Постанова 4803 № 203/3426/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3107/21 Справа № 203/3426/20 Суддя у 1-й інстанції - Єдаменко С. В. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Демченко Е.Л. суддів Куценко Т.Р., Макарова М.О. розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на заочне рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 02 грудня 2020 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и л а: У вересні 2020 року АТ КБ ПриватБанкзвернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вказували, що 26 травня 2006 року між сторонами укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримала грошові кошти, зобов`язавшись повернути їх у порядку та на умовах, визначених договором. Відповідач не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, що стало причиною їх звернення до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 20 092 грн. 84 коп. та судових витрат. Заочним рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 02 грудня 2020 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором №б/н від 26 травня 2006 року в розмірі 3 752 грн.61 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 392 грн.58 коп., а разом: 4 145 грн.19 коп. В решті позову відмовлено. В апеляційній скарзі АТ КБ ПриватБанк, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду в частині відмови у стягненні заборгованості за процентами та ухвалити в цій частині нове рішення, задовольнивши позовні вимоги АТ КБ ПриватБанк в цій частині повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідач висловив згоду про оформлення договору та особистим підписом засвідчив, що ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку, які були надані для ознайомлення в письмовому вигляді; у заяві позичальника зазначено відсоткову ставку 3% на місяць; відповідач був повідомлений про умови кредитування, в тому числі про відсоткову ставку. Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Зважаючи на те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення змінити в частині обґрунтування підстав відмови в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного. Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів, суд першої інстанції виходив з того, що з матеріалів справи неможливо встановити розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом, вирішувати питання щодо наявності у відповідачки перед позивачем заборгованості по відсоткам в розмірі 16 340,23 грн. є неможливим. Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Встановлено місцевим судом і це підтверджується матеріалами справи, що 26 травня 2006 року ОСОБА_1 звернулась до позивача із заявою № б/н (а.с.22), в якій виявила намір оформити на своє ім`я платіжну картку (кредитку). З заяви вбачається, що сторони погодили розмір кредитного ліміту 1 500 грн.; базову відсоткову ставку 3% на місяць із розрахунку 360 днів у році. Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що сторонами узгоджено розмір процентної ставки. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства. Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було порушено вимоги ст.ст.1049,1054 ЦК України, в зв`язку з чим, позивач має право вимагати погашення наданого відповідачу кредиту. Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Позивач, як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст.81 ЦПК України. З розрахунку позивача (а.с.8-19) заборгованість ОСОБА_1 за кредитом складає 3 752 грн.61 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом 16 340 грн. 23 коп. Разом з тим, з розрахунку позивача також вбачається, що 16 340 грн. 23 коп. є заборгованістю за несплаченими відсотками нарахованими на прострочену заборгованість, в той час як заборгованість за несплаченими відсотками нарахована на залишок поточної заборгованості за кредитом за розрахунком позивача складає 0 грн. Враховуючи, що в підписаних відповідачем документах не передбачено, що нарахування процентів має здійснюватися на прострочену заборгованість, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для їх стягнення,тому, виходячи з наведеного, в задоволенні зазначеної вимоги слід відмовити. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення зміні в частині обґрунтування підстав відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення процентів. Керуючись ст.ст.374,376,381-383 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково. Заочне рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 02 грудня 2020 року змінити в частині обґрунтування підстав відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення процентів. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 22 лютого 2021 року. Головуючий: Демченко Е.Л. Судді: Куценко Т.Р. Макаров М.О.