Постанова 4813 № 511/1348/21

Номер провадження: 22-ц/813/10079/21 Номер справи місцевого суду: 511/1348/21 Головуючий у першій інстанції Панчук А.І. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.11.2021 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 511/1348/21 Номер провадження: 22-ц/813/10079/21 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач), - суддів: - Князюка О.В., Таварткіладзе О.М., - за участю секретаря судового засідання Рибачук О.І., учасники справи: - скаржник - ОСОБА_1 , - особа, дії, бездіяльність або рішення якої оскаржуються Приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, - заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Дніпрофінансгруп», розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою адвоката Органюка Юрія Юрійовича, діючого від імені ОСОБА_1 , про визнання дій Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Дніпрофінансгруп», за апеляційною скаргою адвоката Органюка Юрія Юрійовича, діючого від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області, постановлену у складі судді Панчука А.І. 06 серпня 2021 року, про відмову в задоволенні скарги, встановив: 2.

Описова частина 2.1 Короткий зміст вимог скарги У липні 2021 року адвокат Органюк Юрій Юрійович, діючий від імені ОСОБА_1 , звернувся до Роздільнянського районного суду Одеської області зі скаргоюна дії приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича, в якій просить визнати дії Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича при прийнятті Постанови про відкриття виконавчого провадження №65821427 від 15.06.2021 року протиправними; 2) скасувати постанову Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича про відкриття виконавчого провадження №65821427 від 15.06.2021 року. Адвокат Органюк Юрій Юрійович обґрунтовує вимоги скарги тим, що 15.06.2021 року Приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Шуляченком Миколою Борисовичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження 65821427 на виконання виконавчого листа №511/1041/14-ц від 14.05.2021 року, виданого Роздільнянським районним судом Одеської області, яким стягнуто заборгованість за кредитним договором з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" у розмірі 26 026,23доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить - 244 331,65 грн. та судовий збір у розмірі - 2 723,13 грн.. 12.05.2021 року Роздільнянський районний суд Одеської області прийняв ухвалу по справі № 511/1041/14-ц, якою у задоволенні заяви директора ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» Скребець Олександра Сергійовича про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строків для його пред`явлення по цивільній справі за позовом ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором» відмовлено у повному обсязі. При цьому, вищевказаним рішенням встановлено, що ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 18.01.2021 року було замінено сторону стягувана з - ВАТ «Комерційний банк «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП». Вважає, дії Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича, при прийнятті Постанови про відкриття виконавчого провадження №65821427, в якій зазначено, що на виконання виконавчого листа № 511/1041/14-ц від 14.05.2021 року виданого Роздільнянським районним судом Одеської області стягнуто заборгованість за кредитний договором з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп у розмірі - 26 026,23 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить - 244 331,65 грн. та судовий збір у розмірі - 2 723,13 грн. протиправними, оскільки виконавчий лист № 511/1041/14-ц від 14.05.2021 року виданий Роздільнянським районним судом Одеської області, яким стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 саме на користь ПАТ КБ «Надра» ЄДРПОУ: 20025456, який в свою чергу на час видачі виконавчого листа припинив свою дію (а. с. 1 - 3). 2.2 Позиція інших учасників справи в суді першої інстанції У запереченнях на скаргу приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. зазначає, що ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп» пред`явлено виконавчий документ на примусове виконання на законних підставах, а приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з дотриманням вимог чинного законодавства (а. с. 18 - 19). У відзиві на скаргу ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп» просить суд відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на те, що у відповідності до вимог ст. ст. 512 ЦК України, ст. ст.55, 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» ухвалою суду від 18.01.2021р. по вказаній цивільній справі була задоволена їх заява про заміну стягувача з - ПАТ КБ «НАДРА», як вибулої сторони, на його правонаступника - ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп». Після розгляду вказаної цивільної справи заявник до суду із заявою про видачу виконавчих листів не звертався. Тому, відповідно виконавчі листи судом не видавались та знаходились в матеріалах справи. У подальшому, 01.06.2021 року Роздільнянським районним судом на адресу ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп» надіслано оригінали виконавчих листів зі строком їх пред`явлення до 05.12.2021 р. згідно їх заяви. Вказане стало підставою для відкриття вказаного виконавчого провадження. В порушення п. 4 ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» скаржник, звертаючись до суду з вказаною скаргою, жодним чином її не обґрунтував та не зазначив жодної норми Закону, яку порушив приватний виконавець (а. с. 89 - 95). 2.3 Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 06 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката Органюка Юрія Юрійовича, діючого від імені ОСОБА_1 . Ухвала мотивована судом першої інстанції тим, що приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. діяв законно та обґрунтовано, зважаючи на те, що виконавче провадження було відкрито на підставі оригіналу виконавчого листа, у відповідності до відповідних рішень суду, з вірним зазначенням як особи боржника так і стягувача. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не сплив (а. с. 72 - 75). 2.4 Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі адвокат Органюк Юрій Юрійович, діючий від імені ОСОБА_1 , просить скасувати ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 06 серпня 2021 року. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги скарги у повному обсязі. 2.5 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала постановлена судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у судовому рішенні, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права. Апелянт вказує на те, що: 1) виконавчий лист, на підставі якого відкрито оскаржуване виконавче провадження, виданий 14.05.2021 року. Тобто, після моменту переходу прав та обов`язків до нового кредитора, що у сукупності є підставою для скасування Постанови про відкриття виконавчого провадження №265821058 від 15.06.2021 року; 2) суд першої інстанції залишив поза увагою факт, який має важливе значення для правильного вирішення скарги, а саме - замінену сторону стягувача 18.01.2021 року. Разом з тим, виконавчий лист, на підставі якого відкрито оскаржуване виконавче провадження, виданий 14.05.2021 року. Тобто, після моменту переходу прав та обов`язків до нового кредитора (а. с. 80 - 82). 2.6 Узагальнені доводи інших учасників справи в апеляційному суді У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Дніпрофінансгруп» просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 (а. с. 103 - 104). Приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу. Відзив на апеляційну скаргу від останнього не надійшов. 2.7 Рух справи в суді апеляційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06.09.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Органюка Юрія Юрійовича, діючого від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 06 серпня 2021 року (а. с. 98). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06.09.2021 року закінчено підготовку до апеляційного розгляду справи. Справу призначено до розгляду у приміщенні Одеського апеляційного суду (а. с. 99). 25.10.2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дніпрофінансгруп» надійшов відзив на апеляційну скаргу (а. с. 103 - 104). Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників. 3.

Мотивувальна частина 3.1 Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Органюка Юрія Юрійовича, діючого від імені ОСОБА_1 , не підлягає задоволенню. 3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 07.08.2014 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 272 313,22грн. задоволено. На користь ПАТ КБ "Надра" з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у солідарному порядку стягнуто заборгованість за кредитним договором № ОД11/10/2007/840-К/229 від 18.10.2007 року станом на 07.03.2014 року в сумі 29 006,83 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 272 313,22 грн., яка складається з: - заборгованість по тілу кредиту 23 520,20 доларів США, що еквівалентно 220 805,29 грн.; - заборгованість по відсоткам 1 770,15 доларів США, що еквівалентно 16 617,99 грн.; - пеня за прострочення сплати кредиту 735,88 доларів США, що еквівалентно 6 908,37 грн.; - заборгованість по комісії 180,60 доларів США, що еквівалентно 1 695,45 грн.; - штраф за порушення виконання умов договору 2 800,00 доларів США, що еквівалентно- 26 286,12 грн.. Також, в рівних частках стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору у сумі 2 723,13 грн.. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 10.12.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 07 серпня 2014 року змінено й ухвалено нове рішення. Резолютивну частину рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 07 серпня 2014 року викладено в наступній редакції, а саме: «Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № ОД11/10/2007/840-К/229 від 18.10.2007 року в розмірі 29 006,83 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 272 313,22 грн., в тому числі: - за тілом кредиту 23 520,20 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 220 805,29 грн.; - за відсотками за користування кредитом 1 770,15 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 16 617,99 грн.; - пеня за прострочення сплати кредиту за період з 07 березня 2013 року по 06 березня 2014 року - 735,88 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 6 908,37 грн.; - за комісією 180,60 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 1 695,45 грн.; - штраф за порушення виконання умов договору 2 800,00 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 26 286,12 грн.. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», заборгованість за кредитним договором в розмірі 29 006,83 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 272 313,22 грн., в тому числі: - за тілом кредиту 23 520,20 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 220 805,29 грн.; - за відсотками за користування кредитом 1 770,15 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 16 617,99 грн.; - пеня за прострочення сплати кредиту за період з 07 березня 2013 року по 06 березня 2014 року - 735,88 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 6 908,37 грн.; - за комісією 180,60 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 1 695,45 грн.; - штраф за порушення виконання умов договору 2 800,00 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 26 286,12 грн.. В решті рішення суду першої інстанції від 07.08.2014 року залишено без змін. В подальшому, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2018 року по справі №511/1041/14-ц (провадження № 61-14318 св 18) касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково. Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 07 серпня 2014 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 10 грудня 2015 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та солідарного стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 комісії та штрафу було скасовано. У задоволенні позову ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення штрафу у розмірі - 2 800 доларів США, що еквівалентно - 26 286,12 грн., та комісії у розмірі - 180,60 доларів США, що еквівалентно - 1 695,45 грн., відмовлено. В іншій частині судові рішення залишено без змін. Відповідно до ухвали Роздільнянського районного суду Одеської області від 18.01.2021 року було замінено сторону стягувача з - Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП». Згідно ухвали Роздільнянського районного суду Одеської області від 12.05.2021 року було відмовлено у задоволенні заяви директора ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» Скребець Олександра Сергійовича про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строків для його пред`явлення. Після ухвалення Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постанови від 05.12.2018 року по справі №511/1041/14-ц (провадження № 61-14318 св 18) та скасування рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 07 серпня 2014 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 10 грудня 2015 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та солідарного стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 комісії та штрафу, заявник до Роздільнянського районного суду Одеської області із заявою про видачу виконавчих листів по справі не звертався. Тому, відповідно, оригінали виконавчих листів судом не видавались та знаходились в матеріалах справи, у зв`язку з чим відсутні підстави для видачі дубліката виконавчого листа. Саме з цієї підстави ухвалами Роздільнянського районного суду Одеської області від 12.01.2021 року та 12.05.2021 року, які набрали законної сили, було відмовлено стягувачу ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у видачі дубліката виконавчого листа. Стягувачу ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» оригінал виконавчого листа № 511/1041/14-ц був виданий 14.05.2021 року Роздільнянським районним судом Одеської області, яким стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 саме на користь ПАТ КБ «Надра» (ЄДРПОУ: 20025456), на підставі ухвали Роздільнянського районного суду Одеської області від 18.01.2021 року, якою було замінено сторону стягувача у виконавчому листі 511/1041/14-ц. 15.06.2021 року Приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Шуляченком Миколою Борисовичем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження 65821427 на виконання виконавчого листа №511/1041/14-ц від 14.05.2021 року, виданого Роздільнянським районним судом Одеської області, яким стягнуто заборгованість за кредитним договором з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" у розмірі 26 026,23доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить - 244 331,65 грн. та судовий збір у розмірі - 2 723,13 грн.. 3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). За ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. У відповідності до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців. За ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Порядок розгляду скарг на дії, бездіяльність, рішення, державного виконавця, чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання рішення визначений розділом VІІ ЦПК України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року «Судовий контроль за виконанням судових рішень». Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Згідно ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Пунктом 20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржувану постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 15.06.2021 року винесено приватним виконавцем правомірно. 3.4 Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі та прийняття аргументів відзиву на апеляційну скаргу Підставами оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження № 56863748 скаржником зазначено - неналежний суб`єкт звернення із заявою про відкриття виконавчого провадження та невірно вказаний у постанові стягувач. Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 18.01.2021 року у справі № 511/1041/14-ц було замінено сторону стягувача , а саме з - Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП». Відповідно до даних, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень вказана ухвала набрала законної сили 18.01.2021 року. Вказаним судовим рішенням встановлено, що згідно Договору №GL48N718070_I_4 про відступлення прав вимоги від 21.07.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З., зареєстрованого в реєстрі за №203, право вимоги за кредитним договором №ОД11/10/2007/840-К/229 від 18.10.2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП», відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 року, зазначених у додатках №№1-4 до цього Договору Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів. Кредитор - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», відступив права вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» (новий кредитор). Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України). Відтак, обставини правомірності заміни стягувача за виконавчими листами, виданими Роздільнянським районним судом Одеської області, не підлягають встановленню під час розгляду даної скарги. Пунктами 12 та 13 П Розділу Інструкції передбачено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом. Відповідно до частини 1 статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.. Вимогами частини 1, пунктів 1, 5 ч. 2 ст. 18 Закону передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 5 статті 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Як слідує з пункту1 та пункту 2 частини 1 статті 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, в тому числі: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом. Згідно до частини 1 статті 4 Закону у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Відповідно до частини 3 статті 4 Закону виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку. Згідно до частини 1 статті 12 Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Аналогічні вимоги вищенаведеного законодавства наведено і у відповідній Інструкції. Отже, діючим процесуальним законодавством не передбачено видачу судом нового виконавчого листа або його дублікату у разі заміни сторони виконавчого провадження. Також з матеріалів справи вбачається, що строк пред`явлення виконавчих листів про стягнення заборгованості з боржників станом на 14.05.2021 року не сплинув (спливає 05.12.2021 р.). Таким чином, приватний виконавець обґрунтовано виніс оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.06.2021 № 65821427. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що виконавчий лист виданий 14.05.2021 р. після винесення судом ухвали 18.01.2021 року про заміну сторони виконавчого провадження, тобто після моменту переходу прав та обов`язків до нового кредитора, з огляду на наступне. Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження". Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. 3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Органюка Юрія Юрійовича, діючого від імені ОСОБА_1 , є недоведеними, а тому вона підлягає залишенню без задоволення. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права. За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстави для скасування, зміни ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги адвоката Органюка Юрія Юрійовича, діючого від імені ОСОБА_1 , у суду апеляційної інстанції відсутні. 3.6 Порядок та строк касаційного оскарження Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України. Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Органюка Юрія Юрійовича, діючого від імені ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 06 серпня 2021 року про відмову в задоволенні скарги залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складений 22 листопада 2021 року. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Судді: О. В. Князюк О. М. Таварткіладзе