Постанова Полтавський апеляційний суд № 553/1292/20
від 19.02.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 553/1292/20 Номер провадження 33/814/40/21Головуючий у 1-й інстанції Чистик І.О. Доповідач ап. інст. Томилко В. П. Категорія:ст.126 КУпАП ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2021 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Томилко В.П. з секретарем Гавриленко Л.М., з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Полтава від 17 липня 2020, Даною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 ,- визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП, та застосовано стягнення у виді тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами строком на 3 місяці. Стягнуто в дохід держави 420 грн.40 коп. судового збору. В С Т А Н О В И В : Згідно з постановою судді, 30 червня 2020 року о 07 годині 12 хвилин на А/Д Київ Харків Довжанський 208 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF FT XF 105.460 державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ВП 58570581 від 31.10.2019 на підставі рішення Київського районного суду м. Полтави), чим порушив ст. 31-1 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП. Районний суд в обгрунтування прийнятого рішення вказав, що вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ДПР18 № 401406 від 30.06.2020 та постановою державного виконавця Подільського ВДВС у м. Полтаві ГТУЮ у Полтавській області ВП № 58570581 від 31.10.2019 відповідно до якої ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № 552/5894/18 виданого 06.02.2019. Не погодившись з даним рішенням судді місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що розгляд справи проводився без його участі, про дату та час судового засідання він не був належним чином повідомлений. В свою чергу судом не було встановлено чи має місце адміністративне правопорушення, а саме чи дійсно встановлено ОСОБА_1 тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Зазначає, що йому було не відомо, про обмеження його у праві керування транспортними засобами. Заслухавши в судовому засіданні доводи ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги апеляційний суд приходить до наступного висновку. Розглядаючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції вважає, що викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Частиною 3 статті 126 КУпАП передбачено адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Пунктом 2.1(а) Правил дорожнього руху України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. В ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, іншими доказами. На підставі ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст.126 КупАП, передбачає умисну форму вини, а саме особа повинна усвідомлювати, що будучи тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами, умисно продовжує керувати транспортним засобом. Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені за ч.3 ст.126 КУпАП, обов`язково мають містити належним чином засвідчену уповноваженою на те посадовою особою відділу державної виконавчої служби копію документу, яким відносно особи, що притягається до адміністративної відповідальності, застосовано відповідне обмеження. А також мають бути долучені документи, які б підтверджували обізнаність особою, щодо якої винесено постанову про застосування відносно неї відповідного обмеження. Всупереч вищевикладеного з матиеріалів справи вбачається, що рішення державного виконавця Подільського віділу державної виконавчої сллужби м. Полтава від 31.10.2019 року про тимчасове обмеження ОСОБА_1 виносилось без участі самого ОСОБА_1 .. Будь-яких даних про належне повідомлення ОСОБА_1 про прийняте рішення від 31.10.2019 року матеріали справи не містять. У відповідності до ст.7 КУпАП, ст.62 Конституції України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Даючи оцінку вищевказаним доказам та виходячи із змісту ст.247 КУпАП апеляційний суд дійшов висновку, що підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП немає. Виходячи з наведеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Ленінського районного суду м. Полтава від 17 липня 2020 скасувати. Постановити нову постанову. ОСОБА_1 визнати не винуватим у вчиненні правопорушення тпередбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП та провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського Апеляційного суду В.П. Томилко