Постанова 4819 № 766/19905/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 766/19905/20 Провадження № 33/819/111/21 Категорія: ст. 44-3 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 лютого 2021 року суддя Херсонського апеляційного суду Воронцова Л. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Херсоні за участю ОСОБА_1 апеляційну скаргу адвоката Бойка В`ячеслава Володимировича, діючого в інтересах ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 28 січня 2021 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 28 січня 2021 року визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП (в редакції Закону України від 17 березня 2020 року № 530-ІХ) та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 гривень. Судом встановлено, що 19 листопада 2020 року близько 14:45 год. ОСОБА_1 знаходився у громадській споруді Головного Управління Національної поліції у Херсонській області за адресою: м. Херсон, вул. Лютеранська, 4 без вдягнутого засобу індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, порушивши п.п. 1 п. 10 Постанови КМУ № 641 від 22 липня 2020 року, чим вчиним правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою суду, 08 лютого 2021 року захисник ОСОБА_1 адвокат Бойко В. В. подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану постанову скасувати, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП у зв`язку з малозначністю адміністративного правопорушення та від сплати судового збору на підставі ст. 8 ЗУ «Про судовий збір». В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 не є зараженою особою, а тому, перебуваючи без маски у громадському місці, не міг передати інфекційну хворобу іншим громадянам; сума штрафу та судового збору є неспівмірними, а майновий стан ОСОБА_1 , який погіршився в тому числі і встановленням у державі необґрунтованих карантинних заходів, унеможливлює сплату ним штрафу і судового збору. В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому правопорушенні не визнав, просив постанову суду скасувати, зобов`язати посадових осіб, що склали відносно нього протокол, принести йому вибачення та компенсувати заподіяну матеріальну і моральну шкоду. Зазначив, що постанова КМУ обмежує його конституційні права, передбачені ст. 5 Конституції. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов до наступного висновку. Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність громадян та посадових осіб за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Вказана норма є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов`язковими для виконання. Згідно з положеннями ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Постановою КМУ від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 19 грудня 2020 р. на території України карантин (п. 1). Відповідно до пп. 1 п. 10 вище зазначеної постанови КМУ, на території України на період дії карантину забороняється: перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. Згідно ст. 41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України. На виконання доручення Прем`єр-міністра України Міністерство охорони здоров`я надало роз`яснення що таке громадське місце, де необхідно носити маски чи респіратори у зв`язку з поширенням коронавірусної інфекції відповідно до постанови №211. «Громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони. Також це: ліфти і таксофони; приміщення та території закладів охорони здоров`я; приміщення та території навчальних закладів; дитячі майданчики; приміщення та території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту; під`їзди житлових будинків; підземні переходи; транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів; приміщення закладів ресторанного господарства; приміщення об`єктів культурного призначення; приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів тощо». Наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 534697 від 19 листопада 2020 року, відповідно до якого 19 листопада 2020 року близько 14:45 год. ОСОБА_1 знаходився у громадській споруді ГУНП в Херсонській області за адресою: м. Херсон, вул. Лютеранська, 4 без вдягнутого засобу індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, порушивши п.п. 1 п. 10 Постанови КМУ № 641 від 22 липня 2020 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП; відео-файлами з нагрудних відео-реєстраторів поліцейських, з яких вбачається, що ОСОБА_1 перебував у приміщенні ГУНП в Херсонській області без вдягнутого засобу індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски; відмовився від запропонованої маски та зазначив, що здорові люди, в тому числі і він, не зобов`язані носити захисні маски. Таким чином, враховуючи, що вимоги Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» поширюються на коло всіх без винятку фізичних осіб, у працівників поліції були законні підстави для складання протоколу відносно ОСОБА_1 , який є фізичною особою, що порушив правила карантину, а саме знаходився в приміщенні ГУНП в Херсонській області без одягненої захисної маски чи респіратора під час запровадження у державі карантину. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не є зараженою особою, а тому, перебуваючи без маски, не міг передати інфекційну хворобу іншим громадянам, до уваги не приймаються та підлягають відхиленню, оскільки Закон України п. 10 постанови КМУ від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», яким заборонено перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, не містить виключень. Крім того, правопорушник не надав суду доказів, що він є здоровим. Застосування ст. 22 КУпАП до правопорушника, суд вважає неможливим, оскільки, ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому йому правопорушенні не визнав та не розкаявся, пояснив, що він уже двічі притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення. Суд вважає необхідним зазначити, що суспільні інтереси здоров`я мешканців м. Херсона і, зокрема, відвідувачів та працівників Головного Управління Національної поліції у Херсонській області, які перебували 19 листопада 2020 року у приміщенні ГУНП є пріоритетними, ніж суб`єктивна думка і позиція Сурдуленко А. М. щодо карантинних заходів. Посилання в апеляційній скарзі на те, що сума штрафу та судового збору є неспівмірними, а майновий стан ОСОБА_1 , який погіршився в тому числі і встановленням у державі необґрунтованих карантинних заходів, унеможливлює сплату ним штрафу і судового збору є безпідставними та підлягають відхиленню, оскільки ОСОБА_1 особисто повідомив поліцейському при складанні протоколу, що підтверджується відео-файлами, наявними в матеріалах справи, що він працює у Херсонській міській раді на посаді помічника спеціаліста департаменту енергетики, тобто працевлаштований. Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_1 є особою працездатного віку, відомостей про неможливість працевлаштування за станом здоров`я або з інших поважних причин ним суду не надано, тому застосований судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, у даному випадку є законним та справедливим і підстави для скасування постанови суду за звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та сплати судового збору - відсутні. Керуючись статтею 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Бойка В`ячеслава Володимировича, діючого в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 28 січня 2021 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Херсонського апеляційного судуЛ. П. Воронцова