Постанова 4813 № 509/3248/16-ц

Номер провадження: 22-ц/813/2473/21 Номер справи місцевого суду: 509/3248/16-ц Головуючий у першій інстанції Гандзій Д.М. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04.02.2021 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 509/3248/16-ц Номер провадження: 22-ц/813/2473/21 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач), - суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., - за участю секретаря судового засідання Бикової К.А., учасники справи: - позивач - Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», - відповідачі - 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ПАТ ВіЕйБі Банк), в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»,до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області, постановленуу складі судді Гандзій Д.М.о 17 годині 33 хвилині 21 жовтня 2020 року, про заміну сторони у справі правонаступником, повний текст ухвали складений 21 жовтня 2020 року, встановив: 2.

Описова частина 2.1 Короткий зміст позовних вимог У вересні 2016 року Уповноважена особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіна М.А. (далі - Банк) звернулася до суду з вищезазначеним уточненим у лютому 2017 року позовом, в якому остаточно просить: 1) стягнути на користь банку з ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) різницю нестягнутої суми заборгованості за кредитним договором № 149/07ф від 25.05.2007 р. у загальному розмірі 387 0405,62 грн., з яких: - заборгованість за відсотками 145 878,88 доларів США, що еквівалентно 3 689 446,24 грн.; - штраф за несвоєчасне погашення кредиту 180 959,38 грн.; 2) стягнути з ОСОБА_2 (ІПН - НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № 149/07ф від 25.05.2007 р. в загальній сумі 7 506 867,89 грн., з яких: - заборгованість за кредитом 140 473,95 доларів США; - заборгованість за відсотками - 149188,85 доларів США, а разом 289 662,80 доларів США, що еквівалентно 7 325 908,51 грн.; - та штраф за несвоєчасне погашення кредиту 180 959,38 грн.. Банк обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідно до постанови Правління НБУ від 19.03.2015 р. № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 р. № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», розпочато процедуру ліквідації банку з призначенням провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Славкіну М.А.. Відповідно до кредитного договору № 149/07ф­ від 25.05.2007 р. та додаткових угод до нього № 02 від 30.05.2007 р., № 03 від 05.06.2007 р., № 04 від 18.06.2007 р., № 05 від 25.06.2007 р., № 06 від 05.07.2007 р., № 07 від 31.07.2007 р. № 08 від 12.09.2007 р., № 09 від 27.09.2007 р., № 10 від 31.10.2007, № 11 від 05.11.2007 р., № 12 від 16.11.2007 р., № 13 від 20.11.2007 р., № 14 від 29.11.2007 р., № 15 від 25.12.2007 р., № 16 від 10.01.2008 р., № 17 від 30.01.2008 р., № 18 від 31.03.2008 р., № 19 від 30.04.2008 р. Банк надав, а відповідач - ОСОБА_1 отримав кредит в іноземній валюті у сумі 150 000 доларів США для проведення ремонту будинку АДРЕСА_1 . Кредитні кошти надавалися строком - до 25.05.2017 р.. За користування кредитними коштами встановлювалась плата в розмірі - 13,5% річних. При не виконанні позичальником п. 2.7.1.2 кредитного договору плата за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі - 20% річних. Взяті на себе зобов`язання Банком були виконані у повному обсязі на відміну від відповідача ОСОБА_1 , який належним чином не виконав договірні зобов`язання, що підтверджується рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 02.04.2014 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості за кредитним договором у сумі 1 122 994,18 грн., яка складається з: - заборгованості за кредитом в розмірі 140 473,95 доларів США, що еквівалентно 1 081 649,42 грн.; - простроченої заборгованості по відсоткам у розмірі 3 309,97 доларів США, що еквівалентно 25 486,77 грн.; - штраф за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 1 397,49 доларів США, що еквівалентно 10 760,67 грн.; - штраф за несвоєчасне повернення процентів у розмірі - 661,99 доларів США, що еквівалентно - 5 097,32 грн.. Не виконуючи рішення суду, ОСОБА_1 кредит та нараховані за користування кредитом проценти тривалий час не повертає. У зв`язку з чим, станом на 23.08.2016 р. загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 149/07ф від 25.05.2007 р. становить 7 506 867,89 грн., з яких: - заборгованість за кредитом 140 473,95 доларів США; - заборгованість за відсотками 149 188,85 доларів США, а разом заборгованість за кредитом та за відсотками становить 289 662,80 доларів США, що по курсу НБУ 25,291161 станом на 23.08.2016р. становить 7 325 908,51 грн.; - штраф згідно п. 4.3 кредитного договору за несвоєчасне погашення кредиту 180 959,38 грн.. Таким чином, різниця нестягнутої суми заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 23.08.2016 р. становить 3 870 405,62 грн., з яких: - заборгованість за відсотками 145 878,88 доларів США, що по курсу НБУ 25,291161 грн./дол.США станом на 23.08.2016 р. становить 3 689 446,24 грн.; - штраф, згідно п. 4.3 кредитного договору за несвоєчасне погашення кредиту 180 959,38 грн.. В забезпечення виконання зобов`язання за вищевказаним кредитним договором між Банком та відповідачкою - ОСОБА_2 був укладений договір поруки від 25.05.2007 р., згідно якого поручитель солідарно, у повному обсязі відповідає перед Банком за виконання ОСОБА_1 зобов`язань, що випливають з кредитного договору №149/07ф від 25.05.2007 р.. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачами своїх зобов`язань за кредитним договором та договором поруки, їх відповідальність перед Банком в повному обсязі, включаючи збитки, з відповідачів підлягають стягненню вищезазначені суми коштів (Т. 1, а. с. 2 5, 89 - 90). 2.2 Короткий зміст заочного рішення суду першої інстанції та ухвали про залучення правонаступника сторони у справі Заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2017 року вищезазначений позов Банку задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» різницю нестягнутої суми заборгованості за кредитним договором № 149/07ф від 25.05.2007р. у розмірі 3 870 405,62 грн., з яких: - заборгованість за відсотками 145 878,88 доларів США, що еквівалентно 3 689 446,24 грн., та штраф за несвоєчасне погашення кредиту 180 959,38 грн.. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором № 149/07ф від 25.05.2007р. в сумі 7 506 867,89 грн., з яких: - заборгованість за кредитом 140 473,95 доларів США; - заборгованість за відсотками 149 188,85 доларів США, а разом 289 662,80 доларів США, що еквівалентно -7 325 908,51 грн., та штраф за несвоєчасне погашення кредиту 180 959,38 грн.. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 890 грн. з кожного. Рішення суду першої інстанції вмотивоване тим, що взяті на себе зобов`язання Банком були виконані в повному обсязі на відміну від відповідача ОСОБА_1 , який належним чином не виконав договірні зобов`язання, що підтверджується рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 02.04.2014 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості за кредитним договором. В порушення взятих на себе зобов`язань, ОСОБА_1 кредит та проценти нараховані за користування кредитом тривалий час не повертає, не виконуючи рішення суду (Т.1, а. с. 154 - 157). Не погодившись з вказаним заочним рішенням суду, 12.12.2017 року представником ОСОБА_2 адвокатом Бурлака Р.А. було подано заяву про перегляд заочного рішення, в якій сторона відповідача просить скасувати заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2017 року та призначити справу до судового розгляду (Т.1, а. с. 168 - 169). Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.07.2018 року відмовлено у задоволені заяви представника ОСОБА_2 адвоката Бурлака Р.А. про перегляд заочного рішення. Не погоджуючись з вищевказаним заочним рішенням суду, 12.06.2020 року ОСОБА_1 було подано заяву про перегляд заочного рішення, в якому сторона відповідача просить скасувати заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2017 року (Т. 2, а. с. 180). 21 вересня 2020 року ОСОБА_1 було подано уточнену заяву про перегляд заочного рішення по справі, в якій він просить скасувати заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2017 року та відмовити у задоволені позовних вимог (Т. 2, а. с. 197 - 203). Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.10.2020 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяві про перегляд заочного рішення (Т. 2, а. с. 233 - 236). Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.10.2020 року, під час розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування заочного рішення, заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі його правонаступником задоволено. Замінено вибулого стягувача - ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на його правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал». Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що згідно договору відступлення права вимоги від 28.11.2019 року до правонаступника стягувача - ТОВ «Вердикт Капітал» перейшли всі права стягувача - ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо права вимоги до боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором № 149/07ф. Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності такого. Тобто, може бути проведена на будь-якій стадії судового процесу (Т. 2, а. с. 240 - 242). 2.3 Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про заміну сторони правонаступником. Постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження. 2.4 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалу постановлено судом першої інстанції при невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права. Апелянт вказує, що заміна сторони відбулася на незаконних підставах. У зв`язку з нікчемністю Договору про відступлення прав вимоги №212009 від 28.11.2019 року в частині відступлення ПАТ «ВіЕйБі Банк» на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 149/07ф від 25.05.2007 року на суму - 8 512 987,58 грн. та нікчемністю похідних Договорів про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, договором поруки від 28.11.2019 року, укладених між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал», у суду були відсутні підстави для задоволення заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про надання йому статусу стягувача на підставі ст. ст. 442, 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" (Т. 2, а. с. 245 - 251). 2.5 Узагальнені доводи позивача в апеляційному суді У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Вердикт Капітал» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.10.2020 року залишити без змін. ТОВ «Вердикт Капітал» посилається на те, що у відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Постановою Донецького апеляційного суду від 11 серпня 2020 року у справі № 0503/9085/2012, якою залишено без змін ухвалу суду першої інстанції зроблений наступний висновок щодо недійсності Договору про відступлення права вимоги № 212009 від 28.11.2019 року: «всі доводи апеляційної скарги зводяться до оскарження договору про відступлення прав вимоги № 212009 від 28 листопада 2019 року, укладеного між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", що є самостійним предметом позову, а твердження про те, що такий договір є недійсним без встановлення його недійсності судовим рішенням не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду, яка постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права». Частиною 1 ст. 627 ЦК України, передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Як вбачається із Договору про відступлення права вимоги, зміст останнього не суперечить Цивільному кодексу України, іншим акта цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, сторони договорів мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їхнє волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, договір був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. У зобов`язанні відбулась заміна кредитора, а не придбання лише фіксованої суми заборгованості. Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦПК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Із врахуванням вищезазначеного, Банк та Новий Кредитор в Договорі про відступлення права вимоги обумовили перехід всіх прав вимоги до боржників. Аргументація апелянта з приводу нікчемності правочину є недоцільною та необґрунтованою. 2.6 Рух справи в суді апеляційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.11.2020року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2020 року про заміну сторони у справі правонаступником (Т. 3, а. с. 74). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.11.2020 року призначено апеляційну скаргу ОСОБА_1 до розгляду у приміщенні Одеського апеляційного суду (Т. 3, а. с. 75). 23.12.2020 року від ТОВ «Вердикт Капітал» надійшов відзив на апеляційну скаргу. 04.02.2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, апеляційну скаргу підтримує у повному обсязі. Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Банк причини неявки представника не повідомив. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надав. ОСОБА_2 причини неявки не повідомила. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надала. ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримку вимог апеляційної скарги. ТОВ «Капітал Вердикт» надало клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на посилення карантинних обмежень. Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, на всій території України установлено карантин. Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020 року, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам). На підставі рішення зборів суддів Одеського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року, відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами) та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами), рішення Ради суддів України за №19 від 17 березня 2020 року, постанови головного державного санітарного лікаря України №16 від 09 травня 2020 року, рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайної ситуації від 15 жовтня 2020 року, у зв`язку з ускладненням епідеміологічної ситуації в місті Одесі та із підтвердженням у працівників Одеського апеляційного суду діагнозу COVID-19, з метою запобігання поширенню захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, серед співробітників та відвідувачів Одеського апеляційного суду та забезпечення безпечних умов праці працівникам суду ухвалено розпорядження Голови Одеського апеляційного суду № 12 від 16.10.2020 року «Про посилення карантинних обмежень та продовження особливого режиму роботи суду». Пунктами 1, 5, 12 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду № 12 від 16.10.2020 року «Про посилення карантинних обмежень та продовження особливого режиму роботи суду» передбачено, що тимчасово, на час установлення на території міста Одеси рівня епідемічної небезпеки: «помаранчевий» або «червоний», зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судових процесів та припинено їх допуск до залів судових засідань. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у частинах 1, 2 статті 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. Це розпорядження набрало чинності з 26 жовтня 2020 року. Отже, вказане розпорядження видано з метою забезпечення здійснення правосуддя Одеським апеляційним судом, забезпечення доступу громадян до правосуддя під час дії установленого державою карантину, установлення на території міста Одеси рівня епідемічної небезпеки: «помаранчевий» або «червоний». Відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Колегія суддів вважає клопотання ТОВ «Вердикт Капітал» про відкладення розгляду справи у зв`язку із посиленням карантинних заходів необґрунтованим, оскільки жодних доказів неможливості прийняття участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції тощо не надано. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, неодноразове призначення справи до розгляду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників. 3.

Мотивувальна частина 3.1 Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню. 3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин Заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 31.10.2017 року по цивільній справі № 509/3248/16-ц позов ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ПАТ ВіЕйБі Банк) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А. до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН : НОМЕР_1 ) на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ПАТ ВіЕйБі Банк) (ЄДРПОУ : 19017842) різницю нестягнутої суми заборгованості за кредитним договором № 149/07ф від 25.05.2007р. у розмірі 3870405,62 грн., з яких : заборгованість за відсотками 145878,88 дол. США (3689446,24 грн.) та штраф за несвоєчасне погашення кредиту 180959,38 грн., стягнуто з ОСОБА_2 (ІПН : НОМЕР_2 ) на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ПАТ ВіЕйБі Банк) (ЄДРПОУ : 19017842) заборгованість за кредитним договором № 149/07ф від 25.05.2007р. в сумі 7506867,89 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 140473,95 дол. США; заборгованість за відсотками - 149188,85 дол. США, а разом 289662,80 дол. США (7325908,51 грн.) та штраф за несвоєчасне погашення кредиту - 180959,38 грн.на користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 16947,04 грн., стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН : НОМЕР_1 ) та з ОСОБА_2 (ІПН : НОМЕР_2 ) в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6890 грн. з кожного (т. 1 а.с. 154-157). В матеріалах справи наявні копії виконавчих листів виданих на виконання вказаного рішення, в яких стягувачем вказаний ПАТ «ВіЕйБі Банк», а боржниками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 24,25). 28.11.2019 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 212009, відповідно до якого ПАТ «ВіЕйБі Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором у тому числі за договором кредиту № 149/07ф. Відповідно до п.341 Додатку №1 до Договору №212009 про відступлення прав вимоги від 28.11.2019 року, до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №149/07ф від 25.05.2007 року. Відповідно до п.47 Додатку №4 до Договору №212009 про відступлення прав вимоги від 28.11.2019 року, до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за договором поруки № від 25.02.2007 року за кредитним договором №149/07ф від 25.05.2007 року. 3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги (боржника). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. На думку суду, приписи ст. 442 ЦПК України прямо не вказують правило поведінки, а саме - замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні, або за інших обставин. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Рішення суду про визнання недійсним договору відступлення права вимоги відсутнє. Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вимог заяви про заміну сторони у справі його правонаступником. 3.4 Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі та прийняття аргументів відзиву на апеляційну скаргу Доводи ОСОБА_1 про те, що сума його боргу перед ПАТ «ВіЕйБі Банк» становить на цей час 122 994,18 грн., а тому відповідно до ст. 514 ЦК України у ПАТ «ВіЕйБі Банк» не було підстав передавати ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитним договором № 149/07ф у розмірі 8 512 987,58 грн., вважаючи з цих підстав нікчемним договір про відступлення прав вимоги № 212009 від 28.11.2019 р. між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал», колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначає, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). На підтвердження своїх доводів апелянтом не надано жодного судового рішення про визнання договору відступлення права вимоги недійсним чи про його скасування. Також в матеріалах справи відсутні докази визнання договору від 28.11.2019 року №212009 року нікчемним, а тому відсутні будь-які правові підстави вважати вказаний договір нікчемним. Доводи апеляційної скарги на ухвалу про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником, зводяться до незгоди апелянта із вказаною у договорі відступлення права вимоги сумою заборгованості. При вирішенні справи суд першої інстанції здійснив системний аналіз норм та ґрунтовно підійшов до вирішення справи, внаслідок чого було винесено законне і обґрунтоване судове рішення ,з дотриманням норм матеріального та процесуального права. За таких обставин доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що не знайшли своє підтвердження за результатами розгляду апеляційної скарги. Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам законодавства. 3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними, а тому її треба залишити без задоволення. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права. За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про заміну сторони є законною та обґрунтованою. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні. 3.7 Порядок та строк касаційного оскарження Відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 353, п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження після її перегляду в апеляційному порядку може бути оскаржена у касаційному порядку. Підстави касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження після її апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України. Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2020 рокупро заміну сторони у справі правонаступником- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складений 19 лютого 2021 року. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Судді: С. О. Погорєлова О. М. Таварткіладзе