Постанова 4873 № 925/985/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "09" лютого 2021 р. Справа№ 925/985/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Михальської Ю.Б. суддів: Скрипки І.М. Тищенко А.І. секретар судового засідання: Білоус О.О. за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 09.02.2021, розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.С.К. Сіті» на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.09.2020 (повний текст складено 02.10.2020) у справі №925/985/20 (суддя Спаських Н.М.) за позовом Комунального підприємства «Уманьводоканал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.С.К.Сіті» про стягнення 470 309, 56 грн, В С Т А Н О В И В : Короткий зміст позовних вимог Комунальне підприємство «Уманьводоканал» (далі, позивач або КП «Уманьводоканал») звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.С.К.Сіті» (далі, відповідач або ТОВ «Н.С.К.Сіті») про стягнення 470 309,56 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем перевищено допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, які потрапляють у каналізаційну мережу, що є порушенням укладеного із позивачем Договору з централізованого водопостачання та водовідведення №627 від 20.02.2018. На підставі результатів проведеного хімічного аналізу відібраних позивачем стічних вод розраховано додаткову плату, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Умань, яка станом на момент заявлення позову становить 470 309, 56 грн. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.09.2020 у справі №925/985/20 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.С.К.Сіті» на користь комунального підприємства «Уманьводоканал» 470 309,56 грн за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації на підставі договору №627 з централізованого водопостачання та водовідведення від 20.02.2018 та 7 054,64 грн на відшкодування сплаченого судового збору. Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведений, а відповідачем не спростований факт перевищення останнім допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які потрапляють у каналізаційну мережу м. Умань. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із прийнятим рішенням, 21.10.2020 (про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю «Н.С.К. Сіті» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 29.09.2020 у справі №925/985/20 та відмовити Комунальному підприємству «Уманьводоканал» у задоволенні позовної заяви в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного: - у позовній заяві КП «Уманьводоканал» не було дотримано усіх вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, не зазначено інформації та даних, передбачених пунктами 6-10 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, а тому така позовна заява мала бути залишена судом без руху; - проби стічних вод, які були взяті у відповідача 18.02.2020 та за результатами яких було складено Акт 18-20 від 18.02.2020 були здійснені з грубими порушеннями норм та положень, передбачених Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316. Так, в Акті 18-20 від 18.02.2020 зазначено, що від імені ТОВ «Н.С.К. Сіті» при відборі контрольних проб представником абонента був інженер Денисенко М.Н. , який, за твердженнями скаржника, не є працівником або уповноваженою особою відповідача. Відповідач наголошує, що його уповноваженим представником на укладання та виконання договорів щодо водопостачання, водовідведення є Кузін Є.М., який працює в ТОВ «Н.С.К. Сіті» з 27.05.2013 на посаді інженера та безпосередньо закріплений за об`єктом нерухомого майна, що належить ТОВ «Н.С.К. Сіті» та знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Умань, вул. Велика Фонтанна (колишня назва Паризької Комуни), 31-а. Скаржник наголошує, що згідно пункту 9 розділу IV Правил №316 у разі незгоди споживача з результатами даних лабораторії виробника щодо якості стічних вод згідно з аналізом контрольної проби, за результатами якого зроблено висновок про наявність у стічних водах споживача перевищень ДК забруднюючих речовин, споживач має право звернутися до незалежної лабораторії, що здійснює свою діяльність у цій галузі відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», для проведення аналізу арбітражних проб, які відбираються одночасно з контрольною пробою і зберігаються належним чином виробником та споживачем. Водночас, представниками позивача із невстановленим представником відповідача Денисенко М.Н. в порушенні Правил №316 не було взято паралельну та арбітражну пробу, що позбавило відповідача права на звернення до незалежної лабораторії для проведення аналізу арбітражної проби. Враховуючи зазначене вище, порушення, допущені при складанні Акта відбору проб стічних води 18-20 від 18.02.2020, є критичними, а отже Акт 18-20 не є належним доказом на підтвердження понаднормативного забруднення стічних вод та є нікчемним документом, на підставі якого не може бути задоволена позовна заява про сплату з перевищенням допустимої концентрації складу забруднюючих речовин; - позивач передчасно звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою у даній справі, оскільки на момент звернення із такою позовною заявою відповідачем не було отримано його претензії від 23.06.2020 №930/07, така претензія не була повернута позивачу за закінченням терміну зберігання поштового відправлення, також, відповідачу не було відомо суми боргу, і відповідно, у позивача не було правових підстав для звернення до суду із даним позовом. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи 30.11.2020 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просив суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін. В обґрунтування заперечень проти апеляційної скарги позивач у відзиві наголосив на наступному: - порушення судом норм процесуального права при відкритті провадження у справі, на які посилається скаржник, не є підставою для скасування судового рішення з огляду на норми частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України; - у діях КП «Уманьводоканал» відсутні ознаки протиправності та недодержання нормативно-правових актів при відборі проб. Відбір проб стічних вод здійснювався позивачем раптово, про призначених уповноважених осіб від апелянта на адресу КП «Уманьводоканал» не надходило жодного листа або офіційного повідомлення, не надходили також листи після повідомлення про перевищення у стічних водах апелянта забруднюючих речовин, що давало позивачу підстави вважати, що ТОВ «Н.С.К. Сіті» не заперечувало проти результатів вимірювання якості стічних вод, які надав позивач; - перевищення забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.С.К. Сіті» у справі №925/985/20 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.С.К. Сіті» на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.09.2020 у справі №925/985/20, розгляд апеляційної скарги призначено на 01.12.2020. У зв`язку із перебуванням головуючого судді Михальської Ю.Б. згідно наказу голови Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020, у відпустці, судове засідання, призначене на 01.12.2020, не відбулося. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 (після виходу головуючого судді з відпустки) призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.С.К. Сіті» на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.09.2020 у справі №925/985/20 на 26.01.2021. 26.01.2021 електронною поштою до Північного апеляційного господарського суду представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого зазначив про неможливість прибуття у судове засідання 26.01.2021 через перебування у відрядженні в місті Одесі та здійснення захисту обвинуваченого у справі №521/8681/19, що розглядається Малиновським районним судом міста Одеси. У судове засідання 26.01.2021 з`явився представник відповідача, який не заперечував щодо задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Суд у судовому засіданні 26.01.2021 вирішив перейти до розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представника відповідача. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 розгляд справи відкладено на 09.02.2021. 05.02.2021 від відповідача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме адвокатського запиту б/н від 26.01.2021 та відповіді Пенсійного фонду України від 31.01.2021 №2800-050102-8/4170 на вказаний адвокатський запит. У судовому засіданні 09.02.2021 представник відповідача підтримав заявлене ним клопотання про долучення доказів. Представник позивача проти долучення вказаних доказів до матеріалів справи заперечував. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.С.К. Сіті» від 05.02.2021 про долучення до матеріалів справи додаткових доказів залишено без розгляду на підставі статті 118 Господарського процесуального кодексу України як таке, що подане відповідачем до суду із пропуском встановленого ухвалою суду від 09.11.2020 строку. У судовому засіданні 09.02.2021 за результатами заслуховування пояснень представників сторін по суті спору суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови. Явка представників сторін У судове засідання 09.02.2021 з`явилися представники позивача та відповідача. Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив залишити оскаржене рішення суду без змін. Представник відповідача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції 20.02.2018 між Комунальним підприємством «Уманьводоканал» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Н.С.К. Сіті» (Споживач) було укладено Договір №627 з централізованого водопостачання та водовідведення (далі, Договір; том 1, а.с. 7-18), у відповідності до якого Виконавець надає Споживачеві послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за тарифами, встановленими відповідно до законодавства України (пункт 3.1. Договору). Пунктом 5.1. Договору сторони погодили допустимі концентрації забруднюючих речовин у його стічних водах і характеристики стічних вод. За змістом пункту 7.2.18. Договору споживач зобов`язаний скидати стічні води, якісні показники яких не повинні перевищувати встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин (далі, ДК). Відповідно до пункту 4.6. Договору розмір та порядок плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями (з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин) визначається «Правилами прийому стічних вод підприємств у міську систему каналізації міста Умань», «Інструкцією про встановлення стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів», іншими нормативно-правовими актами України з даного питання та умовами цього договору. Рахунки, виставлені за скид наднормативно забруднених стічних вод, є складовою частиною рахунків за поточне водовідведення та підлягають сплаті Споживачем протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання. Договір укладається строком до 02.02.2021 включно, застосовується до відносин між «Виконавцем» і «споживачем», діє з дати його укладення, зазначеної на першій сторінці (20.02.2018). 18.02.2020 представниками КП «Уманьводоканал» інженером ВВ Євдєєвим Д.В. та пробовідбірником КОС Синявською Н.В. в присутності представника ТОВ «Н.С.К.Сіті» інженера Денисенка М.Н. було здійснено відбір проб для основного аналізу стічних вод, які потрапляють у каналізаційну мережу від відповідача, для подальшого проведення повного хімічного аналізу, в контрольній точці згідно акту розмежування балансової належності мереж водопостачання та каналізації, про що складено Акт №18-20 (том 1, а.с. 19). За результатами хімічного аналізу відібраних стічних вод від 18.02.2020, наданими Виробничою хіміко-бактеріологічною лабораторією контролю якості стічних вод (том 1, а.с. 20-22), виявлені факти перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин: завислих речовин 588 мг/дм3 за дозволеної норми 300 мг/дм3 , БСК повн 931 мгО2/дм3 за дозволеної норми не більше 350мгО2/дм3, ХСК 2000 мгО2/дм3 за дозволеної норми 500 мгО2/дм3, ХСК:БСК5 2,86 за дозволеної норми <2,5, АПАР 1017,5 мг/дм3 за дозволеної норми 10,0 мг/дм3 . Позивачем до позовної заяви надано розрахунок визначення розміру плати за скид стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Умань (том 1, а.с. 23-24), у якому зазначено, що згідно «Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до системи централізованого водовідведення» розрахунок проводиться за формулою: Рс = Т х Qd +5T х Qpd + Кk х T х Qpz, де Т - тариф, встановлений за надання послуг з централізованого водовідведення споживачам, віднесеним до відповідної категорії, грн./м3; Qd - об`єм скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором, м3; Qpd - об`єм скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором, м3; Qpz - об`єм скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями, м3; Кк - коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми. На підставі розрахунку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Умань, позивачем розрахована додаткова плата за скид стічних вод з перевищенням допустимої концентрації складу забруднюючих речовин, яка складає 470 309,56 грн (391 924,63 грн + ПДВ). 24.02.2020 позивачем на адресу відповідача було направлено листа №363/08 (том 1, а.с.27) з результатами вимірювання показників складу та властивостей проб стічних вод від 18.02.2020. Даний лист вручено уповноваженому представнику відповідача 04.03.2020, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (том 1, а.с. 117). Відповіді на вказаний лист відповідач позивачу не направив. Позивач звертався до відповідача із претензією №930/07 від 23.06.2020 про сплату заборгованості в сумі 470 309,56 грн. Відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відбір проб та складений за його результатами Акт №18-20 від 18.02.2020 було здійснено у присутності неуповноваженої на те особи відповідача, а також підписано зі сторони ТОВ «Н.С.К.Сіті» (абонента) цією неуповноваженою особою - Денисенком М.Н., який не є штатним (позаштатним) працівником ТОВ «Н.С.К. Сіті», а також жодної довіреності або будь-якого документу, який би надавав право представляти ТОВ «Н.С.К.Сіті» перед третіми особами, зокрема, перед КП «Уманьводоканал», громадянину Денисенку М.Н. не надавалось. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав. Статтею 44 Водного кодексу України визначені обов`язки водокористувачів, які зобов`язані, зокрема, дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та лімітів скидання забруднюючих речовин. Згідно із статтею 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. У статті 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» вказано, що екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів. Так, сторони у пункті 5.1. Договору з централізованого водопостачання та водовідведення, виконання якого є обов`язком для сторін в силу положень статті 629 Цивільного кодексу України, погодили допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах Споживача і характеристики стічних вод. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.01.2018 за №56/31508, затверджені Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення (далі, Правила №316). Правила №316 поширюються на суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (далі - виробники), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди. Вказаними Правилами №316 встановлено загальні вимоги до порядку відібрання проб, методики відібрання передбачено Національними стандартами України. Відповідно до підпунктів 3, 5 пункту 1 Розділу ІІ Правил №316 виробник повинен контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами та здійснювати раптовий (не погоджений зі споживачами заздалегідь) відбір контрольних проб. Механізм контролю, зокрема порядок відбору проб встановлюється місцевими правилами приймання. Згідно пункту 1 Розділу VI Правил №316 cпоживачі здійснюють контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи централізованого водовідведення або безпосередньо на каналізаційні очисні споруди виробників. Перелік забруднень, на наявність яких робиться аналіз, та періодичність контролю встановлюються місцевими правилами приймання. За наявності локальних очисних споруд споживачі здійснюють кількісний та якісний контроль стічних вод, що надходять на них, очищених стічних вод та враховують об`єми видалених із стічних вод осадів. На вивіз та утилізацію осадів повинні бути оформлені відповідні документи (акти, накладні, рахунки), які зберігаються у споживачів не менше трьох років. Місця та періодичність відбору проб споживачами мають бути погоджені з виробником. Результати аналізів стічних вод і замірів їх витрат фіксують у робочих журналах, які зберігаються у споживачів безстроково. Споживачі систематично у строки, визначені місцевими правилами приймання, надають виробнику інформацію про об`єми та якісний склад стічних вод, які вони скидають до системи централізованого водовідведення або безпосередньо на каналізаційні очисні споруди виробників. Споживачі зобов`язані мати та своєчасно оновлювати технічну документацію, яка характеризує стан систем водопостачання та водовідведення споживача, а саме відомості про системи водопостачання та водовідведення споживача, характеристику їх технічних параметрів і фактичного стану, графічний матеріал (генеральний план (топографічний план)) з нанесеними мережами водопостачання і водовідведення та місцем розташування контрольного колодязя, нормативний розрахунок водоспоживання та водовідведення споживача, технологічні креслення насосних станцій, план та схему локальних очисних споруд і наявність приладів обліку, відомості про категорії стічних вод споживача (промислові, господарсько-побутові, поверхневі тощо), характеристику якості стічних вод, що скидаються до системи централізованого водовідведення, інші документи, визначені місцевими правилами приймання, крім тих, що мають дозвільний характер. У пункті 6 Розділу VI Правил №316 визначено, що з метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод споживачів виконує уповноважений представник виробника, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представник виробника, так і представник споживача. У разі відмови представника споживача поставити свій підпис у журналі або акті представник виробника зазначає про це в журналі або акті. У підпункті 7 пункту 2 Розділу ІІ Правил №316 передбачено, що споживач повинен визначати не менше двох представників, уповноважених представляти споживача під час відбору проб стічних вод, про що у триденний строк повідомляють виробника у письмовій формі та забезпечують присутність уповноваженого представника безпосередньо під час відбору проб стічних вод виробником. Згідно частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України). Як підтверджується матеріалами справи, 18.02.2020 представниками КП «Уманьводоканал» інженером ВВ Євдєєвим Д.В. та пробовідбірником КОС Синявською Н.В. в присутності представника ТОВ «Н.С.К.Сіті» інженера Денисенка М.Н. було здійснено відбір проб для основного аналізу стічних вод, які потрапляють у каналізаційну мережу від відповідача, для подальшого проведення повного хімічного аналізу, в контрольній точці згідно акту розмежування балансової належності мереж водопостачання та каналізації, про що складено Акт №18-20. Колегія суддів вважає, що вказаний Акт відібрання проб стічних вод складений у відповідності до Правил №316 та умов Договору та відхиляє доводи скаржника із приводу підписання Акта відбору стічних вод №18-20 зі сторони Споживача неуповноваженою особою, враховуючи наступне. За змістом пункту 7.2.3. Договору Споживач зобов`язаний забезпечувати доступ працівників Виконавця (за наявності у них службових посвідчень) для відбору проб стічних вод Споживача. При цьому, обходи працівниками Виконавця здійснюються в робочий час, коли в приміщеннях чи на території Споживача є його працівники, та/або службовці, та/або посадові особи, та/або власники без попереднього повідомлення Споживача; у такому разі працівники, та/або службовці, та/або посадові особи, та/або власники Споживача виступають в якості уповноваженого представника споживача і здійснюють усі дії, пов`язані з виконанням цього Договору, від імені Споживача. У відповідності до пункту 7.2.17. Договору Споживач зобов`язаний забезпечувати явку відповідальної особи Споживача для складання актів, участі в обстеженні і відборі проб стічних вод. Споживач зобов`язаний в п`ятиденний термін від дати укладення цього Договору надати Виконавцю письмову інформацію про осіб, які мають право від імені Споживача брати участь у відносинах, зазначених у цьому пункті Договору. У разі зміни у складі таких осіб Споживач зобов`язаний у триденний термін від дати зміни письмово повідомити Виконавця. У разі порушення Споживачем умов, визначених у цьому пункті Договору, односторонні дії Виконавця і складені останнім документи мають повну юридичну силу та обов`язкові для Споживача. У пункті 7.4.4. Договору визначено, що при виявленні працівником (працівниками) Виконавця порушень умов договору та/або чинного законодавства складається акт. Акт скріплюється підписами працівника (працівників) Виконавця, з однієї сторони, і представника (в т.ч. будь-якого працівника) обстежуваного Споживача, а в разі їх відсутності - іншого очевидця (свідка) виявленого порушення умов договору та/або чинного законодавства, з іншого боку. Якщо Споживач (його представник або інший працівник) або інший очевидець (свідок) не підпишуть акт, акт підписується працівником (працівниками) Виконавця, і в акті робиться відповідний запис про непідписання акту зі сторони Споживача або очевидця (свідка). Оформлений зазначеними способами акт має повну юридичну силу належного доказу і є обов`язковим для виконання, а також є підставою для розрахунків за водокористування згідно з пунктом 3.3. «Правил користування». Споживач має право подати скаргу на дії працівника Виконавця на адресу керівника Виконавця, яка підлягає розгляду у відповідності з чинним законодавством. Дослідивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не виконав свого обов`язку, встановленого підпунктом 7 пункту 2 Розділу ІІ Правил №316 та пунктом 7.2.17. Договору, та не визначив осіб, які мають право від імені Споживача брати участь у відносинах, зокрема, щодо складання актів, участі в обстеженні і відборі проб стічних вод. Доказів протилежного матеріали справи не містять. Відтак, суд визнає неспроможними доводи апеляційної скарги відповідача про те, що уповноваженим представником Споживача, який повинен був бути присутнім при відібранні проб, був лише Кузін Є.М. , який працює в ТОВ «Н.С.К. Сіті» на посаді інженера. Участь цієї особи при відборі стічних вод 18.02.2020 відповідач не забезпечив. З огляду на наведені обставини, умови Правил №316 та Договору, в якості уповноваженого представника споживача при здійсненні відбору проб могли виступати будь-які працівники Споживача. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Денисенко М.Н. ніколи не працював у ТОВ «Н.С.К. Сіті». Так, відповідачем не надано суду, наприклад, відомостей персоніфікованого обліку з Пенсійного фонду України, результатів службового розслідування обставини, що неуповноважена особа Денисенко М.Н. , перебравши на себе повноваження представника товариства у відносинах із КП «Уманьводоканал», діяла від його імені під час здійснення позивачем відбору стічних вод та що ця особа не мала станом на 18.02.2020 відношення до відповідача. У даному контексті судом взяті до уваги пояснення позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, у яких КП «Уманьводоканал» зазначає, що по приїзду на підприємство, на якому заплановано провести відбір контрольної проби, уповноважені представники виконавця (без завчасного попередження, зазвичай по приїзду телефонним дзвінком) звертаються до адміністрації підприємства з проханням викликати уповноваженого представника споживача для подальшого проведення процедури з відбору. Так, як стверджує позивач, 18.02.2020 на звернення виконавця, відповідачем для участі у відборі проб було направлено саме інженера Денисенка М.Н. При цьому, колегією суддів взято до уваги, що у КП «Уманьводоканал» відсутні повноваження, які б надавали йому право контролювати призначених відповідачем осіб для відбору контрольних проб стічних вод на підприємствах, а тим більше самостійно визначати таких осіб. Також, отримавши від позивача 04.03.2020 результати вимірювань показників проб стічних вод (том 1, а.с. 117-118), відповідач не заявив негайно про незгоду із актом відбору стічних вод через підписання його неуповноваженою особою Денисенком М.Н. та через відсутність паралельної та арбітражної проб, а отже, погодився із висновками позивача, будучи з ними завчасно обізнаним. Поруч із вищевикладеним, судом встановлено, що згідно пункту 7.2.17. Договору, у разі порушення Споживачем умов, визначених у цьому пункті Договору, односторонні дії Виконавця і складені останнім документи мають повну юридичну силу та обов`язкові для Споживача. Отже, підписання акту відбору стічних вод представником ТОВ «Н.С.К. Сіті», якого відповідач не визнає своїм уповноваженим представником, не тягне за собою нікчемності Акту відбору проб стічних вод, так як відповідач ніколи не повідомляв позивача про уповноважених від його імені осіб у відносинах із КП «Уманьводоканал», відповідно, ця обставина не може бути перешкодою у роботі позивача по раптових перевірках та відбору проб стічних вод у суб`єктів господарювання. У даному випадку, на переконання суду, всі ризики по участі у відборі проб стічних вод тих осіб, які від імені відповідача заявили позивачу про те, що саме вони є належно уповноваженими особами (при відсутності офіційної інформації відповідача про таких осіб), повинно нести ТОВ «Н.С.К. Сіті». Та обставина, що при відборі проб стічних вод 18.02.2020 не було взято паралельну та арбітражні проби, судом відхиляються, оскільки присутній при відборі проб інженер Денисенко М.Н. не заявляв про їх відібрання. Відтак, невідібрання цих проб при відборі стічних вод не тягне за собою автоматичного нівелювання достовірності висновків лабораторії позивача. Так, як уже зазначалося вище, за змістом пункту 6 розділу VI Правил №316 виявлені в контрольних пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Належними і допустимими доказами відповідач не спростував висновків лабораторії позивача про нормативне перевищення забруднення стічних вод. Доказів на спростування правильності здійснених позивачем розрахунків плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням відповідачем суду також не надано. Натомість, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, дійшов висновку, що останній відповідає пункту 3 розділу ІІ Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316. За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 470 309,56 грн плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням є обґрунтованими та такими, що були правомірно задоволені місцевим господарським судом. Стосовно посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та не взяття до уваги тієї обставини, що у позовній заяві КП «Уманьводоканал» не було дотримано усіх вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України до змісту позовної заяви, зокрема, не зазначено інформації та даних, передбачених пунктами 6-10 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, а тому така позовна заява мала бути залишена судом без руху, колегія суддів зазначає наступне. По-перше, норми пунктів 6, 7 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України носять диспозитивний характер, оскільки передбачають зазначення у позовній заяві відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору лише у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, а відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, у випадках, якщо такі здійснювалися. По-друге, позивачем були виконані вимоги пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України та долучені до матеріалів справи належним чином завірені копії документів на підтвердження своїх позовних вимог. Водночас, колегія суддів наголошує, що відповідно до частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. У частині 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначені випадки, у яких порушення судом норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, а саме: справу розглянуто неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Однак, колегією суддів встановлено, що порушення норм процесуального права, на які посилається відповідач, зокрема, незазначення у позовній заяві попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, ніяким чином не вплинули на правильність прийнятого в даній справі рішення про задоволення позову, водночас, порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції також не встановлено. Стосовно доводів скаржника про передчасність звернення позивача до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою у даній справі, мотивованих тим, що на момент звернення із такою позовною заявою відповідачем не було отримано претензії КП «Уманьводоканал» від 23.06.2020 №930/07, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України, норми якої мають пряму дію та найвищу юридичну силу, гарантується. Частина 4 статті 13 Конституції України встановлює обов`язок держави забезпечити захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання. До таких суб`єктів належать, зокрема, юридичні особи та інші суб`єкти господарських відносин. Тобто, можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору. Крім того, згідно позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні №15-рп/2002 від 09.07.2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини 2 статті 124 Конституції України, випливає, що кожен із суб`єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб`єктами таких правовідносин можуть бути громадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи та інші суб`єкти цих правовідносин. Зазначена норма, як і інші положення Конституції України, не містять застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування. Можливість використання суб`єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту, держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту. Право на судовий захист не позбавляє суб`єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб`єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору. Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі, і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист. Отже, звернення до суду за захистом своїх порушених прав є правом позивача, яке не може бути обмежене, а тому неотримання відповідачем станом на дату подання позовної заяви у даній справі претензії позивача не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. За таких обставин, виходячи із вищевикладеного у сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 470 309,56 грн плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації на підставі Договору №627 з централізованого водопостачання та водовідведення від 20.02.2018. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було. При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58). Доводи апеляційної скарги відповідача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.С.К. Сіті» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає. Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.С.К. Сіті» на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.09.2020 у справі №925/985/20 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Черкаської області від 29.09.2020 у справі №925/985/20 залишити без змін. Матеріали справи №925/985/20 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 23.02.2021. Головуючий суддя Ю.Б. Михальська Судді І.М. Скрипка А.І. Тищенко