LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854400/99/20

від 22.02.2021 ·

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/99/20 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кворум-Нафта» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови,- В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кворум-Нафта» звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправним (неправомірним) та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №50 від 05.12.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; визнати протиправною (неправомірною) та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 50/3947/4/1014-1.18.-19 від 20.12.2019 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача не було законних підстав для проведення позапланової перевірки, тому накладення стягнення та видання припису є протиправними. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду 30 квітня 2020 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що лист Баштанської місцевої прокуратури, на підставі якого призначено проведення позапланової перевірки, не є зверненням юридичної особи про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності чи вимогою правоохоронного органу про проведення перевірки, а відтак, Управління не мало законних підстав ініціювати перевірку Товариства. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області просить скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування наведених в апеляційній скарзі доводів апелянт зазначив, що оскільки позивачем у порушення вимог чинного законодавства не допущено посадових осіб Управління до проведення перевірки, що суперечить вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності оскаржувані припис та постанова є законними та обґрунтованими. У відзиві на апеляційну скаргу Товариство зазначило, що суд першої інстанції вірно встановив усі обставини справи та надав їм належну правову оцінку, у зв`язку з чим просило залишити судове рішення без змін. Враховуючи, що розгляд справи судом першої інстанції відбувся у порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції розглянув дану справу у письмовому провадженні. Фактичні обставини справи. Наказом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 21.11.2019 року №113П, на підставі звернення Баштанської місцевої прокуратури від 15.11.2019 року №35-1852, вих.19, призначено позапланову перевірку на об`єкті будівництва: «Реконструкція АЗС по вул. Театральна, 1 м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, замовник ТОВ «Кворум Нафта» та видано направлення №387 для проведення позапланового заходу в період з 26.11.2019 року по 05.12.2019 року (а.с 66-67). Про проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на об`єкті за адресою: вул. Театральна, 1 м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область Товариство було повідомлено листом від 20.11.2019 року №3629/7/1014-1.20/1-19, в якому зазначено про початок перевірки 26.11.2019 року об 11-30 год. (а.с.68). У відповідь на отримане повідомлення про проведення позапланової перевірки Товариство листом від 25.11.2019 року №558 вказало, що не здійснює а ні будівництво, а ні реконструкцію на АЗС, та на підтвердження наявності законних підстав для проведення позапланової перевірки просило надати копію зазначеного у повідомленні листа Баштанської місцевої прокуратури (а.с. 15-16). 05.12.2019 року посадовими особами Управління ДАБІ у Миколаївській області складено Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, в якому вказано про порушення Товариством пункту 1 частини третьої статті 41 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, суть яких полягала у не допущенні посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт перевірки (а.с. 19). Цього ж дня посадовцями Управління складений Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено, що у визначений в листі від 20.11.2019 року №3629/7/1014-1.20/1-19 час присутній на об`єкті керуючий АЗС відмовився підписувати та отримувати копію направлення на проведення позапланового заходу та надавати необхідні документи для здійснення позапланової перевірки, посилаючись на відсутність у нього відповідних повноважень. До кінця перевірки необхідні документи для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та відповідні пояснення інспекторам Управління не були надані. Крім цього в протоколі зазначено, що на момент проведення перевірки на об`єкті будівельні роботи не здійснювались та вказано, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 20.12.2019 року. (а.с. 20-21). Також 05.12.2019 року перевіряючими складено Припис №50 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил», яким Товариство було зобов`язано у термін до 27.12.2019 року усунути порушення містобудівного законодавства шляхом допущення посадових осіб Управління на об`єкт та надати документи, необхідні для проведення позапланової перевірки (а.с. 22). В Акті, Приписі, Протоколі підписи представника Товариства відсутні. Вказані документи були направлені на адресу позивача засобами поштового зв`язку та отримані останнім 06.12.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а.с. 70). Позивач 10.12.2019 року направив до Управління лист №599, в якому просив не притягувати Товариство до відповідальності та закрити провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності з огляду на те, що в акті від 05.12.2019 року не зазначено уповноважену особу Товариства, у присутності якої цей акт складався, часу його складання та не наведено причин зміни дати початку перевірки з 26.11.2019 року на 05.12.2019 року. Також зауважено, що Товариству не було надано для ознайомлення лист прокуратури, на підставі якого було призначено позапланову перевірку об`єкту (а.с.23-26). Постановою №50/3947/4/1014-1.18.-19 від 20.12.2019 року Товариство визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 63 060 грн. (а.с.28). Не погодившись з приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та постановою про накладення на нього штрафу, позивач звернувся з вказаним позовом до суду. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке. Згідно ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Аналогічні норми закріплені й у Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженому Постановою КМУ від 23.05.2011 року №553, абз.2 п.1 якого передбачено, що під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 Прикінцеві положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідно до п.п.5, 7 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Системний аналіз наведених правових норм дає судовій колегії підстави для висновку, що однією з підстав для призначення органами державного архітектурно-будівельного контролю позапланової перевірки суб`єкта містобудування є вимога правоохоронних органів про проведення такої перевірки, при цьому у такій вимозі мають бути наведені конкретні факти про виявлені порушення законодавства з питань містобудування та безпосередньо сформована вимога про проведення перевірки суб`єкта містобудування, із визначенням строків проведення такої перевірки. Як вірно встановлено судом першої інстанції, зі змісту наказу про проведення позапланової перевірки від 21.11.2019 року № 113П та направлення для проведення планового (позапланового) заходу №387 від 21.11.2019 року вбачається, що підставою для проведення перевірки став лист Баштанської місцевої прокуратури від 15.11.2019 року № 35-1852 вих.

19. В свою чергу, як вбачається з вказаного листа, прокурор просив відповідача вирішити питання щодо наявності підстав для проведення позапланової перевірки на АЗС по вул. Театральна, 1 в м. Баштанка Миколаївської області, власником якої являється ТОВ «Кворум-Нафта», з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил під час будівництва/реконструкції вищевказаної АЗС та повідомити місцеву прокуратуру у найкоротший строк про прийняте рішення та вжиті заходи. (а.с. 13). Ретельно ознайомившись зі змістом вказаного листа, судова колегія встановила, що в ньому не наведено конкретних фактів, які б свідчили про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з боку ТОВ «Кворум-Нафта», він не містить прямої вимоги про проведення позапланової перевірки, а лише прохання вирішити питання про наявність підстав для проведення позапланової перевірки та повідомити місцеву прокуратуру про вжиті заходи, а тому, на переконання суду апеляційної інстанції, Управління не мало законних підстав призначати позапланову перевірку позивача на підставі ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (за вимогою правоохоронних органів) та приймати відповідний наказ. Згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Відповідно до приписів п. 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Верховний Суд в постанові від 26.02.2020 у справі №826/7847/17 зазначив, що нормами Закону №3038-VI та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої. Зважаючи, що орган державного архітектурно-будівельного контролю призначив позапланову перевірки ТОВ «Кворум Нафта» без наявних на то підстав, Товариство мало законні підстави для недопуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуваний припис №50 від 05.12.2019 року та постанова №50/3947/4/1014-1.18.-19 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 20.12.2019 року є протиправними та підлягають скасуванню. В свою чергу, апелянтом у апеляційній скарзі не наведено жодного доводу стосовно правомірності призначення перевірки на підставі листа Баштанської місцевої прокуратури від 15.11.2019 року № 35-1852 вих. 19 та не спростовано висновок суду першої інстанції у вказаній частині. Всі інші доводи апелянта стосуються правомірності його дій під час проведення перевірки та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому відхиляються судовою колегією, оскільки не мають впливу на висновки суду. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зважаючи, що судом першої інстанції правомірно розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області - залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»