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України). Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи, викладені в апеляційних скаргах не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а оскаржуване рішення господарського суду слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу позивача на рішення Господарського суду Донецької області від 16 листопада 2020 року у справі №908/4574/15 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду Донецької області від 16 листопада 2020 року у справі №908/4574/15 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Донецької області від 16 листопада 2020 року у справі №908/4574/15 залишити без змін. Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 22.02.2021 року. Головуючий суддя Ільїн О.В. Суддя Россолов В.В. Суддя Хачатрян В.С.