Постанова 4813 № 523/14950/14-ц

Номер провадження: 22-ц/813/2047/21 Номер справи місцевого суду: 523/14950/14-ц Головуючий у першій інстанції Середа І.В. Доповідач Дрішлюк А. І. Категорія: 27 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 лютого 2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., розглянувши у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 червня 2017 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: 25 вересня 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (далі ПАТ КБ «Надра», банк) звернулося до суду до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , з позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на його користь заборгованість за кредитним договором від 17 липня 2006 року та додатковими договорами до нього у розмірі 21 660,44 доларів США, що еквівалентно 284 603,69 грн. (т.1, а.с 1-71). 14 жовтня 2014 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси (головуючий-суддя Середа І.В.) відкрито провадження у справі за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором (т.1, а.с 78). 03 грудня 2014 року ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скарго до Одеського апеляційного суду на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2014 року, в якій просив скасувати її, передати на розгляд Харцизького міського суду Донецької області (т.1, а.с 96). 03 березня 2015 року ухвалою апеляційного суду Одеської області (головуючий суддя Сидоренко І.П., судді Погорєлова С.О., Цюра Т.В.) апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилена. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2014 року про відкриття провадження по справі за позовом ПАТ КЮ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без змін (т.1, а.с 126-127). 07 квітня 2015 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2014 року, в якій просила скасувати її, передати на розгляд Харцизького міського суду Донецької області (т.1, а.с 136-137). 30 червня 2015 року ухвалою апеляційного суду Одеської області (головуючий суддя Сидоренко І.П.) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 14 жовтня 2014року визнано неподаною та повернуто апелянту (т.1, а.с 147-148). 29 липня 2015 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2014 року, в якій просила скасувати її, справу передати на розгляд Ялтинського міського суду (т.1, а.с 158-161). 01 грудня 2015 року ухвалою апеляційного суду Одеської області (головуючий суддя (Комаровська Н.В., судді Гончаренко В.М., Короткова В.Д.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилена, ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2014 р. залишено без змін (т.1, а.с 191). 18 квітня 2016 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2014 року, в якій просила скасувати її, справу передати на розгляд Харцизького міського суду Донецької області (т.1, а.с 120-122). 30 червня 2016 року ухвалою апеляційного суду Одеської області (головуючий суддя Суворов В.О., судді Черевко П.М., Сватаненко В.І.) апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилена. Ухвалу Суворовського районного суд м. Одеси від 14 жовтня 2014 року залишено без змін (т.1, а.с 140-141). 09 червня 2017 року (головуючий суддя Середа І.В.) позовну заяву публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк "Надра" задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк "Надра" заборгованість за кредитним договором №ОД14/07/2006/840-К/99 від 17 липня 2006 року та додатковим договором до нього у розмірі 19622,84 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 12.08.2014 року складає 257844,12 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 14411,25 дол.США, що за курсом НБУ станом на 12.08.2014 року складає 189363,83 грн., по відсоткам за користування кредитом 988,76 дол.США, що за курсом НБУ складає 12992,31 грн., пені - 262,83 дол. США, що за курсом НБУ складає 3453,59 грн., та по штрафу у розмірі 3960 дол.США, що за курсом НБУ складає 52034,4 грн.. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк "Надра" заборгованість за кредитним договором №ОД14/07/2006/840-К/99 від 17 липня 2006 року та додатковим договором до нього у розмірі 19622,84 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 12.08.2014 року складає 257844,12 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 14411,25 дол.США, що за курсом НБУ станом на 12.08.2014 року складає 189363,83 грн., по відсоткам за користування кредитом 988,76 дол.США, що за курсом НБУ складає 12992,31 грн., пені - 262,83 дол. США, що за курсом НБУ складає 3453,59 грн., та по штрафу у розмірі 3960 дол.США, що за курсом НБУ складає 52034,4 грн.. Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк "Надра" заборгованість за кредитним договором №ОД14/07/2006/840-К/99 від 17 липня 2006 року та додатковим договором до нього у розмірі 1587,6 дол.США, що за курсом НБУ станом на 12.08.2014 року складає 20861,06 грн., з яких по тілу кредиту - 866,77 дол. США, що за курсом НБУ складає 11389,36 грн., по відсоткам за користування кредитом 538,3 дол.США, що за курсом НБУ складає- 7073,26 грн., пені -182,53 дол.США, що за курсом НБУ складає -2398,44 грн.. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк "Надра" в рівних частинах судовий збір у розмірі 2846,04 грн.. (т.2, а.с 227-228). 09 червня 2020 року ОСОБА_1 направила апеляційну скаргу на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2014 року в якій просив передати справу на розгляд до Деснянського районного суду м. Чернігова (т.2, а.с 232-234). 06 липня 2017 року ухвалою Одеського апеляційного суду (головуючий суддя Драгомерецький М.М.) у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2014 року відмовлено (т.2, а.с 237-238). 19 липня 2017 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 червня 2017 року в якій просив скасувати вказане рішення, постановити нове, яким у задоволенні позову ПАТ КБ «Надра» відмовити в повному обсязі (т.2, а.с 241-248). 10 травня 2018 року постановою апеляційного суду Одеської області (головуючий суддя Заїкін А.П., судді Калараш А.А., Погорєлова С.О.) апеляційну скаргу ОСОБА_4 , представника ОСОБА_3 , задоволено частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 червня 2017 року змінено. Викладено абзаци другий, третій, четвертий, п`ятий резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк "Надра" заборгованість за кредитним договором № ОД14/07/2006/840-К/99 від 17 липня 2006 року та додатковим договором від 15 листопада 2013 р. до вищезазначеного кредитного договору у розмірі: 1) 19 360 (дев`ятнадцять тисяч триста шістдесят) доларів один цент США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 12 серпня 2014 р. складає 254 390 (двісті п`ятдесят чотири тисячі триста дев`яносто) грн. 40 коп., з яких: - заборгованість за тілом кредиту 14 411 (чотирнадцять тисяч чотириста одинадцять) доларів 25 центів США, що за курсом НБУ станом на 12 серпня 2014 р. становить 189 363 (сто вісімдесят дев`ять тисяч триста шістдесят три) грн. 83 коп.; - відсотки за користування кредитом 988 (дев`ятсот вісімдесят вісім) доларів 76 центів США, що за курсом НБУ становить 12 992 (дванадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 31 коп.; - штраф у розмірі 3 960 (три тисячі дев`ятсот шістдесят) доларів США, що за курсом НБУ складає 52 034 (п`ятдесят дві тисячі тридцять чотири) грн. 40 коп.; 2) пеню у сумі 4 596 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто шість) грн. 97 коп.. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк "Надра" заборгованість за кредитним договором № ОД14/07/2006/840-К/99 від 17 липня 2006 року та додатковим договором від 15 листопада 2013 р. до вищезазначеного кредитного договору у розмірі: 1) 19 360 (дев`ятнадцять тисяч триста шістдесят) доларів один цент США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 12 серпня 2014 р. складає 254 390 (двісті п`ятдесят чотири тисячі триста дев`яносто) грн. 40 коп., з яких: - заборгованість за тілом кредиту 14 411 (чотирнадцять тисяч чотириста одинадцять) доларів 25 центів США, що за курсом НБУ станом на 12 серпня 2014 р. становить 189 363 (сто вісімдесят дев`ять тисяч триста шістдесят три) грн. 83 коп.; - відсотки за користування кредитом 988 (дев`ятсот вісімдесят вісім) доларів 76 центів США, що за курсом НБУ становить 12 992 (дванадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 31 коп.; - штраф у розмірі 3 960 (три тисячі дев`ятсот шістдесят) доларів США, що за курсом НБУ складає 52 034 (п`ятдесят дві тисячі тридцять чотири) грн. 40 коп.; 2) пеню у сумі 4 596 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто шість) грн. 97 коп.. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк "Надра" заборгованість за кредитним договором № ОД14/07/2006/840-К/99 від 17 липня 2006 року та додатковим договором від 15 листопада 2013 р. до вищезазначеного кредитного договору у розмірі - 1 587 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят сім) доларів 60 центів США, що за курсом НБУ станом на 12 серпня 2014 року складає 20 861 (двадцять тисяч вісімсот шістдесят одна) грн. 06 коп., з яких: - заборгованість по тілу кредиту 866 (вісімсот шістдесят шість) доларів 77 центів США, що за курсом НБУ станом на 12 серпня 2014 року становить 11 389 (одинадцять тисяч триста вісімдесят дев`ять) грн. 36 коп.; - заборгованість по відсоткам за користування кредитом 538 (п`ятсот тридцять вісім) доларів три цента США, що за курсом НБУ станом на 12 серпня 2014 року становить 7 073 (сім тисяч сімдесят три) грн. 26 коп.. Стягнуто з ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк "Надра" в рівних частинах судовий збір у сумі 2 846 (дві тисячі вісімсот сорок шість) грн. 04 коп., тобто з кожного по 948 (дев`ятсот сорок вісім) грн. 68 коп..» В решті рішення залишено без змін (т.3. а.с 51-59). 23 липня 2018 року ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу на рішення Суворовського районного суду від 09 червня 2017 року. Просила скасувати вказане рішення, постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову ПАТ КБ «Надра» (т.3, а.с 64-69). 23 серпня 2018 року ухвалою апеляційного суду Одеської області (головуючий суддя Журавльов О.Г.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 червня 2017 року залишено без руху (т.3, а.с 76-77). 31 липня 2018 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 червня 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 10 травня 2018 року (т.3, а.с 88-101). 27 листопада 2019 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 червня 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 10 травня 2018 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 3 960 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 12 серпня 2014 року складає 52 034,40 грн, скасовано з ухваленням у цій частині нового рішення та відмовлено у задоволенні цих вимог. В іншій частині постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції у незміненій апеляційним судом частині залишити без змін. Стягнуто з публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» на користь ОСОБА_3 судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги у розмірі 1024,57 грн. (т.3, а.с 124-131). 23 липня 2018 року ухвалою апеляційного суду Одеської області (головуючий суддя Журавльов О.Г.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 червня 2017 року залишено без руху (т.3, а.с 76-77). 28 вересня 2018 року, відповідно до заяви від ОСОБА_1 до якої додається квитанція про сплату судового збору, апелянтом було усунуто недоліки які були вказані в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху. 05 червня 2019 року ухвалою Одеського апеляційного суду (головуючий суддя Дрішлюк А.І.) прийнято до провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 червня 2017 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У вказаній апеляційній скарзі апелянта не погоджується з вказаним рішенням та вважає, що воно прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. В першій частині апеляційної скарги апелянтка пояснює, що їй стало відомо, що інший поручитель, ОСОБА_3 , самостійно склав власний розрахунок заборгованості за кредитним договором №ОД14/07/2006/840-К/99 від 17.07.2006 року. Так, згідно розрахунку заборгованості ПАТ «КБ «Надра», в рахунок погашення тіла кредиту нібито було сплачено лише 23871, 98 доларів США, однак ОСОБА_3 встановлено, що насправді було сплачено, а рахунок погашення тіла кредиту 38608, 11 далларів США, що більше ніж вказано ПАТ «КБ «Надра». Отже апелянтка вказує, що загальний розмір заборгованості позичальника ОСОБА_2 складає 1094, 65 доларів США, а не 21660, 44 доларів США. Крім того, апелянт вказує на те, що в позовній заяві ПАТ «КБ «Надра» в обґрунтуванні стягнення штрафу в розмірі 3960, 00 доларів США. Зазначає, що порушення пункту 4.3.14 Кредитного договору не є підставою для накладання штрафу, передбаченого п. 5.3 Кредитного договору, на що безпідставно посилається позивач, та не перевірив суд першої інстанції. Крім того, п. 4.3.2. кредитного договору, на порушення якого посилається позивач в частині порушення обов`язку страхування, то цей пункт також не містить жодного слова про страхування. За таких обставин, позивач ввів суд в оману, щодо змісту п. 5.3 та пунктів 4.3.2. та п.4.3.14, а суд увірував у позивача та не перевірив його доводи належними доказами, що потягло ухвалення неправосудного рішення, щодо стягнення штрафу в розмірі 3960, 00 доларів США. Однак, вищезазначені доводи апеляційної скарги вже були розглянуті Одеським апеляційним судом та переглянуті Верховним судом в постанові від 27 листопада 2019 року, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 червня 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 10 травня 2018 року. Отже вказані доводи, повторному перегляду в суді апеляційної інстанції не підлягають, у зв`язку з чим, ухвалою Одеського апеляційного суду (головуючий-суддя Дрішлюк А.І.) від 21.07.2020 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження ОСОБА_2 , оскільки доводи апелянтки є тотожними з заявленими доводами ОСОБА_3 . В іншій частині даної апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на те, що їй стало відомо про наявність в матеріалах справи додаткового договору про внесення змін та доповнень №3 від 15.11.2013 року до договору поруки №ОД/14/07/2006/840-ІІ/99 від 17.07.2006 року за умовами якого ОСОБА_1 нібито надала свою згоду на вищезазначене збільшення основного зобов`язання. Однак, ОСОБА_1 ніколи не підписувала наявний в матеріалах додатковий договір, про внесення змін та доповнень №3 від 15.11.2013 року до договору поруки, та ОСОБА_1 звертала увагу на те, що підпис в даному договорі взагалі не схожий на підписи на кожному аркуші додаткового договору, вважає його підробленим. За таких обставин, враховуючи не підписання ОСОБА_1 додаткового договору про внесення змін та доповнень №3 від 15.11.2013 року до договору поруки, вона не надавала своєї згоди на зміну основного зобов`язання (збільшення процентної ставки з 9,00% річних до 13,80 % річних, а також збільшення на 2 роки строк кредитування з 16 липня 2012 року до 16 липня 2016 року), що безперечно збільшило розмір її відповідальності, внаслідок чого припинилася її порука та зникли підстави для стягнення з неї будь-якої заборгованості. Апелянтка просила скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 червня 2017 року, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ «КБ «Надра» в повному обсязі (т.3 а.с.64-69). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 липня 2020 року (головуючий суддя Дрішлюк А.І.) відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в частині внесення змін та доповнень до договору поруки на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 червня 2017 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 15, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам. Сторони клопотання про проведення судового засідання за допомогою відеоконференцзв`язку не подавали. Оскільки явка до апеляційного суду не є обов`язковою, перешкоди для розгляду справи відсутні (ст. 8, ч. 2 ст. 372 ЦПК України). Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи додаток №1 до додаткового договору №4 та дату звернення банку до суду 29 вересня 2014 року, солідарна відповідальність поручителів наступає з 26 березня 2014 року. Розмір боргу на цю дату, який підлягає солідарному стягненню, складає по тілу кредиту - 14 411,25 доларів США (15728,02 - 1316,77), що за курсом Національного банку України станом на 12 серпня 2014 року складає 189 363,83 грн, по відсоткам за користування кредитом 988,76 доларів США, що за курсом Національного банку України складає 12 992,31 грн, по пені - 262,83 доларів США, що за курсом Національного банку України складає 3 453,59 грн, та по штрафу у розмірі 3 960 доларів США, що за курсом Національного банку України складає 52 034,4 грн. Різниця по тілу кредиту - 866,77 доларів США (15 278,02 14 411,25), по відсоткам за користування кредитом 538,30 доларів США (1527,06 - 988,76), по пені - 182,53 доларів США (445,36 - 262,83) підлягає стягненню лише з відповідача ОСОБА_2 . Суд першої інстанції виходив з того, що підстав для застосування строків загальної позовної давності у три роки та в один рік для пені не має, оскільки ці строки банком не пропущено. Апеляційний погоджується такими висновками суду першої інстанції та вказує на наступне. З матеріалів справи вбачається, що 17 липня 2006 року між ВАТ КБ «Надра», яке у подальшому змінило своє найменування на ПАТ «КБ «Надра», та відповідачем ОСОБА_2 як позичальником був укладений кредитний договір №ОД14/07/2006/840-К/99(а.с.20-22), відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 39600 дол.США на придбання транспортного засобу марки «Mitsubishi Pajero»,2006 року випуску, номер кузова к. НОМЕР_1 . Кредит надавався строком до 16.07.2012 року, відповідач зобов`язаний був щомісячно до «7» числа поточного місяця повертати позику та нараховані проценти за користування кредитом зі сплатою 9% річних в розмірі мінімально необхідного платежу в сумі 816 дол. США. З метою забезпечення кредитних зобов`язань ОСОБА_2 17 липня 2006 р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №ОД14/07/2006/840-П/99, (а.с.23) та договір поруки №ОД14/07/2006/840-П/2 з відповідачем ОСОБА_3 (а.с.24). Того ж дня відповідач ОСОБА_2 передала за договором в заставу автомобіль марки «Mitsubishi Pajero»,2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.25-26). 15.11.2013 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень №4 до кредитного договору, згідно з умовами якого встановлено фіксовану процентну ставку (стандартна процентна ставка ) у розмірі 13,8 % річних і в разі порушення зобов`язань визначено використовувати стандартну процентну ставку 1, яка складається з стандартної процентної ставки +4%, повернення відповідної частини кредиту та сплати процентів здійснюється шляхом сплати ануїтетних платежів за графіком, та змінено строк користування кредитом до 16.07.2016 року. Крім того, також було укладено додаткові договори про внесення змін та доповнень №3 до договорів поруки укладених з відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за умовами яких поручителі погодилися з умови змін та доповнень до кредитного договору (а.с.45-53). Апелянтка, наполягаючи у апеляційній скарзі на безпідставності стягнення із неї заборгованості за основним зобов`язанням, зазначає, що ніколи не підписувала наявний в матеріалах додатковий договір, про внесення змін та доповнень №3 від 15.11.2013 року до договору поруки, та звертає увагу на те, що підпис в даному договорі взагалі не схожий на підписи на кожному аркуші додаткового договору, вважає його підробленим. А відтак, вона не надавала своєї згоди на зміну основного зобов`язання (збільшення процентної ставки з 9,00% річних до 13,80 % річних, а також збільшення на 2 роки строк кредитування з 16 липня 2012 року до 16 липня 2016 року). Окрім того, посилаючись на те, що підпис, що міститься на вищенаведеному додатковому договорі, про внесення змін та доповнень №3 від 15.11.2013 року до договору поруки не належить ОСОБА_1 , зазначила про намір заявити відповідну судово-почеркознавчу експертизу одразу після відкриття провадження. Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.103 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: характер і ступінь ушкодження здоров`я; психічний стан особи; вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 липня 2020 року (головуючий суддя Дрішлюк А.І.) відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в частині внесення змін та доповнень до договору поруки на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 червня 2017 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено особам, які беруть участь у справі. Втім, на день розгляду апеляційної скарги судом ОСОБА_1 жодних клопотань апеляційному суду завлено не було. Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. У постанові Об`єднаної палати КЦС ВС від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 визначено, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, яка не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Отже, апеляційний суд констатує, що попри заявлені заперечення, висловленні щодо підписання відповідного додаткового договору про внесення змін та доповнень №3 від 15.11.2013 року до договору поруки, ОСОБА_1 своїм правом щодо заявлення клопотання про призначення експертизи не скористалась. Відповідно до чч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За положеннями ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суд від 02 жовтня 2019 року у справі № 522/16724/16-ц. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України, слід зробити висновок, що відповідач (апелянт), заперечуючи факт підписання нею відповідного додатковий договору, про внесення змін та доповнень №3 від 15.11.2013 року до договору поруки повинна була довести наявність обставин на які посилається. Зокрема, як зазначено вище, відповідно до положень ст.103 ЦПК України звернутись з клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, про намір звернутись із яким ОСОБА_1 заявляла у апеляційній скарзі. Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що з ч.3 ст. 102 ЦПК України вбачається, що висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи, а отже була апелянт не позбавлена права звернутись до експерта для проведення відповідної почеркознавчої експертизи, яким тим не менш не скористалась. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд констатує відсутність у матеріалах справи жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б спростували факт погодження між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра», яке у подальшому змінило своє найменування на - ПАТ «КБ «Надра» змін до договору поруки №ОД14/07/2006/840-П/99 від 17.07.2006 року, внесених додатковим договором про внесення змін та доповнень №3, а відтак приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення. Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, положення діючого національного законодавства, роз`яснення Верховного Суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та на підставі ст. 375 ЦПК України залишає без змін оскаржуване рішення. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 червня 2017 року залишити без змін в частині, не зміненій постановою Апеляційного суду Одеської області від 10 травня 2018 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2019 року. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк Р.Д. Громік М.М. Драгомерецький 15.02.2021 року м. Одеса