Постанова 4854 № 420/3825/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 лютого 2021 р.м. ОдесаСправа № 420/3825/19 Головуючий в 1 інстанції Харченко Ю.В. ухвала суду першої інстанції постановлена у м. Одеса 13 листопада 2020 року Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Яковлєва О.В., суддів: Градовського Ю.М., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року, у справі № 420/3825/19 за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , про зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання привести самочинно реконструйований об`єкт будівництва, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідність до договору купівлі-продажу № 517 від 09 лютого 2004 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року, яке набрало законну силу, задоволено позовні вимоги. При цьому, на стадії примусового виконання рішення суду відповідачем подано до суду заяву про визнання виконавчого листа від 02 січня 2020 року таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року відмолено у задоволенні вищевказаної заяви. Не погоджуючись з вказаною ухвалою відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити його заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви відповідача про визнання виконавчого листв таким, що не підлягає виконанню, так як право власності на спірний об`єкт нерухомості зареєстровано у встановленому порядку, а тому такий об`єкт не може вважатись самочинно реконструйованим. При цьому, апелянт вважає, що його право власності на квартиру гарантоване та охороняється законом, а тому рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року порушує його право власності на реконструйовану квартиру, яке офіційно визнане державою. Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам його заяви, а також не повідомлено про час та місце розгляду його заяви. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року, яке набрало законну силу, задоволено позовні вимоги Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, які заявлено ОСОБА_1 , про зобов`язання привести самочинно реконструйований об`єкт будівництва, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідність до договору купівлі-продажу № 517 від 09 лютого 2004 року. При цьому, на виконання даного рішення суду Одеським окружним адміністративним судом 02 січня 2020 року видано відповідний виконавчий лист. В свою чергу, вважаючи неможливим виконання рішення суду у зв`язку з реєстрацією права приватної власності на реконструйований об`єкт нерухомості відповідачем подано до суду заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. За наслідком встановлених обставин справи судом першої інстанції зроблено висновок про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з чим погоджується судова колегія з огляду на наступне. Так, згідно ч. 1 ст. 374 КАС України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Колегією суддів встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у даній справі, судом першої інстанції 02 січня 2020 року видано виконавчий лист. В даному випадку, апелянт вважає, що він не має обов`язку виконувати вищевказане рішення суду, так як належна йому квартира не може вважатись самочинно реконструйованою, оскільки на відповідну квартиру після проведення спірної реконструкції зареєстровано право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому, на переконання апелянта, про наявність зареєстрованого у нього права власності на реконструйований об`єкт нерухомості контролюючий орган знав під час розгляду даної справи, що вбачається з тексту його позовної заяви. В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. В даному випадку, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року, яке набрало законну силу, визнано самочинно реконструйованим об`єкт нерухомості позивача (квартиру), а як наслідок зобов`язано відповідача привести його об`єкт нерухомості у первісний стан (відповідно до договору купівлі-продажу). При цьому, як вірно зазначено апелянтом та вбачається із збірних матеріалів справи, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом суб`єктом владних повноважень надано до суду докази реєстрації права власності за відповідачем на спірний об`єкт нерухомості. В свою чергу, на переконання колегії суддів, задоволення заяви відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виключно з підстав необхідності здійснення переоцінки зібраних у справі доказів та фактичних обставин справи, на переконання колегії суддів, є грубим порушенням норм процесуального права. В даному випадку, на стадії виконання судового рішення суд першої інстанції позбавлений можливості перевіряти законність та обґрунтованість раніше прийнятого судового рішення, на виконання якого виданий спірний виконавчий лист, так як такі дії фактично призведуть до перебирання на себе судом першої інстанції повноважень суду апеляційної інстанції. При цьому, колегія суддів зазначає, що про порушення свого права власності на реконструйований об`єкт нерухомості позивач мав у встановленому процесуальним законом порядку зазначити при оскарженні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року, а не на стадії виконання судового рішення у примусовому порядку. Крім того, колегія суддів не приймає посилань апелянта на його неналежне сповіщення про час та місце розгляду поданої ним заяви, так як його сповіщено, шляхом надсилання тексту судової повістки телефонограмою (а.с. 52 т. 2). Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у суду правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. При цьому, судом першої інстанції порушень норм процесуального права, достатніх для скасування оскаржуваної ухвали, при розгляді заяви відповідача не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 374 КАС України, колегія суддів,- У Х В А Л И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року - без змін. Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 . Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів. Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.